Від початку грудня у варшавському Королівському замку експонується 37 картин з київського Музею Ханенків. Роботи були передані до Королівського замку у травні 2023 року. Відвідати виставку під назвою «Кабінет європейського мистецтва» можна до кінця березня 2025 року. Розповідаємо більше про виставку та тих, хто зібрав цю колекцію робіт.
18 травня 2023 року Королівський замок у Варшаві прийняв на зберігання 38 найцінніших творів із колекції Музею Ханенків в Києві. Їх привезли до Варшави на прохання дирекції Музею Ханенків в Києві, фасад якого сильно постраждав під час російських обстрілів столиці України у жовтні 2022 року. «Пані та панове, ми прийняли нових біженців з України. Цього разу це твори мистецтва з Національного музею в Києві», – прокоментував тодішній директор Королівського замку у Варшаві професор Войцех Фальковський на пресконференції, присвяченій передачі у стіни замку 38 експонатів з колекції Національного художнього музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків у Києві.
Починаючи від 6 грудня 2024 року роботи із колекції Музею Ханенків експонуються у Королівському замку в рамах виставки «Кабінет європейського мистецтва». Це, зокрема, «Портрет Станіслава Августа в одязі Генріха IV» Елізабет Віже-Лебрен, написаний у 1797 році в Санкт-Петербурзі, який є одним з двох останніх зображень короля, «Натюрморт з динями» Джованні Баттіста Руопполо, «Зимовий пейзаж» Гейсбрехта Лейтенса та інші картини. Жодна з них не експонувалася у Польщі раніше. «Колекція, представлена в “Кабінеті європейського мистецтва”, є однією з найцінніших колекцій творів мистецтва в Україні. Це вдумлива колекція, зібрана з серцем. Вона багата і різноманітна. Колекція складається, зокрема, з творів італійського, голландського, фламандського, французького та іспанського мистецтва. Вона також містить цінні польські артефакти. Це перша така широка презентація колекції Ханенків поза межами України», – коментує директорка Королівського замку у Варшаві Малгожата Оміляновська-Кільянчик, повідомляє Dzieje.pl.
Відвідати виставку можна до кінця березня 2025 року. Квитки за ціною 30 злотих можна придбати на сайті Королівського замку. Виставка експонується у бібліотеці Королівського замку. Це єдина будівля в оригінальному інтер’єрі, яка пережила II Світову війну. Відвідати виставку можна щоденно: з понеділка по п’ятницю від 10:00 до 17:00 та у суботу й неділю від 10:00 до 18:00.
Хто такі Богдан та Варвара Ханенки?
Богдан, нащадок старого козацького роду, правник і промисловець, та Варвара, що походила з впливової родини Терещенків, об’єднали зусилля у колекціонуванні творів мистецтва під час їхньої весільної подорожі у 1874 році. Подружжя багато подорожувало Європою, розшукуючи рідкісні твори західноєвропейського, азійського, античного мистецтва. З часом їхня колекція поповнювалась шедеврами мистецтва, старовинними артефактами та рідкісними гравюрами. Як згадували їхні сучасники, Варвара Ханенко особливо захоплювалася старим італійським живописом, майолікою, давньою українською іконою, народним мистецтвом.
У Києві Богдан Ханенко, окрім цукрового бізнесу та фінансів, займався благодійництвом, народною освітою. Він також присвятив себе історії мистецтва: досліджував власні зібрання археології та мистецтва, упорядковував та видавав каталоги предметів. Варвара, зі свого боку, у місцевостях, де були родинні маєтки, засновувала і підтримувала власним коштом школи, ремісничі та художні майстерні, лікарні, сиротинці, народні театри. Спільно із Оленою Пчілкою і іншими просувала кустарний рух, який дав можливість підтримувати та зберігати традиції народного мистецтва.
Ханенко очолив та успішно реалізував проєкт відкриття у Києві першого публічного музею – «Київського художньо-промислового та наукового музею імені імператора Миколи Олександровича» (зараз у цьому будинку досі розміщується Національний художній музей України). До першого музею Ханенко передав значну частину своєї колекції – зокрема, археологічну збірку. «Творіння геніїв за своєю суттю не можуть належати лише тим, хто ними володіє, художній твір – надбання, яке належить усім… Ось чому в дарунках власників музеям слід убачати лише щедре повернення належного», – зазначив він в урочистій промові на освяченні першого музею у 1904 році.
Незадовго до смерті, навесні 1917 року, Ханенко підписав заповіт, у якому доручив дружині підготувати й передати громаді міста його частину колекції, а також рекомендував додати до цього її частину зібрання та організувати в їхньому домі музей світового мистецтва. Для підтримки майбутнього музею Ханенко залишив значний ресурс: дохід від оренди квартир у великому прибутковому будинку по сусідству.
Коли помер Богдан Ханенко, Варварі було 65 років. Вона відхилила пропозиції вивезти зібрання до Німеччини та Франції. «Вона не хотіла лишати Київ і Музей, який був для неї дорожчим за саме життя», – писав у 1927 році вчений секретар музею Сергій Гіляров.
Зваживши на небезпеку суспільно-політичної ситуації тих років, в грудні 1918 року Варвара Ханенко надсилає до Української академії наук «Дарчу заяву» із проханням прийняти у підпорядкування художню колекцію, дім та бібліотеку.
Протягом багатьох років колекції музею зазнали пограбувань, розпорошень експонатів, а також системних дій радянської влади, що змінювали характер закладу. Проте, попри втрати та виклики, колекція Ханенків залишається одним із найцінніших культурних надбань України.
Дізнатися більше про виставку можна за цим посиланням.
Т. Ш.
Джерело: Zamek Królewski, Dzieje.pl, khanenko.museum
Фото і відео з виставки: Zamek Królewski w Warszawie