В Угорщині змінюється влада – і це важливо не лише для Будапешта. Польські і українські політики вже відреагували на перемогу опозиційної партії «Тиса» на чолі з Петером Мадяром, а аналітики намагаються зрозуміти, які наслідки це може мати.
Ми переглянули, як на результати виборів реагують у Польщі та Україні, і зібрали ключові оцінки.
Хто такий Петер Мадяр і що відомо про нову владу в Угорщині
За результатами парламентських виборів до Національної асамблеї, що відбулися в Угорщині 12 квітня 2026 року, опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром здобула конституційну більшість – понад дві третини місць у парламенті. Водночас партія «Фідес» Віктора Орбана визнала поразку.
Петер Мадяр – угорський політик і юрист, який ще донедавна був пов’язаний із партією «Фідес», однак у 2024 році став одним із найгучніших критиків побудованої нею системи.
Мадяр працював дипломатом і обіймав посади в державних структурах, але довгий час залишався в тіні. Тож він не є новачком у політиці, хоча його публічний політичний злет розпочався лише після конфлікту з владою та викриттів корупції у вищих ешелонах.
У 2024 році Мадяр створив рух «Тиса», який позиціонував як альтернативу і урядові Орбана, і традиційній опозиції. Кампанію він будував на антикорупційних гаслах, критиці концентрації влади та обіцянках «очищення системи».
Як відреагували у Варшаві та Києві
У Польщі й Україні одразу прокоментували результати парламентських виборів в Угорщині. В обох країнах сигналізують про готовність до подальшого діалогу і розвитку відносин. Водночас ця зміна влади виходить за рамки звичайної дипломатичної реакції – вона може мати ширші наслідки, зокрема для подальшої політики Угорщини щодо України.
Реакція польської влади пролунала на тлі попередніх політичних суперечок: ще перед виборами президент Польщі Кароль Навроцький відвідував Будапешт і публічно підтримував Віктора Орбана, що викликало критику з боку урядової коаліції.
Втім після оголошення результатів він привітав перемогу Петера Мадяра і підкреслив, що готовий співпрацювати з новим урядом: «Це, звісно, вибір угорського народу. Вони обрали свого прем’єр-міністра, якого я вітаю з перемогою на виборах. Тисячолітня польсько-угорська дружба має тривати».
Зі свого боку Дональд Туск повідомив, що вже провів розмову з Мадяром і обговорив можливий візит до Варшави. «Як ви знаєте, вінПетер Мадяр уже давно вказав Варшаву як місце свого першого візиту з цілком очевидних причин. Я думаю, що наші відносини будуть абсолютно винятковими», – сказав він.
Президент України Володимир Зеленський також привітав перемогу Петера Мадяра та заявив про готовність до подальшої співпраці. «Важливо, коли перемагає конструктивний підхід», – написав він, додавши, що Україна прагне добросусідських відносин з Угорщиною.
Варто зауважити, що і політика попереднього уряду Віктора Орбана, і сама виборча кампанія значною мірою супроводжувалися антиукраїнською риторикою. У публічному просторі з’являлися численні білборди із зображенням українського президента та негативними меседжами. Хоч у розмові з «Європейською правдою» посол України в Угорщині Федір Шандор прямо не називав результати цих виборів «перемогою України», однак звернув увагу, що їх можна розглядати як перемогу над антиукраїнськими наративами.
Посол підкреслив, що на рівні дипломатії контакти між Києвом і Будапештом уже розпочалися. Зокрема, відбувся перший обмін сигналами між міністрами закордонних справ України та Угорщини – Андрієм Сибігою і Анітою Орбан. Це попередні контакти і привітання, які відкривають шлях до офіційного діалогу після формування нового уряду.
Очікується, що уряд може бути сформований уже в першій половині травня.
Сигнали від нового уряду: Польща, ЄС і ключові напрямки політики
Після оголошення результатів виборів Петер Мадяр зробив низку заяв щодо майбутнього курсу країни.
Зокрема, він дав зрозуміти, що Угорщина змінить підхід до надання політичного притулку. У цьому контексті він звернувся до польських політиків, які перебувають в Угорщині, із закликом повернутися до Польщі: «Угорщина не буде місцем, де знаходять прихисток міжнародні злочинці».
Йдеться, зокрема, про представників попередньої польської влади, які після зміни уряду у Варшаві перебувають в Угорщині та є фігурантами розслідувань у Польщі – зокрема ексміністра юстиції Збігнева Зьобро та його колишнього заступника Марціна Романовського.
Також Мадяр заявив про намір відновити польсько-угорські відносини, поклавши відповідальність за їх погіршення на попередню владу: «Орбан практично зруйнував угорсько-польські відносини, тому моя задача – їх відбудувати».
Серед пріоритетів нової влади – якнайшвидше розблокування заморожених фондів ЄС для Угорщини та відновлення співпраці з європейськими інституціями.
Хоча, як підкреслюють аналітики, у міграційній політиці нова влада може зберігати жорсткіший підхід і не повністю узгоджуватиме свої рішення з позицією Брюсселя, що може вплинути на реалізацію загальноєвропейських домовленостей.
Окремо Мадяр анонсував зміни у сфері медіа, зокрема нове законодавство і посилення гарантій свободи слова.
У публічних заявах Мадяр приділяє значну увагу питанням безпеки. Він різко критикував контакти попередньої влади з Росією і заявляв про необхідність перевірки можливих витоків інформації та зовнішнього впливу на державні інституції.
У сфері енергетики нова влада декларує поступове зменшення залежності від російських ресурсів, але без різкої відмови від них. Йдеться радше про диверсифікацію постачання і пошук альтернативних джерел, ніж про повний розрив. Петер Мадяр критично оцінює надмірну залежність від Росії за часів попереднього уряду та заявляє про необхідність обмеження зовнішнього впливу на державні інституції. Водночас, як звертає увагу польська журналістка Пауліна Пацула, у публічних заявах він уникає однозначної підтримки посилення санкцій проти Москви.
Що з Україною
Зміна влади в Угорщині може мати прямі наслідки для України – передусім на рівні Європейського Союзу.
За часів Віктора Орбана Будапешт неодноразово блокував рішення ЄС, зокрема щодо фінансової допомоги Україні та санкцій проти Росії. Новий уряд, за оцінками експертів, може відійти від цієї практики.
Фінансова залежність Угорщини від ЄС залишатиметься важливим фактором: значна частина європейських коштів для країни все ще є замороженою через політику попереднього уряду. Йдеться, зокрема, про мільярдні виплати, доступ до яких нова влада зможе отримати лише у разі відновлення співпраці з Брюсселем.
У цьому контексті подальша політика Будапешта, зокрема щодо України, може бути безпосередньо пов’язана з можливістю отримати ці кошти – зокрема через підтримку рішень, які раніше блокував уряд Віктора Орбана. Фактично це означає повернення до спільної лінії Євросоюзу, частиною якої є підтримка України.
Водночас аналітики застерігають: не варто очікувати різкого проукраїнського розвороту. Уряд Петера Мадяра, ймовірно, діятиме прагматично і виходитиме передусім із національних інтересів.
Втім, навіть відмова від блокування рішень ЄС може суттєво змінити ситуацію – як для України, так і для європейської єдності.
Як зазначалося вище, під час виборчої кампанії тема України була однією з ключових. Влада Віктора Орбана активно використовувала антиукраїнську риторику – зокрема через білборди та політичні заяви, в яких Україну подавали як джерело загроз і внутрішніх проблем.
Редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко підкреслює, ще на початку своєї політичної кар’єри Петер Мадяр визнавав, що зміна політики Угорщини щодо України потребуватиме часу – зокрема через сформовані в суспільстві настрої. Згодом у публічних заявах він став значно обережнішим і уникав цієї теми.
Водночас Мадяр публічно відмежовувався від антиукраїнської риторики попередньої влади, пов’язаною з війною. Він заявляв, що саме Україна є жертвою війни і має право на захист своєї територіальної цілісності.
Однак варто підкреслити, що позиція нової влади щодо євроінтеграції України залишається стриманою. Як звертає увагу Пауліна Пацула, це виглядає доволі несподівано: остаточне рішення щодо членства України в ЄС, за словами Петера Мадяра, має бути винесене на референдум в Угорщині. Водночас він не очікує, що такий референдум відбудеться «впродовж найближчих десяти років», що фактично відкладає перспективу вступу України на тривалий час.
У Києві не приховують, що очікують поступової нормалізації відносин – від відновлення політичного діалогу до розблокування економічної співпраці та рішень у межах ЄС.
Замість висновків
Зміна влади в Угорщині не означає різкого розвороту, але відкриває простір для поступових змін – передусім у відносинах із ЄС і підході до рішень щодо України.
Сигнали нового уряду свідчать про прагматичний курс: з одного боку – готовність відновлювати співпрацю з європейськими партнерами і не блокувати ключові рішення, з іншого – обережність у питаннях євроінтеграції України, міграції та відносин із Росією.
Те, наскільки далеко зайдуть ці зміни, залежатиме не лише від політичних заяв, а й від переговорів із Брюсселем і внутрішньої ситуації в самій Угорщині.
Діана Прудник, Оксана Кузьменко