Генрик Штренґ / Марек Влодарський і єврейсько-польський модернізм

0

5 лютого в Музеї сучасного мистецтва у Варшаві відкрилася виставка «Генрик Штренґ / Марек Влодарський і єврейсько-польський модернізм». Виставка зосереджена на творчості польсько-єврейського модерніста Генрика Штренґа / Марека Влодарського, художника, який творив у міжвоєнному Львові та повоєнній Варшаві. Замість найвідоміших картин художника – з часів його навчання у Франції – виставка зосереджена на воєнних роботах Штренґа/Влодарського. Вони є ключем до розуміння його життя та зміни його особистості.

Марек Влодарський був одним із провідних представників львівського авангарду міжвоєнного періоду. Художником, який змінює старі та спрощені способи мислення про польське мистецтво XX ст.: про модернізм, соцреалізм і єврейську культуру, яка є невід’ємним виміром польської культури. Історія його життя й творчості – захоплююча та неоднозначна. Штренґ був поляком, євреєм, львів’янином і варшав’янином. У Парижі художник навчався у Фернана Леже, захоплювався Андре Бретоном. У Львові він був співзасновником авангардної групи «Артес», дружив із Деборою Фоґель та Бруно Шульцом. Штренґ пережив сталінську й нацистську окупацію. Згодом утік до Варшави, де його заарештували та відправили до концтабору «Штуттгоф». Після війни художник творив польську сучасність, був професором Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. Показуючи долю та творчість Генрика Штренґа, виставка дає уявлення про мистецькі явища, що мають ключове значення для Центрально-Східної Європи до, під час та після Другої світової війни.

Вулиця

Виставка розпочинається з частини під назвою «Вулиця». Ми бачимо на фотографіях вулиці Львова – великого міста, художнього та наукового осередку. Також тут показано єврейську частину міста, яка для Штренґа була важливим місцем на мапі Львова. У своїх роботах митець, з одного боку, передає картину модернізованого мегаполіса та сучасного ритму життя: показує електричні ліхтарі, автомобіль і трамвай, елегантних пішоходів, вітрини та крамниці, рекламу. З іншого боку, показує інший портрет Львова. Поруч із міськими панами є в ньому місце і для Шимона – сторожа, який підмітає вулицю, а поруч із кав’ярнею для інтелігенції під назвою «Віденська» з’являється кінотеатр «Пасаж», який приваблював біднішу публіку. Часто у своїй творчості художник використовував мотив музиканта. Музиканти Штренґа дуже виразно схожі на типаж батярів, які нерозривно пов’язані зі львівською передміською культурою. Це – спритний, безробітний, веселий, вуличний музикант.

«Для Штренґа найбільшим натхненням був Львів, його передмістя та звичайні мешканці. На виставці побачимо, наприклад, вуличні фотографії і фільми того періоду, також послухаємо львівських пісень. Ми будемо стежити за їхнім відлунням у роботах Штренґа. На першому плані хочемо показати різні обличчя Львова. Львів – як важливий осередок, фундамент єврейсько-польської культури, яка перепліталася з українською», – пояснює куратор виставки Пьотр Слодковський.

«Артес», воєнний Львів

На виставці представлені роботи інших художників групи «Артес». Вона була заснована в 1929 році у Львові; її назва мала символізувати ідею об’єднання всіх галузей мистецтва. Представники цього авангардистського об’єднання тяжіли до радикальних мистецьких течій – конструктивізму, дадаїзму, сюрреалізму, абстракціонізму. 1930–1932 роки були періодом найінтенсивнішої діяльності групи. На той час «Артес» організував одинадцять виставок: шість у Львові, дві у Варшаві та виставки у Кракові, Станіславові й Тернополі. Міський фольклор і провінційна творчість були основним  джерелом іконографічних мотивів для художників групи. 1935 року «Артес» припинив своє існування.

Воєнний  Львів став містом, у якому  переплелися долі багатьох митців. Мєчислав Берман утік туди невдовзі після початку війни. Станіслав Тейсейре перебував у Львові під час радянської та німецької окупації. У місті також проживали Ерна Розенштейн та Артур Нахт. Під час великої «Серпневої акції» 1942 року тут гине Дебора Фоґель. Того ж року в Дрогобичі був розстріляний Бруно Шульц, а у Львові внаслідок пострілу, втікаючи від перевезення до концтабору «Белжец», від ран загинув член групи «Артес» Отто Ган.

«На виставці ми зібрали роботи відомих митців того часу. Ми стараємося нагадати про важливість співпраці різних художників із різних культурних середовищ, для того щоб запропонувати й розвинути таку співпрацю зараз. Ми цінуємо українських відвідувачів і запрошуємо на виставку. Описи події представлені трьома мовами: польською, українською та англійською», – зазначає куратор виставки.

Голокост

Значну частину Другої світової війни Штренґ провів у Львові, спочатку окупованому Червоною армією, пізніше – гітлерівськими військами. Після приходу німців художник переховувався у своїх знайомих. Потім був ув’язнений у Янівському концтаборі. Відомо, що він утік із концтабору в 1942 році. Згодом знищив документи, що ідентифікували його як Штренґа, та отримав нові документи на прізвище Влодарський. У 1944 році художник зі своєю дружиною Яніною Брош приїжджають до Варшави. Там під час Варшавського повстання його заарештовують та перевозять до Штуттгофа. Після визволення з концтабору він із дружиною оселився у столиці, де назавжди залишився з геноцидною ідентичністю.

Виставка «Генрик Штренґ / Марек Влодарський та єврейсько-польський модернізм» триватиме в Музеї сучасного мистецтва у Варшаві  від 5 лютого до 9 травня 2021 року. З 30 травня до 1 серпня 2021 року вона експонуватиметься в Україні, у Львівському національному музеї.

Іванна БЕРЧАК

Share.