11 листопада 2025 року у Польщі відзначатимуть 107-ту річницю здобуття незалежності. Дата святкувань присвячена проголошенню незалежності Польської Республіки у 1918 році – після 123 років перебування у складі Російської, Німецької та Австро-Угорської імперій.
У День Незалежності вулиці та будинки міст будуть рясно прикрашені польськими прапорами. Людей же у цей день закликають одягати прикраси у національних барвах – білому та червоному. У Варшаві усі охочі зможуть взяти собі біло-червону кокарду. Розповідаємо, де це можна зробити та чим важлива ця прикраса.
На сторінці міської влади Варшави зʼявилось повідомлення, що у суботу, 11 листопада, з нагоди Дня Незалежності Польщі з 10:00 всі охочі зможуть отримати кокарду – біло-червону прикрасу з тканини, які чіпляють зліва на грудях. Кокарди будуть розміщені на 5 стовпах. Кожен зможе підійти до такого стовпа та взяти для себе прикрасу.
Кокарди будуть доступні за адресами:
- площа Люблінської унії / Plac Unii Lubelskiej (з південного боку);
- вул. Маршалковська / ul. Marszałkowska (ріг вул. Вільча / ul. Wilcza);
- перехрестя вулиць Крулєвска / ul. Królewska і Нижинськєго / ul. Niżyńskiego;
- площа Вільсона / Plac Wilsona (при вході у метро);
- кругове перехрестя Вашингтона / Rondo Waszyngtona (зі сторони Національного стадіону).
Історія біло-червоної кокарди
Історію прикраси варто почати з пояснення відмінностей між котильйоном та кокардою. Навіть у польській літератури або у заявах політиків ці дві прикраси часто плутають. Котильйон – це прикраса, яка може мати різні форми та кольори: у вигляді ордену, квітки, стрічок або власне кокарди. Котильйон носили як прикрасу на балах або одягали на коней. Кокарда – це кругла (раніше були також овальної форми) прикраса з тканини, паперу або металу. Національна кокарда / kokarda narodowa складається з двох кольорів – білого у середині та червоного по краях.
У Польщі перші кокарди зʼявились ще у XVIII столітті й були білого кольору, що мусило символізувати королівську владу. Перші кокарди носили військові, а чіпляли їх на капелюх. З часом до білого кольору додається червоний – дві барви з герба Польщі, де білий символізує орла, а червоний – тло, на якому його зображують.
Формальні засади щодо кольорів кокарди як державного символу були встановлені під час Листопадового повстання поляків проти Російської імперії у 1831-1832 роках. У документі від 7 лютого 1831 року можна прочитати: «Палата сенаторів та палата депутатів, вислухавши пропозиції сеймових комісій і взявши до уваги потребу надання єдиної символіки, під якою мають об’єднатися поляки, вирішили. Стаття 1. Національна кокарда складатиметься з кольорів герба Польського королівства та Великого князівства Литовського, а це кольори білий з червоним».
Вже пізніше біло-червона кокарда стала символом польськості, особливо у часи поділів, коли незалежна Польща не існувала, а землі давньої Речі Посполитої були поділені між Російською, Німецькою та Австро-Угорською імперіями. Біло-червону кокарду можна побачити на картині польського художника Артура Гроттгера «Прощання з повстанцем» / «Pożegnanie powstańca» 1866 року. На картині представлений поляк – учасник Січневого повстання – ще одного повстання поляків проти Російської імперії, що відбулось у 1863-1864 роках та зазнало поразки. Полька, одягнена у траурну чорну сукню, чіпляє на конфедератку (головний убір) свого коханого біло-червону кокарду.
Біло-червону кокарду використовували також солдати Польських легіонів – добровольчого військового обʼєднання у роки Першої світової, а також учасники Великопольського повстання поляків проти Веймарської республіки у 1918-1919 роках. У роки соціалістичної Польської народної республіки, кокарду, як національний символ не використовували.
Традиція прикрашати одяг біло-червоними кокардами відродилась вже у сучасній Польщі. Прикрасу вдягають на великі державні свята, як День Незалежності або День Конституції 3 травня.
Анастасія Верховецька
За матеріалами: prawo.pl, o-nauce.pl
