5 квітня у Галереї Українського дому у Варшаві відбулося відкриття виставки відомого львівського художника та іконописця Данила Мовчана під назвою “Святі та тіло”. На виставці представлені роботи, пов’язані з символікою ікони — священного зображення, що робить його мовою художнього вираження для всієї творчості митця, яка присвячена темі людського буття у площинах духовного та тілесного.
Данило Мовчан розповів, що захопився світом української ікони ще під час навчання в ЛКДУМ ім. І. Труша: “Там я ознайомився з давньою технікою жовткової темпери. Натхнення шукаю в давньому сакральному мистецтві. Його складний та впорядкований семіотичний світ породжує нові образи і форми. В своїх творчих композиціях використовую новаторські елементи та по-новому трактую автентичні техніки. Стилістика ікони завжди надихала мене до нових ідей. На цій основі я прагну будувати власні нові композиції, де мінімальними засобами зображаю те, що для мене важливе”.
Джерелом натхнення для митця стали середньовічні ікони з XIV-XV ст., зокрема їхня символіка та колористика. Крім того, Данилові близька творчість відомого польського художника українського походження, який писав ікони у стилі авангардизму — Юрія Новосільського.
Львівський іконописець також розповів, чому його виставка називається “Святі та тіло”:”Я намагався в цій назві поєднати ікони з релігійним сюжетом і постатями святих, а також портрети простих людей, зображення на іншу тематику. Я відчуваю внутрішню потребу малювати ікони, в них хочу сказати про актуальне та вічне. Сюжети в традиційному іконописі вже готові і відомі, я ж намагаюся теж придумувати нові сюжети, нові цікаві трактування образів. Використовуючи техніку та символіку ікон, я створюю свої власні полотна. Мені подобається малювати портрети, на виставці ви можете побачити портрет Андрея Шептицького, я писав теж ікону його брата Климентія. Часто роблю портрети своїх знайомих, тут ви можете побачити портрет моєї дружити та автопортрет. Триптих „Автопортрет” був створений минулого року під час пленеру „Лемківський Єрусалим” в Горлицях”.
Художник також відповів на запитання про місце ікони в сучасному суспільстві, чи важливо повертатися до історії, або ж створювати нові та сучасні версії ікон. «Для мене ікона має відповідати часу та бути сучасною, бо навіть ті майстри, які колись давно один в одного вчилися, не копіювали роботи. Сьогодні ікона стала модною і багато художників заробляють на цьому гроші, просто копіюючи ікони. Але ці твори важко назвати іконами, для мене ікона мусить бути актуальною, вона має видозмінюватися. Саме в Західній Україні було багато пошуків на тему ікони. Це такі художники першої половини XX ст. як Модест Сосенко, Петро Холодний та інші, котрі внесли багато цікавого в українське сакральне мистецтво. Але все це радянська влада старалася знищити, тому ми мали таку довгу перерву в історії створення ікон. Але сьогодні все змінюється, скажімо у Львівській національній академії мистецтва вже 20 років є Кафедра сакрального мистецтва, де навчається багато молодих цікавих художників», — підсумував Данило Мовчан.
Виставка “Святі і тіло” експонуватиметься в Українському домі до 8 травня.
Підготувала Іванна Берчак
