Materiał ten jest dostępny również w języku polskim/
Цей текст також можна прочитати польською мовою
У переддень парламентської кампанії урядуща партія Польщі Право і справедливість (ПіС) взялася виявити російських агентів у Польщі. Мета шляхетна, проте методи обрано популістичні та неправові. Тим більше, що головного «агента» вже вказали та засудили проурядові ЗМІ.
Наприкінці травня президент Польщі Анджей Дуда, попри опір Сенату та критику з боку юристів, підписав ухвалений у квітні Сеймом закон «Про державну комісію до справ дослідження російських впливів на внутрішню безпеку Польщі у 2007-2022».
Закон з’явився за ініціативою партії Право і справедливість, що керує Польщею від 2015. На перший погляд, важливість постання такої комісії важко переоцінити. У час російського широкомасштабного вторгнення до України, злочинів проти цивільного населення та депортацій дітей, країнам ЄС варто назвати поіменно тих, хто останніми роками вів проросійську політику, ухвалював сприятливі російському бізнесу рішення, допомагав Кремлю узалежнювати Європу від сибірських вуглеводнів та підспівував останкінській пропаганді.
Ані політики ПіС, ані працівники проурядових ЗМІ не приховують, що головним об’єктом зацікавлення комісії стане колишній прем’єр Польщі та ексголова Європейської Ради Дональд Туск. Тепер лідер найбільшої опозиційної партії Громадянська платформа та – який збіг обставин! – головний конкурент ПіС під час жовтневих парламентських виборів.
Зрештою, у польських ЗМІ та соцмережах закон функціонує не інакше як lex Tusk.
Агентом може бути кожен
Із законом про спецкомісію історія приблизно така ж, як і з іншими голосними інноваціями ПіС: судовою реформою, реформою суспільних ЗМІ, переглядом історичної політики, перебудовою системи освіти. З одного боку, діячі ПіС, в першу чергу лідер партії Ярослав Качинський, добре вказують на вади певних процесів та явищ, але з другого – пропонують розв’язання, які тільки погіршують ситуацію. Не просто виливають немовля з водою, а кувалдою розносять саму ванну.*
Юридична спільнота Польщі критикувала проєкт закону ще на етапі розгляду у Сеймі. Адже об’єктом зацікавлення комісії може стати практично кожен, російські впливи окреслені максимально широко, натомість влада комісії майже не знає меж.
Дев’ять членів комісії обиратимуться Сеймом, де більшість має ПіС. Щоб стати її членом треба бути громадянином Польщі, мати вищу освіту чи «необхідні знання у сфері функціонування органів державної влади» та «тішитися кришталевою репутацією», і… майже все. Від кандидатів не очікують ґрунтовного знання юридичних процедур, тонкощів закордонної політики чи іноземних мов.
Обрана комісія може розглянути життєпис кожного, хто «під російським впливом діяв проти державних інтересів Польщі». При чому під російським впливом розуміється «діяльність, яка має на меті вплинути на діяльність держкомпаній або органів влади», а до переліку шкідливих дій можна зарахувати як голосування у парламенті, так і журналістський текст чи аналітичну нотатку.
Щоб придивитися біограмі обраної особи дійсно прискіпливо, комісія отримає доступ до документів польських спецслужб. А оскільки це документи з грифом секретно, засідання комісії можуть відбуватися за зачиненими дверима. Тобто, можливий варіант, коли людина-об’єкт уваги комісії дізнається тільки, що її діяльність будуть вивчати, і потім отримає на руки вирок. Без можливості виступити на свій захист, без можливості дізнатися про аргументи, на підставі яких видано рішення.
Натомість визнаний комісією агент отримає 10-річну заборону на виконання функцій щодо розпорядження державними коштами (що на практиці унеможливить виконання державних функцій). Тобто, особа, яку оскаржують, не зможе стати ні представником місцевої влади, ні міністром, ні членом керівних органів держкомпаній.
Найгірший припис
Усе це набуло чинності менш ніж за п’ять місяців перед голосуванням на парламентських виборах, на яких ПіС та потенційна коаліція опозиційних ліберальних партій мають приблизно однакові шанси на перемогу.
При цьому найбільше занепокоєння викликає те, що членів комісії законодавці заздалегідь звільнили від відповідальності за прийняті рішення. Якщо когось на підставі секретних документів оголосять російським агентом, а потім виявиться, що члени комісії «просто» помилилися, то за зруйновану репутацію та паузу в політичній кар’єрі ніхто не заплатить.
Рішення комісії матимуть статус адміністративних рішень на рівні із судовими вироками. Тобто, обере обвинуваченого, проведе слідство і видасть вирок одна інституція, що докорінно суперечить принципам правової держави. Щоправда, законодавці передбачили, що вирок комісії може переглянути суд, у якому справа розглядатиметься кілька років.
Теоретично, закон може завернути Конституційний трибунал Польщі – президент підписуючи акт, скерував його до уваги суддів, не в пріоритетному, а звичайному порядку. Щоправда, Трибунал теж є підконтрольним ПіС, тому важко від нього очікувати радикальної критики закону.
Козирна карта для опозиції?
Закон, який від початку планувався, як батіг для польської опозиції, в першу чергу її неформального лідера Туска, парадоксально може їй прислужитися.
По-перше, творчість депутатів ПіС вже розкритикували у ЄС і що ще важливіше – в США. У Держдепартаменті заявили, що «занепокоєні ухваленням нових норм, які можуть бути використані для втручання у чесні та вільні вибори в Польщі». ПіС перед виборами будує нарацію про свої успіхи у зовнішній політиці довкола партнерства з Вашингтоном, який ось-ось має поставити на Варшаву замість Берліна як головного союзника в континентальній Європі. Чесні вибори це одна з найвищих цінностей американської політичної культури: як ставляться до тих, хто намагається її сплямити – добре ілюструють судові процеси над учасниками штурму Капітолію у січні 2021.
По-друге, підписання закону президентом обурило навіть тих поляків, хто рідко переймається політикою. Це посприяло популярності опозиційної демонстрації 4 червня. Мітинг з хедлайнером Туском, приурочений до річниці перших частково вільних виборів, зібрав від 300 до 500 тисяч учасників, що робить його, вочевидь, найбільшою антиурядовою демонстрацією в посткомуністичній Польщі.
Про те, що з законом не все ОК, зрештою свідчить і поведінка Президента Дуди, який у понеділок підписав закон, а у п’ятницю зголосив до нього поправки. Президент запропонував заборонити чинним депутатам та сенаторам бути членами комісії, а об’єктам її уваги дати право оскаржувати рішення не перед заваленими адміністративними судами, а в Апеляційному суді. Важко сказати, що такі поправки виправлять популістичний та неправовий характер закону.
У ті ж самі дні, коли Дуда підписував скандальний закон, польські соцмережі сколихнуло відео партії ПіС, у якому опоненти чинної влади порівняли із нацистськими катами Аушвіц. Тема Голокосту та німецьких злочинів дуже болісна для польської пам’яті, раніше таких ходів у польській політиці не було. Але цьогорічні вибори, здається, ще не раз нас здивують.
Олена Бабакова
*від польського фразеологізму «wylać dziecko z kąpielą»: використати надто радикальний спосіб, який не тільки усуває негативні якості яких-небудь речей чи явищ, але знищує їх.