7 серпня у Варшаві відбулася громадянська акція «Моя Польща не б’є, не ображає, не підбурює». Учасники маніфестації зібралися біля Канцелярії прем’єр-міністра Польщі, вимагаючи від держави протидіяти мові ненависті, насильству та залякуванню українців. Під час акції організатори передали прем’єр-міністру та міністру внутрішніх справ і адміністрації петицію, яку підписали понад 11 тисяч людей. У документі вони закликали державу забезпечувати безпеку всіх мешканців Польщі та протидіяти нападам на людей через їхнє походження, національність чи мову.
«Найгірше – це мовчазний дозвіл на прояви агресії»
Варшава, вечір 7 серпня. Біля Канцелярії прем’єр-міністра Польщі проходить зібрання під гаслом: «Моя Польща не б’є, не ображає, не підбурює», учасники якого вимагають від уряду протидіяти ворожнечі та ненависті щодо українців у Польщі. Люди тримають в руках прапори України, білі квіти та плакати, на яких перелічено випадки словесних і фізичних нападів на українців, що сталися в Польщі протягом 2026 року. Організаторами акції є кілька фондів і громадських рухів: Fundacja Asymetryści, Obywatele RP, Akcja Demokracja, Rubikus help UA і Товариство «Nigdy Więcej».
«Я прийшов, щоб показати, що в Польщі є люди, які підтримують українців, приймають їх і навіть є їхніми друзями. Щоб українці, які тут живуть, не думали, що всі налаштовані проти них, бо це не так. Є окремі люди, і, на жаль, останнім часом їх стало чимало, але я переконаний, що більшість ставиться до українців доброзичливо. Просто потрібно посилювати це відчуття», – розповів кореспондентці «Нашого вибору» учасник акції Рафал.
Рафал вже не вперше приходить на такі зібрання й планує надалі брати в них участь. Він підкреслює, що його засмучує ситуація, яка останнім часом спостерігається в Польщі, й збільшення кількості нападів на українців.
Як підкреслила в коментарі для «Нашого вибору» одна з організаторок акції – Юстина Грабовська з фонду «Asymetryści» – зростання агресії до українців та обмеження допомоги українським біженцям є обурливими та неприйнятними. Грабовська зазначила, що люди, неприязно налаштовані до українців, завжди були в Польщі. Однак після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року вони здебільшого не висловлювали своїх поглядів відкрито. Тоді більшість населення активно допомагала Україні, тому такі прояви агресії не знаходили суспільного схвалення. Натомість зараз, за словами Грабовської, з’явився своєрідний мовчазний дозвіл на таку поведінку, зокрема через те, що окремі політичні сили використовують цю тему у своїх виборчих кампаніях. Зростання популярності таких політиків вона назвала тривожним сигналом. Водночас, за її словами, польський уряд не вживає достатньо чітких заходів для протидії проявам ненависті.
«Незрозуміло, чи влада про це забуває, чи просто недостатньо докладається до боротьби з такими проявами. Найгірше – це саме мовчазний дозвіл, адже це дозволяє таким людям виходити з тіні. Ми говоримо їм: ні, ми з цим не погоджуємося. Ми цінуємо Україну та українців. Я особисто захоплююся вашою силою та наполегливістю у боротьбі», – наголосила Юстина Грабовська.
Організаторка акції підкреслила, що українці мають вагомий вплив на розвиток польської економіки, оскільки більшість із них працевлаштована. Тож вони також мають право на захист здоров’я та життя.
«Мета сьогоднішньої акції – нагадати уряду та міністрам, у чому полягає їхня роль і на чиєму вони боці. Вони мають бути на боці прав людини, поваги до людей і захисту слабших, а не на боці націоналістичних проявів. Ми знаємо, до чого може призвести націоналізм, і особливо добре це показала історія Другої світової війни», – говорить Юстина Грабовська.
Понад 11 тисяч підписів під петицією з вимогою вжити рішучих заходів для протидії проявам агресії в бік українців
У руках Юстина Грабовська тримає петицію, яку подали до Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, а також через канцелярію прем’єр-міністра. Автори документа закликають вжити рішучих заходів для протидії проявам агресії, які стають щоразу частішими. Серед вимог:
- Посилення ефективності боротьби зі злочинами, мотивованими упередженнями, зокрема зі злочинами на ґрунті ненависті.
- Реагування на діяльність самопроголошених патрулів та інші незаконні дії, у тому числі вчинки, які можуть містити ознаки злочину, передбаченого ст. 227 Кримінального кодексу.
- Розроблення і впровадження державної програми протидії насильству, мотивованому упередженнями, а також кампанії з протидії дезінформації, що поширює ненависть.
- Регулярне оприлюднення даних про злочини, мотивовані ненавистю, а також про діяльність поліції, прокуратури та державної адміністрації у цій сфері.
- Представлення плану дій держави щодо забезпечення безпеки всіх осіб, які перебувають під владою Республіки Польща.
- Створення системної підтримки для жертв злочинів, мотивованих ненавистю, що включатиме психологічну та правову допомогу, а також підтримку у контактах із правоохоронними органами.
- Систематичне навчання працівників поліції та інших відповідних служб щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті та протидії мові ненависті.
«Через брак інформації в польському суспільстві сформувалося багато хибних уявлень про українських біженців. Поширюються міфи про те, як добре їм живеться та які вони нібито отримують бонуси й пільги, хоча це неправда. На мою думку, уряд також має виконувати освітню функцію – чітко пояснювати суспільству, що він робить, для кого і чому. Допомагати тим, хто зазнав нападу, – це звичайний людський і моральний обов’язок. Нашу петицію вже підтримали понад 11 тисяч людей», – підкреслила Юстина Грабовська.
Білі квіти біля карток, що позначають міста, де відбувалися напади на українців
Окремо учасники акції поклали квіти біля карток із назвами різних міст Польщі. Саме в цих населених пунктах протягом 2026 року сталися словесні та фізичні напади на українців. Окремо організатори акції перелічили 15 таких випадків.
Було згадано напад на 16-річного Артема, який внаслідок побиття отримав важкі травми, зокрема, тріщину черепа. Інцидент стався 7 травня у Варшаві.
Серед наведених прикладів був словесний напад на 11-річних українок у автобусі в Бельсько-Бялій, що стався 11 липня. Тоді дорослий чоловік звинувачував дівчат у тому, що вони нібито «виросли за польські гроші», вимагав, щоб вони «поверталися в Україну», а також заявляв, що знає, де вони живуть. А тиждень потому – 18 липня – доросла жінка скоїла напад на 13-річних українок за те, що вони розмовляли українською мовою.
Окремо нагадали про розгром крамниці «Las Rąk». До цього, 4 липня, проходив марш до роковин Волинської трагедії, учасники якого вигукували антиукраїнські гасла, а одна з працівниць висловила свою незгоду з ходою. Після цього вона почала отримувати погрози, зокрема сексуального характеру та фізичної розправи, а згодом крамницю розгромили.
«За рік у Польщі зафіксували майже 1200 злочинів на ґрунті ненависті – на кількасот більше, ніж роком раніше. Водночас дослідження Управління Уповноваженого з прав людини та ОБСЄ свідчить, що повідомляють лише про 5% злочинів, мотивованих ненавистю. Тобто на кожен випадок, який потрапляє до статистики, припадає ще 19, про які держава не знає. Ми вимагаємо від держави адекватної реакції та припинення хвилі ненависті, що набирає сили в Польщі», – підкреслили організатори акції.
Слова підтримки та заклики до припинення агресії в бік українців
Зі сцени лунали слова підтримки в бік українців та заклики припинити ненависть.
Представник руху Obywatel RP заявив, що йому соромно за те, що відбувається в Польщі, а нинішня хвиля ненависті до українців дедалі більше стає частиною суспільного мейнстриму. Він наголосив, що присутність людей на таких акціях важлива, аби показати українцям, які живуть у Польщі, що вони не залишилися самі.
Представники Akcja Demokracja та Komitet Obrony Demokracji закликали політиків не брати участі у «змаганні» за антиукраїнську риторику та наголошували на відповідальності держави за протидію злочинам на ґрунті ненависті. Зокрема, Яцек Вішневський з руху Komitet Obrony Demokracji зазначив, що нинішня хвиля ненависті спрямована не лише проти українців, а й проти інших людей, які живуть у Польщі та яких нападники не вважають «справжніми поляками».
Своєю чергою, українські активісти подякували полякам за підтримку та наголосили на важливості солідарності. Представники громадянського суспільства також говорили про необхідність реагувати на прояви ненависті, протидіяти дезінформації та не залишатися байдужими до нападів на людей через їхню національність.
Тетяна Шарапова