У Гуті Пеняцькій завершилися пошукові роботи, проведені українськими та польськими фахівцями з метою локалізації місць поховань мешканців села, які загинули під час подій лютого 1944 року. Дослідники повідомляють про виявлені місця поховань. Наступним етапом мають стати ексгумаційні роботи, для яких необхідний окремий дозвіл української влади.
8 червня розпочалася пошукова місія в колишньому селі Гута Пеняцька на Львівщині. У ній брали участь польські та українські фахівці – Бюро пошуку та ідентифікації Інститут національної пам’яті Польщі та українське підприємство «Волинські старожитності». Нагляд за роботами здійснювали представники Українського інституту національної пам’яті. Метою досліджень була локалізація місць поховань мешканців села, які загинули під час подій лютого 1944 року. Дозвіл на проведення робіт Міністерство культури України видало в лютому 2026 року.
18 червня Український інститут національної пам’яті повідомив про завершення пошукових робіт. Зазначається, що було виявлено ознаки місць поховань, однак для встановлення точної кількості людей і обставин їхньої загибелі необхідно провести ексгумаційні дослідження.
Детальніше про результати досліджень розповіли в підприємстві «Волинські старожитності», яке проводило роботи спільно з польськими фахівцями. За інформацією установи, на території колишнього села нині не залишилося жодної будівлі, а одним із головних орієнтирів для пошуковців були кам’яні фундаменти колишнього костелу. Дослідження проводили методом буріння та траншейним методом із використанням важкої техніки. Загалом було обстежено понад 4 тисячі квадратних метрів території.
У результаті робіт виявили братську могилу площею близько 70 квадратних метрів. Людські рештки залягали на глибині від 0,2 до 0,5 метра. Водночас останки не вилучали, оскільки роботи мали пошуковий характер. Інститут національної пам’яті Польщі (IPN) своєю чергою повідомив, що людські останки були локалізовані у 25 місцях на площі понад 200 квадратних метрів. За даними установи, найбільше поховання займає 72 квадратні метри, однак останки виявили також за межами основної могили.
Після фіксації поховання його законсервували для подальших досліджень. Як пояснює польський Інститут національної пам’яті, пошукові роботи та ексгумація є окремими етапами, для яких українське законодавство передбачає різні дозволи. На підставі результатів пошуків польська сторона планує звернутися по дозвіл на проведення ексгумаційних робіт.
«На цьому етапі досліджень неможливо точно встановити кількість жертв, похованих у виявлених місцях. Водночас масштаби та площа досліджуваної території підтверджують масовий характер поховання, у якому можуть спочивати навіть кілька сотень людей», – ідеться в повідомленні IPN.
Як Україна та Польща описують події в Гуті Пеняцькій
Українська та польська сторони по-різному описують історичні події, пов’язані з Гутою Пеняцькою.
Різниця в оцінках проявилася і після початку нинішніх пошукових робіт. 9 червня Інститут національної пам’яті Польщі розкритикував повідомлення Українського інституту національної пам’яті про початок досліджень у Гуті Пеняцькій. У польському інституті заявили, що український опис подій покладає відповідальність на «підрозділ німецької поліції» та не враховує висновків польських істориків і прокурорів.
У Міністерстві культури України зазначають, що Гута Пеняцька – колишнє село на Львівщині, яке існувало щонайменше з XVIII століття. У міжвоєнний період воно входило до складу Бродівського повіту Тернопільського воєводства Польщі. У відомстві наголошують, що в той час у селі компактно проживали представники польського етносу.
За даними українського відомства, 28 лютого 1944 року село зазнало збройного нападу, який, згідно з архівними джерелами, здійснив підрозділ німецької поліції. Значна частина мешканців загинула, а саме село було спалене. Точна кількість жертв трагедії, за інформацією Мінкульту, залишається невідомою.
Натомість польський Інститут національної пам’яті подає значно детальніший опис подій. У повідомленні установи Гуту Пеняцьку називають великим польським селом, яке налічувало понад 170 господарств. За даними IPN, під час Другої світової війни там діяв сильний осередок самооборони, що співпрацював з Армією Крайовою. У польському інституті стверджують, що «у період посилення нападів українських націоналістів на Кресах там також переховувалися цивільні мешканці навколишніх населених пунктів та втікачі єврейського походження».
Польський інститут називає події 28 лютого 1944 року однією з найкривавіших пацифікацій на території тодішньої Східної Малопольщі. За його версією, напад здійснили військовослужбовці 4-го поліцейського полку СС, сформованого з українських добровольців, за участю підрозділів УПА та місцевих українських націоналістичних воєнізованих формувань.
У повідомленні IPN йдеться, що під час нападу були вбиті польські мешканці села, серед яких жінки, діти та люди похилого віку. Саму Гуту Пеняцьку, за твердженням інституту, спочатку пограбували, а потім спалили.
Польська сторона також наголошує, що розслідування цих подій триває вже багато років. У межах слідства прокурори IPN допитали сотні свідків, зокрема тих, хто пережив трагедію, членів їхніх родин та мешканців сусідніх сіл, а також проаналізували архівні документи з Польщі та інших країн. Одним із головних завдань слідства залишається встановлення повного списку жертв та осіб, яких польська сторона вважає причетними до злочину.
За даними інституту, наразі вдалося встановити особи 634 із понад 800 жертв.
Т. Ш.
Джерело: Український інститут національної пам’яті, Instytut Pamięci Narodowej, ТзОВ “Спеціалізована установа Волинські старожитності”