У польських соціальних мережах поширюють фейк про соціальне житло лише для українців, словацький політик стверджує, що міжнародна спільнота не закликала до миру в Україні, а у Чехії напередодні виборів збільшується кількість маніпуляцій навколо українців. У новому випуску дайджесту спростовуємо головні дезінформаційні наративи останнього тижня у Польщі, Чехії та Словаччині.
Польща
У Варшаві збудували соціальний будинок лише для українців? Це фейк
У польських соцмережах поширюють інформацію, нібито у Варшаві збудували соціальний будинок, де житло надають виключно українцям. Один із таких дописів у X зібрав понад 26 тис. переглядів і сотні поширень, викликавши хвилю ворожих коментарів. Допис містив посилання на YouTube-відео під назвою «Варшава. Соціальний будинок тільки для українців».
Фактчекери Konkret24 з’ясували, що ця інформація – маніпуляція. У Польщі немає «соціальних будинків» у вузькому сенсі, натомість є комунальне житло, яке надається за однаковими критеріями для всіх, незалежно від громадянства. У столичній мерії підтвердили: жоден будинок у Варшаві не будувався спеціально для біженців, а в новобудові на вул. Stolarska 6 немає жодного мешканця з України. Пріоритет отримують особи у складних життєвих обставинах, зокрема літні люди або люди з інвалідністю, а не представники певної національності.
Відео та допис у X не містять адрес, перевірених джерел чи доказів. Натомість використовуються типові техніки маніпуляції: подання неперевірених «життєвих історій», емоційно забарвлені формулювання, перебільшення та узагальнення. Чимало кадрів у ролику не мають стосунку до Варшави й можуть бути згенеровані штучним інтелектом.
Konkret24 зазначає, що акаунт у X, який поширив фейк, регулярно публікує меседжі, що збігаються з кремлівською пропагандою. Подібні наративи, спрямовані на розпалювання ворожнечі між місцевими та українськими біженцями, фіксують і в інших країнах Центральної та Східної Європи.
У Польщі поширюється фейк нібито Bolt впровадив послугу «Українець для українця»
У польських соцмережах з кінця липня поширюють скриншот нібито мобільного додатку Bolt із новою категорією перевезень – «Українець для українця» («Ukrainiec dla Ukraińca»). На зображенні ця «послуга» подана поряд із реальними опціями на кшталт «Комфорт» чи «Жінки для жінок». Один із дописів у X зібрав понад 750 тис. переглядів, а фейк поширили навіть політики з партії «Конфедерація польської корони».
Фактчекери Demagog і Konkret24 встановили, що скриншот є підробкою. Його джерелом став російськомовний TikTok-канал про роботу таксистів у Польщі, який двічі публікував відео з цим зображенням, що зібрало багато переглядів і коментарів, у тому числі з антиукраїнськими меседжами.
На підробку вказують кілька деталей: усі інші категорії в інтерфейсі підписані англійською, а ця – польською, а на самому зображенні є друкарські помилки. На офіційному сайті Bolt такої опції немає, і навіть при створенні облікового запису з українським номером вона не з’являється.
PR-менеджерка Bolt Poland Мартина Курковська підтвердила, що компанія ніколи не планувала й не запроваджувала такої категорії, закликавши користувачів не поширювати фейкову інформацію.
За словами Konkret24, метою підробки є розпалювання антипатії поляків до українців – один із типових інструментів кремлівської пропаганди.
Словаччина
У соцмережах поширюють інформацію про «400 тисяч дезертирів» в українській армії. Чому це маніпуляція?
На початку серпня в словацькому сегменті соцмереж поширили відео з народною депутаткою України Анною Скороход. Її вирвані з контексту слова подали як «доказ» нібито масового дезертирства в українській армії. Ролик із заявою про «400 тисяч дезертирів» опублікував у Facebook колишній кандидат від партії Republika Мірослав Каменський. Публікація зібрала близько 10 тисяч переглядів.
Насправді Скороход говорила не про дезертирство, а про самовільне залишення військової частини (СЗЧ) – поняття, яке в українському законодавстві відрізняється від дезертирства. «Цифри, які стосуються СЗЧ, на сьогодні наблизилися до 400 тисяч – це загальна кількість, і багато людей повертаються. Якщо людина пішла в СЗЧ, але потім повернулася, вона все одно входить у цю статистику. Тому не можна сказати, що зараз у нас стільки людей у СЗЧ. Дуже багато людей повертається», – сказала вона в інтерв’ю Politeka Online.
Фактчекінгова платформа Demagog.sk нагадує, що словацький Кримінальний кодекс не розрізняє залишення частини без дозволу та дезертирство, тоді як в Україні ці дані подають окремо. Кожне дезертирство є СЗЧ, але не кожне самовільне залишення частини в Україні є дезертирством, додають вони.
Самовільне залишення частини – це відхід без дозволу командира. СЗЧ є менш серйозним порушенням, ніж дезертирство. Головна різниця – у намірі повернутися: зазвичай військові, що здійснюють СЗЧ, залишають підрозділ на деякий час, наприклад, через стан здоров’я чи сімейні обставини, а потім повертаються. Дезертирство ж означає свідоме прагнення повністю уникнути обов’язку служити в армії. Під час воєнного стану СЗЧ карається позбавленням волі на 5–10 років, дезертирство – на 5–12 років, пише платформа.
Статистика Генпрокуратури України:
- 2022 рік: менш як 10 тисяч в обох випадках;
- 2023 рік: 16,5 тис. випадків СЗЧ і майже 8 тис. дезертирств;
- Січень-жовтень 2024 року: понад 40 тис. СЗЧ і понад 20 тис. дезертирств;
Упродовж січня-квітня 2025 року за фактами СЗЧ відкрили 61,2 тисячі кримінальних проваджень, а за дезертирство – 9,4 тисячі. У 2024 році військовим, які залишили частину лише раз, дозволили повернутися без покарання. Від листопада минулого року до війська повернулися 29 тисяч осіб.
Твердження про «400 тисяч дезертирів» опублікував у Telegram словацький акаунт Casus Belli Live, пов’язаний з порталом Slobodný vysielač. Наступного дня запис з відео Скороход поширив Каменський, а далі його підхопили й інші сторінки. Вираз є маніпулятивним: у ньому змішано різні правові категорії та використано сумарну статистику без пояснення контексту. Слова Скороход були вирвані з інтерв’ю, перекручені та використані для створення хибного враження про українську армію.
Роберт Фіцо заявив, що міжнародна спільнота не закликала до миру в Україні. Це маніпуляція
Наприкінці липня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо у щотижневому відеозверненні заявив, що щодо України «не було організовано жодного спільного заклику десятків країн до негайного припинення війни та миру». Він звинуватив міжнародну спільноту, зокрема ЄС, у пасивності, порівнявши ситуацію у Секторі Гази, де Словаччина разом зі ще 25 країнами та Єврокомісією закликала до негайного припинення бойових дій і засудила вбивства цивільних.
«Набагато небезпечніший для світового миру розвиток подій в Україні. Але тут не було організовано жодного спільного заклику десятків країн до негайного припинення війни та миру. Коли я просив про щось подібне нещодавно на Європейській раді, мені відмовили», — зазначив Фіцо.
Проте ці твердження не відповідають дійсності, повідомляє проєкт Demagog.sk. Адже міжнародна спільнота неодноразово і на найвищому рівні, включно з Генеральною Асамблеєю ООН, ухвалювала резолюції та ініціативи із закликами до мирного врегулювання війни в Україні.
- 28 лютого 2022 року відбулося 11-те надзвичайне засідання Генасамблеї ООН, яке 2 березня ухвалило резолюцію: 141 країна підтримала, 5 – проти (зокрема Росія), інші утрималися. У документі закликали до негайного політичного врегулювання та вимагали від Росії припинити вторгнення і вивести війська з України.
- У квітні 2022 року генсек ООН Антоніу Гутерріш запропонував Великоднє перемир’я (21–25 квітня). ЄС і Україна підтримали, Росія відхилила.
- 2023 рік: нова резолюція ГА ООН з наголосом на «всеосяжний, справедливий і тривалий мир» та подвоєння дипломатичних зусиль, за яку проголосувала 141 країна. Документ підтвердив суверенітет і територіальну цілісність України.
- 2025 рік: резолюція із закликом до деескалації, швидкого припинення бойових дій, поваги до суверенітету та відповідальності за воєнні злочини.
Загалом від 2022 року Генасамблея ООН ухвалила 8 резолюцій, що закликали до миру в Україні – більшість країн їх підтримала. Подібні заклики лунали й з інших міжнародних майданчиків.
Тому твердження Роберта Фіцо про відсутність спільних міжнародних закликів до миру в Україні суперечить численним фактам. Від початку повномасштабного вторгнення такі ініціативи неодноразово ухвалювалися на найвищому рівні, а їх підтримувала переважна більшість країн світу.
Чехія
У Чехії напередодні виборів зростає кількість маніпуляцій на українську тему
Напередодні парламентських виборів у Чехії (які відбудуться 3-4 жовтня 2025 року) тема України та українців все частіше з’являється у заявах опозиційної партії SPD (Svoboda a přímá demokracie). Зокрема, лідер партії Томіо Окамура коментує цю тему у своїх публікаціях. На його сторінках у соцмережах з’являються обіцянки «зняти українські прапори» та гасла на кшталт «чеська влада продалася Україні».
11 серпня політик провів у Facebook та YouTube трансляцію Hodina pravdy («Година правди»). Серед обговорюваних тем були українські біженці. Окамура заявив, що українці нібито становлять загрозу через злочинність, і закликав до перевірки дозволів на перебування та припинення соціальних виплат. Одна з учасниць стверджувала, що українські діти мають переваги в освіті та що в окремих населених пунктах вони становлять більшість у класах. Інші критикували уряд Чехії за підтримку України та санкції проти Росії, пов’язуючи економічні труднощі з політикою ЄС.
На маніпуляції відреагував міністр сільського господарства Чехії Марек Виборний. Він опублікував у Facebook офіційну статистику, яка спростовує твердження про зростання рівня злочинності у Чехії через українців.
«Томіо Окамура та його постійна брехня і розпалювання ненависті до українців не мають нічого спільного з реальністю. За даними чеської поліції, у 2024 році рівень злочинності серед українців був таким самим, як і серед чехів – 0,65 %. Ба більше, він був нижчим за середній показник серед іноземців. Наприклад, словаки потрапляли в статистику утричі частіше. Факти говорять самі за себе», – ідеться у повідомленні, яке зібрало понад 1200 коментарів.
На цю заяву реагують також чеські медіа. Так, видання Forum24 нагадало виборцям, що риторика Окамури збігається з російськими інтересами і зазначило, що реалізація його пропозицій – закупівля газу в Росії, орієнтація на BRICS, зменшення співпраці з ЄС – може призвести до політичної та економічної ізоляції Чехії, подібної до ситуації в Угорщині чи Словаччині.
Проєкт співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини в межах грантів Вишеградської групи від Міжнародного Вишеградського фонду. Місія фонду — підтримувати ідеї сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.
Проєкт реалізується спільно порталами «Наш вибір» (Варшава), ProUA (Прага) та «Новини зі Словаччини» (Братислава).
