Наприкінці березня – на початку квітня у Польщі почастішали випадки ворожого ставлення, наклепів та навіть насилля щодо мігрантів та біженців, які знайшли прихисток в країні. Особливо це стосується осіб, які відрізняються або своєю зовнішністю (наприклад, мають темний колір шкіри), або поведінкою (наприклад, сповідують іслам). Громадські та правозахисні організації, які займаються питаннями мігрантів та прав людини, вже висловили своє занепокоєння та опублікували звернення до польського уряду, у якому закликають його серйозно поставитись до ситуації та, зокрема, розслідувати випадки мови ненависті та насилля щодо іноземців.
«Ми не погоджуємось на расизм, дезінформацію та насилля»: заклик громадських організацій до уряду Польщі
8 квітня провідні громадські та правозахисні організації Польщі, які, зокрема, займаються питаннями допомоги мігрантам, звернулись до Міністра внутрішніх справ та адміністрації та Міністра юстиції Польщі з проханням відреагувати на «все більшу хвилю ненависті до мігрантів, біженців та осіб, які належать до етнічних та релігійних меншин».
«Ми спостерігаємо чимраз більший рівень насильства, мотивованого упередженням – як вербального, так і фізичного – та все більший рівень дезінформації та маніпулювання суспільними настроями. У публічному просторі все частіше зʼявляються наративи, які дегуманізують мусульман, біженців та мігрантів та намагаються зобразити їх як загрозу для суспільства. Жертвами цієї риторики стають також громадяни Республіки Польща та люди, які живуть у Польщі роками – включно з тими, хто часто бере участь у суспільному житті», – йдеться у зверненні до польського уряду.
Автори звернення наголошують, що відсутність реакції зі сторони влади може призвести тільки до ескалації насильства та зниження довіри суспільства до державних інституцій (в цьому контексті йдеться, зокрема, про Центри інтеграції іноземців). «Ми не погоджуємось на расизм, дезінформацію та насильство. Ми не погоджуємося на те, щоб мігрантів, біженців і релігійні меншини представляли як загрозу для Польщі. Ми не згодні на використання страху в політичних цілях. Ми не сприймаємо пасивності державних інституцій перед обличчям насильства та ненависті», – наголошують автори звернення.
Автори звернення також звернулись до уряду з проханням відреагувати на описану ситуацію, а саме:
- розглянути проблеми мови ненависті та зростання ворожості до людей з досвідом міграції як пріоритету для безпеки та соціальної єдності;
- активізувати діяльності правоохоронних органів та прокуратури щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті – в тому числі в мережі Інтернет;
- застосувати доступні правові засоби до публічних діячів, які розпалюють расову, релігійну та етнічну ворожнечу або поширюють неправдиву інформацію;
- однозначно та публічно засудити расизм, ісламофобію, антисемітизм та ксенофобію;
- проводити інформаційні та освітні кампанії, які протидіють дезінформації та просувають принципи рівності та недискримінації;
- співпрацювати з громадськими організаціями, які роками відстежують випадки упередженого насильства та підтримують людей, які постраждали від таких дій.
Загалом звернення до уряду підписало 34 громадські організації, які займаються питаннями захисту прав людей, зокрема, мігрантів та біженців, розвитком громадянського суспільства та демократії. Серед підписантів Amnesty International Polska, Польський міграційний форум, Гельсінська фундація прав людини, Міграційний консорціум, а також декілька українських організацій у Польщі – фонд «Україна» та фонд «Український дім».
«Ця ініціатива [звернення до уряду – ред.] дуже важлива, адже у зверненні підкреслюється як позірно несерйозні вчинки (якісь там висловлювання в інтернеті та інших медіа) мають серйозні наслідки. Центр у Червоному Борі існує досить давно, але саме зараз фотографія чоловіків з іншим кольором шкіри викликала страх і неадекватну реакцію, якою скористалися радикальні політичні угруповання. Антимігрантська риторика, сіяння страху зачіпає також українців. Зрештою більшість українців в Польщі це не громадяни, а біженці й мігранти. Ми в “Українському домі” вважаємо, що правильно в таких хвилях проявляти солідарність, адже якщо зараз нічого не робити, наступною жертвою ненависті та моральної паніки можемо стати ми», – пояснює у коментарі для «Нашого вибору» представник відділу моніторингу і адвокації Українського дому у Варшаві Олександр Пестриков.
Контекст
Приводом до написання звернення до уряду стала ситуація в осередку для біженців у Червоному Бору в Підляському воєводстві, де на початку квітня дійшло до насилля з боку місцевих жителів щодо темношкірих мешканців осередку. Цьому передувало також поширення в медіа та соціальних мережах неправдивої інформації про відкриття у кожному воєводстві осередків для біженців, які потенційно можуть принести загрозу для місцевого населення.
Кампанія дезінформації щодо центрів для іноземців. І чим відрізняється центр для іноземців від осередку для біженців?
Члени партії «Право і справедливість» проводять кампанію проти центрів інтеграції для іноземців та поширюють неправдиву інформацію на цю тему – про це на початку квітня написала Gazeta Wyborcza. Як приклад, видання наводить ситуацію з місцевості Глогув у Нижньосілезькому воєводстві, де було створено комітет «Безпечний Глогув», який направив до міської ради петицію проти відкриття тут «осередку для нелегальних мігрантів».
«Ми знаємо, що центри для іммігрантів вже будуються. Щобільше, у навколишніх містах і гмінах навколо Глогува з’являється все більше мігрантів», – пояснив від імені комітету Аркадіуш Вуйцік, активіст клубу «Gazeta Polska», що підтримує ПіС. Самі депутати від цієї партії вже заявили, що підтримають петицію комітету.
«Тільки річ у тім, що проблеми не існує. У Глогуві не планується жодного закладу чи “імміграційного центру”, – говорить депутат від Громадянської коаліції Міхал Гуравський. – Це просто партійна ініціатива, яка нібито є соціальною. Зібрати 600 підписів у 60-тисячному місті не складно. Тим паче, що петицію підтримали активісти ПіС».
Як наголошують у Gazeta Wyborcza, подібні кампанії розгортаються по всій країні. Вони пов’язані з відкриттям центрів інтеграції іноземців. Однак навколо них поширюється стільки неправди та маніпуляцій, що для когось вони тотожні таборам чи «центрам нелегальних мігрантів». У деяких містах проти цих осередків виступають місцеві структури Конфедерації. Проте найактивнішими в цьому питанні є політики ПіС, а також організації та медіа, які їх підтримують. Вони організовують акції протесту, просувають петиції, надсилають запити владі. 6 квітня під час виступу у Високє Мазовєцке, голова партії «Право і Справедливість» підтримав таку діяльність: «Я також нещодавно чув про ініціативу місцевих органів влади, які ухвалюють постанови, проти прийняття іноземців. Це дуже хороша ініціатива. Пані та панове, ми повинні бути рішучими в цьому питанні».
«Тут має відкритись центр інтеграції іноземців для людей з Африки та Близького Сходу!» – «попереджала» євродепутатка ПіС Марлена Малонг під час зустрічі з виборцями Кароля Навроцького в Острові Вєлькопольському.
Проблема з дезінформацією в цьому питанні полягає в тому, що політики цілеспрямовано плутають, замінюють та видають одне за інше такі інституції: осередки для біженців / Ośrodek dla Uchodźców та центри інтеграції іноземців / Centrum Integracji Cudzoziemców.
Осередки для біженців, якими керує управляння у справах іноземців призначені для тих іноземців, які подали заявку на отримання в Польщі статусу біженця. І поки йде розгляд їхньої справи, вони проживають у таких осередках. Важливо, що всі ці особи легально перебувають в країні. Такі осередки є відкритими, що означає, що його мешканці можуть в будь-який момент його залишити. Попри те, що територія та будівлі охороняються співробітниками служби безпеки, мешканці можуть вільно виходити вдень і навіть виїжджати на кілька днів, якщо повідомлять про таку потребу заздалегідь. Діти мають право відвідувати школи, розташовані в околицях осередку, оскільки вони підлягають обов’язковій шкільній освіті нарівні з польськими дітьми. Дорослі мають право подати заяву на отримання дозволу на роботу через шість місяців очікування на отримання захисту – тому деякі люди регулярно виходять на роботу.
За даними управління у справах іноземців, зараз у Польщі існує 9 таких осередків: 1 у Куявсько-Поморському воєводстві, 4 – у Люблінському, і по 2 у Мазовецькому та Підляському воєводствах. Станом на 31 грудня 2024 року в таких осередках перебувало 850 осіб.
Як пояснюють на сторінці Badaczki i Badacze na Grannicy, особи, які в нелегальний спосіб перетнули польсько-білоруський кордон і яким вдалось уникнути пушбеківПушбеки – силова тактика, яку застосовують прикордонники в Греції, балканських країнах, Іспанії – на терені анклаву в Цеуті, а також на польсько-білоруському кордоні і яка полягає у «випихуванні» людей назад через кордон., передовсім скеровуються до спеціальних осередків, якими керує Прикордонна служба Польщі. Це закриті установи, де біженці знаходяться під постійним наглядом прикордонників.
«Управління у справах іноземців ніколи не вживає заходів щодо відкриття нових осередків для іноземців без попередньої консультації з місцевою владою. З 2021 року ми не планували та не відкривали нових центрів. Якщо органи місцевого самоврядування не отримали від нас жодної інформації з цього приводу, значить, у нас немає таких планів», – пояснили в управлінні.
Натомість Центри для інтеграції іноземців – це відносно нова ініціатива, яка реалізовується з 2017 року, а перші центри відкрились у 2023 році. Як пояснює управління у справах іноземців, такі центри мають зовсім іншу функцію, ніж осередки. Їхньою метою є сприяння інтеграції іноземців, які легально проживають у Польщі. «Центри інтеграції іноземців будуть створені в 49 регіонах Польщі і орієнтовані переважно на громадян України та Білорусі, які легально проживають у Польщі. Центри є консультативними пунктами, які ніколи не будуть приймати нелегальних мігрантів», – зазначають в управлінні.
Напад на біженців у Червоному Борі
Червоний Бор – присілок у Підляському воєводстві у повіті Замбрув. Там вже понад 20 років функціонує відкритий осередок для біженців, яким завідує управління у справах іноземців. В осередку стабільно проживає понад 100 осіб – переважно з Чечні, Таджикистану та Афганістану. Осередок знаходиться на узбіччі, поряд з лісом, а до найближчого продуктового магазину треба пішки пройти понад 2 км.
Як пояснює OKO.Press, ситуація у Червоному Бору погіршилась після того, як депутат від ПіС у повіті Замбрув Себастьян Мрувка написав до підляського воєводи лист, де повідомив, що місцеві жителі переймаються за свою безпеку у звʼязку з появою мігрантів, які «віднедавна вільно пересуваються по території навколишніх сіл». Справою зацікавилися праві медіа. На Telewizja Republika та wPolsce24 з’явилися матеріали, які нагнітали атмосферу ворожнечі до мешканців центру. «Іноземці виходять і бовтаються по прилеглих селах і містах, викликаючи занепокоєння серед жителів, тому що вони ходять групами. Це молоді чоловіки, віком 20-30 років (…) Вони спостерігають за дворами, будинками, іноді смикають дверні ручки», – повідомила репортерка Telewizja Republika.
1 квітня депутат Януш Ковальський від PiS та Роберт Бонкевич, колишній керівник асоціації «Марш Незалежності», приїхали до Червоного Бору з «перевіркою». За відсутності працівників центру їх не пустив до будівлі охоронець. У соціальних мережах Ковальський писав: «Я щойно визначив найважливіше. Я розмовляв з єменським іммігрантом, якого три місяці тому перевели до цього центру з Німеччини за Дублінською процедурою. Це конкретне підтвердження і це результат цієї парламентської перевірки, що саме тут, на Підляшші, переселяються нелегали з Німеччини. Можна припустити, що така процедура проводиться в Польщі у всіх таких центрах». Януш Ковальський говорить про реалізацію міграційного пакту ЄС за яким в межах Євросоюзу повинна відбутись релокація біженців і відповідно Польща повинна була б приймати щороку відповідну кількість мігрантів. Однак в країні уряд гостро виступ проти механізму релокації і наразі ці процедури не погоджені та на практиці не діють.
У четвер, 3 квітня, у Червоному Бору дійшло до першої сутички – на п’ятьох мешканців центру, які йшли за покупками, напала група чоловіків у масках, озброєних бейсбольними битками та металевою палицею. Наступного дня частина мігрантів, які проживали в осередку, написали заяву, де описали ситуацію. Їхнє звернення опублікувала журналістка Малгожата Рихарська. «З моменту прибуття ми відчуваємо себе неспокійно. Через відстань до магазину та відсутність автомобіля ми змушені йти пішки, що займає чотири години в обидві сторони. По дорозі ми наражаємося на небезпеку, включаючи погрози та напади жителів у масках, озброєних холодною зброєю. Місцеві мешканці фотографують нас і викладають фото у соцмережі без нашої згоди. Пости містять неправдиві звинувачення, зокрема: у зґвалтуванні, крадіжці, нападі та шпигунстві. Такий вміст можна знайти в профілях таких людей, як Ришард Вільк, Роберт Бонкевич, Малгожата Собковяк. Як чорношкірі, ми відчуваємо, що нам не раді в цьому селі. Тому ми просимо про переїзд туди, де ми почуватимемось у безпеці», – йдеться у зверненні потерпілих мешканців осередку для біженців. Зрештою цих осіб перевели до іншого осередку, однак напруження у Червоному Бору не зникло.
Як повідомляє в блозі Czaban Robi Raban Йоанна Клімович, перед самим настанням сутінків у неділю, 6 квітня, перед осередком з’явилася група осіб, жителів прилеглих населених пунктів. Дехто прийшов цілими родинами. «На фотографіях і відео, які надіслали перелякані люди з центру, видно кілька десятків чоловіків, деякі з них великої статури, у капюшонах, деякі в спортивних костюмах», – повідомляє Клімович. Як повідомляє Gazeta Wyborcza з посиланням на мешканців осередку, іноземців почувались переляканими, боялись, що можуть підпалити їхній осередок.
Невдовзі до осередку прибула поліція. За словами речника підляської поліції Томаша Крупа, близько 17 години там зібралась група близько 50 чоловіків. За годину всі розійшлись.
Управління у справах іноземців оприлюднило заяву щодо ситуації навколо осередку в Червоному Борі. Як цитує заяву Gazeta Wyborcza,
- до поліції не надходило жодних повідомлень про порушення законодавства з боку іноземців, розміщених в осередку в Червоному Борі;
- у кожному з центрів Управління у справах іноземців співпрацює з місцевими установами, включаючи поліцію;
- у кожному осередку встановлена охорона та моніторинг;
- в осередках розміщуються лише іноземці, які не становлять загрози державній безпеці та громадському порядку; усі вони підтвердили особу та отримали документи, що підтверджують законне перебування на час розгляду їхніх заяв про міжнародний захист.
Підготувала Анастасія Верховецька