Пандемія і вступ до вищих закладів освіти в Польщі

0

Вступна кампанія стала черговим викликом у 2020 році. До нової реальності, продиктованої епідемією коронавірусу та посиленими карантинними заходами, намагаються підлаштуватись абітурієнти, працівники університетів та представники компаній-посередників.

Центр Києва. Поділ. Тут розташована «Slavic Languages Center» – компанія, що надає цілу низку послуг, пов’язаних із освітою в Польщі: окрім посередництва під час вступу до польських закладів освіти, організовує курси польської мови та екскурсійні тури закладами вищої освіти,  інформаційні зустрічі з представниками польських університетів та вступні іспити до деяких вишів.

Зараз у приміщенні центру тихо. У зв’язку з епідемією коронавірусу заняття з польської проводяться виключно онлайн. Менеджерський відділ, однак, продовжує працювати. Для них навіть цьогорічне літо – гаряча пора. Тут надають консультації абітурієнтам і їхнім батькам, контактують з університетами, візовими відділами та консульствами.

«Ми працюємо у звичному режимі. Роботи багато, як і в попередні роки», – розповідає заступниця директора Оксана Шульц. «Хоча зміни очевидні. У порівнянні з минулим роком незначно зменшилася кількість клієнтів, які, зі свого боку, стали більш вимогливими щодо вартості навчання й знижок для українських студентів. Вочевидь, карантин фінансово дався взнаки», – припускає спеціалістка.

Найгірше, за її словами, – нестабільність. Залишається багато відкритих питань, наприклад: якими будуть форма навчання й початок року для першокурсників. Це непокоїть батьків та абітурієнтів. Частина клієнтів, розповідає п. Оксана, мають сумніви щодо того, чи варто обирати платну форму навчання, якщо воно буде дистанційним.

Навчання у вишах. Дистанційне чи стаціонарне?

Ігор К.  – батько двох дітей. Молодший син є абітурієнтом.  Родина з боку матері має польське коріння. Це, а також наявність карти поляка, окреслили  вибір місця навчання. Старша донька – уже випускниця польського вишу, тому родина має досвід вступу й навчання в Польщі.  Днями отримали результати іспитів до польського університету, які виявились успішними.

«Звісно, епідемія коронавірусу змусила нас похвилюватись. Однак у підсумку вийшло навіть на нашу користь, тому що всі питання вирішувалися дистанційно й нам не довелося їхати складати іспити в інше місто, як це було у випадку зі вступом старшої доньки. Відбір відбувся виключно за результатами навчання в Україні», – розповідає п. Ігор. І додає: «Навчання оцінювалося за результатами першого семестру випускного класу. Напевно, оцінки, які отримують учні під час дистанційного навчання, не є для них переконливим аргументом успішності».

Попри скептичні настрої щодо дистанційного навчання, схоже, українські студенти змушені будуть прийняти нову реальність, де навчання в режимі онлайн не буде чимось незвичним.

На практиці кожен університет самостійно приймає рішення щодо функціонування в умовах епідемії. Як повідомляє освітній портал Perspektywy, найбільші польські виші вже озвучили відповіді на питання про навчання в зимовому семестрі 2020–2021. У цьогорічного лідера серед  вищих закладів  освіти, за версією рейтингу Perspektywy,  Ягеллонського університету кожен факультет самостійно вирішує, які заняття будуть проводити дистанційно, а які стаціонарно. Крім цього, керівництво вишу наголосило: не виключено, що весь університет перейде на дистанційну форму навчання, якщо епідеміологічна ситуація погіршиться.

Варшавський університет на початку серпня оголосив,  що лекції будуть проводитися виключно онлайн, а практичні – стаціонарно, у малих групах. Гірничо-металургійна академія у Кракові взагалі встановила ліміти кількості студентів, які можуть брати участь у тому чи іншому виді занять. Вища економічна школа у Варшаві задекларувала –  навчання відбуватиметься виключно дистанційно, а рішення щодо іспитової сесії буде прийняте лише 31 грудня.

«У нашому університеті ще в червні старий та новий склади ректорів і деканів обговорювали, як буде виглядати навчальний процес у 2020–2021 роках», – розповідає працівник відділу Східного партнерства Люблінської політехніки Антон Блажеєв: «Вирішили, що якщо пандемія триватиме, університет перейде на гібридну форму навчання: лекції, практичні будуть дистанційними,  лабораторні заняття та семінари мінімум у 50% повинні відбуватимуться стаціонарно. А ось вступні іспити, які в нас проходять лише на напрямку «Архітектура», будуть онлайн. Протягом декількох днів перед іспитом усі кандидати зможуть протестувати програму».

Та, за словами фахівця, така непевність щодо форми навчання жодним чином не вплинула на обсяги іноземців, що мають намір вчитись у їхньому виші, – другий рік поспіль їх досить  багато. Хоча остаточні висновки робити ще рано, проте ще у низці університетів заявили, що труднощі, викликані пандемією, на кількість іноземних абітурієнтів не вплинули. Серед них – Університет Марії Кюрі-Склодовської у Любліні.

«Через карантин у нашому університеті змістилися дати вступної компанії та виникли труднощі з передачею документів безпосередньо вступниками до університету. Однак ми це компенсуємо за рахунок допомоги безкоштовних центрів УМКС, які знаходяться в Хмельницькому та Львові, а також дистанційного працівника, який працює на території Рівненської та Волинської областей», – розповідає Вікторія Бовсунівська, представниця УМКС.  – «Пандемія на кількість охочих навчатись у нашому університеті кардинально не вплинула. За офіційними даними, на навчання зареєстровано стільки ж іноземних абітурієнтів у порівнянні з минулим роком».

Зміна графіків

Графіки вступних кампаній посунулися не лише в люблінському університеті. Подібна ситуація прослідковується в більшості польських вишів. Якщо в попередні роки наприкінці липня вступники здебільшого вже мали рішення про вступ і готували документи на отримання студентської візи, або ж навіть виїжджали на мовні курси, то в серпні цього року лише триває прийом документів.

Ягеллонський університет питання вступної кампанії в умовах епідеміологічної ситуації розв’язує шляхом запуску додаткових турів прийому документів – до «заповнення визначеного ліміту місць або до закінчення терміну останнього додаткового туру». Згідно з інформацією, опублікованою на сайті, позаду два тури набору документів.  Розпочався третій, в рамках якого документи та оплати приймаються до 24 серпня. Водночас передбачено четвертий додатковий набір – документи можна буде надіслати до 14 вересня.

Подібна ситуація в Лодзінському політехнічному університеті. Тут відскановані документи від іноземних студентів приймають до 18 серпня. Водночас обіцяють: за наявності вільних місць для осіб, яким не треба буде віза, аби розпочати навчання, передбачено додатковий набір до 25 вересня.

«Зміщені графіки не створюють особливих проблем. Найбільш незрозуміла ситуація із вступом у технікуми та ліцеї. Більше інформації охочі здобувати середню освіту в Польщі зможуть отримати лише після того, як завершиться вступна кампанія для польських учнів, яка триватиме щонайменше до середини серпня», – розповідає п. Оксана зі «Slavic Languages Center».

Відрізняються й дати початку навчання. Так, у Варшавському університеті воно розпочнеться 15 жовтня.  Зазначається, що першу половину місяця присвятять завершенню рекрутаційних питань.

15 жовтня розпочнеться навчальний рік і для першокурсників Люблінської політехніки. А ось в Університеті Марії Кюрі-Склодовської наразі дати початку навчання залишаються незмінними – 1 жовтня. Тут сподіваються, що ситуація із пандемією полегшиться і до навчання всі приступлять у відповідні терміни.

Кордон і карантин

У Польщі понад 50% усіх іноземних студентів становлять українці. Серед причин, чому обирають польські виші – співвідношення ціни і якості та диплом країни ЄС, що надає ширші можливості в подальшому працевлаштуванні, а також географічна близькість, меншою мірою – подібність мови й культури.

Згідно з дослідженнями Інституту публічних справ із 2018 року, 80% опитаних українських студентів були задоволені навчанням у польському університеті, а 70% задекларували хороше чи дуже хороше ставлення до них з боку поляків.

Польські університети зацікавленні в залученні іноземних студентів, адже ті частково компенсують демографічні прогалини (згідно зі статистичними даними, кількість польських студентів систематично зменшується). Для підприємств студенти, які мають дозвіл на перебування та роботу в Польщі, є привабливими працівниками, особливо для тимчасової роботи. Приватні виші взагалі, як правило, функціонують за рахунок оплат за навчання.

Абітурієнтові з України створено сприятливі умови для вступу в польські виші: на сторінках – детальні інструкції, у відділах рекрутації – україномовні спеціалісти й консультанти.

Приязне ставлення, однак, не завжди поширюється на комунікацію при залагодженні формальностей чи перетині кордону. Та формально на час пандемії ситуація з перетином кордону прописана чітко: студенти, які здобувають освіту в Польщі, та їхні опікуни, котрі перетинають кордон разом із ними як супроводжуючі особи, мають право на в’їзд на територію Республіки Польща без обов’язку проходження 14-денного карантину.

До речі, на початку літа таке привілейоване становище навіть викликало обурення у студентів – громадян Польщі, які навчаються за кордоном.  Протягом червня, на відміну від закордонних колег, що здобувають освіту в Польщі (зокрема, українців), вони зобов’язані були пройти карантин. Про таке відмінне трактування йшлося навіть у зверненні речника громадянських прав до міністра вищої освіти. Згодом ситуацію виправили.

На запитання, як новоспеченим студентам вдається залагоджувати формальності в консульствах, Оксана Шульц зі «Slavic Language Center» розповідає: «Важче було минулого року, коли змінили вимоги для отримання віз, у зв’язку з чим виникали непорозуміння й конфлікти. На даний момент ситуація стабілізувалась, і, попри те що, згідно з офіційною інформацією, чекати на документи можна до двох місяців, всі, хто вже подав заявки, отримали візи досить оперативно. Консульства йдуть студентам назустріч. Сподіваємося, так буде і надалі».

Оксана КУЗЬМЕНКО

Share.