23 серпня в Польщі має набути чинності розпорядження Міністерства цифровізації, яке змінює зразки документів у сфері реєстрації актів цивільного стану. Саме ці зміни мають усунути технічну перешкоду для транскрипції одностатевих шлюбів, укладених за кордоном, до польського реєстру. Водночас нові правила вже стали предметом гострої правової та політичної суперечки. Поки уряд готується їх запровадити, Конституційний трибунал вважає розпорядження неконституційним, а органи РАЦС по-різному трактують свої обов’язки.
«Наш вибір» пояснює, що саме змінюється, чому виникла ця ситуація і які питання досі залишаються відкритими.
Що змінюється з 23 серпня
Нове розпорядження Міністерства цифровізації, яке має увійти в життя 23 серпня 2026 року, змінює зразки документів, які використовують органи РАЦС. Зокрема, у свідоцтвах про шлюб та інших документах графи «чоловік» і «жінка» замінять універсальним позначенням «чоловік/жінка». Саме ця, на перший погляд, технічна, зміна робить можливою транскрипцію одностатевих шлюбів, укладених за кордоном, до польського реєстру актів цивільного стану.
Йдеться не про легалізацію одностатевих шлюбів у Польщі. Польське законодавство, як і раніше, не дозволяє укладати такі шлюби на території країни. Нові правила стосуються лише транскрипції – тобто внесення до польського реєстру відомостей про шлюб, який уже був законно укладений в іншій державі.
Транскрипція не створює нового шлюбу і не замінює іноземного свідоцтва про шлюб. Вона лише підтверджує в польському реєстрі факт його існування. Водночас саме навколо наслідків такого запису – чи має він автоматично змінювати сімейний стан у державних реєстрах і які права з нього випливають – сьогодні точаться найбільші суперечки.
Як до цього дійшло
Ще донедавна одностатеві пари, які уклали шлюб за кордоном, практично не могли домогтися транскрипції своїх документів у Польщі. Чиновники посилалися на те, що польське законодавство визнає шлюб лише як союз жінки і чоловіка, а тому не дозволяє переносити такі записи до державного реєстру.
Ситуація почала змінюватися після рішень європейських судів. У листопаді 2025 року Суд Європейського Союзу постановив, що країни-члени ЄС повинні визнавати одностатеві шлюби, якщо вони були законно укладені в іншій державі Євросоюзу. При цьому Суд підкреслив, що держави не зобов’язані запроваджувати одностатеві шлюби у своєму законодавстві, однак не можуть повністю ігнорувати їх існування.
Своєю чергою польські адміністративні суди почали ухвалювати рішення на користь пар, які вимагали транскрипції своїх шлюбів. У березні 2026 року Вищий адміністративний суд зобов’язав здійснити транскрипцію шлюбу двох чоловіків, укладеного в Берліні. А у квітні Воєводський адміністративний суд у Любліні ухвалив рішення у справі двох жінок, які одружилися на португальському острові Мадейра.
Саме після цих судових рішень Міністерство внутрішніх справ та адміністрації разом із Міністерством цифровізації підготували зміни до підзаконних актів, які мали уніфікувати практику органів РАЦС по всій країні.
Чому виник хаос
Поки уряд готувався до запровадження нових правил, 28 липня Конституційний трибунал Польщі визнав неконституційними положення розпорядження Міністерства цифровізації, які змінюють зразки документів для реєстрації актів цивільного стану.
Звернення до Трибуналу подала група депутатів партії «Право і справедливість» (PiS). Судді дійшли висновку, що польське законодавство не передбачає одностатевих шлюбів, а тому підзаконний акт не може створювати механізм для їхньої транскрипції. У рішенні вони послалися на статтю 18 Конституції Польщі, відповідно до якої шлюб перебуває під особливим захистом держави як союз жінки та чоловіка.
На думку Конституційного трибуналу, проблема полягає не лише у зміні зразків документів. Судді вважають, що сам факт транскрипції одностатевого шлюбу, укладеного за кордоном, суперечить польському правопорядку, а тому не може бути запроваджений урядовим розпорядженням.
Однак уряд із цим рішенням не погодився. Міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський заявив, що розпорядження набуде чинності відповідно до запланованого графіка, а урядова уповноважена з питань рівності Катажина Котула наголосила, що рішення нинішнього складу Конституційного трибуналу не має юридичної сили.
У результаті виникла ситуація, коли різні державні інституції по-різному оцінюють одні й ті самі норми. З одного боку є рішення Суду Європейського Союзу, польських адміністративних судів і урядове розпорядження. З іншого – рішення Конституційного трибуналу, яке уряд відмовляється визнавати. Саме ця колізія стала причиною того, що різні органи РАЦС почали застосовувати нові правила по-різному, а чиновники опинилися в ситуації правової невизначеності.
Чому уряд не визнав рішення Конституційного трибуналу
На перший погляд може здатися незвичним, що уряд відмовився визнавати рішення Конституційного трибуналу. Адже саме цей орган відповідно до Конституції Польщі має остаточно вирішувати питання відповідності законів і підзаконних актів Основному закону.
Однак така ситуація є наслідком тривалої конституційної кризи, яка триває в Польщі з 2015 року. Після приходу до влади партії «Право і справедливість» (PiS) почався багаторічний конфлікт навколо призначення суддів Конституційного трибуналу та незалежності цієї інституції. Відтоді легітимність частини його складу неодноразово ставала предметом політичних суперечок і критики з боку польських правників та європейських інституцій.
Після зміни влади наприкінці 2023 року коаліція Дональда Туска заявила, що нинішній склад Конституційного трибуналу не забезпечує незалежного конституційного контролю, а його рішення не можуть автоматично вважатися остаточними.
Навесні 2026 року конфлікт загострився. У березні Сейм обрав шістьох нових суддів Конституційного трибуналу. Президент Кароль Навроцький прийняв присягу лише у двох із них, пояснивши це тим, що саме вони замінили суддів, повноваження яких завершилися вже після його вступу на посаду. Представники парламентської більшості та частина конституціоналістів наголошували, що президент не має права обирати, від яких саме суддів приймати присягу, оскільки Конституція покладає на нього лише обов’язок її прийняти.
Після того як президент не запросив решту чотирьох новообраних суддів до складення присяги, вони виголосили її під час урочистості в Сеймі у присутності нотаріуса. Президент і керівництво Конституційного трибуналу цієї процедури не визнали.
Голова Конституційного трибуналу Богдан Свєнчковський допустив до роботи лише двох суддів, які склали присягу перед президентом. Решта четверо, попри обрання Сеймом, досі не беруть участі в роботі Трибуналу. Сам Свєнчковський також є суперечливою фігурою: раніше він був першим заступником генерального прокурора та державним секретарем у Міністерстві юстиції, коли його очолював Збігнєв Зьобро. Частина польських правників також ставить під сумнів законність процедури, за якою він став головою Конституційного трибуналу.
Як зазначає професор права Войцех Садурський, сьогодні суперечка точиться вже не лише навколо окремих рішень Конституційного трибуналу, а й навколо того, хто фактично має право здійснювати конституційний контроль у Польщі. На його думку, недопуск новообраних суддів дозволяє нинішньому керівництву Трибуналу зберігати контроль над його роботою.
Саме в цих умовах Конституційний трибунал визнав неконституційним урядове розпорядження щодо транскрипції одностатевих шлюбів, а уряд заявив, що не визнає цього рішення і запровадить нові правила відповідно до запланованого графіка.
Працівники РАЦС між багатьох вогнів
Наслідки цієї суперечки першими відчули працівники органів реєстрації актів цивільного стану. Саме вони приймають заяви про транскрипцію шлюбів і повинні вирішувати, як застосовувати нові правила на практиці.
Як пише Gazeta Wyborcza, останніми тижнями до багатьох органів РАЦС почали надходити численні запити на доступ до публічної інформації. Їхні автори цікавляться, скільки заяв уже подано, скільки транскрипцій здійснено та як саме діють окремі установи. Подібні запити надходять із різних середовищ, які уважно стежать за тим, як нові правила застосовуються на практиці.
Окрім цього, деякі органи РАЦС отримали листи із попередженнями від консервативних організацій. Автори вимагають повідомити, чи здійснював конкретний РАЦС транскрипцію одностатевих шлюбів, укладених за кордоном, і попереджають, що отримана інформація може стати підставою для повідомлення правоохоронних органів про можливе порушення закону. Також зазначалося, що особи, засуджені за вироком суду, не зможуть обіймати керівні посади.
Віцеголова Головного управління та очільниця лодзького відділення Асоціації працівників органів цивільного стану Польщі Анета Папіс говорить, що її колеги хотіли б просто виконувати закон, однак через суперечливі сигнали від різних державних органів змушені самостійно оцінювати, як діяти в кожній конкретній справі.
За її словами, багато працівників відчувають тиск і побоюються ухвалювати рішення, які згодом можуть бути поставлені під сумнів. Через відсутність єдиної практики одні органи РАЦС уже здійснюють транскрипції, тоді як інші відкладають рішення або відмовляють заявникам. У результаті подружжя можуть дедалі частіше звертатися до тих установ, які вже погоджуються проводити транскрипцію, що створюватиме нерівномірне навантаження на окремі органи.
На думку Папіс, державна реєстрація актів цивільного стану повинна бути однаковою по всій країні, незалежно від політичних поглядів чи позиції керівника конкретної установи.
Однак поки цього не сталося, чиновники шукають відповіді самостійно. Частина органів місцевого самоврядування вже направила своїх працівників на спеціалізовані навчання, які проводить фаховий журнал «Metryka». Як пише Gazeta Wyborcza, учасники отримають електронний посібник щодо розгляду заяв про транскрипцію одностатевих шлюбів, оновлений шаблон рішення про відмову, а також рекомендації щодо реагування на звернення журналістів і громадських організацій, що діють на користь прав ЛГБТК+. Участь у таких навчаннях уже оплатили десятки органів місцевого самоврядування. Видання також звертає увагу, що до редакційної колегії журналу входить керівник Люблінського РАЦС Бартош Гловацький, який відмовився змінити сімейний стан Аліції та Йоланти Сєнкевич-Прохович після транскрипції їхнього шлюбу.
Справа Аліції та Йоланти: як це діє на практиці
Саме справа Аліції та Йоланти Сєнкевич-Прохович стала одним із найгучніших прикладів того, як нові правила застосовуються на практиці. Жінки взяли шлюб на португальському острові Мадейра у липні 2023 року. Після повернення до Польщі вони звернулися до Люблінського органу реєстрації актів цивільного стану із заявою про транскрипцію свідоцтва про одруження. Однак отримали відмову. Таке рішення підтримав і воєвода Люблінського воєводства, після чого подружжя звернулося до суду.
У квітні 2026 року Воєводський адміністративний суд у Любліні став на бік заявниць та зобов’язав РАЦС здійснити транскрипцію. Це рішення стало одним із перших у Польщі, яке прямо підтвердило, що одностатевий шлюб, укладений за кордоном, може бути внесений до польського реєстру актів цивільного стану.
Наприкінці липня Аліція та Йоланта отримали польський акт про реєстрацію шлюбу. Вони також змогли офіційно користуватися спільним прізвищем. Однак виявилося, що транскрипція не вирішує всіх проблем. Попри внесення акта шлюбу до польського реєстру, Люблінський РАЦС відмовився змінити сімейний стан жінок у державному реєстрі PESEL. Тобто польська держава одночасно підтвердила існування їхнього шлюбу і водночас продовжувала вважати обох незаміжніми.
У РАЦСі пояснили, що суд зобов’язав лише здійснити транскрипцію акта шлюбу. На думку установи, питання зміни сімейного стану в реєстрі PESEL не випливає автоматично із цього рішення і потребує окремого правового врегулювання.
Саме ця справа показала, що навіть після позитивних рішень судів державні органи можуть по-різному трактувати їхні наслідки. Вона також продемонструвала, що без єдиних правил одна й та сама процедура може завершуватися різними результатами залежно від позиції конкретного органу РАЦС.
Що відповіло Міністерство внутрішніх справ
Після того як історія Аліції та Йоланти набула розголосу, журналісти OKO.press звернулися по роз’яснення до Міністерства внутрішніх справ та адміністрації.
У відповіді відомство наголосило, що якщо акт цивільного стану вже внесений до польського реєстру, інформація з нього повинна бути відображена і в реєстрі PESEL.
Таким чином МВС підтвердило, що після здійснення транскрипції сімейний стан подружжя також має бути змінений. Водночас міністерство звернуло увагу, що сама транскрипція має технічний характер: вона підтверджує факт укладення шлюбу, але не вирішує автоматично всіх юридичних наслідків, які можуть виникати в інших сферах права.
У відомстві також повідомили, що вже провели зустріч із керівниками органів РАЦС, присвячену новим правилам, і планують продовжити такі консультації після 23 серпня. Це має допомогти виробити однакову практику застосування нових норм по всій країні та уникнути ситуацій, подібних до тієї, що виникла в Любліні.
Чи означає це повне визнання одностатевих шлюбів?
Ні.
Нове розпорядження стосується лише транскрипції, тобто внесення до польського реєстру відомостей про шлюб, укладений за кордоном. Воно не змінює визначення шлюбу в польському законодавстві й не запроваджує можливості укладати одностатеві шлюби на території Польщі.
Міністерство внутрішніх справ та адміністрації також підкреслює, що сама транскрипція лише підтверджує факт існування шлюбу. Питання про те, які саме права випливають із цього запису, належать до сфери відповідальності інших державних органів. Насамперед це стосується оподаткування, спадкування, соціального забезпечення, медичного страхування та інших сфер, де польське законодавство поки що не містить єдиного підходу щодо одностатевих шлюбів, укладених за кордоном.
Саме тому юристи говорять, що після 23 серпня закінчиться лише один етап. Одностатевим подружжям більше не доведеться через суд доводити право на транскрипцію свого шлюбу. Водночас питання про те, які практичні наслідки матиме цей запис у різних сферах життя, ще потребуватиме подальших рішень законодавців або формування сталої адміністративної практики.
Практика лише формується
За даними Міністерства цифровізації, ще до набуття чинності новими правилами в Польщі вже здійснили 184 транскрипції актів одностатевих шлюбів, укладених за кордоном. Це свідчить, що попит на таку процедуру існує вже зараз, а окремі органи РАЦС знаходили правові підстави для внесення таких записів до державного реєстру ще до запровадження єдиних правил.
Водночас юридичний і політичний спір навколо нових правил не завершився. Попри те що уряд наполягає на набутті розпорядженням чинності, Конституційний трибунал вважає його неконституційним, а консервативні юридичні організації, зокрема Ordo Iuris, заявляють, що нові правила суперечать польському законодавству, та попереджають працівників органів РАЦС про можливу дисциплінарну, кримінальну й майнову відповідальність за здійснення таких транскрипцій.
Тому навіть після 23 серпня навряд чи можна очікувати, що всі суперечки навколо транскрипції одностатевих шлюбів завершаться. Найімовірніше, найближчі місяці стануть періодом формування нової адміністративної та судової практики, яка покаже, як саме ці правила застосовуватимуться і чи стануть вони кроком до ширшого правового визнання одностатевих пар у Польщі.
О.К.