Інтеграція через працю

0

Польське Міністерство інвестицій і розвитку представило довгоочікувані пріоритети міграційної політики. Хоч на конкретику доведеться зачекати кілька місяців, основні напрямки вже окреслено: підпорядкування ринку праці, заохочення поляків, що проживають за кордоном, до повернення додому, запобігання подальшій еміграції. Інтеграція іноземців наразі зведена до курсів польської мови та ідеї зібрати всі послуги з консультування та легалізації під одним дахом.

29 березня Міністерство інвестицій і розвитку Польщі повідомило, що Рада міністрів ухвалила розроблені відомством соціально-економічні пріоритети міграційної політики. Документ окреслює основні напрямки того, як Варшава збирається притягувати мігрантів і заохочувати поляків до повернення додому, і є результатом праці спеціальної групи, створеної при міністерстві майже рік тому. Таким чином польська влада намагається концептуалізувати свій підхід до міграції у той час, як у Польщі рекордно зростає кількість як сезонних іноземних робітників, так і довготривалих мігрантів.

Хоч урядовці останніми місяцями охоче коментували справи, пов’язані із закордонними працівниками, країна вже понад рік не має концепції міграційної політики попередню у грудні 2016-го анулював тодішній міністр внутрішніх справ Маріуш Блащак, посилаючись на потребу відповідати реаліям кризи біженців у ЄС та на збільшення кількості українських працівників на польському ринку. Нова детальна концепція міграційної політики має бути ухвалена в середині 2018 року, але вже тепер можемо говорити про її основні риси.

Загалом революції не буде оприлюднений документ промує ті ж пункти, які містилися в концепції 2012 року. Якщо підсумувати, головна ідея уряду щодо мігрантів усе для ринку праці.

Як зауважив міністр Єжи Квецінський під час презентації, у 2030 році Польщі бракуватиме аж 4 млн працівників і найбільш щедра політика підтримки народжуваності та активізації безробітних не допоможе закрити цю потребу. Запрошення робітників з-поза Польщі залишається єдиним варіантом. Причому міністр запевнив, що уряд сконцентрується саме на запрошенні осіб із конкретних сфер і галузей, у яких має місце найбільший дефіцит кадрів.

Нова міграційна політика, за словами міністра, відповідатиме потребам іноземців, репатріантів і тих поляків, хто хотів би повернутися з еміграції. Проте в анонсі ці потреби зводяться знову ж до ринку праці. Уряд обіцяє заохочувати приїжджих створювати або переносити до Польщі свої фірми. У випадку іноземців ця обіцянка викликає найбільше сумнівів нині легалізація перебування в Польщі на підставі ведення підприємницької діяльності є в рази важчою, ніж коли легалізується найманий працівник.

Уряд обіцяє, що з’являться інструменти, які дозволять моніторувати міграційні процеси та соціально-економічні потреби Польщі. Такий моніторинг є необхідним хоча б через останню новелізацію Закону «Про сприяння працевлаштуванню та інституції праці», який запровадив можливість введення квот на іноземну робочу силу по воєводствам. Важко спрогнозувати, як би це знаряддя функціонувало у випадку сільського господарства, яке останніми роками рятувала система декларацій і можливість їх швидкого оформлення. До того ж питанням залишається, як дані моніторингу вплинули б на можливість видання довготермінових (до 3 років) дозволів на роботу.

Анонсовано урядову підтримку для працедавців, які хочуть прийняти на роботу іноземців, та іноземців, які шукають інформацію про роботу в Польщі. Але неможливість встановити контакт між бізнесом та працівником це не головна проблема польського ринку праці на сьогодні. З цією задачею загалом справляються агентства-посередники  щотретій працедавець, який уже прийняв на роботу іноземців, шукає нових працівників через них або їхніх близьких. Проблемою є рестрикції, запроваджені новелізацією закону «Про сприяння працевлаштуванню та інституції праці» з 1 січня 2018 року. Нова процедура реєстрації заяв про прийняття на роботу іноземця та необхідність платити за них 30 зл. паралізували управління праці, тільки у Варшаві очікувати на папери треба місяць. Це сильно б’є по інтересах усіх бізнесменів, проте найбільше аграріїв, котрі часто потребують робочих рук «на завтра». Ця обставина і тиск держави щодо переведення закордонних працівників із цивільно-правових угод на трудовий договір знижує мотивацію працедавців та робітників до легалізації трудових відносин.

Серед нових пріоритетів у планах заохочувати до переїзду на постійне проживання іноземців із бажаними для ринку кваліфікаціями. Про те, що певні категорії працівників зможуть отримувати дозвіл на постійне проживання не після п’яти, а після чотирьох років, згадується вже в минулорічній новелізації Закону «Про іноземців». Але наказу, який би визначив ці професії, досі немає. В той же час загострилися умови надання статусу резидента тепер до вимог, котрі і так щороку виконували лише кількасот мігрантів, додався ще й сертифікат знання польської мови.

Питанню інтеграції мігрантів у Польщі автори концепції наразі не відвели багато місця. Підкреслено необхідність створення мовних курсів та спрощення системи легалізації праці на перебування. Так, міністерство пропонує варіант one-stop-shop, тобто коли в одній інституції можна отримати консультації щодо отримання дозволу на працю та на проживання, пошуку житла й роботи. Звучить непогано, проте важко уявити, як ідею буде втілено в життя управління, які сьогодні виконують тільки одну з цих процедур, змагаються з багатотижневими, а навіть багатомісячними чергами. Незрозуміло також, це будуть державні інституції чи завдання доручатимуть третьому сектору. Останній досі не оговтався після того, як Міністерство внутрішніх справ позбавило громадські організації можливості участі в конкурсах на євросоюзне фінансування.

Симптоматично, що інтеграція в розумінні авторів документа зведена до знання мови та отримання легальної праці. Натомість немає згадок про достосування публічних інституцій до більшої кількості іноземців у структурі населення. Інтеграція двосторонній процес, і полягає не тільки у вивченні гостями традицій господарів, але й у призвичаєнні місцевого населення до нових сусідів. Цей момент залишився поза увагою уряду.

Нагадаємо, згідно з даними Управління у справах іноземців, на середину березня 2018 року близько 300 тис. громадян третіх країн мали в Польщі дозволи на тимчасове чи постійне проживання або карти резидента ЄС. Половина з цих дозволів була видана громадянам України, при цьому 70% стосувалися саме тимчасового перебування. У 2017-му українці отримали в Польщі понад 200 тис. дозволів на працю та 1,7 млн декларацій про намір працевлаштувати іноземця, проте кількість цих документів не може прямо вказувати на чисельність української діаспори. Український Держкомстат оцінює, що без урахування маятникових мігрантів, у 20152017 роках у Польщі працювали або шукали роботу близько півмільйона українців.

Як показало останнє дослідження компанії Personnel Service, 39% великих польських фірм сьогодні має в штаті українців. 62% українських працівників планує приїхати на роботу до Польщі хоча б ще раз, проте лише 11% розглядає переїзд на постійне місце проживання. Серед головних проблем під час роботи в Польщі громадяни України називають: довготривала розлука з родиною, велика кількість годин праці та її важкий характер. Лише 14% говорять про неприязне ставлення з боку поляків.   

Олена БАБАКОВА

Share.