Дискусія навколо теми використання феєрверків у Польщі вже декілька років підряд значно активізується. Особливо у переддень новорічних свят. З кожним роком зростає як і кількість аргументів проти піротехніки, так і кількість прихильників відмови від гучних забав у новорічну ніч. Проте наразі це докорінно ситуацію не змінює. Цьогоріч, як і в попередні роки, в Польщі виступають з закликами відмовитись від новорічних феєрверків. До старих аргументів додався один новий – більше мільйона українців з травматичним досвідом війни, які знайшли прихисток в Польщі.
«Подаруй тишу. Нехай Сильвестр не буде найважчим днем у році»
Здавалося, що феєрверк є невід’ємною частиною святкування Нового року. Проте вже декілька років все гучніше лунають голоси науковців, еко- та зооактивістів, а навіть урядовців і політиків, про відмову від піротехніки. Кожен обирає свої аргументи, як ті, що пов’язані зі здоров’ям тварин та людей, так і більш прагматичні – феєрверки – це дорого. Цьогоріч список аргументів поповнився – війна в Україні і досвід життя під вибухи ворожих ракет та бомб значно змінили ставлення до святкової розваги.
Одним з перших і найбільш центральних аргументів проти піротехніки є вразливість як домашніх, так і диких тварин на гучні звуки та яскраве світло від піротехніки. Як зазначають організатори акції «Подаруй тишу», яка діє з 2021 року, стрес, який можуть переживати тварини у новорічну ніч, може тривати декілька днів і значно пошкодити їхнє здоров’я, а навіть призвести до смерті. Сама акція розпочалась у 2021 році від ініціативи підрахунку мертвих птахів після новорічних святкувань.
Гучні вибухи, різке яскраве світло, крики та гучна музика стають приводом для стресу багатьох тварин. Згідно з дослідженнями, проведеними у Новій Зеландії декілька років тому, близько 70% домашніх тварин переживають стрес та розлади у поведінці у новорічну ніч. Найбільше від феєрверків страждають домашні тварини – собаки, коти, папуги тощо. Головною проблемою для них є гучні звуки. Наприклад, коти здатні вловлювати звуки у частоті від 500 Гц до 32 кГц, а в окремих випадках – до 85 кГц. Для порівняння, можливості людини обмежуються лише 20 кГц. Тому можна тільки уявити наскільки голосно звучать для домашніх улюбленців вибухи петард гучністю від 150 до 175 децибел (для порівняння, 160 децибел – це гучність вибуху бомби).
Про домашніх тварин, що страждають від феєрверків, зазначає також керівниця одного з притулків у Лодзі, Марта Олесіньська. «Це дійсно дуже важкий час, величезна травма, страх і стрес для тварин. Кількість наляканих тварин, які після новорічної ночі потрапляють у притулки, просто лякає. Буває, що собаки та коти в паніці тікають, перебуваючи в цей час надворі», – наголошує директорка притулку.
Про загрозу, яку несуть феєрверки для диких тварин, постійно наголошують в польських національних парках, зокрема, у Татранському. «Вибух викликає у тварин сильний страх і навіть панічні атаки, які можуть бути небезпечними для їх здоров’я та життя. Траплялося, що налякані тварини, наприклад, сарни, під час втечі зазнавали смертельних нещасних випадків», – пояснює директор Татранського національного парку Шимон Зьобровський.
Після того, як у 2019 році внаслідок гучних новорічних святкувань у Татрах з зимової сплячки прокинувся молодий ведмідь і після цього загинув, міська влада Закопаного прийняла рішення про заборону використання феєрверків та петард протягом всього року, включно з 31 грудня та 1 січня.
Також щороку Татранський національний парк проводить інформаційні акції, закликаючи людей відмовитись від феєрверків. «Колекція проєктів буде збільшуватись аж до моменту, поки проблема феєрверків у Татрах повністю не зникне», – наголошує директор парку.
Крім тварин, від феєрверків страждає також багато людей. Щороку новини рясніють повідомленнями про фізичні травми, скалічення і, навіть, смертельні випадки внаслідок неправильного поводження з піротехнікою або брак у петардах та феєрверках. Як і тварини, люди також потерпають від гучних вибухів та яскравих спалахів. На це особливо вразливими є діти та дорослі з розладами спектру аутизму, епілепсією та неврологічними розладами, а також з посттравматичним стресом. У деяких людей напади стресу або тривоги можуть тривати кілька днів.
Екологічні організації зазначають, що феєрверки, які супроводжують новорічні вечірки, також забруднюють повітря, оскільки викидають в атмосферу шкідливий пил. Крім того, у повітря піднімаються шкідливі речовини: нітрат калію, сірки або стронцію, сполуки міді та барію. Дослідники з Віденського технологічного університету досліджували сніг на місцях запуску феєрверків. Вони виявили, що концентрація барію після шоу була в 500 разів вище, ніж раніше. А барій і речовини, що виникають при його згорянні, негативно впливають на дихальні шляхи і можуть посилити симптоми астми або інших захворювань легень або дихальних шляхів.
Особливо вагоме місце цього року посів також економічний аргумент відмови від феєрверків. Використання піротехніки під час централізованих міських святкувань – це дуже дорого. А цього року у зв’язку зі значною інфляцією, енергетичною кризою, нестабільністю економіки, викликаною спочатку пандемією, а потім війною в Україні, все більше польських міст урізають свої бюджети і в першу чергу економлять на розвагах. Так, від святкувань на центральних площах і, відповідно, від феєрверків відмовились у Варшаві, Лодзі, Вроцлаві, Любліні, Ряшеві, Перемишлі та у багатьох інших польських містах.
«Цього року ми нічого не пропонуємо варшав’янам на Сильвестр (День Святого Сильвестра, який відзначається 31 грудня, на честь Папи Римського Сильвестра I – прим. ред.). Це вже, на жаль, традиція, адже в часи пандемії святкування також не відбувались. Цього року ми маємо енергетичну кризу, тому обмеження наших витрат у першу чергу стосуються розваг. Зараз ми не можемо дозволити собі такі витрати», – прокоментувала рішення столичної влади не проводити загальноміських святкувань речниця мерії Варшави Моніка Беут.
«Нехай сьогодні стріляють тільки ті, хто мусить, і тільки для того, щоб оборонятись»
Цього року до традиційних аргументів на користь відмови від феєрверків додався ще один – близько мільйона українців, що знайшли прихисток від війни у Польщі, для яких залпи феєрверків та вибухи петард можуть викликати радше асоціації з бомбами та ракетами, а не зі святом.
Така проблема існує не тільки серед українських біженців у Польщі. Так, напередодні свят Конгрес українців в Естонії звернувся то громадян цієї країни з проханням обмежити або взагалі відмовитись від використання піротехніки у новорічні свята.
«Кожна ракета-феєрверк вбиває відновлене відчуття спокою. Тому ми люб’язно просимо вас скасувати цьогорічний феєрверк», – написала у відкритому листі президентка Конгресу Віра Конок.
Як зазначила у своєму матеріалі Газета Виборча, українці в Польщі теж мають потребу у тихих святах без вибухів, хоча і не висунули офіційного прохання про це. Ситуацію прокоментував голова Об’єднання українців в Польщі Мирослав Скірка: «Ми такої заяви не робили, але це абсолютно правильно і необхідно, тому що люди, які пережили війну, важко переживають такі вибухи. Особливо діти <…> Мені здається, це був би символічний жест, що сьогодні стріляють лише ті, хто мусить, і тільки для того, щоб захищатися. Не обов’язково таким чином виражати свою радість».
З думкою про українських втікачів від війни від новорічних феєрверків відмовились не тільки у столиці, де, за словами Моніки Беут, проживає близько 100 тисяч біженців, але також в прикордонному місті Ряшів. Як зазначила речниця мера Ряшева Мажена Клечек-Кравець, мер виступить із закликом до містян обмежити або й зовсім відмовитись від використання феєрверків. За словами речниці, це буде продовження акції, коли в місті у день Смоленської катастрофи, з думкою про українських біженців, не вмикали сигнал протиповітряної тривоги.
«Перш за все нам йдеться про психологічний комфорт як наших мешканців, людей похилого віку, дітей, так і гостей з України, які проживають у нас, але також про комфорт наших тварин, для яких постріли та брязкіт петард є причиною великого страху і навіть можуть призвести до смерті», – пояснює Мажена Клечек-Кравець.
Лазерні шоу або заборона продажу феєрверків. Як міста намагаються вирішити проблему з феєрверками?
Згідно з польським законодавством в країні заборонено використовувати піротехнічні засоби у громадських місцях. Винятком є лише 31 грудня та 1 січня. Крім правових заборон, що обмежують використання петард та феєрверків, все більше політиків, активістів, науковців та публічних осіб закликають поляків відмовитись від занадто гучних і небезпечних елементів новорічних святкувань. Натомість людям пропонують альтернативу. Наприклад, у Ряшеві з 2019 року замість салютів, містяни насолоджуються лазерним шоу.
Окремі міста не обмежуються закликами та альтернативами. Так, у Вроцлаві з 2015 року триває компанія «Вроцлав не стріляє». З того часу міська влада відмовилась від феєрверків на головній площі міста. А у 2022 році пішла навіть далі – феєрверки та петарди повинні зникнути з продажу на всіх міських ринках.
«Можна весело провести час і без феєрверків! Дорогі мої, кожен, у кого вдома є тварина, прекрасно знає, як страшно, коли за вікнами вибухають петарди. На шум тварини реагують втечею. Вони ховаються вдома у куток. Надворі вони можуть бігти налякані. У Вроцлаві з 2015 року ми закликаємо відмовитися від феєрверкового божевілля. Цього року ми вжили ще ширших заходів – у листопаді звернулися до керівників міських ринків з проханням не віддавати територію для торгівлі феєрверками. З наступного року піротехніку на міських площах вже не можна буде купити», – зазначив мер Вроцлава Яцек Сутрик.
Підготувала Анастасія ВЕРХОВЕЦЬКА
За матеріалами Gazeta Wyborcza, PAP, podarujcisze.pl