Лемківські організації Польщі оприлюднили спільну заяву у якій наголосили, що «однозначно відмежовуються» від дій та жестів, які можуть сприйматися як підтримка середовищ, пов’язаних із Росією. Причиною стала ситуація, що виникла після заходу 9 травня у селі Гладишів. Пояснюємо детальніше, з чим пов’язаний скандал.
Що сталося у Гладишові 9 травня
Обурення лемківських організацій викликали урочистості, які відбулися на території православної парафії Різдва святого Івана Хрестителя у Гладишові. 9 травня – у день, який офіційно святкує Росія як «день перемоги» – представники організацій «Союз казаков в Польше – Związek Kozaków w Polsce» та «Союз Казаков Королевства Испании» передали місцевій парафії дзвін із символікою Російської імперії.
У соцмережах «Союз казаков в Польше» детально описував перебіг заходів, центральною частиною яких став щорічний «Козацький круг» («Krąg Kozacki»). За повідомленням організації, церемонію розпочали з прослуховування гімну Польщі, гімну Російської імперії та гімну організації. Захід відкрив отаман Марк Васіленко, який привітав учасників і делегацію козацької діаспори з Іспанії.
Під час події представники «Союз Казаков Королевства Испании» передали мініатюру дзвона для православної парафії у Гладишові. Програма також включала прийняття нових членів до організації, вручення козацьких рангів і виступи представників середовища.
Окремою частиною заходу стало передання дзвона до новозбудованої православної церкви у Гладишові. У дописі організації зазначалося, що дзвін був відлитий «з благословення» архієпископа Перемишльсько-Горлицького Паїсія (Пьотра Мартинюка). Під час богослужіння настоятель парафії о. Ярослав Грич благословив як сам дзвін, так і дарувальників.
Завершилися заходи покладанням вінків на військовому цвинтарі №55 у Гладишові. Перед церемонією учасники прослухали гімн Російської імперії «Боже, царя храни», після чого делегація козаків поклала вінок біля пам’ятника полеглим солдатам. Панахиду відслужив о. Ярослав Грич.
Після публікації фотографій та відео із заходу ситуація викликала хвилю критики. На оприлюднених фотографіях видно, що дзвін був оздоблений символікою Російської імперії, зокрема двоголовим орлом та написами російською мовою. На інших фото й відео видно людей у стилізованих російських імперських мундирах, а також георгіївські стрічки – символ, який нині асоціюється з російським імперіалізмом, агресією проти України та російською воєнною пропагандою.
Хто такі «Союз казаков в Польше». Парадокс статуту
«Związek Kozaków w Polsce» («Союз казаков в Польше») діє з 2010 року. Організація декларує, що продовжує традиції козацьких формувань, які воювали на боці Польщі під час польсько-більшовицької війни 1920 року.
У статуті організації зазначено, що вона займається популяризацією історії козацьких формувань, реконструкцією історичних подій, культивуванням козацьких традицій та співпрацею з організаціями російської, білоруської й української діаспори в Польщі. Вони там наголошують, що «не є політичною організацією».
Цікаво, що «Союз казаков в Польше» декларує продовження традицій дуже різних формувань, які воювали проти більшовиків під час війни 1920 року. Серед них згадуються як Армія Української Народної Республіки Симона Петлюри, так і війська генерала Станіслава Булак-Балаховича – білорусько-польського антибільшовицького командувача. Водночас у переліку є також російські білогвардійські та козацькі формування, зокрема Третя російська армія генерала Перемикіна та бригади козаків Яковлєва і Сальникова.
Історично ці середовища були дуже різними і мали різне бачення майбутнього регіону після падіння більшовиків. Частину з них об’єднувала тимчасова співпраця з Польщею у війні 1920 року, однак між ними існували серйозні політичні та ідеологічні відмінності.
На цьому тлі особливо парадоксально виглядає використання російської імперської символіки. Попри посилання у статуті, зокрема, на традиції Армії УНР Петлюри, представники середовища використовували георгіївські стрічки та стилізацію під царські російські мундири. Це виглядає суперечливо, оскільки петлюрівський рух асоціюється насамперед із боротьбою за незалежну Україну від російського контролю.
Зв’язки з іншими російськими організаціями
Водночас, як показують польські реєстри організацій, керівник Марк Васіленко є також віцепрезидентом «Związku Organizacji Mniejszości Rosyjskich w Polsce» – об’єднання організацій російської меншини у Польщі.
Згідно з описом у реєстрі, ця структура займається представництвом російської меншини в Польщі, розвитком російської культури та мови, а також підтримкою співпраці між Польщею та Росією у культурній і суспільній сферах. Серед задекларованих цілей організації – «просування історії, культури та російської мови», а також «ініціювання та підтримка співпраці між Польщею та Росією».
На цьому тлі додаткову увагу привернули дописи польського активіста Томаша Сікори, який проаналізував публічну активність Васіленка. Очільник «Союз казаков в Польше» публікував у соцмережах проросійські та антиукраїнські дописи, позитивно висловлювався про Росію, критикував Євромайдан та поширював матеріали з антиукраїнськими наративами.
За словами Сікори, очільник організації підтримував скасування санкцій проти Росії, іронізував щодо допомоги Україні та поширював тези, популярні у середовищі польської ультраправої «Конфедерації». Журналіст також стверджує, що Васіленко поширював матеріали авторів, відомих антиукраїнською риторикою, ставив під сумнів українські версії подій Майдану та публікував дописи, у яких Україна подавалася як держава, що «не потребує допомоги».
Сікора також звернув увагу на дописи про «російський Крим», критику польської підтримки України та іронічні коментарі щодо української армії. Сам активіст назвав «Союз казаков в Польше» не просто реконструкторською організацією, а середовищем, яке, за його словами, просуває ідеї «русского міра» під прикриттям історичної та козацької символіки.
«Ностальгія за Сибіром»
Цікаво, що серед членів середовища, пов’язаного зі «Союз казаков в Польше», є також підприємець, які займається популяризацією російської та сибірської кухні – Сергіуш Чачковський – засновник компанії Weda та бренду Mooroz, який виробляє, зокрема, пельмені й інші вироби, натхненні «смаком Сибіру».
В одному з матеріалів Чачковський розповідав про «ностальгію за Сибіром» та заявляв, що після повернення до Польщі хотів «зберегти частину цієї історії через їжу». У тексті йдеться про популяризацію сибірських кулінарних традицій та «спадщини Сибіру».
Водночас у іншому тексті він говорить, що коріння родинної історії бренду сягає 1864 року, коли предка родини заслали до Сибіру після участі у Січневому повстанні проти Російської імперії. Згодом родина Чачковських як польські репатріанти повернулася до Польщі.
Чим сьогодні є Гладишів
Гладишів – лемківське село у Малопольському воєводстві Польщі, розташоване в історичному регіоні Лемківщина у Низькому Бескиді. До Другої світової війни більшість населення тут становили лемкиЕтнографічна група, яка проживає на території сучасної Польщі, Словаччини та України. Частина лемків у Польщі вважає себе українцями, частина – окремою русинською спільнотою.
Після війни місцеве населення пережило кілька хвиль примусових виселень. Спочатку частину українського населення переселяли до Радянської України, а під час операції «Вісла» 1947 року лемків масово депортували на захід і північ Польщі. У покинуті будинки заселяли нових мешканців. Лише після 1956 року частина лемківських родин змогла повернутися до своїх сіл.
Сьогодні Гладишів залишається одним із центрів сучасної Лемківщини. На в’їзді до села стоїть двомовна табличка «Gładyszów/Гладышів» польською та лемківською мовами, діє музей лемківської культури, а у школі можна вивчати лемківську мову. Водночас самі мешканці говорять про поступову асиміляцію: нині лемки становлять лише частину населення села.
Реакція лемківських організацій
У спільній заяві лемківські організації написали, що «з великим занепокоєнням» сприйняли факт передачі дзвона структурою, яка «викликає в Польщі серйозні суспільні суперечки». «Ми не розуміємо дій церковної влади у цій ситуації», – йдеться у заяві.
«Такі дії не репрезентують цінностей, які поділяє лемківська / русинська спільнота в Польщі», – йдеться у зверненні.
Автори заяви наголосили, що лемки будують свою ідентичність на повазі, історичній пам’яті, міжкультурному діалозі та мирному співіснуванні народів і релігій. У тексті також прямо засудили російську агресію проти України.
Окрему заяву оприлюднило «Zjednoczenie Łemków» («Об’єднання лемків»). Організація назвала події у Гладишові «явною демонстрацією російської імперської та військової символіки».
«Лемківщина не є місцем для пропагування символіки держави, яка століттями була загарбником, окупантом та інструментом денаціоналізації народів цієї частини Європи», – заявили в організації.
У зверненні також нагадали, що впродовж останніх років під час лемківських заходів, зокрема ватри, проводили збір коштів на будівництво цієї церкви. Багато людей підтримували ініціативу, вважаючи, що йдеться про створення місця молитви та духовної єдності.
«Натомість сьогодні цей простір використали для організації заходу з виразним проросійським та імперським характером», – заявили у «Об’єднанні лемків».
Організація також виступила проти «нормалізації російської пропаганди під прикриттям релігії чи традиції» та закликала духовенство й середовища, причетні до ситуації, чітко відмежуватися від російської імперської символіки й організацій, які її популяризують.
«Ми, лемки, сьогодні чітко заявляємо: немає нашої згоди на проросійські маніфестації на Лемківщині», – наголосили автори заяви.
О.К.