Активісти руху «Останнє покоління» / Ostatnie Pokolenie 13 грудня планують заблокувати Віслостраду у Варшаві. Це відповідь на те, що напередодні, 11 грудня, Премʼєр-міністр Польщі не прийшов на обіцяну зустріч з протестувальниками. Блокада однієї з головних вулиць польської столиці – це не перша акція «Останнього покоління». Рух відомий своїми контроверсійними акціями, як, наприклад, приклеювання себе до асфальту, обливання фарбою памʼятників та зривання концертів. Розповідаємо більше про акцію протесту та про сам рух «Останнє покоління».
У пʼятницю, 13 грудня, о 17:00 активісти руху «Останнє покоління» розпочнуть протест на Віслостраді – 6-смугової автостради вздовж Вісли у Варшаві. Як зазначають активісти, це буде найбільша акція протесту за всю історію існування «Останнього покоління». Водночас учасники руху зазначають, що під час своїх акцій вони завжди дають можливість проїхати автомобілям екстрених служб і дбають про те, щоб все відбувалося максимально безпечно. Дізнатися більше деталей про акцію протесту 13 грудня можна на facebook-сторінці «Останнього покоління».
Безпосереднім приводом для протесту стала відмова Премʼєра Польщі Дональда Туска зустрітись з активістами. Така зустріч мала відбутись напередодні, 11 грудня. Однак у призначену годину Премʼєр не зʼявився. «Протест триває. Прем’єр-міністр, ігноруючи зустріч з нами й не розмовляючи про те, що для нашого покоління є найважливішим, не залишає нам вибору. Ми далі будемо робити своє. Якщо Прем’єр-міністр не виходить до своїх громадян, вони вийдуть на вулиці», – зазначається на сторінці X руху Останнє покоління.
Ще до цього, 2 грудня, Дональд Туск написав на своїй сторінці на платформі X про те, що він закликав відповідні служби рішуче реагувати на акції протесту «Останнього покоління», які після перерви знову відновили блокування доріг у Варшаві. «Блокування доріг, незалежно від політичних намірів, створює загрозу для суспільства та всіх учасників дорожнього руху. Сьогодні я наказав відповідним службам рішуче реагувати й протидіяти таким акціям», – написав він.
8 грудня польські політики, громадські активісти та люди мистецтва оприлюднили відкритий лист до Дональда Туска. У ньому вони зазначили, що заяви про те, що демонстрації становлять загрозу для суспільства, є позбавленням громадянських прав і свобод, на які кожен має право відповідно до польської Конституції та міжнародних угод і конвенцій, обов’язкових для Польщі, а також є небезпечним популізмом. Наприкінці листа активісти зазначили, що вони закликають розпочати розмову з рухом «Останнє покоління». Лист опублікували у вигляді петиції, яку підписало понад 1 600 осіб.
Хто такі активісти «Останнього покоління» та чого вони вимагають?
«Останнє покоління» / Ostatnie Pokolenie – це рух кліматичних активістів, який зʼявився у 2023 році в Німеччині. Пізніше аналогічні групи зʼявились також в Італії та Польщі. У Варшаві «Останнє покоління» діє з початку весни 2024 року. Як говорить сама назва, молоді люди, що беруть участь в русі, вважають, що вони останнє покоління, яке може ще щось зробити перед тим, як кліматичні зміни на Землі стануть критичними для життя людства.
Як йдеться на сторінках «Останнього покоління» у соцмережах, рух отримує кошти на свою діяльність з пожертв. Одночасно з цим польське «Останнє покоління» (хоча самі активісти про це не пишуть, інформація про це заміщена на сайті А22) належить до мережі A22 – «міжнародної мережі проєктів громадянського опору». До цієї ж групи входять аналогічні рухи в Німеччині (Letzte Generation), Італії (Ultima Generazione), Великій Британії (Just Stop Oil), Норвегії (Stopp Oljeletinga). Як йдеться на сайті Energetyka24, мережа А22 діє в рамах Climate Emergency Fund, з якого всі ці кліматичні та екологічні рухи отримують частину грошей на свою діяльність.
Як йдеться на сайті польського руху «Останнє покоління», активісти борються за виконання двох вимог: перенесення 100% інвестування швидкісних доріг і автомагістралей у розвиток залізничного та автобусних перевезень та створення місячного абонементу на регіональний транспорт у всій країні, який буде коштувати 50 злотих. «До близько 20% місцевостей у Польщі не доїжджає громадський транспорт. Доступу до громадського транспорту не мають декілька мільйонів поляків», – зазначається на сайті.
Як в Польщі, так і в Німеччині та Італії, активісти руху найбільш відомі через свої контроверсійні форми протесту – у Постдамі вони обкидали картопляним пюре одну з картин Моне, а в Римі облили супом роботу Ван Гога. У вересні 2023 року активісти німецького «Останнього покоління» з вогнегасників, наповнених фарбою, розмалювали Бранденбурзькі ворота у Берліні. Шкоду оцінено у 110 тисяч євро. Загалом через численні скарги, в Німеччині діяльність руху «Останнє покоління» зараз розслідує суд, який повинен ухвалити рішення, чи є ця організація злочинною, чи ні.
В Польщі активісти «Останнього покоління» облили фарбою пам’ятник Варшавській сиренці та фасад столичного торгового центру «Злоте тараси», а також зірвали концерт у Національній філармонії у Варшаві.
Однак найбільш поширеною формою протесту активістів є блокування руху на дорогах – учасники протесту приклеюють себе до асфальту. Як повідомляли польські медіа, під час одного з таких протестів у Варшаві 26 квітня 2024 року дійшло до інциденту – через протест у корку застрягла машина швидкої допомоги. Активісти «Останнього покоління» на наступний день опублікували відео, де видно, що попри протест, одразу було сформовано коридор і швидка змогла проїхати безперешкодно. «На акціях завжди є коридор життя – частина осіб не приклеєна», – написали вони під відео. Восени 2024 року активісти призупинили свої акції протесту у зв’язку з повінню у Польщі. Однак 25 листопада 2024 року вони знову почали блокувати дороги у Варшаві.
Саме формат протестів «Останнього покоління» викликав найгострішу реакцію, як і серед пересічних мешканців Варшави, так і серед політиків. В більшості ця реакція є негативною. Вище ми вже згадували про те, що Премʼєр Дональд Туск засудив блокування вулиць, як спосіб протесту.
Раніше це прокоментував також мер Варшави та один з кандидатів на прийдешніх президентських виборах Рафал Тшасковський. 29 листопада він заявив, що такими діями активісти самі собі шкодять. «Якщо абстрагуватися від того, які ідеї вони захищають, усілякого роду блокади, по-перше, шкодять справі, а по-друге, це просто незаконно. Я є абсолютним противником такого типу поведінки», – зазначив він під час конференції з питань місцевого самоврядування, повідомляє TVP Warszawa. Мер столиці також наголосив, що як державна, так і муніципальна влада діють у цій справі з повною рішучістю.
На дії активістів відреагували, зокрема, міністр внутрішніх справ і адміністрації, координатор спеціальних служб Томаш Сємоняк та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Вони критикують дії активістів та зазначають, що не можна підтримувати такі форми протесту, оскільки це негативно впливає на повсякденне життя людей, повідомляє TVN24.
10 грудня 2024 року активісти «Останнього покоління» опублікували лист, у якому вони пояснюють, чому вони протестують саме у такій формі. У ньому зазначається, що блокування доріг – це єдиний спосіб привернути увагу польського уряду до кліматичної катастрофи, яка неупинно насувається, та змусити його на це реагувати. Як зазначають активісти, завдяки блокуванню доріг про них заговорили численні польські медіа. «Блокування вулиць – наш крайній засіб. Ми не хочемо ускладнювати ваше життя або спрямовувати ваш гнів проти нас. Ми робимо це для того, щоб ви – водії, робітники, батьки, люди, яким не байдуже майбутнє – почули наше послання», – зазначається у листі.
До Дональда Туска із відкритим листом звернулася низка громадських та культурних діячів, зокрема діячи польської «Солідарності», які просять «розпочати діалог із “Останнім поколінням”». «Ваше правління випало на важкий час не лише для можновладців, але передусім для молодшого покоління, яке вступає в доросле життя, і життя яких охоплене екзистенційними страхами. Криміналізувати ці страхи, як це робила попередня влада, негідно і неефективно. Вони не піддадуться, як не піддалися ми – їхні батьки, діди й прадіди», – йдеться у листі.
Лист підписали, зокрема, учасниця руху Страйк жінок Марта Лемпарт, польська кінорежисерка та сценаристка Агнєшка Голланд, вдова польського політичного і громадського діяча Яцека Куроня Данута Куронь, діячка «Солідарності», колишня депутатка Європарламенту Гражина Станішевська, польський актор і режисер Анджей Северин та інші.
«Протест активістів “Останнього покоління”, який передбачав блокування вулиці, був мирним протестом відповідно до міжнародних стандартів прав людини. Мирна акція протесту – це демонстрація, учасники якої не вживають і не закликають до насильства. Той факт, що зібрання викликає неприємності, незручності, роздратування, викликає спротив і гнів інших людей, не означає, що воно перестає бути мирним і більше не підлягає правовому захисту. Вулиця – це не лише зона руху, а й громадський простір, і її блокування чи переривання дорожнього руху є поширеним методом протесту в усьому світі», – прокоментувала для OKO.Press протести «Останнього покоління» ще в липні цього року Йоання Ростковська з Amnesty International.
Як бачимо, найбільш гостру дискусію серед польських медіа та політиків викликає сама форма протестів «Останнього покоління», однак ніхто не коментує ані вимог активістів, ані першочергову причину їхніх протестів – кліматичні зміни.
Перед протестом 13 грудня польське видання Krytyka Polityczna підтримало активістів та заявило, що готове дати їм простір – «щоб вони могли викладати свої аргументи в журналістській формі, а також достукатися до тих, хто не завжди розуміє мотивацію блокування доріг і вимоги, які вони висувають».
Тетяна Шарапова, Анастасія Верховецька
Джерело: Gazeta Wyborcza