Нещодавно в кінопрокат Польщі увійшла стрічка польської режисерки Агнєшки Голланд «Зелений кордон». Навколо нової картини голови Європейської кіноакадемії та дами Ордену відродження Польщі розгортається скандал: урядуща партія порівнює фільм із нацистською пропагандою, перед кінотеатрами влаштовують пікети. Тим часом «Зелений кордон» б’є рекорди за кількістю переглядів серед польських стрічок.
«Наш вибір» відвідав кінопоказ у Варшаві й розповідає про фільм та ситуацію, що утворилась навколо нього.
Агнєшка Голланд – польська кінорежисерка, кіносценаристка, акторка. Народилася 28 листопада 1948 року у Варшаві. Є однією зі співтворців польського «кіно морального неспокою» – напрямку у польському кінематографі, стрічки якого створювалися на противагу пропагандистському мистецтву, висвітлювали кризу цінностей, фокусувалися на особистісних проблемах людини-системи, критикували обивательщину та конформізм. У цьому контексті Голланд завжди обирала складних героїв і теми (часто історичні), намагаючись продемонструвати багатогранність людської натури та демонструючи увесь спектр емоцій і рис як конкретної особистості, так і цілих суспільств.
Творчий доробок Агнєшки Голланд складає не один десяток фільмів, багато яких є широко відомими на Заході. Режисерка була неодноразово номінована на «Оскар» та отримала низку європейських кінонагород. З 2014 по 2019 Голланд була головою правління Європейської кіноакадемії, а з 2020 року її президенткою.
Агнєшка Голланд і Україна
Серед фільмів Голланд – стрічка «Ціна правди», присвячена валлійському журналістові Ґарету Джонсу – одному з небагатьох, хто свідчив правду про Голодомор в Україні у 1933 році на Заході. За цей фільм у листопаді 2019 року Президент України Володимир Зеленський нагородив Агнєшку Голланд орденом княгині Ольги III ступеня.
Режисерка неодноразово виступала з підтримкою України. Поруч з іншими режисерами світової слави закликала звільнити ув’язненого росіянами Олега Сенцова. У травні 2022 року Голланд розкритикувала Каннський кінофестиваль за участь у програмі фільму «Дружина Чайковського» російського кінорежисера Кіріла Сєрєбрєннікова. «Якби це залежало від мене, я б не включала російські фільми в офіційну програму фестивалю, навіть якщо Кіріл Сєрєбряніков і талановитий артист», — сказала тоді режисерка. Агнєшка Голланд брала участь у варшавських мітингах на підтримку України, а улітку 2022 року Голланд підтримала акцію з купівлі «Байрактара» для Збройних сил України, яку організував польський журналіст Славомір Сєраковський.
Та слід нагадати, що у 2012 році доробок Голланд в Україні сприймали з меншим ентузіазмом, а навіть звинувачували режисерку в антиукраїнських настроях. Йдеться про фільм «У темряві», що розповідає історію єврейської львівської родини, яка, аби вберегти життя, переховувалась у каналізації міста. І хоч у фільмі з’являється образ українця, що безкорисливо допомагає – старого чоловіка – його називають непереконливим і невиразним. Водночас українських коментаторів обурив персонаж жорстокого українського поліцая, що перебував на службі у німців. «Фільм не є антиукраїнським. Так само не є антинімецьким, антипольським чи антиєврейським. Фільм протистоїть вірусові зла, який тоді був розповсюджений в Європі і зачепив більшою чи меншою мірою всі народи», – прокоментувала тоді Голланд.
Цікавим свідченням того, що у своїх стрічках Агнєшка Голланд воліє не займати жодної крім пролюдських позицій є наведена у тексті Йоанни Прейзнер цитата з листа режисерки до Анджея Вайди, у якому вона висловлює свою незгоду з тим, як він порізав її сценарій до фільму «Корчак». «Не є […] цілком в порядку показувати з одного боку поведінку євреїв у всій її складності (а це я завжди буду відстоювати), а з іншого – поведінку поляків цього часу зводити лише до дій друзів Корчака, які прагнуть його врятувати, і водія трамвая, який загинув, бо кидав хліб (персонаж стрічки кидав голодним єврейським дітям хліб, за що поплатився життям – ред.)» Вона оскаржує Вайду у дисбалансі образів і причиною цього називає небажання режисера показувати «потворне, гидке і незрозуміле», чим у цьому випадку був польський антисемітизм. «Але, мабуть, для нашого польського глядача було б правдивіше, благородніше і повчальніше, якби цей образ “шмальцовника” (шмальцовник / szmalcownik – зневажливе окреслення осіб, які в часи німецької окупації польських земель шантажували євреїв або поляків, які їм допомагали – ред.) з’явився в цьому фільмі», – пише Голланд.
Операція «Шлюз» і польсько-білоруський кордон
У 2022 році режисерка розпочала роботу над новим фільмом, дія якого відбувається під час міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні восени 2021 року. Навесні-влітку 2021 року білоруський режим Лукашенка почав втілювати операцію «Шлюз». За допомогою білоруських прикордонників біженці з Близького Сходу та Африки, яким запропонували легке перетинання межі з Європейським Союзом, намагалися прорватися через білорусько-литовський, а згодом через білорусько-польський кордони. Серед біженців були також діти та вагітні жінки. Нерідко ці люди разом з білоруськими прикордонниками штурмували кордон, використовуючи силові методи. Польські прикордонники, зі свого боку, намагалися виштовхувати біженців за терени Польщі, використовуючи так звані пушбеки.
Люди нерідко гинули в лісах з різних причин, у тому числі від переохолодження, не отримавши належної допомоги (в зоні надзвичайного стану, впровадженого 2 вересня 2021 року, де було заборонено знаходитись цивільним). Коли біженці опинялися знову на території Білорусі, їх силоміць переправляли не територію Польщі білоруські прикордонники. До деяких осіб пушбеки застосовувалися понад десяток разів. Російська та білоруська пропаганда використала цю ситуацію, аби показати в медіа негативний образ польських прикордонників, а також слабкість міграційної політики країн-учасниць Європейського Союзу – Литви та Польщі.
Допомагати біженцям взялися польські волонтери. У вересні 2021 року страйкарі зайняли приміщення Польського червоного хреста з метою привернути увагу до смертей на кордоні. Тоді до них долучилась, зокрема, Агнєшка Голланд.
У жовтні 2021 року польський парламент затвердив план будівництва стіни на польсько-білоруському кордоні. Згідно з опитуванням CBOS (Центр дослідження суспільної думки), проведеним у Польщі між 29 листопада і 12 грудня 2021 року, 66 відсотків опитаних підтримали (дали позитивну відповідь на питання: «підтримую» та «скоріше підтримую») будівництво стіни на польсько-білоруському кордоні, яка мала ускладнити перетин кордону мігрантами з території Білорусі.
Фільм Агнєшки Голланд, присвячений цим подіям, отримав назву «Зелений кордон». Це – польсько-чесько-бельгійсько-французька копродукція. Прем’єра фільму відбулася 5 вересня 2023 року на 80-му міжнародному кінофестивалі у Венеції, де фільм отримав спеціальну нагороду журі. Крім цього, «Зелений кордон» брав участь у конкурсі на номінацію «найкращий фільм іноземною мовою» кінопремії «Оскар» від Польщі, проте комісія Польського кіноінституту віддала голоси за фільм Chłopi/«Селяни» Дороти Кобели та Х’ю Уелшмана. Американському виданню The Hollywood Reporter Голланд прокоментувала рішення комісії таким чином: «Знаю всіх членів комісії й [вони] сказали мені, що вважають мій фільм кращим вибором, який мав би найбільші шанси». Додавши: «[Члени комісії] бояться однак, якби зробили такий вибір, то були б покарані урядом обмеженням фінансування своїх фільмів».
Фільм має увійти до прокату у кінотеатрах у щонайменше 20 європейських країнах. Покази у Польщі розпочалася 22 вересня 2023 року. За інформацією дистриб’ютора – компанії Kino Świat – у перші вихідні показів фільму в Польщі «Зелений кордон» побачило 137 тисячі глядачів, що становило рекорд відвідуваності першого вікенду з-поміж всіх фільмів дистрибованих у Польщі в 2023 році. Станом на 2 жовтня в польських кінотеатрах фільм побачило вже 425 тисяч глядачів.
«Я – Агнєшка Голланд, буду вдячна за розмову»
У перший кадрах стрічки камера пролітає над зеленим лісом. Раптово образ стає чорно-білим, таким він залишатиметься до фінальних титрів. Чорно-біла картинка наче репортажна зйомка перегукується із фотографією Агнєшки Голланд, яка намагається достукатися до протестувальників у приміщенні Червоного хреста, тримаючи у руці записку: «Добрий день, я – Агнєшка Голланд, президентка Європейської кіноакадемії, буду вдячна за можливість розмови з протестувальниками». Агнєшка Голланд не дає/ не має відповідей. Вона намагається достукатися для того, аби зрозуміти, що відбувається і що можна зробити, аби покращити ситуацію.
«Зелений кордон» складається з чотирьох розділів і епілогу. Кожна частина стрічки представляє ситуацію крізь призму історій різних героїв – родини біженців, що опиняються у польському лісі, мріючи потрапити на терени Євросоюзу; молодого прикордонника, для якого події, що розгортаються навколо, стають особистою драмою; волонтерської групи «Кордон»/Granica, яка прибула на територію прикордоння надати першу допомогу людям, що нелегально перетнули кордон і задекларували своє бажання отримати статус біженців у Польщі; а також психологині Юлії, яка живе самотньо з псами, переживаючи смерть чоловіка, в будинку в лісі неподалік польсько-білоруського кордону.
Глядачі стрічки стають свідками неймовірно жорстоких кадрів: під час одного з пушбеків польські прикордонники перекидають вагітну жінку через загородження на кордоні; у трясовинні зав’язли по саму шию жінка та хлопчик; біженець намагається напитися з термоса, який перед цим розбив і жбурнув у нього прикордонник, після чого випльовує разом з кров’ю скло. Водночас режисерка демонструє надзвичайну людяність персонажів: заангажованість волонтерів, які намагаються врятувати від холоду і навіть смерті людей, що застрягли в лісі; одна з героїнь надає свій будинок, для того аби замерзлі люди могли перепочити, чи, навіть, прикордонника, який удає, ніби не помічає серед вантажу людей, що переховуються від перевірки.
Кожен з героїв, що перебуває на теренах прикордоння, змушений для себе визначити де проходить його власний кордон: безпеки, людяності, приватності чи відповідальності. Тут немає відтінків – лише чітка межа між чорним і білим, яку кожен для себе визначає сам. Фільм завершується епілогом – кадрами, на яких дія відбувається на польсько-українському кордоні 26 лютого 2022 року. Українські біженці перетинають кордон через один з пунктів пропуску: їм допомагають і польські прикордонники, і активісти. Фінальні написи повідомляють про те, що у перші тижні повномасштабного російського вторгнення в Україну Польща прийняла близько двох мільйонів українських біженців, а за весь час міграційної кризи під час спроб дістатися до Європейського Союзу загинуло близько 30 тисяч біженців і що станом на весну 2023 року на польсько-білоруському кордоні продовжують гинути люди.
Критика фільму з боку польських політиків
22 вересня 2023 року під час прем’єри фільму у Польщі Агнешка Голланд з’явилася в Білостоці разом з приватною охороною. Цей захист режисерка пояснила тим, що не відчуває себе в достатній безпеці у зв’язку з критикою її фільму з боку польської влади. Ще 20 вересня на закритому показі у розмові з виданням Віртуальна Польща/ Wirtualna Polska вона прокоментувала цю ситуацію так: «Я є досить відважною, але і досить обережною. Це означає, що доки ця хвиля ненависті не спаде, то треба, однак, бути обережною. Я не відчуваю себе у цілковитій безпеці в Польщі, це дуже прикрий досвід. Я переживала щось подібне досить давно, коли була опозиціонеркою в часах ПНР».
Причиною цього стали попередні події представників польської влади та радикальних кіл. 4 вересня на сторінці у соціальній мережі X Міністра юстиції та Генпрокурора Польщі Збігнєва Зьобро з’явився допис: «У Третьому Рейху німці створювали пропагандистські фільми, які показували поляків як бандитів та вбивць. Сьогодні для цього вони мають Агнєшку Голланд». 20 вересня Президент Польщі Анджей Дуда в ефірі польського телеканалу TVP Info з Нью-Йорка, де він перебував на спеціальному засіданні Радбезу ООН щодо російської агресії проти України, на запитання журналістки про фільм «Зелений кордон» відповів: «Мені прикро, що такий фільм був знятий, який, як я чув, бо я не бачив фільму, у рішучий спосіб очорнює польських службовців. Читав таку думку, що фільм показує їх як заледве не садистів. Це люди, які виконують свої обов’язки. <…> Те, що пані Голланд так показує польських службовців, які виконують своє завдання для польського суспільства, для безпеки Польщі, то я не дивуюсь, що службовці Прикордонної служби, які ознайомилися з тим фільмом, вибачте, використали те гасло, яке ми знаємо з часу гітлерівської окупації, коли гітлерівські пропагандистські фільми показували в наших кінотеатрах: “Тільки свині сидять у кіно!”» Стрічку також розкритикували очільник партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський та прем’єр Польщі Матеуш Моравецький.
Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак у ранковому ефірі на Польському радіо в програмі Sygnały dnia / «Сигнали дня» підкреслив, що «Пані Голланд цим фільмом вписується в московську пропаганду, пропаганду Путіна, пропаганду Кремля». Як продовження цього твердження, «армією Путіна» назвав Качинський усіх тих, хто такі фільми створює, підтримує та сприймає їх позитивно.
З нагоди появи фільму навіть провели пресконференцію у Міністерстві внутрішніх справ та управління Польщі, під час якої заступник міністра МВСУ Блажей Побожи сказав, що фільм показує службовців у спосіб «вкрай несправедливий, вкрай несанкціонований». Також, на його думку, фільм є таким, «який кривдить прикордонників, солдатів, всіх тих, хто з ризиком для власного здоров’я та життя захищає польський кордон». Він також повідомив рішення Міністерства, згідно з яким у польських студійних кінотеатрах перед показами фільму має бути показаний «контекст» – спеціальний 30-тисекундний відеоролик, в якому зображені сцени штурму польсько-білоруського кордону білоруськими прикордонниками та біженцями. «У 2021 році розпочалася гібридна операція, спрямована проти Польщі. Служби, підпорядковані МВСУ, склали екзамен та зупинили атаку на наш кордон. Кілька місяців пізніше, для посилення безпеки нашої країни, на кордоні було збудовано сучасне загородження. Захищаємо польський кордон – безпечна Польща», – йдеться у відео. Ролик мав бути показаний на правах реклами перед фільмами в польських кінотеатрах. Для цього мали викупити час у рекламної компанії, з якою співпрацюють кінотеатри.
Обурена Голланд для видання Onet назвала рішення Міністерства тотальним безправ’ям. «Не знала, що вони мають вплив на кінотеатри. Такого ще ніколи не було. <…> У жодній демократичній країні щось подібне не повинно відбутися. Очікувала цькувань і реакції, але не очікувала, що вони зайдуть так далеко», – додала режисерка. До слова, у Кракові польські кінотеатри відмовилися показувати ролик. Згодом до них долучилися інші студійні кінотеатри країни.
Перед прем’єрою фільму також відбувалися акції крайньо правої молодіжної організації Всепольська молодь / Młodzież Wszechpolska («Наш вибір» писав про них у контексті акцій зриву виступів української письменниці Оксани Забужко). У Кракові вони зібрались кінотеатром під гаслами «Поляки для Польщі, а Польща для поляків», а також «Тільки свині сидять у кіно». Поруч з ними стояли представники ініціативи «Родини без кордонів» (ініціатива, що постала з метою допомагати жертвам міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні), які виступили з підтримкою фільму та проти заборони прийняття біженців з Близького Сходу. Їхніми гаслами були: «Стоп насиллю на кордонах», «Тільки зимою Польща біла», «Досить смерті на кордоні», «Вільне мистецтво без цензури».
Суд творців фільму із Зьобро
26 вересня стало відомо про вирок Окружного суду у Варшаві щодо висловлювань Зьобро про фільм «Зелений кордон». Суд заборонив міністрові публічну оцінку фільму режисерки, у яких він порівнював її або її діяльності з авторитарними злочинними режимами, «відомими з історії або сучасними, наприклад, Третім Рейхом, Радянським Союзом, сталінізмом, путінізмом».
Рішення суду Зьобро назвав «замахом на свободу слова».
До чого тут Тшасковський, Туск і Громадянська коаліція?
15 жовтня 2023 року у Польщі відбудеться перший тур парламентських виборів до Сейму та Сенату. Разом із виборами має відбутися також загальнопольський референдум, в якому польські громадяни будуть відповідати на чотири питання. Четверте питання стосується «підтримки прийняття тисяч нелегальних емігрантів з Близького Сходу та Африки, згідно з примусовим механізмом релокації, нав’язаним європейською бюрократією», а третє – «підтримки ліквідації стіни на кордоні Польщі та Білорусі».
Головним конкурентом на виборах, як і в попередні роки, для урядущої партії Право і справедливість є Громадянська коаліція (керівником якої є Дональд Туск). Соціологічне опитування, проведене 27 вересня 2023 року польською фундацією IBRiS (Інститутом ринкових та суспільних досліджень) для порталу Onet, стверджує, що опозиційна ГО може отримати 27 відсотків голосів польських виборців, а урядуща партія Право і справедливість понад 35, 1.
Мер Варшави, колишній віцеголова Громадянської платформи Рафал Тшасковський був опонентом Анджея Дуди під час президентських виборів у Польщі в 2020 році. У другому турі з невеликим відривом переміг Анджей Дуда, який набрав 51 відсоток голосів, у той час як Рафал Тшасковський набрав 48,7 відсотка. Критика проти Тшасковського з боку Права і справедливості стосується також і того, що фільм Агнєшки Голланд отримав від Мазовецького і варшавського фонду культури (фінансується з бюджету Варшави) 300 тисяч злотих.
Представники провладної партії закидають Агнєшці Голланд не лише діяльність з підтримки опозиційного політика Дональда Туска та Президента Варшави Рафала Тшасковського. У програмі Fakty czy kłamstwa? / «Факти чи брехня?» на польському провладному телеканалі TVP Info Голланд також звинувачували у підігруванні Путінові, некритичному підході до опрацювання фактів.
Аргументом на користь того, що Голланд своїм фільмом підтримує Дональда Туска та Громадянську коаліцію, критики також використовують сцену з фільму, де подруга Юлії Бася (Агата Кулевська) говорить, що завжди голосувала за Платформу (мається на увазі Громадянська платформа – партія, заснована Дональдом Туском, яка становить основу Громадянської коаліції). В іншій сцені – з психологічною консультацією, один з героїв Богдан (Мацей Штур) скаржиться Юлії, що має психологічні проблеми через те, що польський уряд підтримує «нацистський марш у Варшаві», маючи на увазі Марш Незалежності, який має відбутися до Дня Незалежності Польщі 11 листопада 2021 року.
Соціологічне опитування проведене IBRiS на замовлення радіо RMF FM та газети Rzezpospolita 22-23 вересня 2023 року свідчить, що 49,7 відсотка опитуваних переконані, що дистрибуція фільму «Зелений кордон» не буде мати впливу на результати парламентських виборів в Польщі, натомість 16,2 відсотка відповіли, що стрічка допоможе перемогти опозиції у виборах, а 10,7 відсотка відповіли, що фільм допоможе Праву та справедливості. Також 23,4 відсотка опитуваних не визначилися із відповіддю.
В інтерв’ю виданню Oko.press, опублікованому в день прем’єри фільму в Польщі, Агнєшка Голланд сказала:«”Зелений кордон” постав з моєї любові до Польщі. Ця Польща може мати різні обличчя <…> Для нас було важливо показати складність цієї ситуації [гуманітарної кризи на польсько-білоруському кордоні], складність людської природи та виборів, перед якими стоїмо. Йшлось про те, щоб у фільмі не було ані граму пропаганди <…> Я хотіла, щоб фільм мав максимальну вірогідність. На все, що я показую у фільмі, у мене є папери. Це було описано або сказано».
Євген Яковенко, Оксана Кузьменко