Польська держава фактично безсила перед хвилею дезінформації в інтернеті, а соціальні платформи часто не реагують навіть на офіційні повідомлення державних інституцій. Про це пише польська експертка з дезінформації Анна Мєжинська у колонці для OKO.press, коментуючи новий звіт NASKNASK (Naukowa i Akademicka Sieć Komputerowa) – польський державний дослідницький інститут. Інститут виконує функцію національного реєстру інтернет-домену .pl та надає телекомунікаційні й інтернет-послуги. NASK виник у 1992 році при Варшавському університеті як команда, що координувала розвиток академічних комп’ютерних мереж у Польщі, і відіграв важливу роль у підключенні країни до інтернету. З 2017 року має статус державного дослідницького інституту. У структурі інституту також діє команда реагування на інциденти комп’ютерної безпеки CERT Polska, яка займається виявленням і аналізом загроз у мережі. про реакцію соціальних платформ на повідомлення про фейковий контент у 2025 році.
У матеріалі авторка детально описує висновки звіту та пояснює, чому, попри формальні статистичні показники, ситуація з дезінформацією в Польщі залишається серйозною проблемою.
За даними NASK, упродовж 2025 року аналітики інституту повідомили адміністраціям соціальних платформ про близько 46,5 тисячі матеріалів, що містили дезінформацію або порушували правила платформ. Із цієї кількості: 12% матеріалів було видалено, 68% піддали модерації (наприклад, додали попередження або видалили рекламні елементи), 20% повідомлень платформи повністю відхилили.
Формально це означає, що приблизно у 80% випадків платформи певним чином відреагували. Але, як підкреслює Анна Мєжинська, ці цифри не показують повної картини. Часто модерація означає лише додавання пояснювальної позначки або обмежене втручання, тоді як сам дезінформаційний контент залишається доступним і продовжує поширюватися.
Платформи найчастіше блокували дописи, що видавали себе за повідомлення від публічних осіб або інституцій. Натомість їм значно складніше модерувати контент, який містить маніпуляції і потребує знання ширшого контексту для перевірки.
Найгірша співпраця – з YouTube
Загалом реакція платформ на повідомлення про дезінформацію суттєво відрізнялася. Як випливає з даних NASK, найслабшою була реакція Google на повідомлення про дезінформаційний контент на YouTube. Найкраще інститут співпрацював із TikTok. Натомість такі платформи, як Telegram, LinkedIn, BlueSky і Discord, взагалі не створили каналів комунікації з державними інституціями, тому не реагували на повідомлення про дезінформацію.
Детальніші дані звіту показують суттєву різницю в реакції окремих платформ. TikTok видалив приблизно 70% повідомленого контенту.
Платформа X (колишній Twitter), що належить Ілону Маску, найчастіше реагувала через модерацію або блокування акаунтів – приблизно у 91% випадків.
Натомість Facebook реагував приблизно на 50% повідомлень, Instagram – лише на 28%, а найгірші результати показала співпраця з Google щодо контенту на YouTube – менше 9% випадків модерації або видалення.
Саме на YouTube, за даними NASK, поширюється значна кількість відео з конспірологічними теоріями – від «пласкої Землі» до змов про секретні програми контролю людських думок.
Окремою проблемою стали канали, які масово публікують політичний контент, створений штучним інтелектом. Такі матеріали виглядають як реальні новини, але фактично є повністю вигаданими.
Платформи не реагують на ключові теми
За словами авторки, найбільша проблема полягає в тому, що соціальні платформи найгірше реагують на дезінформацію у найважливіших суспільних темах. Зокрема, у питаннях виборів, війни та безпеки, а також у темах, пов’язаних із Україною.
Під час президентської кампанії у Польщі в першому кварталі 2025 року NASK повідомив платформам 168 матеріалів із дезінформацією про вибори. Із них: лише 8 матеріалів було видалено, 4 – піддано модерації, а решта повідомлень залишилися без реакції. Фейки стосувалися, зокрема, нібито втручання Європейського Союзу у польські вибори, можливого скасування результатів голосування або використання deepfake-матеріалів із кандидатами.
Медичні фейки теж майже не видаляють
Ще однією проблемою є поширення небезпечної медичної дезінформації.
Аналітики NASK знаходили у мережі твердження про те, що вживання землі може лікувати хвороби, «алергія на сонце» є наслідком психологічних проблем, новонародженим не потрібно давати вітамін К, профілактичні обстеження – такі як УЗД чи мамографія – нібито шкодять здоров’ю.
У деяких матеріалах навіть стверджувалося, що біопсія може «поширювати рак по організму», а замість медичного лікування пропонували використовувати касторову олію або ветеринарні препарати.
Попри очевидну неправдивість таких тверджень, платформи часто не визнають їх порушенням своїх правил і не видаляють.
Фейки про Україну та війну
У звіті також описано численні випадки дезінформації про війну та Україну.
Після інциденту з російськими дронами над Польщею у вересні 2025 року в мережі масово поширювалися неправдиві повідомлення, що над Польщею вже літають російські військові вертольоти, Польща готується атакувати Білорусь, інцидент із дронами – це «українська провокація», щоб втягнути Польщу у війну.
Навіть коли NASK надавав платформам докази, що деякі фото були зроблені в інших місцях і не мають стосунку до подій, платформи часто обмежувалися лише нечіткою позначкою, що зображення «показані без контексту».
Боти та інформаційні операції
Частину дезінформації поширювали автоматизовані акаунти – боти. NASK виявив мережі таких акаунтів на Facebook і X. Платформа X видалила частину з них, тоді як Facebook у деяких випадках взагалі не заблокував відповідні профілі.
У 2025 році аналітики NASK виявили мережі ботів, які діяли на платформі X у межах двох інформаційних операцій – Overload («Перевантаження»)та Undercut («Підрізання»). У межах операції Overload неавтентичні акаунти масово поширювали дезінформацію, щоб перевантажити фактчекерів з організацій, які займаються перевіркою інформації, і відвернути їхню увагу від інших інформаційних операцій. Натомість у межах операції Undercut боти поширювали дописи, що зображували Україну та допомогу західних держав Києву у негативному світлі.
У цьому випадку, зазначає NASK, адміністрація платформи X усе ж відреагувала – більшість акаунтів, про які повідомили аналітики, було видалено.
Фейки про злочини та історичні теми
Окремо авторка звертає увагу на дезінформацію, яка поширювалася після вбивства на території Варшавського університету у травні 2025 року. Тоді молодий чоловік убив консьєржку на кампусі університету. У соціальних мережах швидко з’явилися дописи з неправдивими твердженнями, що нападник нібито був громадянином України. У деяких публікаціях навіть називали вигадане ім’я «підозрюваного». Попри те, що аналітики NASK передали адміністраціям платформ офіційні повідомлення польських служб, які спростовували ці твердження, дезінформаційні дописи не були видалені.
Працівники NASK також натрапили на труднощі, намагаючись домогтися реакції платформ на матеріали з неправдивою інформацією про ексгумації жертв Волинської трагедії, що проводяться в Україні. «Після повідомлення про дезінформаційні дописи на цю тему платформа Meta вирішила додати примітку про неправдивий зміст лише до одного з надісланих матеріалів. Інші дописи не були піддані модерації», – повідомили в NASK.
Авторка також згадує дезінформацію, яка поширювалася після гучного інциденту на польській залізниці у листопаді 2025 року – невдалої спроби підірвати поїзд. За даними NASK, платформи майже не реагували на повідомлення про такі фейки. У соцмережах з’являлися дописи, які ставили під сумнів офіційну версію подій і звинувачували польську владу та медіа у маніпуляціях. У них стверджувалося, що інцидент нібито помилково приписують Росії, тоді як насправді за ним може стояти Україна. Поширювалися також твердження, що влада навмисно нагнітає ситуацію, щоб втягнути Польщу у війну або відвернути увагу від інших проблем. В інших публікаціях інцидент узагалі заперечували, називаючи його «звичайною технічною несправністю» та ставлячи під сумнів офіційні повідомлення служб.
Чому держава безсила
На думку Мєжинської, одна з причин проблеми полягає у відсутності відповідного правового інструменту.
Авторка говорить про так званий закон про DSA – Digital Services Act, який мав імплементувати до польського законодавства положення європейського Акту про цифрові послуги. Цей регламент ЄС встановлює правила для великих онлайн-платформ і зобов’язує їх швидше реагувати на незаконний контент, забезпечувати прозорість алгоритмів та співпрацювати з державними інституціями.
Хоча сам акт не спрямований безпосередньо проти дезінформації, він вводить механізми, які дозволяють ефективніше реагувати на незаконні та шкідливі матеріали. Польський закон мав запровадити ці норми на національному рівні.
Однак документ був ветований президентом Каролем Навроцьким і тому не набув чинності. Представники правих політичних сил стверджували, що закон нібито може призвести до інтернет-цензури. Водночас авторка колонки зазначає, що таке трактування не має підстав у самих положеннях законопроєкту.
Міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський заявив, що уряд планує знову розпочати законодавчу роботу над впровадженням норм Digital Services Act. За його словами, нові правила мають змусити соціальні платформи забезпечити більшу прозорість роботи своїх алгоритмів. Він також повідомив про плани виділити «рекордні кошти» на боротьбу з незаконним контентом і дезінформацією.
Відтак, на думку авторки колонки, звіт NASK демонструє не лише масштаби дезінформації, але й обмежені можливості держави протидіяти їй, адже без запровадження відповідних інструментів співпраця держави із соціальними платформами буде дуже складною, а в окремих випадках – практично неможливою.
«Чітко видно, що без змін у законодавстві та без механізмів, які змусять платформи реагувати на дезінформацію – через правові норми і санкції, – Польща може програти війну з Росією ще до будь-яких військових дій з боку Кремля», – підсумовує Мєжинська.
Ред.
Джерело: oko.press