З середини січня серед польських політиків та у медійному просторі не вщухають заяви про намір обмежити для українських біженців виплати за програмою «Родина 800+». Таку пропозицію підтримав навіть Премʼєр Польщі Дональд Туск, а партія «Право і справедливість» внесла на розгляд до Сейму відповідний законопроєкт. Найбільша громадська організація в Польщі, яка займається підтримкою української громади – фонд «Український дім» у Варшаві – опублікувала свою позицію в цій справі. У фонді наголошують, що виступають проти використання проблем українських біженців у політичних цілях.
Як ми писали раніше 20 січня парламентський клуб партії «Право і справедливість» подав на розгляд Сейму законопроєкт про зміну спецзакону про допомогу громадянам України. Депутати від ПіС пропонують ще більш загострити вимоги для отримання українцями допомоги за програмою 800+ та привʼязати ці виплати до того, чи ці особи живуть, працюють та платять податки в Польщі. З подібними ідеями виступали також представники партії «Конфедерація», а також кандидат у президенти на прийдешніх виборах від «Громадянської коаліції», чинний мер Варшави Рафал Тшасковський. Пропозицію мера Варшави підтримав Премʼєр Польщі Дональд Туск. На своїй сторінці у мережі X, політик написав, що погоджується з пропозицією, щоб 800+ виплачувати тільки тим українцям та іншим мігрантам, які дійсно живуть, працюють та сплачують податки у Польщі.
Фонд «Український дім» у Варшаві відреагував на заяви політиків та законодавчу ініціативу. У своїй заяві, фонд висловив занепокоєння, що проблеми українських біженців можуть використовуватись для досягнення політичних цілей, особливо в контексті президентських виборів, які відбудуться у Польщі в травні цього року. Також «Український дім» звертає увагу на декілька важливих моментів, про які слід памʼятати, коли йдеться про доступ програми 800+ для іноземців загалом, і для українських біженців зокрема.
Далі публікуємо головні тези з заяви фонду «Український дім»
Програма «Родина 800+» призначена для підтримки дітей.
Хоча ці кошти перераховуються на рахунки батьків або опікунів, вони фактично належать дитині. Визнавання, що фінансову допомогу 800+ отримують «поляки» чи «українці», є спрощенням, яке може призвести до помилкових та потенційно небезпечних висновків.
Допомога – це обовʼязок
Зобов’язання підтримувати дітей-біженців випливає не лише з основних принципів гуманізму та нашого сумління, а й із законодавчих актів, що діють у Польщі.
Допомогу 800+ отримують ті, хто цього потребує
Станом на 14 січня 2025 року в Польщі перебувало майже 400 тисяч українських дітей віком 0–18 років, які мають номер PESEL UKR. Однак, згідно з інформацією Олександри Гаєвської, державного секретаря Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики Польщі, лише 209 000 з них отримують допомогу 800+. Це означає, що лише кожна друга дитина скористалася цією підтримкою, хоча й мала на неї право. Ці факти нівелюють звинувачення у нібито «соціальному туризмі», пов’язаному з польською програмою 800+.
Іноземці та доступ до 800+
Умови отримання 800+ чіткі та прописані в законодавстві: дитина повинна легально проживати в Польщі разом зі своїми батьками або опікунами, а батьки повинні мати доступ до польського ринку праці.
Відповідно до спецзакону про допомогу України, українцям, які у Польщі знайшли прихисток від наслідків російської агресії, що почалася 24 лютого 2022 року, гарантовано законність перебування та право на роботу до 30 вересня 2025 року. Хоча частина біженців отримує 800+ на основі спецзакону, їх право на отримання цієї допомоги випливає з положень закону 2016 року про допомогу держави у вихованні дітей.
Внесок біженців у польський бюджет та фонд соціальної підтримки
Ухвалене у 2022 році рішення про надання підтримки виключно на основі спецзакону призвело до ситуації, коли українські громадяни з номером PESEL UKR досі часто сприймаються як особи, які користуються виключно допомогою від польської держави. Проте на практиці вони активно беруть участь у функціонуванні польської системи солідарного страхування. Згідно з даними, оприлюдненими урядом 23 січня 2025 року, 78% українських біженців влаштувалися на оплачувану роботу в Польщі, у 2023 році внесли до державного бюджету 15 мільярдів злотих у вигляді податків і внесків до Національного фонду здоров’я (NFZ) та Управління соціального страхування (ZUS). Попри такий значний внесок, той факт, що біженці користуються послугами NFZ та ZUS на підставі спецзакону, іноді використовується деякими політиками як популістський аргумент у публічній дискусії. Представники політичної сцени намагаються використати на свою користь те, що 0,8 мільярда злотих видатків Національного фонду охорони здоров’я та 2,8 мільярда злотих, виділених на програму 800+, є допомогою, яку біженці «отримують з ласки» – хоча ці суми становлять лише ⅕ коштів, які біженці приносять державному сектору. Однак такий підхід ігнорує ключовий факт: українські біженці, сплачуючи податки та внески, мають право користуватися цими пільгами на тих же умовах, що й інші учасники солідарної системи.
Складність перейти зі статусу PESEL UKR на загальні засади перебування іноземців у Польщі
Українські біженці теоретично мають можливість вийти із системи спеціальної допомоги та користуватися державними послугами та фінансами на загальних умовах. Спецзакон про допомогу громадянам України передбачає таку можливість, але її реалізація стикається з численними технічними та адміністративними труднощами. Процес подання заявки на отримання посвідки на проживання на основі роботи є виснажливим і складним. Проблема ускладнюється майже повною відсутністю інформаційної підтримки з боку влади, яка самоусунулась від інформаційної діяльності, передавши ці завдання неурядовим організаціям. Крім того, інформаційна система Управління у справах іноземців – MOS 2.0, яка мала оптимізувати та прискорити видачу як стандартних карт перебування, так і спеціальних карток CUKR (призначених для біженців з України), досі не впроваджена через відсутність законодавчої бази для її функціонування.
Запропонований законопроєкт не враховує вразливі категорії
Чи вирішить перехід більшості біженців з України на посвідки на проживання (звичайні або CUKR) проблему справедливого та справедливого доступу до соціальних виплат? На жаль, ні – переконані в «Українському домі». Важливо не повторити помилок авторів парламентського проєкту змін до спецзакону України, який був поданий до Сейму в січні. Цей проєкт базується на спрощеному припущенні про те, що біженців можна розділити на дві категорії: тих, хто працює, і тих, хто ймовірно незаконним способом отримує пільги. Однак не враховується, що серед біженців є люди, які шукають роботу, навчаються, здобувають нові кваліфікації, і насамперед люди, які належать до особливо вразливих груп:
- діти, які перебувають під опікою пенсіонерів,
- діти батьків з інвалідністю,
- діти з хронічними хворобами, які потребують постійного догляду,
- діти з інвалідністю,
- діти, які виховуються одинокими батьками після смерті іншого члена подружжя (громадянина Польщі).
А.В.