Нещодавно Фонд ООН у справах дітей ЮНІСЕФ опублікував звіт «Розуміння ставлення української молоді до психічного здоров’я та психосоціальної підтримки у Польщі» в якому дослідив труднощі, з якими стикаються українські підлітки під час пошуку психологічної підтримки у Польщі. У дослідженні взяли участь підлітки 16-19 років та їхні батьки. Також до створення звіту долучилися фахівці у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.
У дослідженні, в якому взяли участь понад 700 осіб, розглядаються специфічні потреби українських підлітків у Польщі у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. У звіті зазначено, як суспільство впливає на ставлення підлітків щодо пошуку психологічної підтримки, хто більше схильний до самостигматизаціїСтигма (стигматизація) — негативна асоціація людини з чим-небудь ганебним, непрестижним, відразливим. Це явище подібне до стереотипу і відрізняється від нього спрямованістю на якості людини. Самостигматизація — це коли негативні переконання спрямовані на себе. і які чинники впливають на рішення щодо отримання психологічної допомоги.
Що впливає на рішення підлітка про пошук психологічної підтримки
Перш за все на рішення звернутися по допомогу впливає емоційний стан підлітка та ситуація, в якій він перебуває. Але на кінцеве рішення впливають ще багато чинників.
Під час роздумів про пошук психологічної підтримки багато підлітків звертають увагу на думку оточення й батьків. Як зазначається у звіті, підтримка батьків є ключовою, коли йдеться про заохочення підлітків звернутися по психологічну допомогу. «Постійна підтримка з боку батьків має важливе значення, щоб полегшити доступ до цих послуг», – пишуть автори дослідження.
Підлітки також звертають увагу на аналогічний досвід їхніх друзів у отриманні психологічної підтримки. Як випливає з дослідження, підлітки, що мають знайомих, які користуються послугами для покращення психологічного стану, менш упереджено ставляться до перспективи звернутися по психологічну допомогу. У звіті зазначається, що підлітки, які спостерігають позитивні результати психотерапії у своїх друзів, частіше самі звертаються по допомогу.
Велике значення відіграють засоби масової інформації. Завдяки впливу соціальних мереж підлітки і їхні батьки більше цікавляться темами психічного здоров’я. Однак підлітки більше покладаються на інформацію, яку їм переказали їхні друзі. Їхні батьки натомість віддають перевагу інформації, що розміщена на різних інтернет-платформах.
Що заважає українським підліткам звертатися по психологічну допомогу
Як зазначається у звіті, часто підлітки не звертаються до спеціаліста, бо бояться суспільного осуду. Також на їхнє рішення впливає упереджена думка батьків і близьких людей. «Мої батьки вважають, що в моєму житті відсутній стрес і я все вигадую. Тому я не думаю, що вони хотіли б, щоб я звернувся до психолога», – ділиться підліток, що взяв участь у дослідженні. Як зазначається у звіті, старше покоління часто не визнає психологічні проблеми серйозними і це є причинами стигматизації щодо психології та психіатрії.
Окрім страху суспільного осуду й упередженості зі сторони батьків, підліткам може заважати й мовний бар’єр. У звіті зазначається, що 14% респондентів погано або зовсім не володіють польською мовою, а 51% знають її на середньому рівні. Тільки 32% опитаних зазначили, що вільно володіють польською мовою. Ще 3% не визначилися з відповіддю.
Самостигматизація серед українських підлітків
Одним з бар’єрів, який може заважати українським підліткам звертатися по допомогу, є самостигматизація. 40% опитаних підлітків зазначили, що вони почувалися б гірше, якби не могли самостійно розв’язати свої проблеми. «Це показує, що багато українських підлітків схильні до самостигматизації, якщо вони не можуть самостійно розв’язати свої проблеми», – наголошують автори звіту. Однак з іншого боку, у звіті зазначається, що 26% респондентів вважають, що їхня самооцінка не погіршиться у випадку пошуку допомоги, а решта опитаних частково погоджуються з тим, що такі дії можуть погіршити їхню самооцінку.
Частина українських підлітків вважають, що звернення по психологічну допомогу є проявом слабкості. 12% респондентів абсолютно погоджуються з цим, а 30% схильні до такої думки. Натомість 22% опитаних абсолютно не погоджуються з цим твердженням, а 23% скоріш не вважають пошук психологічної допомоги проявом слабкості. Інші респонденти не визначилися з відповіддю.
Автори звіту зазначають, що хлопці більш схильні до самостигматизації, ніж дівчата. Як зазначається у рапорті, це може випливати з очікувань і суспільних норм, що стосуються кожної статі. Дівчата також частіше шукають психологічної допомоги, ніж хлопці.
Варто зазначити, що підлітки, чиї друзі користуються джерелами психологічної допомоги, менше схильні до самостигматизації. Тож вплив однолітків може відігравати ключову роль при пошуку психологічної підтримки. Менше схильні до самостигматизації також ті підлітки, що не мають негативних настанов з приводу психіатрії.
Чи користуються українські підлітки послугами, що допомагають покращити психологічний стан
Автори дослідження також поцікавилися в українських підлітків чи користуються вони зараз послугами для покращення психологічного стану. 74% респондентів не користуються жодними послугами. 9% підлітків користуються психотерапією, 9% музичною й арт-терапією та 8% беруть участь в онлайн-консультаціях.
42% підлітків погодилися з твердженням, що психологічна підтримка допоможе покращити їхній психічний стан. 38% схильні до думки, що психологічна допомога була б для них корисною. 2% респондентів абсолютно не погоджуються з цим твердженням і 5% скоріше не вважають, що психологічна допомога буде для них корисною. Рештв респондентів не визначилися з відповіддю.
13% опитаних заявили, що вони схильні шукати психологічну підтримку. 26% скоріш погоджуються з цим твердженням. Натомість 25% респондентів вважають, що вони не схильні до пошуку джерел психологічної допомоги. А 21% скоріш не вважають це вірогідним. Інші респонденти не визначилися з відповіддю.
Ознайомитись з повним звітом можна за цим посиланням.
Тетяна Шарапова
Джерело: ЮНІСЕФ