Останні декілька днів у польських медіа не вщухають заяви політиків про плани обмежити виплати 800+ для українських біженців. 20 січня парламентський клуб партії «Право і справедливість» подав до Сейму відповідний законопроєкт, розгляд якого відбувся 23 січня. Фонд «Український дім» у Варшаві відреагував на заяви політиків та наголосив, що такі зміни вдарять по найбільш вразливих категоріях українців – самотніх батьках, які з різних причин не можуть працювати, дітях з інвалідністю, пенсіонерах, які мають під опікою дітей тощо.
20 січня парламентський клуб партії «Право і справедливість» подав на розгляд Сейму законопроєкт про зміну спецзакону про допомогу громадянам України. Депутати від ПіС пропонують ще більш загострити вимоги для отримання українцями допомоги за програмою 800+. Зокрема йдеться про те, що фінансову допомогу на дитину зможуть отримувати лише ті громадяни України, які виконують такі вимоги:
- проживають разом з дитиною на території Польщі;
- дитина, на яку отримується допомога, виконує у Польщі шкільний обовʼязок – відвідує польську школу, клас дошкільної підготовки. Винятком є діти, які через вік не зобовʼязані відвідувати школу;
- громадянин України працює або веде господарчу діяльність у Польщі;
- платить податки до польської податкової.
Законопроєкт підтримала також партія «Конфедерація». Депутат від цієї партії, а також один з кандидатів у президенти, Славомір Менцен, представляючи законопроєкт у Сеймі, так аргументував його необхідність: мовляв, уряд Польщі виділяє занадто багато грошей на допомогу українцям, що створює проблеми у бюджеті. На думку депутата, також багато громадян України фактично не проживають у Польщі, а їздять сюди «раз на місяць, щоб не втратити PESEL UKR, отримати 800+ та безплатну медичну допомогу». «Ми виплачуємо 800+ для людей, які навіть не живуть у Польщі, не працюють та не платять тут податків. Ми маємо гроші, щоб лікувати українців, які навіть не платять тут соціальних внесків», – заявив Менцен під час обговорення законопроєкту у Сеймі.
Міністр Дущик: «У 2024 році українські біженці заплатили близько 15 млрд злотих податків»
Як насправді виглядає ситуація з виплатою 800+ для українських біженців у Польщі розповіли віцеміністр Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Мачєй Дущик та віцеміністр Міністерства родини, праці та соціальної політики Себастьян Гаєвський, під час засідання Сейму 23 січня.
Станом на початок 2025 року в Польщі знаходиться близько 950 тисяч українців зі статусом PESEL UKR. Серед працездатної частини біженців працює 78% осіб, що є найвищим показником серед країн Європейського Союзу. До порівняння, рівень працевлаштованості серед поляків складає 81%. Більшість українців працює за цивільно-правовим договором – близько 60%. Одна третя працює за трудовим договором. Решта – буквально декілька відсотків – працює на інших підставах.
За 2023 рік українські біженці заплатили до бюджету Польщі близько 15 млрд злотих. Внесок громадян України зі статусом PESEL UKR до польської економіки складав 0,7-1,1% ВВП.
Близько 800 тисяч українців регулярно сплачує внески до Фонду соціального страхування. Загалом ці люди складають 5% від усіх застрахованих у Польщі. У 2024 році фінансову допомогу 800+ отримало 284 тисячі українців. Ще 19 тисячам осіб було відмовлено в отриманні виплат. Загалом на це було витрачено 2 млрд 800 тисяч злотих, або 4,2% від загальної суми цієї соцвиплати у Польщі за 2024 рік.
Український дім: «Законопроєкт не змінить кардинально ситуацію українців у Польщі, але матиме негативні наслідки для вразливих груп»
На цей час у Польщі виплати 800+ регулюються у Законі про державну допомогу у вихованні дітей (згідно з яким на цей вид фінансової допомоги можуть претендувати поляки та іноземці, які мають «доступ до ринку праці») та Спецзакон про допомогу громадянам України (згідно з яким цей вид допомоги можуть отримувати українці з PESEL UKR). Як зазначають у фонді «Український дім» – найбільшій громадської організації, яка займається питаннями легалізації та проживання українців у Польщі – впровадження змін, запропонованих депутатами ПіС не змінить ситуацію більшості українських біженців. Вони і надалі отримуватимуть 800+ і інші соцвиплати, адже відповідатимуть вимогам цих змін. Такі категорії українців можуть змінити статус PESEL UKR на карту перебування і отримуватимуть ці виплати не на підставі спецзакону про допомогу українцям, а на загальних засадах згідно з Законом про державну допомогу у вихованні дітей. «Звісно є ризик, що такий процес може бути негативно сприйнятий в Україні (біженці стають мігрантами) і в Польщі (кількість біженців зменшується, і тому головний аргумент у дискусії з Брюсселем щодо загальноєвропейської міграційної політики – «ми маємо багато біженців з України» – зникає)», – наголошують у фонді.
Водночас в Українському домі звертають увагу на те, що згідно з дослідженнями Національного банку Польщі, серед біженців, які мають дітей, а не працевлаштовані, близько 80 відсотків досі шукають роботу. Тому позбавлення їх надбавки 800+ згідно зі спецзаконом, без можливості отримання допомоги згідно з Законом про державну допомогу на виховання дітей, погіршує рівень життя їхніх дітей. «Рішенням може бути пришвидшення випуску карт CUKR і збільшення кількості людей, які зможуть отримати цю картку, а також гарантія наявності на картці CUKR приписки “доступ до ринку праці”»,– зазначають в Українському домі.
Найважливіше, що запропонований депутатами ПіС законопроєкт, не враховує ситуацію вразливих груп українців – студентів з дітьми, пенсіонерів, що опікуються дітьми, самотніх матерів, матерів з інвалідністю, або таких, що опікуються дітьми з інвалідністю.
В Українському домі пропонують перерахувати усі вразливі категорії, яким залишать право претендувати на виплати 800+ згідно зі спецзаконом, але водночас налагодити процес пришвидшеного процесу отримання українцям карти перебування (на підставі роботи, на підставі ведення господарчої діяльності або CUKR). Відтак більшість українців отримуватимуть виплати на загальних підставах, а не у наслідок тимчасового рішення впровадженого спеціальним законом. «Це зніме соціальну напругу і обмежить маневри для популістів», – переконані у фонді.
Заручники виборчої кампанії
Доступ українських біженців до виплат за програмою 800+ вже став темою заяв кандидатів у найближчих президентських виборах, які відбудуться у травні цього року. Окрім представників «Конфедерації» та «Права і справедливості», обмежити виплати 800+ для українців раніше запропонував також чинний мер Варшави, кандидат від «Громадської коаліції» Рафал Тшасковський. «Пропоную фундаментальну зміну, якщо йдеться про виплати 800+ для українців. Вони повинні отримувати їх тільки у тому випадку, коли будуть працювати та жити у Польщі, і якщо платитимуть податки у Польщі»,– заявив Рафал Тшасковський 17 січня під час свого виступу перед виборцями у Пунську.
Пропозицію мера Варшави підтримав Премʼєр Польщі, а також лідер «Громадянської платформи» Дональд Туск. На своїй сторінці у мережі X, політик написав, що погоджується з пропозицією, щоб 800+ виплачувати тільки тим українцям та іншим мігрантам, які дійсно живуть, працюють та сплачують податки у Польщі.
Іншу позицію зайняв ще один кандидат у президенти, чинний спікер Сейму Шимон Головня. «Я не приєднаюся до тих, хто зараз відмовляється від своїх попередніх цінностей, щоб конкурувати з ультраправими», – написав на своїй сторінці у Facebook Шимон Головня. Далі спікер Сейму навів статистичні дані, які підтверджують внесок українських біженців у польську економіку, який значно переважає витрати на соціальні виплати для них. «Підсумовуючи: якщо в Польщі є група українських матерів, чиї діти ходять до школи, але вони самі не можуть працювати, наприклад, через хворобу в родині або через те, що вони повинні доглядати за великою кількістю осіб, – я б не робив їхню бідність заручником будь-якої виборчої кампанії», – написав Головня.
«На відміну від торішньої поправки, яка привʼязувала отримання 800+ до відвідування дитиною польської школи та мала сенс як боротьба зі зловживаннями та протидія освітньому відчуженню українських дітей, оголошена зміна є сигналом іншого характеру – незалежно від життєвої ситуації (інвалідність, догляд за літніми людьми тощо) або ти будеш корисним польській державі, або тобі тут не місце. Ця зміна не відбувається в умовах, коли польська держава робить значний внесок у допомогу українським біженцям – понад 70% з них все одно працюють, а адміністрація отримує більше податків і внесків до ZUS, ніж витрачає. Тож тут йдеться не про те, щоб поправити фінанси держави, а про те, щоб показати полякам: ми візьмемося за цих вимогливих і невдячних українців. Ну що ж, після багатомісячного переконування громадськості, що ми найбільше допомагаємо серед країн ЄС, а отримуємо лише отруєне зерно і ніякої ексгумації – це було передбачувано <…> А це лише початок президентської кампанії», – так і заяву Тшасковського і законопроєкт від ПіС прокоментувала політична оглядачка Олена Бабакова.
Анастасія Верховецька
