Український художник родом з Ужгорода Юрій Білей на початку грудня отримав нагороду ім. Войтека Фаленцького від однойменної фундації та Музею фотографії у Кракові. Художник був номінований за виставку «Прийшов, побачив, заплакав», яка проходила у галереї BWA у місті Зелена Гура навесні 2022 року.
Нагорода ім. Войтека Фаленцького була заснована на честь померлого у 2017 році польського колекціонера та поціновувача сучасного мистецтва Войтека Фаленцького його дружиною та донькою. Вперше нагороду вручили у 2018 році.
«Премія ім. Войтека Фаленцького має на меті вшанувати пристрасного колекціонера та експерта з сучасного мистецтва, який завдяки своїй інтуїції, проникливості та непохитній вірі в художників став важливим коментатором польської мистецької сцени. Продовжуючи його участь у діалозі про світ польського мистецтва, ми з дочкою заснували нашу приватну нагороду за найцікавіше “явище” року – художника чи витвір мистецтва. Колекціонування мотивується пошуком мистецтва, яке дивує, відкриває очі та хвилює серце та розум, а також спостереженням за всіма новими явищами, які переосмислюють польську мистецьку сцену», – зазначає одна із фундаторок нагороди, дружина Фаленцького Ева Лабно-Фаленцька.
Цьогорічного лауреата нагороди, спільно з фундаторками, обирав Музей фотографії у Кракові. Відтак, були відзначені сучасні художники, що працюють з фотографією. Головну нагороду у 2023 році отримав Юрій Білей – художник з Ужгорода – за свою виставку «Прийшов, побачив, заплакав» / «Przybyłem, zobaczyłem, zapłakałem».
Фото: Piotr Czyż / yuriy-biley.com
Юрій Білей – український візуальний художник і куратор. Народився в 1988 році в Ужгороді. У 2011 році закінчив Національну академію мистецтв у Львові. З 2015 року живе і працює у Вроцлаві, а з 2022 року також у Берліні. Роботи Юрія зосереджені на темах, повʼязаних з досвідом міграції. Художник створює інсталяції та колажі, часто з використанням цитат. У 2012 році стає одним із засновників мистецького колективу «Відкрита група» / Open Group. Робота групи базується на дослідженнях питань взаємодії та комунікації між людьми, художниками, ситуацією та простором, а також на дослідженні поняття «колективна робота». У 2013 році «Відкрита група» отримала спеціальну нагороду ПінчукАртЦентру, а у 2015 році – головну нагороду київської приватної галереї. У тому ж 2015 році художники групи брали участь у виставці «Надія», що представляла Україну на бієнале у Венеції. Юрій Білей також є куратором і співзасновником двох галерей: Detenpyla у Львові та New Golden у Вроцлаві.
Виставка «Прийшов, побачив, заплакав» / «Przybyłem, zobaczyłem, zapłakałem» експонувалась у галереї BWA у місті Зелена Гура протягом квітня-травня 2022 року. На виставці представлені роботи художника, створені за 6 років життя у Польщі та представляють окремі етапи еміграції та облаштування життя в новій країні. Сама назва виставки ділить її на три частини: «прийшов» – про романтичний початок еміграції; «побачив» – про глибше знайомство з Польщею»; «заплакав» – про рефлексії над життям у новій країні.
«Емігрувати у дорослому віці означає почати життя заново, певним чином оточити себе новими друзями, новою культурою та мовою. Це також означає перезапуск кар’єри, незалежно від навичок і досвіду, які людина набула, якою б успішною вона не була. Наступний етап – це більш тісна дружба та стосунки, близькість і прихильність, дослідження більших проблем, що виходять за межі щоденних справ. Весь цей час характеризується прагненням до стабілізації, що передбачає взаємне прийняття, а також приєднання до спільноти. Це процес розмежування території та життєвого простору. Отже, що визначає новий дім художника? Його відчуття свого походження, здатність плавно погоджуватися з культурними кодами, наполягання на тому, щоб його ім’я було написане та вимовлене правильно, або висловлювання щодо проблем, які стосуються його та його спільноти, включаючи не лише його власне відчуття безпеки? “Прийшов, побачив, заплакав” описує саме ці етапи емігрантського життя художника», – пише про виставку Марта Чиж, польська історикиня мистецтва, кураторка.
Марта Чиж також підкреслює, що роботи Юрія не мають чіткого національного забарвлення. Якби не інсталяція з речима, що були привезені з України, було б важко сказати, звідки походить автор робіт. У виставці Білей підіймає також актуальні суспільні питання, такі як буття емігрантом, життя у багатонаціональній країні, а також різниця між досвідом міграції та біженства.
Анастасія Верховецька
Джерело: yuriy-biley.com