Напередодні початку вступної кампанії до польських університетів, у Польщі набули чинності зміни до Закону про іноземців у Польщі. Серед нововведень — зміни умов в’їзду та легального перебування студентів-іноземців. З якими проблемами стикнулися українці, що планували цьогоріч виїхати на навчання до сусідньої Польщі?
«Кредитний ліміт у 60 тисяч? У телефонному режимі консультант говорив 10! Як ви не знаєте? Тут що працюють некомпетентні люди?» – чути бурхливу реакцію батьків майбутніх студентів з України у відповідь на коментарі працівника візового центру. Атмосфера напружена. Емоції на межі.
Останніми днями у візових центрах гаряче. У польських закладах вищої освіти фінали вступних кампаній, а це означає, що новоспечені студенти з України якраз отримують довідки про зарахування до польських університетів і складають заявки на студентську візу. На етапі, коли, здавалось, найскладніше позаду, було ухвалено нові вимоги для отримання віз. Для багатьох це виявилось важким випробуванням.
Конкретний перелік документів та суми, наявність яких необхідна для отримання національні студентської візи, на сайті посольства було опубліковано лише кілька днів тому. До цього, у телефонному режимі консультанти візових центрів і працівники посольства називали різні цифри і плутались у вимогах.
Зміни до закону про іноземців вступили у дію 27 квітня і схоже учасникам цьогорічної вступної кампанії не пощастило найбільше. Адже алгоритм прийому документів, здається, ще не встигли випрацювати досі.
Зміни до закону про іноземців
В’їзд та перебування іноземців з метою проведення наукових досліджень, навчання у закладах вищої освіти, стажування та участі у європейських волонтерських програмах є головними пунктами змін до Закону про іноземців. Таким чином польське законодавство адаптується до директиви Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу щодо умов в’їзду та перебування громадян країн, що не є членами ЄС.
Студентська та наукова мобільність, доступ до ринку праці, категоризація національних віз — це основні пункти, яких торкаються нововведення. Ще однією з важливих порушених у законі тем є викорінення так званого туристичного перебування та фіктивного студентства, коли іноземець в’їжджає до Польщі на основі туристичної чи студентської візи з фактичною метою працювати.
Згідно зі змінами до закону, тих, хто складає документи на національну студентську візу, чекає ретельна перевірка коштів на проживання студентів у Польщі під час навчання. Перевірки та ліцензування повинні торкнутись і навчальних закладів, щоправда, недержавних.
Студентська віза. Така близька і така далека
«Ми не зможемо впоратись із цими вимогами. Як нам найшвидше повернути атестат? – плаче у телефонну слухавку мама українського абітурієнта. – Що ж нам робити? В українських університетах останній день прийому документів».
Її син Владислав вступив до одного з приватних Люблінських вишів на безплатне навчання на напрямку «Інформатика». Він зарезервував та оплатив проживання у гуртожитку. Оригінал свідоцтва про закінчення навчального закладу в Україні уже знаходиться у Любліні. Ще вчора щаслива родина розмірковувала про можливість пошуку стипендій. Сьогодні, після ознайомлення з фінансовими вимогами посольства щодо отримання студентської візи, переконані, вони не зможуть їх виконати і налякані, що вступну кампанію в Україні вони теж проґавили.
У переліку документів, які цьогоріч вимагають для отримання студентської візи, крім довідки про зарахування, з’явилася низка нових: підтвердження здійснення оплати за навчання (видане навчальним закладом!), документ, що підтверджує вартість проживання (договір оренди житла чи довідка з гуртожитку, на яких обов’язково має бути вказана сума за проживання) та документи, що підтверджують наявність коштів на покриття витрат та повернення до країни походження.
Крім цього, батьки неповнолітніх студентів повинні надати нотаріально посвідчений “спонсорський лист” та документи, що підтверджують наявність коштів.
Довести наявність останніх можна за допомогою дорожніх чеків, довідок про працевлаштування та заробітну плату, свідоцтва про суму ліміту на банківській картці, свідоцтво про наявність коштів у польському банку. Слово «польський» виділено великими літерами і додатково зазначено: свідоцтво ні з Кредо банку, ні Ідея банку, ні будь-якого іншого банку, який знаходиться в Україні не підходить.
Окреслено навіть суму, наявність якої необхідно довести. «На 365-денну візу заявник повинен мати щонайменше 8,612 злотих за формулою 701 множимо на 12, плюс 200 (прим.: 701 злотий — мінімальна сума на кожен місяць запланованого перебування однієї особи, а 200 злотих — кошти на повернення). Плюс кошти, необхідні для покриття витрат на проживання, які вираховуються з документа, який підтверджує місце проживання (з договору про оренду житла або з довідки з гуртожитку) – місячна оплата за проживання помножено на кількість місяців перебування в Польщі. Якщо щомісячна оплата за гуртожиток складає 300 злотих, тоді витрати на проживання за рік будуть складати 3 600 злотих на проживання на рік».
Крім цього, консульство залишає за собою право викликати на співбесіду заявника для оцінки, «чи його рівень володіння мовою, якою проходитиме навчання, є достатнім для навчання у навчальному закладі».
Нові вимоги стосуються усіх студентів з України, а не лише першокурсників.
Терміни розгляду документів
Серед інших нововведень — терміни розгляди візових заявок, які стали значно довшими. У посольстві обіцяють — документи будуть розглядати до 60 днів. Минулого року, до слова, студентську візу можна було отримати за тиждень.
Відтак, студенти вимушені масово відмовлятися від участі у літніх підготовчих курсах при університетах. Адже навіть за умови повної оплати курсу, немає гарантії того, що візу видадуть вчасно.
У низці університетів такі курси для новоприбулих студентів починаються у серпні. На листи до консульств з проханням пришвидшити розгляд документів, з огляду на дату початку навчання, студенти отримують відмову: «Можливості пришвидшити розгляд справи немає». Для цих студентів надія вчасно прибути на заняття вже зникла.
Українські студенти у Польщі
Українці — найбільш численна група серед іноземних студентів. У 2017/2018 навчальному році у Польщі здобували вищу освіту понад 37 тисяч громадян України.
У 2018 році Інституту громадських справ з Польщі та CEDOS з України провели масштабне дослідження, присвячене українському студентству. Згідно з результатами, українські студенти є доволі цінним надбанням як для польських університетів, так і для польських роботодавців: в університетах українці частково компенсують демографічні прогалини, для підприємств студенти, які мають дозвіл на перебування та роботу в Польщі, є привабливими працівникам, особливо для тимчасової роботи, до якої не так просто залучити людей. Крім цього, важко переоцінити роль закордонних студентів для приватних вишів, які, як правило, функціонують коштом оплат за навчання.
Водночас згідно з цим же дослідженням понад третина українських студентів планує після навчання переїхати у іншу країну ЄС чи навіть світу.
«Вищі заклади освіти, зокрема приватні, самостійно проводять кампанії з метою залучення українських студентів до Польщі, водночас Польща мусить ще багато чого зробити, аби спростити закордонним студентам життя і освіту», – йдеться у преамбулі дослідження.
У той час, коли експерти закликають докласти зусиль для покращення умов українців, аби вони якнайдовше залишались у Польщі, польський уряд робить кроки, які можуть значно вплинути на зменшення кількості студентів з України.
«Візове питання цьогоріч є насправді проблемним», – говорить директор Центру польської мови і культури Slavic Languages Center Магдалена Григор’єв.
Компанія понад 10 років проводить курси з вивчення польської мови у Києві, ознайомчі тури у Польщу та підтримку абітурієнтів під час вступу до польських закладів освіти. З такою складною ситуацією зустрічаються вперше: «Кілька осіб уже відмовилось від навчання у Польщі, бо не можуть надати документи, які вимагають у консульствах. Партнерські університети намагаються сприяти нам у отриманні необхідних довідок, але, боюсь, все це може значно вплинути на вибір університету і країни навчання для студентів з України у майбутньому році. Не на користь Польщі».
Оксана КУЗЬМЕНКО
Читайте також: Як живеться українським студентам у Польщі
Читайте також: Зміни в Законі «Про іноземців»
Читайте також: Вища освіта в Польщі: що варто знати перед вступом
Читайте також: 10 міфів про навчання в Польщі
Читайте також: Польща для студентів: найкращі виші та найбільш перспективні факультети