Наприкінці квітня 2025 року польсько-українська Робоча група у справі історичного діалогу відвідає українське село Пужники для того, щоб розпочати ексгумацію жертв Волинської трагедії. Планується, що ексгумаційні роботи триватимуть місяць.
За словами Посла України в Республіці Польщі Василя Боднара, виїзд польської групи до України планується на 27-28 квітня. Після того, як польська група прибуде до Пужників, має розпочатися ексгумація жертв Волинської трагедії. Про це Василь Боднар повідомив у ефірі Polskie Radio.
Одночасно з цим, археологиня Аліна Харламова з організації «Волинські старожитності», яка братиме участь в ексгумації з українського боку, повідомила, що роботи можуть розпочатись 24 квітня. «Ексгумаційні роботи у Пужниках розпочнуть 24 квітня. Попередньо плануємо, що розкопки триватимуть близько трьох тижнів. Ексгумовані останки після дослідження перепоховають на кладовищі у Пужниках. Орієнтовно це відбудеться у серпні цього року», – розповіла Аліна Харламова у коментарі для Укрінформу.
У ексгумаційних роботах візьмуть участь археологи, антропологи, судмедексперти та генетики. Роботи відбуватимуться під керівництвом професора Анджея Оссовського з Поморського медичного університету у Щецині (з польської сторони) та дослідниці й наукової співробітниці музею археології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Аліни Харламової (з української сторони). Також в ексгумаціях візьмуть участь представники фонду «Свобода і демократія», Інституту національної пам’яті Польщі та організація «Волинські старожитності». Спеціалісти візьмуть останки жертв і спробують їх ідентифікувати.
Як зазначив Василь Боднар, наразі очікується інформація щодо отримання нових дозволів на проведення ексгумацій. «Це дуже важлива справа для польського суспільства. В Україні ця тема не настільки відома і не так відчувається. Я перебуваю у Польщі вже декілька місяців і безпосередньо займаюся цим питанням. Працює робоча група, ми вже отримали один дозвіл і сподіваємося отримати наступні», – сказав він.
Як повідомляє Rzeczpospolita, посилаючись на слова Анджея Оссовського, у Пужниках була виявлена яма, глибиною близько 50 сантиментів. Там було знайдено багатошарове масове поховання та 5 черепів з видимими пошкодженнями. Наразі невідомо скільки точно поховано людей у цій могилі. Це можна буде зробити тільки після ексгумації. Загальною метою є знайти останки близько 80 осіб, бо саме стільки людей були вбиті у 1945 році. Планується, що ексгумаційні роботи у Пужниках триватимуть місяць.
За словами археолога і директора фонду «Волинські старожитності» Олексія Златогорського, усього планується здійснити ексгумаційні роботи у 17 місцях, проте наразі на це немає дозволу від Міністерства культури України. На думку Златогорського, ці дозволи будуть отримані найближчим часом, оскільки вже є позитивні висновки від влади Волинської та Хмельницької областей щодо об’єктів, які знаходяться в цих регіонах України.
Нагадаємо, що 10 січня на сторінці Дональда Туска на платформі X з’явилося повідомлення про те, що є рішення щодо перших ексгумацій польських жертв УПА. «Нарешті – прорив. Є рішення щодо перших ексгумацій польських жертв УПА. Дякую міністрам культури Польщі та України за гарну співпрацю. Чекаємо на наступні рішення», – написав тоді Прем’єр-міністр Польщі. Раніше, 26 листопада 2024 року, міністри закордонних справ Польщі та України погодили питання ексгумації жертв Волинської трагедії на території України. Як підкреслили міністри закордонних справ Андрій Сибіга та Радослав Сікорський, українська та польська сторони рішуче налаштовані на розв’язання спірних питань українсько-польського історичного минулого. Тоді міністри також наголосили, що Україна та Польща започаткують діяльність спільної робочої групи під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща з метою проведення фахової роботи та досягнення порозуміння між сторонами.
Волинська трагедія є однією з найскладніших та суперечливих в українсько-польських відносинах. З нею також пов’язане питання вшанування пам’яті поляків, які загинули у 1943 році та чиї останки досі знаходяться на території України. Але для проведення пошукових та дослідницьких робіт польська сторона повинна мати дозвіл з боку відповідних українських органів. Втім у 2017 році Україна призупинила видачу дозволів на проведення ексгумаційних робіт. Це було пов’язане з руйнуванням українських могил, зокрема у Грушовичах. У 2019 році українська влада знову видала дозвіл на пошукові роботи, однак після того, як у 2020 році плиту на горі Монастир розбили вдруге та не відновили її у первісному стані, видача дозволів знову була призупинена.
У 2022 році у Києві уряди Польщі та України підписали Меморандум про співпрацю у сфері національної пам’яті, в якому зазначається, що його виконання має розпочатись після тримісячного періоду після скасування воєнного стану по всій Україні. Попри це, низка польських політиків наголошували на тому, що без розв’язання цього питання Україна не зможе вступити до ЄС.
9 січня 2025 року Кароль Навроцький – чинний голова польського Інституту національної памʼяті, а також один з головних кандидатів у президенти Польщі заявив, що він не бачить Україну ані членом Європейського Союзу, ані НАТО, якщо не буде розв’язане питання Волинської трагедії. На цю заяву відреагував Дональд Туск, який запитав Ярослава Качинського, лідера партії «Право і справедливість», яка підтримує Навроцького у виборчих перегонах, чи йому не соромно, а також нагадав про те, що брат Качинського і колишній президент Польщі Лех Качинський підтримував Україну у прагненнях щодо членства в ЄС та НАТО. Також на цю заяву відреагували в МЗС України, назвавши ці слова маніпулятивними та наголосили, що наразі між Україною та Польщею триває конструктивний діалог щодо питань історичного минулого.
Т. Ш.
Джерело: Polskie Radio, Rzeczpospolita