10 січня Дональд Туск повідомив про те, що з’явилося рішення щодо перших ексгумацій польських жертв Волинської трагедії. Заяву прокоментували у міністерствах закордонних справ країн, а також голова польсько-української робочої групи до врегулювання історичних питань з українського боку Андрій Наджос.
10 січня на сторінці Дональда Туска на платформі X з’явилося повідомлення про те, що є рішення щодо перших ексгумацій польських жертв УПА. «Нарешті – прорив. Є рішення щодо перших ексгумацій польських жертв УПА. Дякую міністрам культури Польщі та України за гарну співпрацю. Чекаємо на наступні рішення», – написав Прем’єр-міністр Польщі. Більше деталей він наразі не розголошує.
Речник Міністерства закордонних справ Польщі Павел Вронський привітав рішення, але так само не окреслив деталей. «Про суть самої справи мають право висловлюватися відповідні інституції», – цитує Вронського Gazeta Wyborcza.
Рішення прокоментував також Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він привітав із чудовим результатом робочу групу, яку координували міністри культури Микола Точицький та Ганна Врублевська, та висловив сподівання на подальшу імплементацію домовленостей на основі взаємоповаги.«Кожне вирішене двостороннє питання – це удар по Москві», – зазначив Сибіга.
Більше у справі говорить Андрій Наджос, заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції. У коментарі Польській прес агенції він, зокрема, зазначив, що Україна та Польща обмінялися списками місць для пошуків та ексгумації останків взаємних історичних конфліктів. Наджос, який з українського боку очолює польсько-українську робочу групу для врегулювання історичних питань, запевнив, що Київ налаштований на розв’язання цього питання. «Ми позитивно налаштовані на досягнення хороших рішень, які задовольнять польське та українське суспільство», – цитує заступника міністра PAP.
Інше українське джерело, яке залишилось анонімним, повідомило PAP, що Україна дала дозвіл на пошуки останків поляків на місці, де у 2023 році були знайдені польські поховання. Ймовірно ідеться про колишнє село Пужники, яке у 2023 в рамах вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії відвідав тодішній прем’єр Матеуш Моравецький.
Нагадаємо, що 26 листопада міністри закордонних справ Польщі та України погодили питання ексгумації жертв Волинської трагедії на території України. Як підкреслили міністри закордонних справ Андрій Сибіга та Радослав Сікорський, українська та польська сторони рішуче налаштовані на розв’язання спірних питань українсько-польського історичного минулого. Тоді міністри також наголосили, що Україна та Польща започаткують діяльність спільної робочої групи під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща з метою проведення фахової роботи та досягнення порозуміння між сторонами.
Волинська трагедія є однією з найскладніших та суперечливих в українсько-польських відносинах. З нею також пов’язане питання вшанування пам’яті поляків, які загинули у 1943 році та чиї останки досі знаходяться на території України. Але для проведення пошукових та дослідницьких робіт польська сторона повинна мати дозвіл з боку відповідних українських органів. Втім у 2017 році Україна призупинила видачу дозволів на проведення ексгумаційних робіт. Це було пов’язане з руйнуванням українських могил, зокрема у Грушовичах. У 2019 році українська влада знову видала дозвіл на проведення пошукових робіт, однак після того, як у 2020 році плиту на горі Монастир розбили вдруге, а плиту у первісному стані не було оновлено. Видача дозволів знову була призупинена.
У 2022 році у Києві уряди Польщі та України підписали Меморандум про співпрацю у сфері національної пам’яті, в якому зазначається, що його виконання має розпочатись після тримісячного періоду після скасування воєнного стану по всій Україні. Попри це, низка польських політиків наголошували на тому, що без розв’язання цього питання Україна не зможе вступити до ЄС.
9 січня 2025 року Кароль Навроцький – чинний голова польського Інституту національної памʼяті, а також один з головних кандидатів у президенти Польщі заявив, що він не бачить Україну ані членом Європейського Союзу, ані НАТО, якщо не буде розв’язане питання Волинської трагедії. На цю заяву відреагував Дональд Туск, який запитав Ярослава Качинського, лідера партії «Право і справедливість», яка підтримує Навроцького у виборчих перегонах, чи йому не соромно, а також нагадав про те, що брат Качинського і колишній президент Польщі Лех Качинський підтримував Україну у прагненнях щодо членства в ЄС та НАТО. Також на цю заяву відреагували в МЗС України, назвавши ці слова маніпулятивними та наголосили, що наразі між Україною та Польщею триває конструктивний діалог щодо питань історичного минулого.
Т. Ш.
Джерело: Rzeczpospolita