1 серпня Міністерство закордонних справ України запросило на зустріч Посла Польщі в Україні Бартоша Ціхоцького. Вже наступного дня польське МЗС відповіло аналогічним запрошенням – до міністерства повинен зʼявитись Посол України у Польщі Василь Зварич. У міжнародній практиці виклик посла – не щоденна подія. Запрошення на зустріч зазвичай є відповіддю на події або заяви у країні дипломата, які несуть загрозу державним інтересам країни, що приймає. Що ж стало причиною для таких радикальних кроків спочатку з боку України, а згодом і Польщі? І це в умовах чи не найкращих за роки незалежності українсько-польських відносин.
(Не)вдячні українці
Безпосереднім приводом для запрошення до українського МЗС польського посла в Україні Бартоша Ціхоцького стала заява голови офісу міжнародної політики при Канцелярії Президента РП Марчіна Пшидача.
У понеділок, 31 липня Марчін Пшидач виступав на польському телебаченні у програмі Kwadrans polityczny. Під час розмови політика запитали про актуальний стан українсько-польських відносин у контексті того, що Польща продовжує заборону на ввіз українського зерна. Пшидач повторив слова Премʼєр-міністра Польщі Матеуша Моравецького про захист інтересів польських фермерів.
Нагадаємо, що до 15 вересня 2023 року діє рішення Європейської комісії, яке дозволило Польщі закрити свої кордони для зернових з України. Попри сподівання з українського боку, 19 липня Премʼєр Матеуш Моравецький заявив, що Польща не буде відкривати кордони для експорту зерна. Своє рішення він пояснив необхідністю захисту польських фермерів, які не можуть конкурувати з дешевим українським зерном, яке з моменту початку повномасштабного вторгнення поступово заполонило польський ринок.
Питання експорту українського зерна і, зокрема, його транзит через Польщу – це дійсно складне питання, яке має потенціал погіршити відносини між Києвом та Варшавою. Однак не воно викликало обурення українського МЗС. Приводом для запрошення посла стали наступні слова Марчіна Пшидача: «Україна отримала дуже багато підтримки від Польщі. Варто було б, щоб вона нарешті почала цінувати яку роль в останні місяці, роки відіграє для України Польща».
To, co jest najważniejsze to obrona interesów polskiego rolnika (..) Ukraina otrzymała bardzo dużo wsparcia od Polski, warto by było, żeby zaczęła doceniać jaką rolę przez ostatnie miesiące, lata dla Ukrainy pełniła Polska – @marcin_przydacz do @marcin_wiklo #zboże #Ukraina pic.twitter.com/xEmudBIuzt
— KwadransPolityczny (@KwadransPolit) July 31, 2023
Заява про нібито невдячність українців викликала гостру реакцію у Києві.
Ще ввечері того ж дня на заявку польського політика відреагував заступник керівника офісу президента Андрій Сибіга. Свою відповідь він опублікував у Facebook, називаючи її пропорційною до публічної заяви Марчіна Пшидача на телебаченні.
«Категорично відкидаємо спроби окремих польських політиків навʼязати польському суспільству безпідставну думку нібито Україна не цінує допомогу від Польщі», – йдеться у пості Сибіги. Український урядовець заявку польського колеги називає маніпуляцією та «грою на власні кон’юнктурні інтереси, яка не має нічого спільного з дійсністю».
Реальність українсько-польських відносин, на думку Сибіги, натомість полягає у дружньому та відкритому діалозі між Президентами України та Польщі. А Україна «щодня віддячує Польщі та іншим країнам союзникам своєю найвищою жертовністю і хоробрістю наших героїв на полі бою». «Саме українці сьогодні захищають цінності і безпеку нашого регіону і роблять це також в інтересах Польщі та всього вільного світу», – йдеться у заяві політика. Андрій Сибіга також пише про «безмежну вдячність мільйонів українців, які сьогодні вважають поляків найближчим народом із найвищим рівнем симпатії і довіри».
У своєму пості заступник керівника офісу президента прокоментував також рішення Польщі продовжити ембарго на ввіз українського зерна. Андрій Сибіга наголосив на важких умовах, в яких працюють українські фермери («наражаючи своє життя на замінованих полях та під ракетними обстрілами») та тому, наскільки важливим для України є експорт зернових. «Нема нічого гіршого, ніж коли твій рятівник вимагає у тебе плату за порятунок навіть коли ти стікаєш кровʼю», – зазначив політик.
«Але я впевнений, що це не про українсько-польські стосунки, не про відкритість українців і поляків один до одного. Україна і Польща приречені на міцний союз і братерство», – закінчив свій допис Андрій Сабіга.
У вівторок, 1 серпня Міністерство закордонних справ України викликало Посла Республіки Польща в Україні Бартоша Ціхоцького. Як зазначено в офіційному комунікаті МЗС, причиною для запрошення стали висловлювання міністра Канцелярії Президента РП Марчіна Пшидача.
«Під час зустрічі було наголошено, що заяви про нібито невдячність українців за допомогу Польщі не відповідають дійсності та є неприйнятними», – заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.
У заяві Ніколенка також йдеться, що в Україні переконані, «що українсько-польська дружба є набагато глибшою за політичну доцільність. Політика не має ставити під сумнів взаєморозуміння та міцність відносин наших народів. Жодні заяви не завадять нам спільно вибороти мир та розбудувати спільне європейське майбутнє».
Заяви представників української влади стали приводом до виклику українського посла у Варшаві до МЗС Польщі. Про це 1 серпня повідомило Міністерство закордонних справ РП.
Ministerstwo Spraw Zagranicznych informuje, że w związku z wypowiedziami przedstawicieli władz ukraińskich do siedziby MSZ został zaproszony Ambasador Ukrainy w Polsce.
— Ministerstwo Spraw Zagranicznych RP 🇵🇱 (@MSZ_RP) August 1, 2023
Ввечері 1 серпня ситуацію з викликом у Києві польського посла прокоментував Премʼєр Польщі Матеуш Моравецький. На своїй сторінці у Twitter політик гостро розкритикував дії українського МЗС і назвав їх помилкою.
Wezwanie polskiego ambasadora – reprezentanta kraju, który jako jedyny pozostał w Kijowie w dniu inwazji Rosji na Ukrainę, do ukraińskiego MSZ, nigdy nie powinno mieć miejsca.
W polityce międzynarodowej, w obliczu toczącej się wojny, biorąc pod uwagę ogrom wsparcia, jakiego…
— Mateusz Morawiecki (@MorawieckiM) August 1, 2023
«Виклик до українського МЗС польського посла, який був єдиним серед представників іноземних країн, хто залишився в Києві після вторгнення Росії, не повинен був статись. У міжнародній політиці, в умовах війни, і враховуючи величезну підтримку, яку Польща надала Україні, таких помилок не повинно бути. Ми завжди захищатимемо добре ім’я Польщі, її безпеку, і інтереси жодної іншої країни ніколи не будуть переважати над інтересами Республіки Польща», – йдеться у дописі польського Премʼєра.
Слова Премʼєра, зранку 2 серпня, повторив заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський. В ефірі RMF FM політик заявив, що через заяви окремих представників української влади, стан українсько-польських відносин наразі не найкращий. Причиною погіршення відносин Яблонський назвав «емоції, що зʼявились в Україні». «Тут ми можемо трохи це зрозуміти – бо, звісно, на Україну напали – але вона не повинна напади на своїх союзників», – заявив заступник міністра.
«Ми керуємося політикою польських національних інтересів. Ми підтримуємо Україну настільки, наскільки це відповідає польським національним інтересам. Так було завжди і так буде», – додав Яблонський.
Розрядити ситуацію спробував Президент України Володимир Зеленський. Ще у вівторок, 1 серпня, пізно ввечері на його офіційній сторінці у Twitter зʼявився допис, у якому очільник України вкотре дякує Польщі та польському народу за підтримку і наголошує на необхідності спільної боротьби проти російської агресії.
Народи Європи знають, що свобода кожного найміцніша тоді, коли це спільна свобода всіх. Ми в Європі вміємо обʼєднуватися та захищати наші цінності пліч-о-пліч, незважаючи на жодні сезони та настрої, політичні течії та особисті амбіції. Але зараз бачимо різні сигнали, що політика…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) August 1, 2023
«Україна бʼється за свободу свою та всієї Європи, і ми вдячні кожному народу, який допомагає. Надзвичайно цінуємо історичну підтримку Польщі, яка разом із нами стала справжнім щитом Європи – від моря до моря. І жодної тріщинки в цьому щиті бути не може. Ми не дамо жодним політичним миттєвостям зіпсувати відносини між українським і польським народами, а емоціям точно варто охолонути. Свобода й благо наших народів, цінності нашої Європи та перемога над спільним російським ворогом – понад усе», – йдеться у дописі Президента.
Українська вдячність чи зерно – у чому суть спору?
За емоційними заявами з обох сторін про вдячність і захист державних інтересів криються цілком прагматичні проблеми, які, на жаль, дійсно існують у відносинах між Києвом та Варшавою. І йдеться передовсім про експорт українського зерна у Польщу.
З початку повномасштабного російського вторгнення, частковою окупацією чорноморського узбережжя та постійною загрозою на морі з боку Росії, Україна втратила один з ключових каналів експорту своєї продукції за кордон, особливо, зернових. В умовах нестабільної «зернової угоди» з Росією, яка 17 липня 2023 року у черговий раз вийшла з домовленостей, Україна, що логічно, шукає інших шляхів збуту продукції.
Тут варто підкреслити, що експорт зернових, є важливим джерелом надходжень до державного бюджету. Саме тому, Україна так сильно і послідовно наполягає на експорті українського зерна до країн ЄС, а також використання території та інфраструктури цих країн для подальшого транзиту зерна, зокрема, до країн Африки та Азії.
Європейський Союз загалом і Польща зокрема на початку повномасштабного російського вторгнення погодили з Україною створення транзитних коридорів для експорту зернових сухопутним шляхом. Однак менше ніж за рік ситуація почала виходити з-під контролю. Від початку лютого 2023 року у Польщі розпочались протести аграріїв, які виступали проти ввезення українського зерна. Замість того, щоб проходити транзитом через Польщу, зерно залишалось на польському ринку, через що значно впала ціна на польські зернові. Щоб хоч якось вирішити ситуацію і відреагувати на невдоволення своїх громадян, Польща у квітні припинила імпорт сільськогосподарських товарів з України. Пізніше – 2 травня – імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку й соняшнику українського походження до Польщі був заборонений на рівні ЄС. Заборона повинна була бути тимчасовою і діяти до 15 вересня.
Однак, 19 липня Премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький повідомив, що Польща і надалі заборонятиме експорт українського зерна – все для того, щоб «охороняти інтереси польських фермерів».
Як підкреслив польський журналіст в Україні Пьотр Андрусечко у своєму дописі на Facebook, «Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький оголосив про рішення продовжити ембарго, всупереч думці Європейської Комісії, у дуже невдалий момент, коли Росія вийшла з зернової угоди та розпочала атаки на українські порти та аграрну інфраструктуру – це варто пам’ятати, коли ми говоримо про емоції з українського боку».
… і до чого тут парламентські вибори у Польщі?
«Захист інтересів польських фермерів», як назвав ембарго на українські зернові Премʼєр Моравецький є нічим іншим, як способом урядущої партії Право і Справедливість (яку також представляє Матеуш Моравецький) перетягнути на свій бік виборців у майбутніх парламентських виборах, які відбудуться у Польщі вже у жовтні-листопаді цього року. Таку думку поділяють, за словами Пьотра Андрусечко, і українські експерти і влада (хоч цього не говорять вголос). Подібні думки зʼявились і серед польських експертів. В опублікованих колонках у Gazeta Wyborcza та Onet автори пишуть, що ПіС таким чином намагається лише привернути до себе фермерів, які складають важливу частину виборців.
Єдиний хто виграє – Росія?
Як неодноразово наголошували і в Україні, і в Польщі, в умовах повномасштабної російської агресії будь-який розбрат серед союзників зіграє лише на руку агресору. Російська пропаганда активно чіпляється за будь-який привід ще більше розпалити ворожнечу між українцями та поляками. Так, факт запрошення польського посла до МЗС України не залишився без уваги речниці Міністерства закордонних справ РФ Марії Захарової. У своєму коментарі на сторінці у Telegram Захарова вкотре спробувала просунути одну з пропагандистських тех Кремля про бажання і наміри Польщі «повернути території Західної України».
Анастасія Верховецька