Новий закон про іноземців: для одних – полегшення, для інших – крок назад

0

З 1 травня у Польщі діє новий закон про іноземців. Чи він насправді поліпшив процедуру легалізації перебування мігрантів?

Польща нещодавно змінила законодавство, яке регламентує перебування громадян інших країн та осіб без громадянства на своїй території. Представники громадських організацій віддавна наголошували, що старий закон про іноземців – ретроградний, порівняно з міграційними практиками інших країн ЄС, містить неточності, бюрократизує процес отримання дозволів на проживання та недостатньо захищає інтереси мігрантів. Новий проект розроблявся протягом кількох років і, як стверджує Управління до справ іноземців, «спрощено більшість правил і процедур, що стосуються легалізації та перебування іноземців». Деякі позитивні нововведення є – однак чимало зауважень все ж не було враховано, – твердять представники неурядових організацій.

Варто підкреслити, що цього разу Управління до справ іноземців зробило акцент на промоційній кампанії: випущена серія брошур, присвячена змінам у польському міграційному законодавстві та процедурам легалізації для тих, хто навчається чи працює у Польщі, має шлюбного партнера – громадянина Польщі. Інформація у брошурах подається також українською мовою. Створений сайт, присвячений новому закону – www.cudzoziemcy.gov.pl . Цю деталь варто занотувати, оскільки при проведенні, скажімо, аболіційної кампанії у 2012 році чиновникам слушно нагадували про брак інформації та слабку рекламу акції. Хоча, як виявилося, матеріал у брошурах та на сайті представляє сам закон, без урахування розпоряджень пізніше.

Друге: новим законом більше перейнялися польські мас-медіа. Ще на стадії обговорення закон ставав предметом уваги журналістів, які розглядали явище міграції в контексті подолання демографічної кризи у Польщі. Управління до справ іноземців провело кілька презентацій у Сеймі на тему нового закону, чим також привернуло увагу громадськості.

Щодо самих змін: з 1 травня введені нові види дозволів на проживання, працю, змінені правила їх отримання, з’явилися додаткові преференції для осіб з польським походженням, лібералізована процедура легалізації дітей, батьки яких мають статус резидента довготермінового ЄС або дозвіл на постійне проживання у країні.

Зміни у легалізації тимчасового перебування (pobyt czasowy):

– дозвіл на тимчасове проживання тепер може видаватися на строк до 3 років;

– введений єдиний дозвіл на працю та проживання;

– студенти можуть отримати перший дозвіл на проживання строком на 15 місяців – наступні дозволи можуть видаватися на 3 роки;

– випускники польських ВНЗ отримуватимуть річний дозвіл на проживання, якщо висловлять бажання працевлаштуватися в Польщі;

– для шлюбних партнерів громадян Польщі скасовується можливість клопотання про дозвіл на проживання за посередництвом консульств.

Постійне проживання (pobyt stały):

– зміна назви документу, що видається, з дозволу оселитися (zezwolenie na osiedlenie się) на дозвіл на постійне проживання (zezwolenie na pobyt stały);

– час проживання у Польщі для отримання статусу резидента довготермінового ЄС залежить від юридичного статусу іноземця в цей період (чи мав постійне місце праці та трудовий договір [umowę o prace] тощо);

– право на отримання дозволу без такого «стажу» мають особи польського походження та власники «карти поляка», які мають бажання оселитися в Польщі;

– дозвіл на постійне проживання можуть отримати діти власників такого дозволу чи довгострокових резидентів ЄС, які народились у Польщі.

Від 1 травня кожен, хто подаватиме заяву про надання дозволу на тимчасове чи постійне перебування, проходитиме процедуру зняття відбитків пальців. Скасована вимога подання анкети принаймні за 45 днів до завершення дії візи чи попереднього дозволу – тепер це можна робити навіть в останній день дії міграційних документів. Немає вимоги представлення документу про право користування житлом (для тих аплікантів, які не є шлюбними партнерами), хоча за нашою інформацією документи про місце проживання все ж треба буде представляти.

Тож чи новий закон дійсно поліпшив життя мігрантів? Представники неурядових організацій наголошують, що оцінювати практику застосування нового закону поки рано – перші апліканти, які подали заяви на отримання дозволу на тимчасове чи постійне проживання після 1 травня, ще не отримали рішення (decyzja) у своїх справах. Але деякі висновки зробити можна.

– Новий закон у більшості випадків не тільки не поліпшив ситуацію із легалізацією перебування іноземців у Польщі, але й у деяких аспектах її ускладнив, – вважає Ксенія Наранович з Фонду розвитку «Понад кордонами» (FROG).

Експерт зауважує, що після 1 травня в Управлінні до справ іноземців (принаймні у Варшаві) виросли черги, а найближчі вільні дати на подання документів – це середина серпня. Це пов’язано, зокрема, з новою вимогою подавати документи особисто, без посередників.

– Наша організація зафіксувала проблеми з видачею карт тим іноземцям, хто приносив довідку про намір працедавця взяти його на роботу (oświadczenie o zamiarze powierzenia pracy cudzoziemcowi). Якщо раніше цього було достатньо, то тепер працівники Управління до справ іноземців не завжди приймали цей документ як вагому підставу для видання дозволу на проживання, – додає К. Наранович.

Серед інших «болісних нововведень» Ксенія згадує потребу зміни дозволу на проживання кожного разу, коли мігрант змінює місце праці (раніше змінювався тільки дозвіл на працевлаштування). Піднялася оплата за видачу рішення про дозвіл на проживання – з 340 до 440 зл. «І цю суму багатьом учителям мови, опікункам чи журналістам, які змінюють місце праці кілька разів на рік, доведеться платити щоразу», – підкреслює К. Наранович. Дозвіл на працевлаштування, якщо його оформлювати окремо від карти, далі коштує 100 зл.: але якщо раніше за нього платив працедавець – то тепер платить іноземець. У день подачі документів треба представити тест ринку праці, який би показував, що ринок потребує такого фахівця, як мігрант-заявник. Ще один важливий аспект, на який звертає увагу К. Наранович, – є новий закон, але ще немає усіх підзаконних актів, які б регламентували аспекти працевлаштування мігрантів. А це створює непорозуміння між аплікантом та адміністрацією при подачі документів.

– Якщо відповідати на запитання, чи щось поліпшилося з набуттям чинності нового закону, маємо визначитися, для кого поліпшилося. Ті апліканти, які мають непогані заробітки і пріоритетом для яких є час, втратили через новий закон. Якщо для мігрантів головними є гарантії отримання візи чи дозволу на проживання – не впевнена, що вони виграли. Ті, кому принципово було не мати контактів з представниками міграційних служб, – точно програли, бо тепер заявку не може подавати представник апліканта, лише він сам особисто.

Єдині серед трудових мігрантів, хто трохи виграв, – це люди з низьким доходом: зменшена сума, яку треба представити як достатню для утримання себе чи родини. Але тут у програші ті, хто часто змінює роботу – їм важче стало отримати дозвіл на постійне проживання, – підкреслює К. Наранович. – Єдині, хто виграв через ухвалення нового закону, – це студенти та власники карти поляка. Вони можуть отримувати дозволи на проживання на значно довший період, ніж раніше, – констатує експерт.

Що ж стосується ситуації трудових мігрантів, вона не стала простішою, а навпаки.

Представники польського уряду часто говорять, що Польща невдовзі болісно відчує на собі наслідки демографічної кризи, тому вже зараз важливо зробити країну привабливою для мігрантів, які можуть заповнити прогалини на ринку праці. Чому ж, у такому разі, ухвалені закони не сприяють, м’яко кажучи, цій привабливості? К. Наранович пропонує свою відповідь:

– Якби ця тема дійсно була важливою прем’єру чи його команді, цим би хтось зайнявся. Нова редакція закону – це добрий приклад того, коли законодавці більше враховують інтереси адміністрації, ніж тих, кого ця адміністрація обслуговує. У Польщі на сьогодні перебуває 150 тис. мігрантів (власників усіх видів віз та дозволів на проживання). А це не та кількість людей, яка має вплив на польську економіку. Вони не голосують на виборах. Вони не мають своєї профспілки чи об’єднання, яке весь час би акцентувало їхні проблеми. Можливо, цей стан речей змінить зростання кількості іноземців у країні, – переконує К. Наранович.

Олена БАБАКОВА

Фото: “Живий ланцюг” Київ-кордон ЄС (п.п.Шегині), який мав з’єднати Україну з Європою (29.11.2013 р.). Чи новий закон полегшує нам в’їзд і проживання у ЄС? www.theinsider.ua

Share.