10 найважливіших фактів про українське біженство до Польщі

Протягом місяця Польща стала номером чотири у світі за кількістю прийнятих біженців. Понад 2 мільйони мешканців України перетнули польсько-український кордон, рятуючись від російської агресії. Хоча у розмові про українських шукачів притулку залишається багато невідомих – середній вік тих хто приїхав, відсоток дітей серед біженців, з яких областей прибули люди – деякою статистикою та соціологією ми вже можемо оперувати. Нижче – найважливіша інформація, відома на початок квітня.

Останніми роками Польща була європейським чемпіоном з огляду на кількість виданих дозволів на роботу та посвідок на проживання для громадян третіх країн. У країні над Віслою, незважаючи на пандемію Covid-19, котра обмежила можливості для міжнародної мобільності, у 2021 перебували близько 2 мільйонів трудових мігрантів, в першу чергу – громадяни України. Сьогодні кількість іноземців у Польщі, ймовірно, наблизилася до 3,5 мільйонів – до країни прибули сотні тисяч мешканців України у пошуку безпечного прихистку внаслідок російського вторгнення на півночі, сході та півдні. Ось що ми про них знаємо. 

1. Протягом останніх п’яти тижнів, від 24 лютого до 30 березня, польсько-український кордон у західному напрямку перетнули 2,393 млн осіб. Польща дозволяє в’їзд власникам усіх типів документів, втім ІД-карток та внутрішніх паспортів. Хоча польські прикордонники наразі не ведуть відповідної статистики, за спостереженнями волонтерів що працюють на кордоні та у центрах допомоги біженцям, серед новоприбулих переважають жінки з дітьми та літні люди, а для 30-40% українців це перший виїзд за кордон.
2. Протягом того ж періоду, з Польщі до України виїхали 391 тисяча осіб, переважно – чоловіки. Це не тільки українці з Польщі, але й представники діаспори з інших європейських країн. При цьому, динаміка в’їзди-виїзди теж змінюється: протягом тижня 24-30 березня до Польщі в’їхали 190 тисяч осіб, а з Польщі до України – 95 тисяч. Можна припустити, що частина – це власники карт перебування у ЄС, задіяні у перевезенні людей та гуманітарних вантажів, частина – ті шукачі притулку, хто вирішив повернутися до своїх домівок.
3. За оцінками відомого дослідника міграції проф. Мацея Дущика, з-поміж тих хто приїхав до Польщі близько 30% затрималися у країні над Віслою лише на короткий період часу і рушили далі на Захід. Як показують дослідження неврегульованої міграції, головним чинником вибору цільової країни для біженців стає присутність родини, друзів чи локальних спільнот за кордоном. Тому логічно припустити, що головними напрямками виїзду з Польщі стали Італія, Іспанія, Німеччина. Хоча Євросоюз наразі не розпочав офіційну програму добровільної релокації, українців котрі приїхали до Польщі приймають інші країни Шенгену та Ірландія (остання вперше в історії запровадила для українців безвізовий режим). Подальші подорожі поза Європою можливі лише для власників закордонних паспортів: Польща прийняла українців лише з внутрішніми документами, але після перетину кордону їхній статус тотожний людям, що втратили міжнародний документ подорожі, отже не можуть залишити межі Шенгену. Те саме стосується повернення до України – власникам внутрішніх паспортів для цього знадобиться довідка від українського консульства.
4. Ймовірно, на території Польщі тепер перебуває щонайменше 1,3-1,4 млн українських біженців. Це означає, що протягом місяця Польща стала номером чотири або п’ять у списку країн світу із найбільшими біженськими спільнотами (попереду лише Туреччина, Колумбія та Уганда, можливо, Пакистан; Німеччина після прийняття сирійців у 2015-2016 роках є домівкою для 1,2 млн біженців). Одночасно, українська діаспора у країні над Віслою зросла до 2,5 млн осіб.
5. Більшість шукачів притулку прибула до найбільших польських міст – тільки Варшава у середині березня рапортувала, що місто прийняло 200 тисяч біженців, а місцеві школи та дитсадки – 6 тисяч українських дітлахів. Не дивно, що у такій ситуації головним короткотерміновим викликом для польської влади є пошук житла для новоприбулих. Тиждень перед російським нападом МВС Польщі розіслало до органів самоврядування запит із проханням оцінити наявний житловий фонд для поселення втікачів від війни, однак менше 20% суб’єктів встигли відгукнутися. Протягом перших днів потреби втікачів заспокоювали самі поляки та представники української діаспори, польський уряд навіть розраховував, що Польща стане першою у світі країною яка порадить собі з міграційною кризою без таборів для біженців. В результаті, де-юре таборів немає, але де-факто десятки тисяч людей проживають у рецепційних центрах на терені спортивних та виставкових об’єктів. Найбільший центр у Надажині вже прийняв понад 25 тисяч українців.
6. Головний виклик у довгій перспективі – це інтеграція новоприбулих. Польща останніми роками показала добрі результати у інтеграції мігрантів у ринок праці (менше ніж 3% українців перебували у країні з метою іншою ніж робота чи навчання). Гірше виглядала ситуація з культурною інтеграцією– лише у найбільших містах некомерційні організації змогли організувати мовні курси, юридичні та психологічні консультації, курси загальної орієнтації в новому суспільстві. Натомість, як наразі не розпочалися праці щодо інтеграції мігрантів у державні інституції. Соціальна опіка ніколи не працювала з мігрантами як окремою цільовою групою. Можливості безкплатної освіти та професійної перепідготовки для дорослих були істотно обмежені. Хоча є дані, що перед 24 лютого близько 700 тисяч українців сплачували у Польщі внесок соціального страхування, ми не знаємо, скільки з них підписали декларацію про обслуговування сімейними лікарями у польських поліклініках. Останнє питання є особливо актуальним у зв’язку з пандемією Сovid-10  – лише 35% українських дорослих прийняли дві дози щеплення, а серед українських дітей вакцинація проти кору впала до рівня 65%.
7. Польща однією з перших у ЄС прийняла закон, який регламентує права українських біженців. Він впроваджує до національного законодавства елементи постанови Європейської ради від 27 лютого, яка дозволила усім втікачам з території України отримати тимчасову охорону в ЄС. Спеціальний закон про допомогу українським біженцям був підписаний президентом Анджеєм Дудою 12 березня, і стосується усіх хто не мав карт перебування, а перетнув кордон після 24 лютого. Віднедавна закон стосується також тих, хто приїхав до Польщі через транзитні країни, наприклад, Угорщину чи Словаччину. Згідно з цим актом, громадянам України не треба розпочинати традиційну біженську процедуру, вони отримують тимчасову охорону з правом вільного доступу до ринку праці протягом 18 місяців. Ці ж права поширюються на подружніх партнерів українців, але вже не не іноземців, навіть якщо вони мали посвідки на проживання чи статус біженця в Україні. Це занедбання може стосуватися навіть 50 тисяч осіб, серед яких більшість – білоруські втікачі від режиму Лукашенки.
8. Ті біженці, хто оформить у Польщі ідентифікаційний номер PESEL за спеціальною спрощеною процедурою, отримують по 300 злотих одноразової допомоги від польської держави, також зможуть отримувати щомісяця 500 злотих на кожну неповнолітню дитину, користуватися безкоштовною медичною допомогою у закладах що підписали угоди з Національним фондом здоров’я та претендувати на допомогу від Осередків соціальної опіки. Водночас, отримання ідентифікаційного коду відтинає новоприбулих від можливості користуватися біженськими виплатами в інших країнах ЄС.
9. Ще перед повномасштабною російською інвазією 56% поляків вважали, шо їхній уряд має прийняти біженців з України. Вже 27 лютого 58% оповідалися за тим, що Варшава має прийняти усіх українців, що тікають від війни, а ще 35% – що тільки тих, які найбільше потребують захисту. При цьому поляки реалістично оцінили ситуацію, що до них може приїхати від сотень тисяч до кількох мільйонів осіб. Водночас, наприкінці березня 64% опитаних задекларували, що протягом місяця у якійсь формі допомагали українцям; найчастіше – участю у збірках грошей або одягу. При цьому 5% говорять, що біженці або мешкали у їхніх домівках, або у приміщеннях які вони надали.
10. Якщо наприкінці лютого – на початку березня щоденно з України до Польщі в’їжджали більше 100 тисяч осіб, то останніми днями показники стабілізувалися на рівні 20-25 тисяч перетинів на добу. На думку польських дослідників міграції, це сигналізує завершення першої фази біженської міграції, спричиненої російською агресію (тобто, більшість тих хто хотів шукати прихистку за кордоном вже це зробили). Натомість довгостроковий прогноз, що базується на моделі війни у Сирії (половина залишила свої домівки, чверть мусила шукати прихистку за кордоном): якщо бойові дії триватимуть понад рік, до Польщі може потрапити навіть 5 млн українців.

Олена БАБАКОВА