25 грудня Верховна Рада України зареєструвала проєкт Закону про мобілізацію, військовий облік та проходження військової служби. Наразі законопроєкт знаходиться на стадії ознайомлення і доопрацювання, однак вже викликав широку дискусію, критику і навіть паніку у суспільстві. «Наш вибір» розповідає, що саме передбачає законопроєкт та які правила мобілізації стосуватимуться українців за кордоном.
У понеділок, 25 грудня, Кабінет міністрів України вніс на розгляд до Верховної Ради два законопроєкти, що стосуються проведення мобілізації, військового обліку та відповідальності за військові правопорушення. Перший – це проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» під номером 10378. Другий – проєкт Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення» під номером 10379.
Наголошуємо, що зараз обидва документи перебувають на стадії ознайомлення та обговорення та є лише пропозиціями змін, а не законом. Після розгляду у профільних комітетах положення законопроєктів можуть бути змінені. Як повідомляє видання LB.ua, Верховна Рада планує розглянути законопроєкт щодо мобілізації 10 січня 2024 року. Далі, за відсутності змін у законопроєкті, уряд повинен проголосувати за нього. Після затвердження ВРУ, закон повинен підписати Президент і тільки після цього та офіційної публікації документа, нові положення набудуть чинності.
Які зміни стосуються українців за кордоном?
Окремі нововведення у законопроєкті передбачені для тих громадян України, які тимчасово або постійно проживають за її межами. Нагадаємо, що питання про призов українців з-за кордону та, зокрема, покарання тих, хто виїхав за межі України з порушенням законодавства воєнного часу, вже неодноразово підіймалось як серед політиків, так і серед суспільства.
Головна зміна, яку пропонує законопроєкт і яка безпосередньо стосуватиметься громадян України за кордоном, передбачає запровадження військового обліку громадян України, які проживають за кордоном та виключення з закону норми, яка дозволяла не вести такий облік.
У законопроєкті окремо зазначається, що на військову службу можуть призиватись військовозобов’язані незалежно від місця їхнього перебування. Також після набуття чинності закону (якщо він буде прийнятий у тій формі, яку наразі запропонував Кабмін!) громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані будуть протягом 30 днів уточнити адресу проживання, номер контактного телефону, електронну пошту та інші військово-облікові дані – для тих, хто перебуватиме за кордоном це можна буде зробити за допомогою електронного кабінету призовника або за допомогою електронної пошти або номеру телефону відповідного ТЦК.
Наразі військовий облік українців за кордоном не є обовʼязковим. Однак, як зазначив в інтервʼю для Суспільне. Новини Міністр оборони Рустем Умеров, Міністерство має дані щодо того, скільки чоловіків призовного віку знаходяться за межами України. Для цього Міністерство оборони співпрацює, зокрема, з Міністерством закордонних справ.
«Щодо обліку військовозобовʼязаних – у нас є консульський облік, відповідно про кожну особу призовного віку, яка стає на консульський облік, наші консульські установи зобовʼязані інформувати відповідні ТЦК. Так це зараз відбувається відповідно до постанови КМУ», – пояснив у коментарі для ТСН Посол України у Польщі Василь Зварич.
Крім військового обліку українців за кордоном, законопроєкт передбачає також певні обмеження для тих чоловіків призовного віку (18-60 років), які відмовляться ставати на облік. Передовсім йдеться про те, що усі консульські послуги надаватимуться чоловікам тільки за наявності військово-облікових документів. Виключенням є ситуації, коли:
- оформлюється посвідчення особи на повернення в Україну;
- консульські дії стосуються дітей громадянина України, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;
- здійснюються нотаріальні дії з питань оформлення спадщини;
- до консульства звертаються громадяни України, які перебувають під арештом, затримані чи позбавлені волі за кордоном;
- є загроза життю та здоров’ю громадянина України.
Також законопроєкт передбачає, що паспорт і закордонний паспорт військовозобов’язані зможуть оформити, тільки за наявності військово-облікового документа. Це стосується як оформлення паспортів через консульські установи, так і через відділення «Паспортного сервісу» за кордоном.
Останнє положення законопроєкту викликало певний ажіотаж серед українців за кордоном. Медіа як в Україні, так і в Польщі («Радіо Свобода», ВВС, UAinKrakow) пишуть про те, що з 26 грудня (на наступний день після публікації законопроєкту) чоловіки за кордоном масово кинулись робити собі нові закордонні паспорти. UAinKrakow опублікували, зокрема, фото черги, переважно з чоловіків, перед краківським відділенням «Паспортного сервісу», де клієнтів приймають як за електронною чергою, так і за фізичною на місці.
Щодо черг перед консульствами, то їх немає. «У нас все за електронною чергою, в живій черзі не стоять. Тому в консульських установах ажіотажу не спостерігаємо. Але у багатьох містах Польщі діють підрозділи ДП “Документ”, які теж приймають документи на видачу закордонних паспортів. Це ДП діє окремо від нас і підпорядковано МВС, міграційній службі. Яка там ситуація, це вже краще в міграційній службі запитувати», – говорить Василь Зварич.
Практична сторона нововведень, а саме, яким буде електронний військово-обліковий документ, як стати на облік з-за кордону, які будуть санкції для ухилянтів і чи (та як) повертатимуть чоловіків в Україну – це все має окремо вирішити Кабінет міністрів. Наразі подібних механізмів українська влада не має.
«Перше, ми просто закликаємо цих людей пройти облік. По-друге, після обліку, ми пропонуємо їм різні опції – рекрутинг, де можна обрати спеціальність. Фокус не на те, як покарати людину, а як надати можливості, щоб у військовослужбовця всі питання щодо безпеки були зняті. Оце наша мета. Які категорії обмежень будуть запроваджені – це вже колективні рішення, і пропустить це Верховна рада чи ні, буде залежати від голосування», – зазначив Міністр оборони України напередодні оприлюднення законопроєкту.
Що ще може змінитись для військовозобовʼязаних?
З посиланням на «Українську правду» пояснюємо основні зміни у мобілізації, що запропоновані у законопроєкті:
- зниження призового віку з 27 до 25 років;
- розширення категорій населення чоловічої статі, які підлягатимуть призову – фактично зникне поняття «обмежено придатний», а громадяни, що мали такий статус раніше, повинні будуть протягом пів року пройти повторне медичне обстеження; мобілізації підлягатимуть також чоловіки з 3 групою інвалідності;
- загальний військовий облік для громадян України чоловічої статі віком 18-60 років незалежно від місця проживання (більше про норми, що стосуються українців за кордоном – див. нижче). Обліку підлягають всі, включно з тими, хто має відстрочку або ті, кого можуть мобілізувати тільки за бажанням;
- запровадження електронної форми військово-облікового документа для кожного призовника та військовозобовʼязаного, де буде вказано, чи особа є військовозобовʼязаною, має відстрочку тощо. Усі чоловіки віком 18-60 будуть зобовʼязані мати цей документ при собі на випадок перевірок поліцією та встановлення особистості. Як це виглядатиме на практиці – окремо визначить Кабінет міністрів;
- врегулювання вручення повісток: як у паперовому вигляді у територіальних центрах комплектування (ТЦК), за місцем проживання, у громадських місцях та на роботі; так і в електронній формі через електронний кабінет або e-mail. Як це виглядатиме на практиці – окремо визначить Кабінет міністрів;
- введення базової загальновійськової підготовки в закладах фахової передвищої та вищої освіти, військових вишах та військових навчальних підрозділах вишів. Студентів, що пройшли цю підготовку, братимуть на військовий облік у ТЦК;
- заміна строкової служби базовою військовою службою. Її проходитимуть громадяни до 25 років;
- посилення покарань для адміністративної й кримінальної відповідальності для ухилянтів. Так, тих, хто не зʼявиться до ТЦК у належний термін або в інший спосіб порушуватиме закон про мобілізацію, вноситимуть до Єдиного реєстру боржників. Такі особи будуть обмежені в праві користуватись власним транспортом, не зможуть отримати посвідчення водія, виїхати за кордон, будуть обмежені в праві на користування коштами й іншими цінностями, не зможуть отримати кредит чи позику, не будуть отримувати пільги та послуги від держави. Також збільшиться термін позбавлення волі (3-5 років) для тих, хто уникає мобілізації, а також відмовляється проходити медогляд. Зростуть штрафи за порушення правил військового обліку, мобілізації та військової служби.
- зменшення категорій осіб, що можуть отримати відстрочку від призову. Відтак, відстрочка не розповсюджуватиметься на людей з інвалідністю 3 групи, а також опікунів таких осіб (раніше для отримання відстрочки через догляд за дружиною (чоловіком) чи батьками з інвалідністю група інвалідності не мала значення, то тепер відстрочка можлива тільки за умови, що це 1 або 2 група. Також відстрочку від служби можуть отримати тільки студенти денної або дуальної форми освіти і тільки за умови, що рівень освіти, яку вони здобувають зараз, вищий за попередній (раніше від призову звільнялись усі здобувачі вищої освіти).
Законопроєкт не вносить змін в чинний порядок мобілізації жінок. Наразі військовий облік в Україні є обов’язковим лише для жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальності. Інші можуть стати на військовий облік за бажанням. Жінки, що стоять на військовому обліку, можуть бути призвані до війська у добровільному порядку.
Нагадаємо, що вищеописані зміни у законі про мобілізацію наразі є лише пропозицією від уряду та не мають жодної юридичної сили. Існує велика ймовірність того, що законопроєкт ще зміниться. 28 грудня уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що та версія закону, яку представив Кабмін 25 грудня, містить норми, що суперечать Конституції України. Омбудсмен пояснив, що в умовах воєнного стану держава може частково обмежувати права своїх громадян, однак недоторканими повинні залишитись основні права людини, які забезпечує Конституція.
«У мене відбулася робоча нарада невелика, де були присутні представники Міноборони, фахівці нашої інституції, які в телефонному, онлайн-режимі [пропонували] компроміси, як, з одного боку, забезпечити закон про мобілізацію, і з іншого – не порушувати права людини <…> Знаю, що при підготовці цього законопроєкту до внесення у сесійну залу буде засідання профільного комітету, буде окрема експертна оцінка від мене. Ми зробимо так, щоб права були забезпечені, щоб це не перешкоджало виживанню нашої держави», – сказав Дмитро Лубінець в ефірі телемаратону «Єдині новини».
Анастасія Верховецька