У середу, 10 квітня, депутати Європейського парламенту 322 голосами проголосувати «за» пакт про міграцію та притулок. Нова угода має створити єдину загальноєвропейську систему управління міграцією та надання притулку, а також запроваджує механізм солідарності, згідно з яким всі країни-члени ЄС будуть зобовʼязані брати участь у прийманні біженців або платити грошову компенсацію тим країнам, які їх приймають. Водночас прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловився проти пакту, відкидаючи положення про солідарність. Також документ викликав критику правозахисних організацій, які звертають уваги на те, що пакт має ускладнити доступ до притулку та правової підтримки для біженців. Розповідаємо детальніше.
«Історію зроблено. Ми створили надійну законодавчу базу для розв’язання питань міграції та притулку в ЄС. Це зайняло понад десять років. Але ми дотримали свого слова. Баланс між солідарністю і відповідальністю. Це європейський шлях», – написала у своєму профілі у мережі Х Голова Європейського парламенту Роберта Мецола.
History made.
We have delivered a robust legislative framework on how to deal with migration and asylum in the EU.
It has been more than ten years in the making. But we kept our word.
A balance between solidarity and responsibility.
This is the European way. pic.twitter.com/OW24Y8cv1k
— Roberta Metsola (@EP_President) April 10, 2024
Новий пакт має створити спільну загальноєвропейську систему управління міграцією та надання притулку. Нове законодавство посилить процедури перевірки на кордонах, прискорить депортацію мігрантів та запровадить механізм солідарності між країнами Європейського Союзу.
Крім цього реформа впроваджує систему скринінгу, згідно з якою прикордонники одразу ж на кордоні вирішуватимуть, чи особа справді потребує міжнародного захисту, чи ні. Така перевірка триватиме від 5 до 10 днів, протягом якої особи перебуватимуть у пунктах для біженців на кордоні. Особи, які отримають відмову, не зможуть в’їхати до Європейського Союзу, а їх буде депортовано до країни походження чи до сусідньої транзитної країни. Сама ж система створена для того, щоб одразу на кордоні фільтрувати біженців і не впускати тих, котрі становлять загрозу безпеці або походять з відносно безпечних країн (Індія, Туреччина, Туніс тощо).
Натомість головна зміна полягає у тому, що всі європейські країни повинні брати участь у прийманні біженців. Згідно з проєктом, щороку щонайменше 30 тисяч мігрантів має бути переміщено з держав, які зазнають найбільшого міграційного навантаження, до тих, де кількість біженців є невелика. Проте, європейським політикам вдалося випрацювати компромісне рішення, згідно з яким релокацію можна буде замінити грошовою виплатою у розмірі 20 тисяч євро на 1 мігранта.
Водночас більшість польських політиків відреагували негативно на законопроєкт, відкидаючи його головний постулат про солідарність. «Польща не погодиться на механізм релокації; ми побачимо, якою буде остаточна версія міграційного пакту, але, безумовно, механізм релокації або плати за неприйняття мігрантів не буде застосовуватися до Польщі», – заявив 10 квітня прем’єр-міністр Дональд Туск під час пресконференції у Сеймі.
Відповідно до співвідношення чисельності населення і ВВП, з цих 30 тисяч мігрантів Польща мала б приймати щороку до 2 тисяч біженців. У випадку відмови, польський уряд мав би заплатити близько 40 мільйонів євро на рік. Скоріше за все Варшава буде апелювати до Брюсселя про часткове звільнення чи зменшення обов’язкової солідарності у зв’язку з прийманням осіб з України або ситуацією на кордоні з Білоруссю.
«Фортеця Європа»
У той час як у Брюсселі європейські політики святкують досягнення згоди щодо міграційної реформи, правозахисні організації стривожені її наслідками та висловлюють свій спротив.
«Після багатьох років переговорів інституції ЄС ганебно підписують угоду, яка, як вони знають, призведе до ще більших людських страждань. Для людей, які тікають від конфліктів, переслідувань чи економічної незахищеності, ці реформи означатимуть менший захист і більший ризик зіткнення з порушеннями прав людини по всій Європі – включаючи незаконні та насильницькі вислання, свавільні затримання та дискримінаційне трактування», – заявила Єва Гедді, директорка Європейського офісу Amnesty International після прийняття законопроєкту Європарламентом.
Координатор досліджень у Міграційному консорціумі Саріан Ярош у коментарі для порталу «Наш вибір» розповідав, що гуманізм та захист прав людини, які фігурують як головні ідеї пакту, насправді є лише красивим фасадом: «Наприклад, у Європейській конвенції про здійснення прав дітей вказано, що неповнолітніми вважаються особи до 18 років, натомість у пакті щодо міграції – до 16 років. Чому так?»
Говорячи про політику притулку мігрантів, правозахисник зазначає, що «цей пакт перетворить Європу у фортецю». Подаючи конкретні приклади змін та можливих проблем Саріан Ярош згадує про систему скринінгу: «Це означає, що кожного мігранта чи біженця протягом короткого терміну (5–10 днів) будуть перевіряти на кордоні, чи він може взагалі подати заяву на отримання захисту. Виглядає все чудово, тільки, де та особа перебуватиме ці 5–10 днів? У якомусь пункті на кордоні у нейтральній зоні, будучи позбавленим будь-яких гарантій, юридичної допомоги чи психологічної підтримки?»
Водночас правозахисник зауважує, що у пакті не врегульовано, що саме може бути причиною для відмови у в’їзді до країни-члена Європейського Союзу та надання дозволу на міжнародний захист: «Наприклад, чи може бути причиною відмови те, що людина має кримінальні звинувачення? – Так. Але, можливо, ці звинувачення висунув проти неї авторитарний режим тої країни, з якої вона тікає, і саме через це людині потрібно надати захист? А таких мігрантів є дуже багато». Зауважимо, що у випадку відмови, інформація про таку особу потрапить до спільної бази даних всіх країн-членів Європейського Союзу, через що вона не зможе перетнути кордон на жодному іншому пункті пропуску.
Чимало питань викликає пункт угоди про співпрацю Європейського Союзу з третіми країнами. Йдеться про те, що в обмін на фінансову підтримку Туреччина, Лівія чи інші транзитні країни прийматимуть ще більше осіб, котрих не впустять до Європейського Союзу через те, що вони не пройшли системи скринінгу. Ця співпраця, як правило, встановлюється в обхід договірних механізмів Європейського Союзу, а сторонами цих угод є переважно держави, де панують авторитарні режими, які не поважають фундаментальні права людини. «Ця політика лише зміцнить ті режими, які добре почуваються завдяки фінансовій допомозі зі сторони Європейського Союзу», – говорив Саріан Ярош.
Українці та міграційна реформа
Зауважимо, що пакт щодо міграції та притулку не впливає на громадян України, які перебувають в Європейському Союзі чи захочуть до нього в’їхати й отримати захист, адже у Європейському Союзі діє окремий закон про тимчасовий захист для українців, який нещодавно був продовжений до 4 березня 2025 року. «Проте, зміни можуть стосуватися громадян інших країн чи осіб без громадянства, які в’їжджатимуть до країн Європейського Союзу з території України та проситимуть про міжнародний захист. Наприклад особи, які раніше втекли з Білорусі до України, а тепер захочуть виїхати до Польщі, щоб просити про захист», – зазначав Саріан Ярош у коментарі для порталу «Наш вибір».
Майбутнє пакту про міграцію та притулок
Тепер міграційний пакт має бути затверджений Радою Європейського Союзу і лише після цього він стане законом. Остаточно він набере чинності лише за два роки після його ухвалення, адже до цього часу країни-члени Європейського Союзу повинні будуть внести відповідні зміни до національного законодавства.
Дмитро Димидюк
Джерело: European parliament, Bankier.pl
Читайте також: “Фортеця Європа”: ЄС досягнув політичної згоди щодо міграційної реформи. Які передбачаються зміни?