На початку своєї кар’єри він схилявся до ідей марксизму, проте згодом розчарувався у ньому й став одним з найвідоміших у світі критиків цього вчення. Його творчість поєднувалася з активною громадянською позицією. За ним слідкували комуністичні служби безпеки, а один з його творів не пустили до друку, ймовірно, через натяк на заборонену в Радянському Союзі тему Голодомору 1932-33 років. Його описують як «крихку та хворобливу» людину і водночас потужного майстра думки і слова. Ким був один з найважливіших польських філософів другої половини XX – початку XXI століть Лєшек Колаковський?
Лєшек Колаковський народився 23 жовтня 1927 року в Радомі. У віці 3 років втратив матір, а під час Другої світової його батько був вбитий нацистами на варшавському Мурануві. Дитинство та юність Колаковського пов’язані з Радомом, селами Скурніце (у Свєнтокшиському воєводстві) та Грабатка (у Мазовецькому воєводстві), в яких жив під час Другої світової, та з Лодзю, куди Лешек з батьком переїхали в 1930-х.
У 1949 році Колаковський разом з дружиною Тамарою переїхав до Варшави. У 1953 році у Варшавському університеті захистив дисертацію, присвячену нідерландському філософові Бенедикту Спінозі. У 1957 році став керівником кафедри сучасної філософії Варшавського університету.
У цей час Колаковський є одним з прихильників марксизму. Він активно займається науковою діяльністю, пише есеї та статті, виступає з публічними лекціями (які збирають заповнені зали зацікавлених). Проте деякі його тексти не допускає до публікування цензура. Так не вийшла друком його філософська притча Wielki głód / «Великий голод». «Вже сама назва мала би цензору здатися неприпустимою, через асоціації, які викликала з Голодомором на Україні», – пише Збігнєв Менцель у книжці «Колаковський. Читання світу. Біографія» / Kołakowski. Czytanie świata. Biografia.
Колаковським зацікавилися органи безпеки. Від березня 1963 року Служба безпеки комуністичної Польщі встановлює за ним стеження. Агенти прослуховують його телефон, відстежують, якими вулицями він ходить, з ким спілкується, де їсть. Дотепер зберігся рапорт Служби безпеки від 2 листопада 1963 року, де детально зафіксовано кожен крок філософа: «О 15:05 “Колек” (це був один з криптонімів Колаковського, вигаданий агентами Служби безпеки) вийшов із канцелярії (факультету філософії Варшавського університету) і пішов Краківським передмістям на Новий Світ до магазину “Деса”. Після 5 хвилин вийшов і пішов на Єрусалимські алеї до бару “Прага”. У барі з’їв обід, після чого вийшов і пішов Єрусалимськими алеями, Кручею на вулицю Вільча. (…) Була 15-та година».
У 1965 році Колаковський був одним з оборонців Яцека Куроня та Кароля Модзелевського, які написали «Відкритий лист до партії», опублікований у паризькій «Культурі». У «Листі» автори з марксистських позицій піддали критиці панівний в Польщі політичний устрій, за що суд звинуватив їх у підготовці та поширенні шкідливої для інтересів польської держави інформації. Вони, мовляв, «закликали до насильницького повалення політичної та соціально-економічної системи у Польській Народній Республіці та який містив неправдиву інформацію [в оригіналі – wiadomości, що можна перекласти як «інформація» чи «новини»] щодо політичних і соціально-економічних відносин, що панують у Польщі та інших соціалістичних країнах». Колаковський тоді разом із колегами подали довідку щодо поняття wiadomość, яка використовувалася захистом у процесі. До слова, у звітах служб зафіксовано, що у день суду Колаковський приніс букети фіалок дружинам Куроня та Модзелевського, «а ті, зі свого боку, намагалися передати їх обвинуваченим». Суд не долучив до справи довідку науковців і не виправдав обвинувачуваних. За політично вмотивованими справами Куронь отримав 3 роки, а Модзелевський – 3 роки та 6 місяців в’язничних термінів.
21 жовтня 1966 року Колаковський на історичному факультеті Варшавського університету прочитав знакову лекцію на тему «Розвиток польської культури в останньому десятилітті». Її виголошення було присвячено 10-тій річниці жовтневої відлиги 1956 року в Польщі (21 жовтня 1956 році до влади у Польщі прийшов перший секретар ЦК ПОРП (пол. PZPR – Польської об’єднаної політичної партії) Владислав Гомулка, відбулася зміна владної партії в напрямку десталінізації та лібералізації). Під час цієї лекції Колаковський, зокрема, критикує обмеження свободи слова, які поступово впроваджувалися після тимчасової спроби лібералізації жовтня 1956 року. Ця лекція обурила представників влади. Самого Колаковського було виключено з ПОРП, куди він вступив у 1945 році.
У червні 1967 року Ізраїль переміг у Шестиденній війні й комуністична Польща, слідом за Радянським Союзом розірвала дипломатичні відносини з цією країною. Згодом у Польщі розпочалися антиєврейські акції, мотивовані комуністичною владою, які дійшли апогею у березні 1968 року. Політична цензура та обмеження прав людей спричиняють протести у польських містах. У Варшавському університеті відбулися протести студентів, які виступали проти обмежень свободи слова в Польщі.
Тоді відбуваються також звільнення з Варшавського університету низки науковців, які були прихильниками лібералізації. З-поміж них був і Лєшек Колаковський. Йому запропонували працю в Карловому університеті у Чехії (де в той час чинна влада виступала за лібералізацію, підтримувану інтелектуалами, яка невдовзі була придушена радянським вторгненням). 30 листопада 1968 року Лєшек і Тамара Колаковські разом з донькою сіли на літак у варшавському аеропорту і покинули Польщу.
Колаковський спершу викладав у Канаді та Франції, а з 1972 по 1991 роки був дослідником і викладачем All Souls College в Оксфорді (Великобританія), а потім – професором-емеритом (Honorary Member of Staff). Також він викладав, вже як гостьовий професор, у кількох американських університетах.
Його головною працею цього періоду вважається Main Currents of Marxism: It’s Origins, Growth and Dissolution / «Головні течії марксизму: його зародження, розвиток і занепад», виданою в трьох томах, перший з яких вийшов друком у 1978 році англійською мовою. У цій праці Колаковський піддав марксистську теорію критиці.
Після перемоги в Польщі в 1989 році «Солідарності», Колаковський приїздить до Польщі дедалі частіше. У 1991 році він стає дійсним членом Польської академії наук. На польському телебаченні Колаковський веде програми. У 1996 році з’являється програма Mini wykłady o maxi sprawach / «Міні-лекції про максі справи», а у 2004 – O co nas pytają wielcy filozofowie / «Про що нас запитують великі філософи».
Колаковський отримує низку нагород як польських, так і міжнародних. Нагороду Еразма (1983), нагороду імені Яна Парандовського від польського ПЕН-клубу (1992), Орден Білого орла (1997), нагороду бібліотеки конгресу США ім. Джона Клуге (2004), Єрусалимську нагороду (2007) та інші. Колаковський помер 17 липня 2009 року в Оксфорді у віці 81 рік. Філософа поховали на варшавських Повонзках.
Великий творчий доробок Колаковського складають численні есеї, наукові статті, філософські казки тощо. Колаковський як філософ осмислює питання культури, релігії, міфу.
У 2005 році у видавництві Києво-Могилянської академії вийшла друком книга есеїв Колаковського «Мої правильні погляди на все» у перекладі на українську Сергія Яковенка, У 2012 році у київському видавництві Гранті-Т – збірка есеїв Колаковського «Похвала неконсеквентності або Як бути консеквентно-ліберальним соціалістом», упорядкованих істориком Ярославом Грицаком та перекладених з польської та англійської поеткою та перекладачкою Богданою Матіяш.
У книзі Czego nas uczy Leszek Kołakowski? / «Чого нас вчить Лєшек Колаковський?» (2010) Марціна Круля Колаковського описано так: «Лєшек був чоловіком винятково крихким, часто незграбним і хворобливим (…). Водночас коли говорив на серйозні теми, був сильним, дуже логічним і часом, неприємним для полеміста – твердим або іронічним. І коли – що дуже любив – вів жартівливу товариську розмову, був дуже приязним, дуже любив всякого роду словесні ігри і політичні спекуляції, хотів знати більше про те, що відбувається у спільних приятелів і був завжди у чудовому настрої».
У цій біографії Марцін Круль також зазначає роль Колаковського для свого покоління. «Повторюємо, що Лєшек Колаковський був нашим майстром. Що це означає? Ким є майстер? І на чому полягає вплив майстра на інших? Майстер є орієнтиром. Іншими словами, майстер окреслює шаблони й стандарти (…) Саме так було у випадку з філософією Лєшека Колаковського. Іноді майстру помилково приписують харизматичну роль. Тим часом вплив має не постать майстра, а його думка. Лєшек Колаковський був дуже теплою і спокійною людиною. У нього нічого не було ані від лідера, ані від народного трибуна, ані духовного гуру. Майстром він був тоді, коли писав і часом, коли говорив».
Євген Яковенко