2 грудня Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон, що забороняє тримати собак на ланцюгах. Це викликало хвилю обурення серед польських урядовців. Спікер Сейму Влодзімєж Чажастий вже заявив, що уряд спробує подолати вето Президента. У Варшаві анонсовано акції протесту з вимогою скасувати рішення президента.
Вето на закон, який забороняє тримати собак на ланцюгах
На початку грудня Кароль Навроцький наклав вето на зміни до закону про охорону тварин, згідно з якими забороняється тримати собак на ланцюгах. Як аргументував своє рішення Президент Польщі, намір охороняти тварин є правильним, однак сам закон написаний погано. Оскільки норми вольєрів, які визначаються законом, є, на думку Президента, нереальними. Так, вольєр розміром 20 метрів квадратних – це абсурдна вимога, яка може погіршити умови фермерів, людей, що займаються розведенням тварин і звичайних сільських господарств.
«Це право, яке не відповідає дійсності. Мертве право – це гірше, ніж його відсутність. Я не буду санкціонувати норми, яких неможливо дотримуватися», – сказав Кароль Навроцький.
Президент Польщі також підкреслив, що ствердження, що у селищах погано трактують тварин, є стереотипом. «Погано трактують тварин погані люди», – сказав Кароль Навроцький.
Водночас керівник Канцелярії Президента Збігнєв Богуцький повідомив, що натомість Президент подав до Сейму власний законопроєкт у цій справі.
«Вето накладене на закон, який зобов’язував би будувати насамперед для собак, що не утримуються в будинках, вольєри площею навіть до 20 квадратних метрів, а у випадку трьох великих собак – уже 30 квадратних метрів, або ж три окремі вольєри по 20 квадратних метрів кожен, тобто загалом 60 квадратних метрів. Ці вольєри мали б бути заввишки не менше ніж 1,7 метра (навіть для маленького собаки) і додатково відповідати ще кільком чітко визначеним вимогам», – написав Збігнєв Богуцький на своїй сторінці на платформі X.
Керівник Канцелярії Президента також зазначив, що ці вимоги стосувалися б передусім мешканців сіл, адже у містах собаки живуть у квартирах. А умови, в яких живуть великі собаки у місті, на думку Богуцького, не бралися до уваги під час розроблення законопроєкту.
Також Богуцький підкреслив, що впровадження цих вимог означає величезні фінансові витрати. Щобільше, це може створити ризик для адопції собак, адже багато людей не можуть задовольнити ці вимоги. І це також створює додаткові підстави для вилучення собак у власників.
«Це не вето проти тварин. Це вето проти поганого, шкідливого для людей і тварин, відірваного від реальності закону», – підсумовує Богуцький.
Однак, як повідомляє керівник Канцелярії Президента, поданий до Сейму президентський проєкт передбачає реальну заборону тримати собак на ланцюгах, обов’язок забезпечити тварині належний захист від погодних умов, розміром, відповідним до величини собаки та обов’язок для власника собаки, яку досі тримали на прив’язі, застосувати такі заходи безпеки, що унеможливлять неконтрольований вихід тварини за межі постійного місця утримання.
«Це хороше, реалістичне право без популізму, без фікції, без перекладання відповідальності на людей і без встановлення вимог, які майже ніхто не здатен виконати, а водночас – це забезпечення гідного ставлення до тварин», – написав Збігнєв Богуцький.
Реакція польського уряду на вето на закон, який забороняє тримати собак на ланцюгах
Вето Президента викликало хвилю обурення не тільки серед звичайного польського населення, а й серед політиків.
Так, Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск написав на своїй сторінці на платформі X усього одне речення: «А чим нашкодили собаки?».
А на своїй facebook-сторінці він опублікував фотографію зі своїм собакою. «Портос, Шериф, Франек, Каро, Бей – усі наші собаки є або були друзями, членами родини. Вето Президента Навроцького щодо закону про ланцюги не вкладається в голові. Це вже не політика, а звичайна підлість», – підписав фотографію Прем’єр-міністр.
8 грудня на своїй сторінці на платформі X Дональд Туск опублікував таке повідомлення: «Вони люблять собак і Польщу. На ланцюгу. ПіС, Навроцький, Конфедерація».
Спікер Сейму Влодзімєж Чажастий на своїй сторінці на платформі X опублікував відеоролик, у якому підкреслює, що таким чином Президент Навроцький звільнив від відповідальності підлих людей, які це використають.
«Ви мали звільнити собак з ланцюгів. Натомість ви звільнили з ланцюгів погані думки. Ви дали безкарність поганим людям, які це використають. Які далі трактуватимуть собак так, як трактували до сьогодні – погано», – сказав спікер Сейму.
Влодзімєж Чажастий також повідомив, що Сейм спробує побороти вето Президента. Як інформує Rzeczpospolita, спікер Сейму під час пресконференції заявив, що це рішення Навроцького є незрозумілим. Він також додав, що Каролю Навроцькому бракує емпатії.
Спікерка Сенату Малґожата Кідава-Блонська написала на своїй сторінці, що рішення Президента є жорстоким.
«Собачий обов’язок, щоб поліпшити собаче життя. Як видно – не для всіх. Жорстоке рішення президента Навроцького», – ідеться у повідомленні.
Водночас лунають голоси підтримки щодо рішення Президента. Так, голова партії ПіС Ярослав Качинський, відповідаючи на питання журналіста Onet, заявив, що він не підтримає спробу подолати вето.
«У цій ситуації я не відхилятиму вето пана президента. Найважливіший із цих законів був підписаний, хоча були дуже сильні тиски, щоб його не підписувати. Тут йдеться про поправку, що стосується певних реалій. Деякі положення хороші, але їх неможливо реалізувати. Іноді голосують за те, що частково є добрим», – сказав Ярослав Качинський.
Підтримують вето також члени партії «Конфедерація», зокрема, Славомір Менцен. Він назвав критику вето безсенсовною.
Маніфестації з вимогою скасувати вето Президента
Загальнопольське товариство OTOZ Animals у зв’язку з вето Президента Навроцького організовує дві великі маніфестації у Варшаві. Вимога товариства – скасування вето на закон, який забороняє тримати собак на ланцюгах.
Як зазначають організатори маніфестацій, закон, на який Кароль Навроцький наклав вето, вперше в історії визначав мінімальні умови утримання собак поза домом.
«Він захищав тварин, які сьогодні животіють на ланцюгах або в маленьких імпровізованих вольєрах. Мова не про розкіш – а про абсолютний мінімум гідності й життя без болю», – ідеться в описі події.
Натомість закон, запропонований Каролем Навроцьким, дозволить легально утримувати собак у маленьких клітках.
«Тварини, що зараз страждають на ланцюгах, можуть завтра опинитися в тісних, закритих просторах. З ланцюга до клітки – цього ми не можемо дозволити», – підкреслюють організатори.
Перший марш відбудеться 14 грудня. Учасники зберуться біля Сейму, а пізніше вирушать до Президентського палацу. Гаслом акції протесту буде: «Зірвіть ланцюги – скасуйте вето». Початок о 13:00.
Другий марш відбудеться 17 грудня. Учасники акції знову зберуться біля Сейму. Цей день обраний не випадково – саме 17 грудня відбудеться голосування в Сеймі, в ході якого стане зрозумілим, чи вдасться подолати вето Кароля Навроцького. Початок о 12:00.
Дізнатися більше про обидві акції протесту можна на facebook-сторінці організаторів.
Підписання закону про заборону розведення тварин на хутро
Варто зазначити, що тоді ж коли було заветовано так званий ланцюговий законопроєкт, Президент Польщі підписав зміни до Закону про захист тварин, у яких передбачається заборона розведення та вирощування хутрових тварин у комерційних цілях, зокрема, для продажу хутра (так званий законопроєкт про заборону розведення тварин на хутро). Виняток – кролики. Покарання за порушення закону передбачає заборону утримання будь-яких тварин або певної категорії тварин на строк від одного до п’яти років.
«Факти однозначні: понад дві третини поляків, у тому числі мешканці сіл підтримує заборону розведення тварин для хутра. Цей голос не може ігноруватися. Це керунок, який суспільство вказує у переважній більшості», – аргументував рішення Кароль Навроцький.
Водночас законом передбачений перехідний період. Згідно з ним, фермери, які на день набуття чинності закону, займаються цим видом діяльності, зможуть продовжувати її до 31 грудня 2033 року (на підставі чинних положень). Передбачене також відшкодування для підприємців, які припинять розводити тварин з метою продажу хутра. Ця сума коливатиметься від 5% до 25% від середнього річного доходу. При цьому, чим раніше буде припинена діяльність, тим вищою буде сума компенсації.
Відшкодування також отримають наймані працівники, з якими буде припинено співпрацю через набуття чинності нового закону. Ця сума становитиме дванадцятимісячну заробітну плату.
Нововведення набудуть чинності через 14 днів після їхнього оприлюднення.
Дізнатися більше можна на сайті Президента Польщі.
Тетяна Шарапова
