Найбільші польські міста – Варшава, Краків, Вроцлав – більше не можуть приймати біженців. Українців закликають не боятись їхати до інших місцевостей, там є місця для поселення і харчування. Більше про проблему дізнаємось із видання RP.pl
На вокзалах найбільших польських міст – натовпи українців. Люди сидять на сходах, підлозі. Змучені дрімають. Така ситуація у містах Варшава, Краків, Вроцлав, а також Катовіце і Люблін. Речник польської залізниці коментує: «Це нетипова для нас ситуація. Ніколи раніше залізничні вокзали не обслуговували такої великої кількості людей».
Натовпи на вокзалах воєводських міст – це лише частина проблеми. Варшава і Краків зізнаються, що їхні можливості приймати нових мешканців вичерпались. Протягом двох тижнів до Кракова прибуло близько 80-100 тисяч українців. Їх розселили у залах та готелях. Частина прибульців оселилась у своїх рідних, які працюють в Кракові (зараз легально у Кракові працює близько 60 тисяч українців).
«Більше людей ми не в стані приймати. Передусім йдеться про можливість працевлаштування, місця в школах і садочках, можливість надати послуги в місцевих управліннях, наприклад, якщо йдеться про соціальну допомогу, хтось ними, як клієнтами, повинен буде опікуватись. Лише процес присвоєння PESEL для усіх цих людей вже займатиме безліч часу», – говорить речниця мера міста Кракова Моніка Хиляшек: «Місто уже витратило на допомогу для біженців 14 мільйонів злотих з резерву для кризових ситуацій. Річний бюджет цього резерву становить 19 мільйонів».
Подібна проблема з’явилась у Варшаві, де вже оселилось близько 200 тисяч українців – це 10 відсотків від усього населення міста. Далі у місті може виникнути велика організаційна проблема. У ліканях уже перебуває 1,5 тисячі біженців. До шкіл і садочків зараховано 2 тисячі дітей.
«Проблема в тому, що біженці хочуть залишатись або неподалік кордону, або в великих містах, про які колись чули: це, в основному, Варшава і Краків. Ми не хочемо їх переселяти насильно, щоб розвантажити міста» – говорить один з представників уряду.
В уряді розраховують, що біженці самі попросять змінити місце проживання, коли життя у спільних залах буде занадто важким. Очікується, що біженці самостійно усвідомлять, що селитись можна і в інших містах.
Намовляють біженців селитись в інших містах як представники посольства України в Польщі, так і українські організації. За словами представника Об’єднання українців в Польщі Петра Тими, їхня організація розселяє осіб, які звертаються до них по допомогу, по всій країні. Інша ситуація з тими, хто приїздить сюди до родини чи знайомих, які раніше приїхали працювати до Польщі і оселились у великих містах.
«За кілька днів буде доступним додаток на телефон (уже є можливість зареєструватись на сторінці uasos.org), який дозволить скоротити шлях між біженцем і особою, яка хоче прийняти його вдома, надати кімнату чи квартиру. Я вже контактую з журналістами в Україні, аби поширювали інформацію про цей додаток, таким чином, щоб біженці, котрі прибули на кордон вже про нього знали», – цитує видання Тиму. Він переконаний: «Волонтери та органи місцевого самоуправління багато роблять для допомоги біженцям, але довго вони самі цей тягар не зможуть нести».
Головною проблемою у цій ситуації називають відсутність інформування. Потяги, які призначені для українців з Кракова і Варшави до Щецина чи Гданська їдуть напівпорожніми. Журналістам розповіли історію, як автобус довіз до Білостоку велику групу біженців, але вони не захотіли виходить і повернулись назад до столиці.
«У нас подібна ситуація. Гміни, що знаходяться недалеко Кракова – Ліски чи Зєльонки – чекають з готовими місцями до сну і харчуванням, але українці хочуть залишатись у Кракові,» – говорить речниця мера Кракова.
За даними видання, подібна проблема є також у Вроцлаві. Кілька днів поспіль влада міста просить розселяти українців у сусідніх гмінах: Свідніці, Клодзку, Львувках.
Нагадаємо, з початку російського вторгнення 24 лютого з України втекли понад 2,5 мільйони людей. Понад 1,5 мільйона біженців виїхали до Польщі