9 серпня у 25 містах Польщі відбулися акції, учасники яких закликали протидіяти мові ворожнечі, агресії та дискримінації українців та інших іноземців. До акцій долучилися представники громадських організацій, активісти та мешканці міст. Розповідаємо, як пройшло зібрання у Варшаві.
«Ми хочемо, щоб було видно, скільки людей підтримують Україну»
У Варшаві мітинг відбувся ввечері на Замковій площі. Його учасники тримали в руках українські та польські прапори, а також плакати «With U» й із закликами припинити агресію стосовно іноземців. «Стоп ненависті», «Ви у себе. Слава Україні» та «Ми з вами» – можна було прочитати на деяких із них.
Про те, чому вирішили провести акції одночасно у 25 польських містах, кореспондентці «Нашого вибору» розповів член Komitetu Obrony Demokracji та один з організаторів акції Яцек Вішневський. За його словами, головною метою було показати масштаб підтримки українців з боку поляків.
«Мета сьогоднішніх акцій – активізувати поляків і польок, які виступають проти хвилі агресії та ненависті щодо України та українців, і показати, що таких людей багато. Тих, хто агресивно налаштований, добре видно, а людей, які підтримують Україну, просто не помітно. Ми хочемо, щоб ці люди виходили на вулиці й було видно, скільки нас насправді», – підкреслив Яцек Вішневський.
За словами Вішневського, такі зібрання планують проводити й надалі. Зокрема, у День незалежності України.
«Українці мають знати, що вони можуть розраховувати на безпечний прихисток у Польщі»
Учасники акції прийшли висловити солідарність із Україною та українцями, а також закликати інших реагувати й протидіяти ворожнечі.
Однією з них була активістка Ева Блащик-Вархол – з ініціативи «14 жінок з мосту»«14 жінок з мосту» (пол. 14 Kobiet z Mostu) – це неформальна група активісток, яка стала відомою після Маршу незалежності у Варшаві 11 листопада 2017 року. Тоді 14 жінок вийшли на міст Понятовського з банером «Faszyzm STOP» («Стоп фашизму»), намагаючись мирно висловити протест проти ксенофобії, расизму та ультраправих гасел, які звучали під час маршу. Після цього учасники Маршу незалежності зірвали їхній банер, самих активісток ображали, штовхали, били й обпльовували, а одна з жінок після удару втратила свідомість. Інцидент набув широкого розголосу в Польщі та за її межами й став символом громадянського спротиву ксенофобії та насильству. У 2021 році активістки «14 жінок з мосту» зареєстрували акцію «Niepodległa dla Wszystkich» («Незалежна для всіх») на маршруті Маршу незалежності, скориставшись тим, що організатори маршу не продовжили вчасно статус циклічного зібрання. Згодом уряд надав Маршу незалежності статус державного заходу, після чого активістки скасували свою акцію, заявивши, що не хочуть наражати її учасників на небезпеку. Зібрані на організацію заходу кошти вони передали на допомогу біженцям на польсько-білоруському кордоні., спрямованої на протидію націоналістичним і ксенофобним настроям під час Маршу незалежності. У коментарі «Нашому вибору» вона розповіла, що вважає нинішнє зростання антиукраїнських настроїв у Польщі серйозним приводом для занепокоєння.
«Вперше від 1989 року ми маємо справу з такою великою хвилею антиукраїнської ксенофобії. Очевидно, що це робота Москви, до якої ми, на жаль, виявляємося недостатньо стійкими. У мене є друзі-українці, яких я підтримую від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Я вважаю очевидним, що не можна дискримінувати людей через їхнє походження. Тим більше не можна цього робити, коли країна окупована ворожою диктатурою», – сказала вона.
За словами активістки, нинішня ситуація є тривожним сигналом, тому вона намагається регулярно долучатися до подібних заходів.
«Люди з України – не лише біженці, які приїхали після початку повномасштабної війни, – мають знати, що можуть розраховувати на безпечний прихисток у моїй країні. Я не хочу, щоб моя країна була ворожою до будь-кого. Ми просто повинні щось із цим робити й дати українцям чіткий сигнал, що тут їх вітає дуже багато людей», – підкреслила вона.
Інший учасник акції – Войцех Ціхоблазінський – долучився до неї в межах власного проєкту «Strajk dla Pokoju». У коментарі «Нашому вибору» він розповів, що через цю ініціативу прагне привертати увагу до воєн, які тривають у світі, та закликати до міжнародної солідарності.
«Світ не має бути закритим для людей. Кожен має право жити там, де хоче: у Варшаві, Берліні, Парижі чи будь-якому іншому місті. Поділ людей за національністю лише породжує ворожість. Часто люди, які не змогли чогось досягти у власному житті, шукають виправдання і звинувачують у своїх проблемах інших – раніше це були євреї, сьогодні часто такими “винними” роблять українців. Але я намагаюся зробити свій невеликий внесок у створення нового руху за мир», – сказав він.
За словами Ціхоблазінського, у межах свого проєкту він закликає людей у різних країнах долучатися до подібних акцій протесту.
«Я переконаний, що для припинення війни потрібна саме така міжнародна солідарність. Якби люди в усьому світі запровадили повну економічну блокаду Росії – припинили імпорт, експорт і туристичні поїздки, – це мало б величезний вплив. Але для цього потрібна спільна дія людей з різних країн», – наголосив він.
«Не будьмо байдужими»: звернення організаторів
На початку акції організатори зачитали звернення із закликом не залишатися байдужими до проявів агресії та ненависті, а рішуче реагувати на них.
«Українки та українці в Польщі є не лише нашими союзниками у протистоянні агресії російського імперіалізму. Вони є важливою частиною нашого суспільства, а також відіграють значну роль в економічному розвитку Польщі. Допущення будь-яких проявів агресії щодо українок та українців є не лише загрозою, а й ставить серйозне питання про те, чи є ми як суспільство справжньою частиною демократичної європейської цивілізації», – підкреслили організатори.
Водночас вони зазначили, що в Польщі більше людей доброї волі, ніж тих, хто керується ненавистю до біженців. На їхню думку, це вже було продемонстровано під час хвилі солідарності з Україною у 2022 році, тож тепер настав час показати підтримку знову.
«Сьогодні підтримка та спільні воєнні зусилля заради нашої спільної свободи потребують тисяч послів – людей доброї волі. Показуймо свій спротив хвилі ненависті не лише в соціальних мережах, а й щодня – на вулицях, в автобусах, потягах та інших громадських місцях», – закликали організатори акції.
Окремо заохотили публічно демонструвати свою підтримку українців за допомогою наліпок, значків та інших символів солідарності. Їх пропонують носити на одязі або розміщувати на автомобілях, велосипедах, у офісах та інших публічних місцях.
Слова підтримки в бік українців та заклики припинити поширювати ненависть і ворожнечу
Окремо виступили представники громадських організацій та активісти, які наголошували на важливості не залишатися байдужими до проявів ненависті та дискримінації.
Зокрема, голова руху Komitet Obrony Demokracji Куба Карись зазначив, що українці в Польщі є частиною польського суспільства, а країна має залишатися безпечним місцем для людей незалежно від їхнього походження. Він також закликав не допускати ситуації, коли ненависть до українців стає суспільно прийнятною. Куба Карись підкреслив, що українці, які приїхали після початку повномасштабного вторгнення, шукали прихистку й безпеки в Польщі. Тож ситуації, де хтось боїться розмовляти українською мовою чи зазнає дискримінації через походження – неприпустимі.
Про зростання кількості злочинів на ґрунті ненависті говорила науковиця, юристка та активістка Ганна Махінська. Вона зазначила, що офіційна статистика відображає лише частину таких випадків, оскільки далеко не всі потерпілі повідомляють про напади. Махінська закликала рішуче протидіяти ненависті та не допускати її перетворення на норму в польському суспільстві. Вона також звернула увагу, що радикалізація польського суспільства стосовно українців часто підживлюється політиками. Махінська нагадала про слова історика та колишнього в’язня Аушвіцу Маріана Турського, який перед смертю висловлював побоювання, що Польща дедалі більше повертатиметься до радикальних і ксенофобських настроїв. За її словами, суспільство має зупинити поширення ненависті, яка зрештою призводить до злочинів на її ґрунті.
Заступник міністра науки Польщі Анджей Шептицький наголосив на небезпеці поділу суспільства на «своїх» і «чужих» та використання українців як мішені для звинувачень у різних проблемах. Він підкреслив, що кожна людина, яка живе в Польщі та дотримується закону, має право на безпеку й повагу, незалежно від громадянства чи походження. Водночас якщо хтось порушує закон, то повинен відповідати за це. Шептицький підкреслив, що хвиля ненависті, яка шириться в Польщі протягом останнього часу – є абсолютно неприпустимою. Тож як польський уряд, так і звичайні мешканці країни повинні реагувати на це. Шептицький також нагадав про Помаранчеву революцію, під час якої активісти співали «Разом нас багато, нас не подолати». За його словами, навіть після завершення акції важливо продовжувати реагувати на прояви ненависті та насильства – як в інтернеті, так і на вулицях, у громадському транспорті чи інших публічних місцях. Він також закликав українців не замовчувати проблеми та повідомляти про випадки агресії.
У своїх виступах учасники акції звертали увагу на зростання ксенофобії та антиукраїнських настроїв, випадки агресії й нападів на українців, а також на необхідність рішучої реакції з боку суспільства та держави. Водночас вони дякували українцям за їхню боротьбу та внесок у розвиток Польщі, а полякам – за підтримку України й небайдужість до проявів ненависті.
Тетяна Шарапова