Колишній польський суддя, якого розшукують за підозрою у шпигунстві на користь Білорусі, поширив у соцмережах фото трун і вигаданий сценарій про нібито загибель сотень поляків в Україні. Допис швидко розійшовся мережею та зібрав сотні поширень. Насправді йдеться про типовий пропагандистський наратив, покликаний послабити підтримку України. Більше про це пише фактчекінгова організація Demagog.
Томаш Шмидт – колишній суддя Воєводського адміністративного суду у Варшаві – у травні 2024 року попросив політичного притулку в білоруської влади. Після висунення йому звинувачень у шпигунстві він регулярно поширює дезінформацію, що відповідає інтересам режиму Олександра Лукашенка. Раніше фактчекери вже неодноразово спростовували неправдиві тези, які він просував.
Цього разу на своїй сторінці у Facebook Шмидт опублікував допис із зображенням трун, які несуть військові під час церемонії. У підписі стверджувалося, що «до Польщі прибули сотні трун», а сили НАТО, нібито розміщені в Україні в межах так званої «коаліції охочих», зазнали значних втрат на Донбасі на початку 2026 року.
Допис швидко набрав популярність – понад тисяча реакцій і більше трьохсот поширень. Багато коментарів свідчать, що користувачі повірили в цю інформацію.
Зображення з трунами виявилося згенерованим
Перше фото – на якому військові несуть труни на злітній смузі – було створене за допомогою штучного інтелекту.
Зворотний пошук не показав жодних згадок про це зображення у надійних медіа чи фотобанках. Натомість на графіці помітні характерні ознаки AI-генерації: неприродно гладкі деталі, повторювані пози фігур і загальна «схематичність» сцени.
Додаткову перевірку провели за допомогою інструментів Hive AI та Sightengine – аналіз засвідчив дуже високу ймовірність використання генератора зображень.
Друге фото справжнє, але його контекст перекрутили
Інше зображення, використане в дописі, дійсно є кадром із відео. Однак воно не має жодного стосунку до війни Росії проти України.
Ще у 2022 році цей матеріал уже застосовували для поширення подібного фейку. Тоді польські посадовці пояснили: відео зняли у 2011 році, і воно показує прибуття тіл польських військових, загиблих у Кабулі під час місії в Афганістані.
Про те, що цей матеріал не має нічого спільного з українсько-російською війною, повідомив, зокрема, Станіслав Жарин – тодішній уповноважений уряду з питань безпеки інформаційного простору – у дописі на платформі X.
«Коаліція охочих» не воює в Україні
Твердження про загибель польських військових на Донбасі або про їхню участь у бойових діях не підтверджуються жодними авторитетними джерелами.
«Коаліція охочих» – це формат дипломатичної та політичної співпраці держав, які підтримують Україну. Йдеться про переговори щодо безпекових гарантій і гуманітарної допомоги, а не про військовий союз. Країни-учасниці не ведуть бойових дій на території України.
Навіщо поширюють такі фейки
Наратив про нібито участь польської армії у війні – один із поширених елементів антиукраїнської пропаганди. Подібні повідомлення мають на меті посіяти страх і відчуття загрози в суспільстві, щоб зменшити підтримку України серед союзників.
Ред.
Джерело: Demagog
