23 травня у Польщі підбили підсумки фотоконкурсу Grand Press Photo 2023. Серед переможців – документальні фото та репортажі, що представляють важливі для світу та Польщі події та, зокрема, російську збройну агресію проти України. Цій темі присвячено роботи 7 переможців з 21.
Цьогоріч до участі у конкурсі журі відібрало 49 фотографій, 9 репортажів та 5 документальних проєктів, авторами яких є 57 авторів. Вже вдвадцяте нагороду Grand Press Photo отримала 21 фотографія.
Головну нагороду конкурсу – «Фото року» здобув Войчєх Гженджіньський за фотографію українських рятувальників, які допомагають жінці вибратись з восьмого поверху будинку, який був зруйнований під час російського обстрілу.
Україна – у фокусі
Фотографії з України і про українців отримали нагороди в інших категоріях.
У категорії «Люди» перше місце отримала світлина Томаша Лазара на якій представлено пораненого внаслідок російських обстрілів хлопця. «29 квітня стався обстріл. 15-річний Ігор із Северська почув вибух і побіг, щоб сховатися. “Я не встиг, мене вдарила ударна хвиля. Я на мить втратив свідомість. Коли я прокинувся, у мене сильно текла кров”. Спочатку хлопця забрали у підвал, потім у лікарню у Бахмуті, а потім у Львів», – йдеться в описі до фото.
Друге місце у категорії «Поточні події» здобуло фото облитого червоною фарбою російського посла авторства Адама Бураковського. Фото було зроблено 9 травня 2022 року, коли посол РФ Сергєй Андрєєв прибув до меморіалу радянських воїнів у Варшаві, щоб покласти квіти на честь Дня перемоги. Тоді ж біля цвинтаря проходив антиросійський протест й активістка Ірина Земляна облила російського дипломата червоною фарбою.
За репортаж у категорії «Поточні події» нагороджено Марека М. Березовського за серію фото про Бахмут. «Через російські обстріли український Бахмут залишився без ЗМІ, потонув у темряві. Колись зелене місто втрачало дерево за деревом, які зрубували для обігріву. У грудні 2022 року волонтери з Києва відкрили там три так звані Пункти незламності. Завдяки генераторам і Старлінкам у цих пунктах можна було зарядити телефони, під’єднатись до інтернету і повідомити родину, що ти ще живий. Наприкінці минулого року у місті залишилось близько семи тисяч людей. Це одна десяти від кількості населення перед війною», – читаємо в описі до фото.
Друге місце у тій самі категорії здобув репортаж Єнджея Новіцького. «Звільнення Ізюму 10 вересня 2022 року стало одним з найбільш важливих моментів російського вторгнення в Україну. Українське військо, після входження до міста, відкрило не тільки кімнати катувань у камерах місцевої вʼязниці, але також масові поховання на окраїні міста, у якому було поховано понад 400 тіл. Ця історія – це образ того, що війна залишає після себе. Хоча звільнення приносить надію, але шрами не загояться ще довго».
Репортаж Міхала Сярека, присвячений порятунку тварин з українських зоопарків, здобув перше місце у категорії «Клімат, відповідальність». В описі до фото читаємо, що «одразу після початку російської агресії до осередку Наталії Поповою під Києвом почали потрапляти з лінії фронту леви, тигри, ведмеді, плазуни та екзотичні птахи, яких покинули власники. Попова разом з волонтерами приймали цих тварин до свого сховку, де їх лікували і готували для подальшої евакуації. Недогодовані, психічно зламані або скалечені, щоб не загрожували людині, ці тварини не мають шансів на виживання у природних умовах. Ними не цікавить також жоден зоопарк. Хоча вони представляють породи, які знаходяться під охороною, вони стали тягарем, річчю. Про таких тварин вже не говорять, що вони дикі, а лише – екзотичні. З польського боку докторка Ева Зграбчиньська, директорка зоопарку у Познані, відповіла на запит Наталії Попової, аби допомогти евакуювати тварин. Відома у Польщі активіста та захисниця тварин, Ева створила структуру, яка дозволяла надзвичайний транзит тварин до познанського зоопарку. Звідти, після карантину, тварини мусили знайти сховище у різних країнах світу. Бравада цих двох жінок і всіх волонтерів, які вийшли на лінію вогню за небажаними, постраждалими та травмованими тваринами, — це історія про прекрасну сторону людства».
Перше місце у категорії «Документальний проєкт» здобула робота Сімони Супіно. Сама авторка так описала концепцію проєкту: «Війна в Україні триває з 2014 року. У своєму проєкті я не хочу показувати виключно її, але те, за що вона ведеться. Як деструктивно діє пропаганда та як сильно розвинені механізми дезінформації. Хоча тривають бої за села, міста та містечка, ця війна є передусім конфліктом за ідентичність та історію. Самоідентичність, яка стала декларацією, лінією фронту. <…> Ті, хто визначають на мапі кордони, хочуть визначити те, хто ким є по обидві сторони. Частина родин продовжують дивитись українські новини, а частина віддалена від них на 15 км – поглинає російську пропаганду. Конфлікт отримав новий вимір, коли в лютому 2022 року, Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Тепер це боротьба за те, щоб Україна отримала незалежність і раз і назавжди визволилась з-під російського ярма».
Екологія та права людей – що ще зображували фотографи на своїх світлинах?
Хоча тема України та збройної російської агресії є панівною у конкурсі вже другий рік, однак інші важливі для польського суспільства теми знайшли відображення у світлинах, відзначених нагородами. Публікуємо декілька з них.
Агнєшка Садовска, категорія «Люди»
Активіст з псевдонімом Людина Лісу врятував життя Юлії з Руанди. Вона переховувалась у Біловезькій пущі, боячись пушбеку на білоруську сторону.
Марчін Бєлєцкі, категорія «Клімат, відповідальність»
Солдати 14-ї Західнопоморської бригади територіальної оборони допомагають пожежній службі чистити річку Одру від мертвої риби.
Якуб Пожицкі, категорія «Поточні події»
Офіцери поліції переслідують людину, яка біжить на Вавель з райдужним прапором під час демонстрації у річницю похорону Леха та Марії Качинських.
Більше фотографій-переможців можна подивитись на сторінці grandpressphoto.pl.
А.В.
Джерело: grandpressphoto.pl