Короноване Різдво. Як у Польщі відзначають свята іноземці (і не тільки)

0

Цьогорічні зимові свята є беззаперечно особливими. 2020-й рік забрав так багато звичного, давши щось інше взамін. Ще ніколи символічна тарілка для «заблукалого мандрівника» не набувала такого буквального сенсу, навіть якщо цей стіл є віртуальним. Чимало людей цьогоріч пропонують посвяткувати разом онлайн. У групі варшавських експатів були й запрошення для самотніх незнайомців завітати в гості. Обіцяли не перевищувати ліміт у п’ять гостей.

Інше Різдво

Дельфіна із сонячної Каліфорнії розповідає, що цього року вперше в житті придбала живу ялинку, вже тиждень переглядає вдома кінострічки й потішила себе різдвяними суші, бо любить їх.

Білоруська співачка Поліна сумує, що не зможе традиційно привітати з днем народження подругу дитинства, котра народилася 1 січня. Дівчина каже, що в її родині не було особливих різдвяних традицій, але старалися дарувати один одному увагу, тепло та сувеніри на свята. З цього року Поліна не вірить у повір’я, що як новий рік зустрінеш – так його і проведеш, адже 2020-й її, як і багато кого, неприємно здивував, хоча вона все ж вірить, що якщо щиро та впевнено загадати бажання, то той, в кого ти віриш (можливі варіанти: від Діда Мороза до Бога), обов’язково допоможе їх здійснити.

Фото: Анастасія Канарська

Поляки Бартек та Кароль про родинні звичаї розповідають так: «Віґілія (Святвечір) у нашому домі виглядає доволі традиційно. Маємо оплатек, сіно під скатертиною та додаткову тарілку. Страв менше 12-ти, але й так завжди їх багато. Традиційні борщ, вареники, капуста з горохом, карп тощо. Стараємося заспівати кілька колядок». Кажуть, що цього року не було співу, вечеря була коротшою, проте потім вийшли на спільну прогулянку. У цих родинах переживають за здоров’я один одного. Кузин Кароля заїхав до бабусі та дідуся тільки привітатися, не сідаючи за спільний стіл, сам Кароль був півгодини, використовуючи захисну маску. На запитання: «Що відчуваєш у цьому році, чи вплинула пандемія на святкування?» Бартек відповідає: «Відчуваю втому. Коронавірус обмежив та ускладнив святкування. Але все ж намагаємося бути радісними й дивитися з надією в майбутнє».

Відчути себе частиною інших традицій

Багато хто з українців має відчуття, що прийшов час принаймні для Української греко-католицької церкви перейти на григоріанський календар, і поки церковні очільники пояснюють складність переходу, дехто з вірян потрохи починає трактувати 25 грудня не просто як вихідний день і дату святкування римо-католиків. Особливо за кордоном, де січень є вже робочим місяцем, і часто немає можливості поїхати в цей час на батьківщину. Зрештою, 2020 рік загалом виявився несприятливим для поїздок за кордон.

Святкова Варшава. Фото: Анастасія Канарська

Культурологиня Дана із Запоріжжя, котра зараз працює в Зеленій Гурі, ділиться спогадами: «Коли була дитиною, святковий марафон виглядав приблизно так. Миколая (19.12). Подарунки під подушкою. Пів дня тішимося подарункам та снігу і їмо мандарини. Після обіду йдемо до дідуся привітати з іменинами, бо він – Микола. Новий Рік (31.12). З самого ранку готуємо сто тисяч різних салатів та відро вареної картоплі на вечерю, аби вистачило на всю сім’ю і гостей. Ввечері збираємося разом, починаємо дивитися святкові мюзикли й опівночі зустрічаємо Новий Рік. Святвечір. Різдво (7.01). На Святвечір робимо кутю та пиріжки. Разом із цим святковим набором заходимо по черзі до сусідів, ділимося кутею та обговорюємо, як пройшов рік. Але найчастіше обговорюємо сільські плітки. Ідемо до бабусі й дідуся в гості. Іншу частину вечора зустрічаємо вдома колядників. Як були з братом малі, то весь вечір ходили по сусідах і родичах колядувати. Цього року все зовсім інакше.

Через пандемію й відсутність потрібних документів не маю можливості поїхати на свята додому. Тому святкуємо в Польщі. Хоча це надто гучно сказано. Миколай не прийшов в гості ні за польським календарем, ні за нашим. Напевно, нечемні були весь рік. Дідуся теж не стало цього року.

Різдво святкували в грудні за дивним для мене сценарієм: святкова вечеря, обмін оплатками, розпаковування подарунків та вечір настільних ігор. Але гарно було відчути себе частиною родини та інших традицій. Цього року все зовсім інакше. Щодо святкування Нового Року, то чесно кажучи, навіть уже не маю сподівань на щось грандіозне. Бо попереду локдаун, і я вже трохи розчарувалась у цьому році. Найбільше люблю, коли на свята всі збираються разом. Відчуття, що всі вдома й усе добре, – дуже цінне. На мої свята пандемія точно впливає. Принаймні неможливістю бути вдома. Але загалом це – корисне нагадування про важливі речі».

Фото: Анастасія Канарська

Вчитель із Чілі Рудольфо розповідає, що для нього Різдво є родинним святом, яке збирає близьких за святковим столом із запеченим індиком. Така традиційна різдвяна страва поляків та українців, як вареники, є незвичною для нього. «Але найцінніше для мене – бути з тими людьми, яких можна назвати своїми. Тому цьогорічне Різдво, на щастя, не є винятком», – ділиться Рудольфо.

Польська бізнесвумен Зузанна, мати чотирьох дітей, порівнює в Instagram Різдво-2020 із тим, як святкували її батьки під час воєнного стану 1981–1983 років.

Не тільки Різдво. Зимові святкові традиції інших релігій

Про схожість українських та польських різдвяних кулінарних традицій і звичаю колядування в обох народів, здається, відомо кожному. Про зимові святкові традиції яких релігійних та національних спільнот ми знаємо менше?

Наприклад, В’єтнамський новий рік, або Тет, який відзначають у перший день нового року за місячно-сонячним календарем, паралельно з Китайським новим роком. Традиційно святкування триває до трьох днів, упродовж яких в’єтнамці святкують у родинному колі, ходять у гості та храми. Також важливим є перший вихід із дому в перший день нового року, згадування предків, новорічні привітання та ярмарки.

Єврейське 8-денне зимове свято Ханука символізує перемогу святості.

Протягом 8 днів вірні запалюють свічки, щодня додаючи по одній. Їх розташовують на свічнику, починаючи з правого боку, а запалюють навпаки – з лівого. Запалені на початку вечора, незадовго до заходу сонця, свічки повинні горіти не менше 30 хвилин після настання темряви. У п’ятницю їх запалюють раніше, ніж у суботу. Світильник розташовують навпроти мезузи, при вході в кімнату, де зазвичай збираються всі члени родини. Вважається, що не можна використовувати світло ханукальних свічок для роботи, читання тощо. У Хануку заведено давати дітям трохи грошей «Хануке-ґелт», щоб привчити їх до цдаки – збору грошей для бідних. Частину суми діти можуть витратити на солодощі.

2020-й рік відредагував святкові зимові плани всіх спільнот, вперто навчаючи цінувати те, що маємо, прививаючи цінність відчуття, що «у жолобі мойого серця сьогодні народився Бог» (Прим. ред. – Цитата з вірша Б.-І. Антонича). Де б ти не був: на самоті посеред мегаполісу, чи з друзями, в ізоляції, чи за онлайн-столом…

Анастасія КАНАРСЬКА

Share.