Музей сучасного мистецтва MOCAK у Кракові запрошує на вечірні кінопокази. Цьогоріч головною темою показів є Україна. Переглянути фільми можна щопʼятниці до 25 серпня. Розповідаємо, які стрічки знаходяться у цьогорічній програмі.
До 25 серпня у Кракові в Музеї сучасного мистецтва MOCAK відбуваються вже традиційні вечірні кінопокази. Цьогоріч у фокусі – Україна. Як зазначають організатори, одним з головних завдань Музею є пояснення мистецтва у контексті актуальних подій.
«Від моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, очі усіх спрямовані в бік України. Одночасно останніми роками в українській кінематографії спостерігаємо можливо найбільш успішний період від 1991 року – так в художньому, як і інституціональному вимірі, а його доля концентрує в собі найважливіші дилеми, проблеми та аспірації українського суспільства XX та XXI століття <…> Твори, які будуть презентовані в рамах цьогорічного літнього кіно, це своєрідний огляд різних – внутрішніх та зовнішніх – поглядів на Україну. Всі нагадують, що також кіно є засобом боротьби за самостійність та свободу – художню, ідеологічну, культурну, фінансову, політичну, суспільну та особисту», – читаємо на сайті Музею.
Кінопокази відбуватимуться щопʼятниці, від 7 липня до 25 серпня. Початок о 21:00. Всі покази відбудуться мовою оригіналу з польськими субтитрами.
Квитки на сеанс вартістю 10 злотих можна придбати у касі музею перед показом або в інтернет-крамниці MOCAK Bookstore. Онлайн-продаж квитків запускатиметься за два тижні до події.
Розклад показів
28 липня – «Племʼя», реж. Мирослав Слабошпицький. Україна, Нідерланди, 2014
Головний герой стрічки – глухий Сергій починає науку в школі для глухих. Переїжджає в інтернат. В новому місці мусить здобути своє місце в ієрархії накиненої організацією, яку називають Плем’я – шкільною мережею, яка залучена в кримінальні справи та проституцію. Беручи участь в декількох успішних крадіжках, Сергій отримує нове, краще становище – стає сутенером. Зараз під його опікою дві дівчини, які ніччю обслуговують водіїв вантажівок. Хлопець дуже швидко закохується в одну із них. Однак проблема в тому, що його кохана є також дівчиною шефа. Попри це, герої потайки зустрічаються і стають коханцями.
Особливістю стрічки є те, що вона стала першою у світовому кінематографі, яка повністю знята без словесного супроводу (субтитрів, інтертитрів або закадрового голосу), а виключно українською мовою жестів. Фільм вийшов у прокат у десятках країн та був представлений на близько 100 кінофестивалях, де отримала понад 40 нагород, серед яких три відзнаки у Каннах.
4 серпня – «Синдорм Гамлета», реж. Ельвіра Невера, Пйотр Росоловський. Україна, Польща, Німеччина, 2022
Фільм створений на основі вистави української режисерки Рози Саркісян. Стрічка переносить нас на театральну сцену, де п’ятеро головних героїв беруть участь в унікальному проєкті, в межах якого вони намагаються пов’язати їхній персональний досвід з шекспірівським «Гамлетом». Троє героїв побували на війні: Роман розповідає про терор, який супроводжував його на передовій; Катя – про сексизм в армії, страх зґвалтування та гранату «для себе», яку носила в нагрудній кишені; Славік ділиться суїцидальними думками, які супроводжували його під час битви за Донецький аеропорт. Інші учасники проєкту: Родіон – ЛГБТ-персона, яка намагається пропрацювати травматичний досвід бути собою в Донецьку і в Україні загалом, та Оксана – акторка і феміністка, яка рефлексує над цінностями і прив’язками, сформованими суспільством: «Залишатися чи не залишатися?»
11 серпня – «Мої думки тихі», реж. Антоніо Лукіч. Україна, 2019
Лірична комедія «Мої думки тихі» – це історія про молодого звукорежисера Вадима. Зазнавши безліч невдач в роботі та особистому житті, він отримує шанс розпочати все спочатку. Просте завдання – записати голоси закарпатських тварин – може стати його шансом назавжди залишити «незручну Україну» і вирушити в «привабливу Канаду», якомога далі від проблем. Однак все виявляється набагато складніше, коли головним супутником у новій роботі виявляється… мама Вадима.
Світова прем’єра комедії Антоніо Лукіча «Мої думки тихі» відбулась у секції East of the West 54-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах, де фільм отримав Спеціальну нагороду журі – «Кришталевий глобус». Загалом стрічку було представлено на більш як 70 кінофестивалях світу.
18 серпня – «Клондайк», реж. Марина Ер Горбач. Україна, Туреччина, 2022
Фільм «Клондайк» розповідає історію української пари Іри та Толіка, які живуть на кордоні між Росією та Україною під час війни. Ірка відмовляється покидати свій дім, навіть коли село захопили сепаратисти. Через кілька хвилин поруч з ними падає літак малайзійських авіаліній. Друзі-сепаратисти Толіка чекають, що він приєднається до них, а брат Іри розлючений підозрою, що пара зрадила Україну. Сама Іра намагається налагодити мир між чоловіком і братом, залучаючи їх до ремонту розбомбленого будинку.
«Для мене ця картина – “ракета” проти страху військової агресії з боку Росії перш за все для самої себе. “Клондайк” з’явився на перетині безсилля зупинити війну та глибокої поваги й вдячності тим, хто відстоює Україну. І ще це мрія про мир в Україні», – говорить про свою роботу режисерка Марина Ер Горбач.
25 серпня – Superheroes, реж. Шимон Ґонера. Польща, Україна, 2022
«Супергерої» польського режисера Шимона Ґонери – це повнометражний документальний фільм, який розповідає історію кількох польських родин, які після 24 лютого активно включаються в допомогу українським біженцям та підтримують їх на кожному етапі їхнього нового життя в Польщі. Стрічка заснована на історії реальних поляків – водія, модистки, працівниці зоопарку, власниці туристичної фірми, двох польських сімей, які прихистили українських громадян, возять на схід гуманітарну допомогу, рятують тварин із зони бойових дій.
Нагадуємо, що у Варшаві тривають покази художнього та документального кіно, зокрема, з України «Під спільним небом». Також у Варшаві розпочався Open Air Ukrainian Film Festival – фестиваль українського кіно просто неба. Він триватиме до кінця літа.
Більше про культурні події липня у нашому матеріалі «Липень з українською культурою. Куди піти у Польщі?»
А.В.