24 лютого 2022 року – дата, що розпочала відлік часу для нової України, яка від лютого 2014 року протистоїть російській окупації та знищенню української ідентичності на тимчасово окупованих територіях. Європа ж вперше після закінчення Другої світової війни зустрілася з такою масштабною міграцією людей, змушених залишати свій дім, утікаючи від війни. Польське суспільство безпрецедентно мобілізувалося на допомогу українцям, а польська влада надала українцям, які опинилися в країні після 24 лютого, можливість користуватися низкою державних послуг на рівні з громадянами Польщі. Якими були 10 місяців українського біженства до Польщі?
Біженці і польське суспільство до 24 лютого 2022
Російська агресія проти України, яка в лютому 2022 року викликала небачену досі хвилю воєнних біженців до Європи, ще на своєму початку в 2014 році призвела до міграції українців як в середині держави, так і за кордон. Фактор війни та погіршення економічної ситуації в Україні збільшили кількість емігрантів, зокрема, трудових. Тоді велика кількість українців обрали шлях трудової міграції до Польщі.
Це збіглося в часі з міграційною кризою у Європі, коли протягом 2015 року до країн Європейського Союзу прибула рекордна кількість біженців з Aфрики та Близького Сходу. Кризова ситуація мотивувала країни-члени ЄС переглянути політику квот щодо біженців. Натомість Польща виступила проти прийняття цих біженців. Під час дискусії у Європарламенті у січні 2016 року прем’єрка Польщі Беата Шидло пояснювала цю відмову тим, що «Польща вже прийняла мільйон українських біженців». Щоправда, незабаром її слова спростував посол України в Польщі Андрій Дещиця, говорячи про те, що Польща прийняла не біженців з України, а трудових мігрантів, які працюють, розвиваючи економіку Польщі.
Випробуванням для польського суспільства стала криза 2021 року на польсько-білоруському кордоні. Тоді мігранти, переважно з країн Близького Сходу, намагалися нелегально потрапити до Європейського Союзу, перетинаючи польський кордон з території Білорусі. Це здійснювалося за підтримки білоруського режиму: на початку 2021 року Мінськ спростив умови в’їзду для іракців та громадян низки інших азіатських країн, пізніше громадяни цих країн отримували в Білорусі житло на декілька ночей та транспорт до кордону з Польщею, де білоруські прикордонники показували їм місця для нелегального перетину. Аналітики вбачали в цьому спроби російської влади штучно створити міграційну кризу в Польщі та Литві. Російська пропаганда як на міжнародному, так і на внутрішньому рівні активно використовувала тему кризи на польсько-білоруському кордоні для просування антипольських та антиєвропейський настроїв.
Українці в Польщі до повномасштабної війни
Станом на початок 2020 року, за даними польського Центрального статистичного офісу (GUS), в Республіці Польща перебувало 1 мільйон 351 тисяч громадян України. Крім того, до початку пандемії Covid-19, українці масово приїздили до Польщі на сезонну працю. За даними аналітиків, протягом 2013-2018 років українські працівники сприяли збільшенню польської економіки в середньому на 0,5 відсотки ВВП щорічно.
Українці в Польщі були залучені до роботи в різних сферах діяльності. Проте часто стикалися з низкою проблем: складнощами з легалізацією перебування, доступу до медичних послуг тощо. Ситуація ускладнилася, зокрема, під час пандемії Covid-19.
Читайте також: «Ситуація українських мігранток в Польщі під час COVID-19».
Нова реальність 24 лютого 2022 року
24 лютого 2022 року о 2:45 за київським часом повітряний простір України був закритий для цивільної авіації. Від 3:40 24 лютого російські війська неспровоковано розпочали наступ з окупованих в 2014-15 роках територій. Наступаючи з трьох напрямків, росіяни зустріли запеклий опір українських прикордонників та Збройних Сил України.
Зранку жителів українських міст та сіл розбудили вибухи, шум пролітаючих ракет та авіації. До прикордонних пунктів на кордоні з ЄС та Молдовою безперервно прибували люди, які були змушені втікати від війни. Першою країною, що відкрила свої кордони для українських втікачів від війни, стала Польща. Ще 24 лютого на всіх прикордонних пунктах пропуску почали діяти піші переходи, а польський уряд дозволив перетинати українсько-польський кордон за внутрішнім паспортом. За даними Прикордонної служби РП з 24 по 28 лютого через пропускні пункти на українсько-польському кордоні з України виїхало 355 тисяч осіб.
Польський уряд: «Ми готові прийняти всіх біженців з України»
Ще напередодні російського вторгнення польська влада заявила, що готова прийняти до одного мільйона українських біженців. Проте, вже наприкінці березня кількість тих, хто перетнув українсько-польський кордон у напрямку Польщі, становила вже понад 2 мільйони осіб. У перші дні повномасштабного вторгнення Польща приймала в середньому 65 тисяч українських втікачів від війни щоденно. Хоча частина з них їхала через Польщу транзитом до інших країн, це жодним чином не зменшило тиск на польські міста, особливо найбільш популярні – Варшаву та Краків. У середині березня влада цих міст закликала українців не їхати до них на поселення, оскільки там більше не було вільних помешкань.
Отримавши підтримку від польського суспільства, яке масово кинулось допомагати українцям, польський уряд безпрецедентно швидко почав налагоджувати юридичні моменти прийняття в своїй країні декількох мільйонів нових співмешканців. Вже 12 березня (на 17-й день війни) польський Сейм прийняв спеціальний Закон про допомогу громадянам України, у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави.
Спецзакон створив нові правові умови, в яких мільйони українських громадян, що тікали від війни до Польщі, отримували новий, спеціально вигаданий для них статус (номер PESEL зі статусом UKR), і не були змушені подавати заявки на отримання статусу біженця або дозволу на тимчасову охорону. Згідно зі спецзаконом номер PESEL зі статусом UKR могли отримати громадяни України, які опинились у Польщі після 24 лютого 2022 року. Цей статус дозволяє українцям, незалежно від того, на підставі яких документів вони перетнули кордон, легально перебувати в Польщі до 18 місяців з початку повномасштабного вторгнення. Українці отримали право на безплатне житло в спеціальних осередках для біженців або в польських родинах (останні можуть отримати компенсацію від уряду). Також спецзакон передбачає спрощену процедуру працевлаштування, доступ до охорони здоров’я, соціальних програм (300+, 500+, «добрий старт» тощо) та освіти на рівні з громадянами Польщі. Після декількох оновлень закону, українці зі статусом UKR отримали також право вільно виїжджати за межі Польщі і протягом 30 днів повертатись назад без втрати спецстатусу. Спецзакон та введення спеціального статусу дозволили мільйонам українців уникнути ситуації, коли вони, згідно з польським і міжнародним правом, повинні були б просити в Польщі тимчасового захисту або оформляти статус біженця. Останній значно обмежує можливості працевлаштування та не дозволяє виїжджати за межі країни. Прийняття спецзакону не тільки дозволило вберегти польську соціальну систему від колапсу, яка б просто не витримала такої кількості біженців, але дозволило новоприбулим українцям більш ефективно інтегруватись у життя в Польщі.
Польське суспільство склало іспит на людяність
Після 24 лютого польське суспільство мобілізувалося допомагати українцям та Україні. Допомога набула небачених досі масштабів. З перших годин війни багато поляків облишили свої справи і поїхали до польсько-українського кордону зустрічати та розвозити вглиб Польщі перших втікачів від війни. По обох сторонах кордону волонтери організовували пункти обігріву та розносили гарячі напої та їжу. У багатьох польських містах та селах було створено осередки для збору дарів для українців. Невдовзі до України поїхали перші транспорти з гуманітарною допомогою. До цього всього долучилися як волонтери, так і державні та приватні установи, громадські та релігійні організації. Загалом, за даними порталу Mapuj Pomoc – картографічного онлайн-сервісу для тих, хто шукає допомоги в Польщі або хоче запропонувати її – з 24 лютого по 30 листопада 2022 року на території Польщі діяло 1375 пунктів підтримки біженців з України, майже 1000 з яких діє і зараз.
За даними, які наводить видання Rzeczpospolita, близько 77% поляків у різний спосіб долучилось до допомоги Україні та українцям. Близько 7% поляків прийняли українців у себе вдома.
На заклик про допомогу відгукнувся також польський бізнес, громадські організації та органи місцевого самоуправління. Власними зусиллями вони надавали не тільки першу допомогу та місця для ночівлі, але організовували пункти з подальшою психологічною допомогою, курси польської мови, відкривали світлиці для дітей, допомагали з працевлаштуванням тощо.
До допомоги українцям також заангажувалися українські організації в Польщі (Об’єднання українців у Польщі, Український Народний дім у Перемишлі, Uniters, Sun for Ukraine та ін.). Одна з найбільших таких організацій – фонд «Український дім» (раніше фонд «Наш вибір») у Варшаві, заснований в 2009-му і який об’єднував навколо себе українців у Польщі. З початку повномасштабної війни Росії проти України, фонд активно надавав допомогу українським біженцям у Польщі. З 24 лютого по грудень 2022 року Центр підтримки фонду «Український дім» надав провів близько 80 тисяч консультацій. Фонд також допомагав і допомагає українцям з поселенням (від початку вторгнення фонд допомагав щотижня знайти житло для 200 людей, згодом це число зменшилося до 150-160), організовує інтерграційні і освітні зустрічі, сприяє у створенні українських закладів освіти, надає психологічну допомогу тощо.
Символічного значення підтримки набула присутність у польському публічному просторі українського прапора та гасла «Слава Україні». На державних установах поруч прапорів Польщі та Європейського Союзу з’явився також прапор України. А в міському просторі почали з’являтись алеї, вулиці та перехрестя названі на честь захисників України.
Одним із символів підтримки польським суспільством українок з дітьми, які перетнули українсько-польський кордон на початку повномасштабної війни, стала фотографія залишених польськими батьками дитячих візочків.
Українські біженці в Польщі – хто вони?
Дослідження проведене міжнародним агентством з працевлаштування EWL спільно з SEW UW (Центром східноєвропейських студій Варшавського університету) наприкінці березня – на початку квітня 2022 року свідчить, що більшість українських біженців становлять жінки (95%) з дітьми (майже 2/3). Середній вік біженців 38 років. 53% біженців мають вищу освіту. 55% знає на розмовному рівні англійську мову, а 26% – польську. 82% біженців ніколи не мали досвіду праці в Польщі. Натомість 62% опитуваних висловили бажання працевлаштуватися в Польщі. Значною мірою незнання мови ускладнило пошук роботи українськими втікачами від війни, оскільки більшість українців не могли працювати в межах тієї кваліфікації, в якій працювали в Україні.
Подібне дослідження EWL та SEW UW, проведене в липні 2022 року, засвідчує, що 70% українських біженців у Польщі були працевлаштовані: 29% з них працювали у гастрономічній галузі та готелях, 18% – у сфері послуг, 14% – у промисловому виробництві, 14% – у торгівлі, по 7% – у сільському господарстві та логістиці. Це дослідження також показує, що 68% українців, що знайшли прихисток у Польщі, могли послуговуватися на місці роботи українською мовою, а половина (54%) опитаних вже почала вивчати польську мову.
«Поляки про війну в Україні і допомогу біженцям»
Широкого обговорення і критики набуло опубліковане наприкінці жовтня 2022 року дослідження суспільної думки поляків щодо України та українських біженців, проведене виданням Krytyka Polityczna. Рапорт показував певний ступінь втомленості польського суспільства від українських біженців і водночас високий рівень підтримки польським суспільством війни України за незалежність. Дослідження увиявнювало низку соціальних проблем поляків, спричинених, зокрема, наслідками пандемії Covid-19 і інфляцією: побоювання (поміж середнього класу поляків та особливо серед малозабезпечених) щодо українців, які (на думку опитуваних!) можуть ускладнити доступ до медичних послуг чи ринку праці.
Натомість свіжі конкретні дані щодо ставлення поляків до українських біженців та російсько-української війни наводить Центр дослідження суспільної думки CBOS. Опитування «Поляки про війну в Україні і допомогу біженцям» проводилось із 13 по 17 листопада 2022 року (чверть респондентів вже було опитано після падіння ракети в польському селі Пшеводув 15 листопада). Дослідження показує, що ¾ поляків відчуває загрозу безпеки Польщі з боку Росії, а 64% опитуваних підтримують війну України проти російської окупації та виступають проти можливих поступок Росії. Також це дослідження показує помітний ріст підтримки українських біженців, який в період між липнем і жовтнем зменшувався: у жовтні 76% поляків підтримувало прийняття українських біженців, а в листопаді вже 83%.
Рівень підтримки українських біженців вищий в осіб з вищою освітою та високим рівнем доходу (4000 злотих+) і менший в менш освічених та менш забезпечених верств населення. Підвищення рівня підтримки в листопаді 2022 року могли спричинити масовані ракетні обстріли росіянами енергетичної інфраструктури України, а також мирних українських міст та сіл на території всієї України.
Збільшенню рівня підтримки поляками українців та України сприяють також вдалі військові операції ЗСУ. Так, за даними опитування CBOS після контрнаступу ЗСУ на Харківщині, який відбувся у вересні, та на півдні України, який тривав з серпня і завершився визволенням Херсона 11 листопада, збільшився відсоток поляків, переконаних в тому, що ЗСУ вдасться відбити атаку росіян (з 20% – у черні до 34% – у листопаді), а також переконаних у тому, що ЗСУ вдасться повернути всі окуповані Росією з 2014 року території України (з 8% – у червні до 20% – в листопаді).
Діалог двох культур
Польські інтелектуали пояснювали допомогу польського суспільства українцям не просто близькістю двох культур, а і спільним історичним минулим (аж до спільної історії Речі Посполитої). Звучали голоси, які аргументовано пояснювали, що серед основних причин підтримки України – страх перед небезпекою вторгнення Росії і надія на те, що перемога України захистить Польщу. Польща стала майданчиком для багатьох українських активістів, письменників, митців, які воліли донести світові правду про російську агресію в Україні.
За цей час в уявленні українців Польща стала найбільш дружньою європейською країною. Згідно з соціологічним опитуванням, проведеним наприкінці жовтня – на початку листопада київським агентством Info Sapiens на замовлення Центру Мєрошевського, в Україні після 24 лютого збільшився інтерес до польської культури: згідно з опитуванням культуру Польщі з-поміж інших європейських країн вважало найбільш цікавою 43 відсотки респондентів, 72 відсотки українців вважає поляків особливо близькими українцям в плані культури, а 73 відсотки українців погодилися з твердженням, що на українському телебаченні замало польських фільмів та серіалів і т. д.
Скільки українських біженців планує повернутися додому після Перемоги?
Дослідження проведене Національним банком Польщі у квітні-травні 2022 року свідчить, що більшість українців (59%), які виїхали до Польщі з причин війни, планують повернутися до рідної країни після того, як бойові дії закінчаться. Опитування агенції з працевлаштування Gremi Personal, проведене у серпні 2022 року, свідчить, що лише 22% українців, які виїхали з України з причин війни, хочуть залишитися в Польщі.
У квітні 2022 року професор Економічного університету у Кракові Конрад Пендзівятр, використовуючи моделі міграції, викликані іншими воєнними конфліктами, спрогнозував, що за сприятливих умов до України можуть повернутися від 80 до 90% біженців, які виїхали з України з причин повномасштабного вторгнення Росії. За словами дослідника, з кожним наступним роком тривання конфлікту охочих повернутись в Україну буде на 5-10% менше.
10 місяців спільної боротьби
Масштаб допомоги від Польщі та польського суспільства важко переоцінити. Країна не тільки прийняла мільйони втікачів від війни. Станом на 29 грудня 2022 року за повідомленням Прикордонної служби Польщі з України виїхало 8 мільйонів 789 тисяч осіб, а в’їхало – 6 мільйонів 999 тисяч осіб. Сьогодні, за приблизними підрахунками, в Польщі перебуває близько 1,4 млн українців зі статусом UKR. Польща також стала транзитною країною для імпорту зброї з Заходу, але і сама активно заангажувалася в мілітарну та фінансову підтримку України. За словами посла України в Польщі Василя Зварича станом на липень 2022 року обсяг загальної допомоги Польщі Україні становив понад 3 мільярди доларів США (у цій сумі не врахована допомога приватних осіб), а за словами віце-міністра національної оборони Польщі Войцеха Скуркєвича станом на серпень 2022 року обсяг воєнної допомоги складав 1, 7 мільярдів доларів США.
Збільшення чисельності українців у Польщі збільшило також частку українського бізнесу в країні, орієнтованого на українських громадян. Як заявила під час візиту до Польщі міністерка Мінреітеграції України Ірина Верещук, станом на грудень 2022 року в Польщі працює понад 21 тисяча українських підприємств.
Досвід 10 місяців повномасштабної війни Росії проти України засвідчує високий рівень підтримки України польським суспільством, хоч і свідчить про поступовий спад підтримки українських біженців у Польщі (за даними CBOS у березні 2022 року рівень підтримки становив безпрецедентні 94 відсотки).
Безпрецедентний рівень підтримки польським суспільством та польською владою України та українських біженців криється не лише в гострому відчутті небезпеки з боку Росії, а і в близькості української та польської культур, мов та традицій, а також в спільному історичному минулому, яке попри трагізм спільної історії, дає надію на порозуміння та співпрацю у сьогоденні та майбутньому.
Євген ЯКОВЕНКО, Анастасія ВЕРХОВЕЦЬКА