Українська мова на Підляшші – в тіні освітньої реформи

0

З 1994 року у школах Підляського воєводства ведеться навчання української мови як рідної. Зараз українське середовище регіону стає перед новими викликами, які пов’язані зі змінами в освітній системі в Польщі. 

Дещо статистики

Українська мова як рідна викладається в трьох місцевостях Підляського воєводства: Білостоці, Більську-Підляському і Черемсі. На цей момент вивчають її 389 дітей і молодих людей.

Найбільш успішно навчання проходить у Більську-Підляському, де за 23 роки  для нього вдалося створити стабільні умови на рівні садка, початкової школи й гімназії. Тому зараз понад 75% усіх дітей, які вчаться української мови в регіоні, це учні двох більських установ: садка № 9 «Лісова поляна» та комплексу шкіл ім. А. Міцкевича.

У садку № 9 українську мову вивчають 130 дошкільнят. Заняття пов’язані з програмою «До традиції», метою якої є навчання місцевих традицій і підляської говірки безпосередньо від народних творців, які виплітають з дітьми кошики з соломи, вчать вишивати, пекти тощо.

LL_1_Bilsk

Заняття в комплексі шкіл ім. А. Міцкевича в Більську-Підляському

У комплексі шкіл ім. А. Міцкевича навчання організоване в самостійних українських класах. Тут українську мову вчать 183 учня. Візиткою школи та й тим, що заохочує батьків записувати дітей до українських класів, є визнаний ансамбль пісні і танцю «Ранок».

У шкільно-дошкільному комплексі в Черемсі українську мову вчать 43 учня з початкової школи та гімназії. Багато з них – це учасники українського колективу «Гілочка». Поки що дітей, які хочуть вивчати мову предків, не меншає, та навіть прибуває (на наступний рік на заняття записалося 53 особи), але головною загрозою є обезлюднення села.

У Білостоці заняття з української мови ведуться в комплексі громадських шкіл ім. св. Кирила і Методія, у міжшкільному пункті при публічній гімназії № 2 та в міжсадкових групах при інтеграційному садку № 26. Української мови в столиці воєводства вчать усього 33 учня. Навчанню сприяє спосіб його організації – окрім школи Кирила і Методія, уроки відбуваються в пополудневих і вечірніх групах, у яких вчаться діти різного віку з цілого міста.

Трохи історії

Навчання української мови у школах Підляшшя почалося як результат українського національного відродження в регіоні. У 1994 році старання українських діячів завершилися успіхом – при початковій школі № 4 у Більську-Підляському з’явився перший пункт навчання української мови.

Потенціал для організації груп із рідною мовою був на Підляшші великий, тому й здійснювалися заходи, щоб створити чергові пункти. У 1990-х роках закінчилися вони успішно лише в Більську-Підляському та Черемсі, у 2003 році – у Білостоці. Попри старання не вдалося організувати занять в інших україномовних місцевостях, хоча були такі спроби, наприклад у Мілейчицях, Ягуштові та Орлі, де все ж виник невеликий пункт навчання української мови, але діяв він дуже коротко.

LL_3_konkursДіти з міжсадкових груп садка № 26 у Білостоці – учасники декламаторського конкурсу «Українське слово 2016»

Не вдалося ввійти з українською мовою до інших шкіл перш за все тому, що на україномовному Підляшші існувала та досі існує розвинута мережа пунктів навчання білоруської мови. Вона з’явилася після Другої світової війни, часто всупереч бажанню місцевих жителів, як один із елементів будування владою так званої «білоруської національної меншини». Щоправда, в 1960-х у Кліщелях вдалося розгорнути діяльність гуртка Українського суспільно-культурного товариства та навіть організувати навчання української мови в місцевій школі, але все розчавили представники влади й білоруські діячі, які боролися з привидом «українського націоналізму». Тому й зараз важко «прорватися» до шкіл, де досі діти вчаться білоруської мови як рідної. Дуже шкодить також швидка мовна полонізація підляшан, низький рівень національної свідомості та обезлюднення села.

Що з українською мовою після реформ?

Хоча пунктів навчання української мови на Підляшші небагато, їх створення – це великий успіх українського середовища. Важливо й те, що українське шкільництво в регіоні – стабільне, навіть із певною тенденцією до розвитку. Принаймні так було впродовж останніх 23 років. Усе може помінятися у зв’язку з реформами в освітній системі Польщі.

Певні невеликі, та все ж негативні, зміни було видно вже в цьому році, коли скасували шкільний обов’язок для 6-літніх дітей. Виявилося, що внаслідок реформи поменшало учнів, які вчаться української мови на Підляшші. Це було пов’язане перш за все з тим, що відносно небагато дітей почало навчання в 1-му класі початкової школи. Тому, наприклад, в комплексі шкіл ім. А. Міцкевича в Більську-Підляському з’явився лише один малий 1-й український клас, хоча в минулі роки існували два великі відділи. На наступний навчальний рік також заплановано лише один 1-й клас з українською мовою.

«Гілочка» – візитка навчання в Черемсі

«Гілочка» – візитка навчання в Черемсі

Чергові зміни, які плануються з вересня, – ліквідація гімназій. Для українців Підляшшя це може означати дальше скорочення кількості дітей, оскільки попри старання не вдалося зорганізувати навчання на рівні ліцею. Тому існує загроза, що після 2019 року, коли гімназії остаточно зникнуть зі шкільної системи, українську мову не буде вчити один річник дітей – з дотеперішніх 3-х класів гімназії. Хіба що до того часу українцям регіону вдасться зорганізувати навчання української мови в ліцеї. Однак це вкрай складно.

Людмила ЛАБОВИЧ

Share.