Олена Пчілка і Польща

У червні 2025 року минає 176 років з Дня народження Ольги Косач (у дівоцтві Драгоманової) – української письменниці, публіцистки, редакторки, науковиці, відомої під псевдонімом Олена Пчілка. Ольга Косач була першою жінкою-членкинею Української академії наук, стояла у джерел українського фемінізму, у часи утисків з боку Російської імперії усього українського, вона досліджувала та популяризувала український народний стрій та українську мову. Разом із чоловіком Петром Косачем виховала шістьох дітей: усі інтелектуали та громадські діячі, серед яких – українська письменниця Леся Українка. Розповідаємо більше про Олену Пчілку, зокрема про польський слід у житті і творчості письменниці та її родини.

Ольга Драгоманова, відома під літературним псевдонімом Олена Пчілка, народилася 1849 року в Гадячі на Полтавщині. Точна дата її народження залишається невизначеною – у різних джерелах подано різні варіанти.

Українська літературознавиця Тамара Скрипка, посилаючись на запис у молитовнику батька письменниці, Петра Драгоманова, вказує дату 17 червня. У церковній метриці зазначено 29 червня – ймовірно, це дата хрещення.

Дочка письменниці, Ольга Косач-Кривинюк, у своїх нотатках писала: «О. П. Косач народилася 18 червня ст. ст. 1849 р. Так вона сама завше нам, дітям її, казала. В метриці її теж помилково написано, що вона народилася 29/VI. Думаю, що того дня її хрестили».

У чернетках до «Хронології життя і творчости Лесі Українки» Косач-Кривинюк також згадувала, що в родині день народження матері святкували саме 17 червня.

Водночас у біографії, доданій до збірки «Оповідання», виданій у 1930 році видавництвом «Рух», вказано ще одну дату – 17 липня 1849 року. Цей день і зазначено на могильній плиті письменниціЦитати за Петро Одарченко. Деякі дати з молитовника П. Драгоманова // Наші дні. – 1943.

Родину Драгоманових, зокрема батька Ольги – Петра, Тамара Скрипка описує так: «Поряд з українською мовою, стародавнім побутом, захопленням українськими народними піснями, панували радикальні політичні настрої. Заможні гадяцькі обивателі не мали до нього довіри й не любили за прихильність до селян. А звичай Драгоманова (якого він навчив і синів) здіймати шапку у відповідь на уклін селянина сприймали як знак крайнього вільнодумства і майже неблагонадійності». Братом Олени Пчілки був український інтелектуал ХІХ століття – Михайло Драгоманов, член «Старої громади», організації яка діяла протягом 1859-1876 років і займалася просвітницькою та культурницькою українофільською діяльністю. До цієї організації також належав чоловік Ольги Драгоманової-Косач – Петро Косач.  

Олена Пчілка перекладає поезію та пише власні поетичні та прозові тексти, займається етнографічною діяльністю. Спільно з Миколою Лисенком Ольга Косач записала волинське весілля й мала намір видати цей запис у двох томах, однак цей задум так і не було реалізовано. У 1876 році вона видає книжку «Український народний орнамент», яка є підсумком її етнографічних досліджень, проведених у тодішньому Новоградському повіті Волинської губернії.  У 1887 році разом Наталією КобринськоюНаталя Кобринська – українська письменниця, публіцистка, видавчиня і громадська діячка. Засновниця жіночого руху в Галичині. Обстоювала жіночу освіту та періодику. у Львові своїм коштом видає перший українськомовний феміністичний альманах «Перший вінок», на сторінках якого, зокрема, публікує свою поезію.

У 1903 році під час виступу на відкритті пам’ятника Іванові Котляревському у Полтаві – попри заборону виголошувати промови українською для тієї частини делегації письменників, які були підданими Російської імперії – єдина виголошує промову українською мовою. У 1905 році в складі української делегації приїздить до Петербурга з вимогою скасувати заборону використання української мови в публічному вжитку (зокрема, друкуванні книг та періодики), яка діяла з 1863 року на території підросійської України на підставі Валуєвського циркуляра та доповнення до нього 1876 року – Емського указу.  

Після зняття заборони видавати періодику українською, у 1905 році Олена Пчілка стає співредакторкою часопису «Рідний Край», а згодом додатку до нього для дітей «Молода Україна». «Рідний Край» Олена Пчілка видає до 1914 року – початку  Першої світової війни, тоді російський уряд знову вводить цензуру та обмеження на друкування українських видань. 

Польський контекст

Про те, що у родині Косачів-Драгоманових добре володіли польською мовою свідчить, зокрема, листування. Як пише дослідник творчості доньки Олени Пчілки Лесі Українки Микола Жарких, «листи є найкращим і безспірним свідченням глибокого знання польської мови». Він наводить приклади використання польських слів, фраз чи довших цитат у листуванні Лесі Українки з її матір’ю Оленою Пчілкою, а також у листах до батька, братів і сестер. «Виходить, що всі ці люди також знали польську мову і могли зрозуміти польські вирази в листах Лесі Українки», – зазначає науковець.

Олена Пчілка знала польську мову і, зокрема, перекладала тексти польських письменників – Адама Міцкевича, Елізи Ожешко, Марії Конопницької. У домі Косачів у Колодяжному були книги польських авторів, проте реконструювати приватну бібліотеку Косачів неможливо – вона була втрачена в 1915 році під час Першої світової війни, східний фронт якої проходив територією сучасної Волині. Стаття Лесі Українки «Заметки о новейшей польской литературе», написана в 1900 році й опублікована в січні 1901 року в петербурзькому часописі «Жизнь», є свідченням доброї обізнаності із польською літературою – Леся Українка згадує 28 прізвищ польських письменників та письменниць – поміж яких є Міцкевич, Словацький, Пшибишевський, Прус, Конопницька, Ожешко та інші.

Ольга Драгоманова-Косач також неодноразово відвідувала Варшаву. Уперше це відбулося в травні 1888 року, коли вона приїхала до Варшави, аби проконсультуватися в місцевих лікарів щодо хвороби її доньки Лариси (Лесі Українки). У 1891 році у Творках поблизу Варшави відкрилась психіатрична лікарня, лікарем якої став наймолодший брат Ольги Драгоманової-Косач – Олександр Драгоманов. Відомо про поїздки до Варшави Ольги Драгоманової-Косач разом з донькою Ларисою, які відбулися в 1892 та 1899 роках, і в рамах яких вони гостювали у Творках.  До слова, ці поїздки (а також 1896, коли Лариса відвідувала дядька сама) справили на Лесю Українку сильні враження: вона використовує досвід перебування у Творках у написаній нею першій в українській літературі психологічній драмі «Блакитна троянда» та оповіданні «Місто смутку», дія якого відбувається на території психіатричної лікарні, прототипом якої є лікарня, у якій працював дядько.

У 1910 році Олена Пчілка на сторінках «Рідного Краю» опублікувала спогади про відвідини Кременця – українського міста, в якому народився польський поет Юліуш Словацький – і, зокрема, видала коротку біографію поета та переклади поезій Словацького на українську мову. Того ж року також виходить книга Олена Пчілки «Юліуш Словацький – його життя, творчість і зразки творів». Там, зокрема, буде опублікований фрагмент перекладеної нею драми Словацького «Лілля Венеда», написаної в 1839-40 роках і у якій постає образ полоненого під час битви короля, який відмовляється служити тим, хто його поневолив. Цю драму сприймалась як антиколоніальний текст, написаний під впливом листопадового повстання 1831 року, польського антиросійського повстання на території Російської імперії, після якого сам Словацький був змушений покинути Варшаву і решту життя прожити в еміграції. 

«Словацький жив змалу життям своєї чисто польської сім’ї, під надихом виключно польської культури. Однак все ж особливу увагу, любов до рідного волинського краю, можна помітити в багатьох творах Словацького», – пише Олена Пчілка в короткому біографічному нарисі Юліуша Словацького, аналізуючи образи України та українців у творчості польського поета. 

Створення УНР і проголошення незалежності в 1918 році Ольга Драгоманова-Косач зустріла позитивно. Навіть після втрати незалежності залишалася вірною українській національній ідеї. Відомо, що в 1920 році в Гадяцькій гімназії Олена Плічка під час урочистостей до Дня народження Шевченка огорнула погруддя поета жовто-блакитним прапором, що викликало обурення в місцевого комуністичного комісара і він зняв заборонений прапор. 

У 1920-х роках Олена Пчілка активно займалася письменницькою та етнографічною діяльністю. У 1925 році як перша жінка вона була обрана членом-кореспондентом   Всеукраїнської академії наук. 

Процеси згортання українізації та початку масштабних політичних репресій в УРСР також торкнулись і родини Косачів-Драгоманових. Восени 1929 року до київської квартири на Овруцькій, 16, де жила Ольга Драгоманова-Косач разом з доньками – Ольгою та Ізидорою, прийшли з обшуком слідчі радянські органи ГПУ. Під час обшуку було конфісковане приватне листування, а важкохвору Ольгу, прикуту до ліжка, слідчі органи хотіли арештувати. Їй закидали участь у вигаданій антирадянській підпільної організації – так званій Спілці визволення України, ціллю якою – за легендою ГПУ – було відновлення незалежності Української держави. Одним зі звинувачень було те, що нібито учасники цієї організації шпигували на користь Польської держави. Згодом ГПУ за звинуваченням у причетності до цієї вигаданої організації арештувало й репресувало, зокрема, деяких членів Всеукраїнської академії наук.

Важкохвора Ольга померла у Києві 4 жовтня 1930 року. Її було поховано на Байковому кладовищі поруч могили її доньки – Лариси Косач-Квітки (Лесі Українки). 

Євген Яковенко