27 грудня 2023 року Міністр культури та національної спадщини оголосив про ліквідацію трьох державних медіакомпаній: Польського телебачення, Польського радіо та Польської агенції преси. Таке розпорядження було прийняття у відповідь на рішення президента Польщі Анджея Дуди щодо призупинення фінансування державних засобів масової інформації. Ця ситуація є продовженням конфлікту навколо польських медіа, котрий триває між колишньою урядущою партією Право і справедливість та теперішнім коаліційним урядом. Розповідаємо, що відбувається.
27 грудня на сторінці Міністерства культури та національної спадщини Польщі у мережі Х з’явилося звернення міністра культури та національної спадщини Бартоломєя Сєнкевича, у якому оголошувалося про ліквідацію трьох державних медіакомпаній: Польського телебачення / Telewizja Polska S.A., Польського радіо / Polskie Radio S.A. та Польської агенції преси / Polska Agencja Prasowa S.A. Своє рішення Міністр аргументував тим, що 23 грудня Президент Польщі вирішив заветувати законопроєкт про державний бюджет на 2024 рік, який передбачав виділення на наступний рік 3 мільярдів злотих для трьох вищезгаданих державних компаній.
«У ситуації, що склалася, така дія дозволить забезпечити подальше функціонування цих компаній, провести в них необхідну реструктуризацію та запобігти звільненню працівників, зайнятих у вищезгаданих компаніях, у зв’язку з відсутністю фінансування. Статус ліквідації може бути відкликаний власником у будь-який момент», – зазначено у заяві Бартоломєя Сєнкевича на сторінці міністерства культури та національної спадщини Польщі у мережі Х.
Komunikat Ministra Kultury i Dziedzictwa Narodowego
W związku z decyzją Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej o wstrzymaniu finansowania mediów publicznych podjąłem decyzję o postawieniu w stan likwidacji spółek Telewizja Polska S.A., Polskie Radio S.A. oraz Polskiej Agencji… pic.twitter.com/gXXQMxNMrS
— Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego (@kultura_gov_pl) December 27, 2023
Що відбувається?
У вівторок, 19 грудня, парламентська коаліція – Громадянська коаліція, Третій шлях, Ліві – разом з Конфедерацією ухвалили рішення про необхідність покращення роботи суспільних мовників. У ньому вони закликали новий уряд Дональда Туска «вжити негайних коригувальних заходів» і «забезпечити належне функціонування підрозділів громадського радіо і телебачення та Польського агентства преси відповідно до стандартів верховенства права під час перехідного періоду – тобто до прийняття та впровадження відповідних законодавчих рішень». Постанова оцінила Національну раду з питань медіа як неконституційну – саме цьому органу у 2016 році ПіС довірила управління медіакомпаніями коштом Національної ради з питань телерадіомовлення.
У середу вранці Міністерство культури Польщі оголосило, що міністр культури та національної спадщини Бартоломєй Сєнкевич «19 грудня 2023 року звільнив чинних голів правлінь Польського телебачення / Telewizja Polska S.A., Польського радіо / Polskie Radio S.A. та Польської агенції преси / Polska Agencja Prasowa S.A., а також наглядові ради».
«Міністр призначив нові наглядові ради зазначених компаній, які призначили нові правління компаній», – йдеться у повідомленні Мінкульту. У міністерстві не розголошували, хто увійшов до нових наглядових рад та правління.
«Необхідність такого роду дій та їх обґрунтованість визначені резолюцією Сейму Республіки Польща від 19 грудня 2023 року про відновлення правового порядку, неупередженості, надійності суспільних ЗМІ та Польського агентства преси», – пояснюють у Мінкульті.
У зв’язку зі ситуацією навколо державних медіа, 23 грудня Президент Анджей Дуда вирішив заветувати законопроєкт про державний бюджет на 2024 рік. «Я ухвалив рішення накласти вето на проєкт державного бюджету на 2024 рік, який включає 3 мільярди злотих на державні медіа. З цим не можна погодитися з огляду на кричуще порушення Конституції та принципів демократичної правової держави. Суспільні медіа повинні бути спочатку справедливо і законно відновленні», – зазначив Президент Польщі у своєму профілі у мережі Х.
Натомість 27 грудня Президент подав власний проєкт бюджету, де передбачено підвищення зарплат для вчителів, проте без коштів для фінансування державних медіакомпаній. Своєю чергою, 28 грудня уряд на чолі з прем’єром Дональдом Туском подав до парламенту новий проєкт бюджету, де невикористанні 3 мільярди злотих були перенаправлені на лікування онкохворих дітей.
Що стало причиною «війни за медіа»?
Аналітики зазначають, що ситуація зі свободою слова у Польщі почала погіршуватися ще після осінніх парламентських виборів у 2015 році, на яких перемогу здобула права консервативна партія Право і справедливість. Серед запроваджених тим урядом змін – спроби перетворення суспільного мовника TVP на підконтрольний уряду.
Перші кроки у цьому напрямку розпочалися наприкінці того ж року. Нові положення закону Про телебачення і радіомовлення передбачали, що звільнення та призначення членів керівництва суспільних медіа переходять виключно до компетенції міністра державної скарбниці, а не до Національної ради з телебачення і радіомовлення, як було раніше. Відтак вплив на те, хто керуватиме мовником, мав міністр, що підпорядковувався прем’єрові, а не члени Національної Ради, до якої входили представники від сейму, сенату і президента. Зміни, що відбувалися після цього, лише закріплювали повний контроль уряду над суспільним мовником. Помітно змінився і дискурс суспільних медіа.
Водночас урядуща партія Право і справедливість (яка мала більшість у парламенті) неодноразово запроваджувала ініціативи, що сприяли би підпорядкуванню польських медіа державі. Їх наслідками були, зокрема, неодноразові акції протестів. Так, у 2021 році відбувся протест незалежних медіа – 10 лютого більшість польських медіа вийшли в ефір з чорним екраном із гаслом «Медіа без вибору». Такими ж були обкладинки друкованих ЗМІ. Тоді причиною протесту стали спроби польської влади ввести додатковий податок на доходи мас-медіа, які вони отримують від реклами. «Податок на рекламу є потужним ударом для вільних медіа. Більшість із них існують коштом прибутків з реклами. Таким чином влада унеможливить дорогі розслідування, клопітку перевірку фактів і придушить критику. Так Орбан позбувся вільних медіа в Угорщині», – писала тоді Gazeta Wyborcza.
У серпні того ж року люди вийшли на вулиці, протестуючи проти ухвалення польським урядом чергових змін до закону Про телебачення і радіомовлення – так званого Lex TVN. Правки забороняли би мати більшу частку капіталу в польських медіа суб’єктам з-поза Європейського економічного простору. За словами ініціаторів законопроєкту, це мало зміцнити національну безпеку країни та унеможливити впливи з недемократичних країн, таких як Росія, Китай чи арабські країни. Насправді перший, хто опинився під прицілом цих змін – TVN – мовник, що фінансується з США, і є альтернативою суспільним/державним телеканалам, які після приходу до влади Право і справедливості почали методично перетворюватися на пропагандистський рупор влади. За даними Репортерів без кордонів за правління ПіС Польща опустилася у Світовому індексі свободи преси з 18 на 57 місце.
У теперішній ситуації, коли Право і справедливість втратила більшість у парламенті, діячі цієї політичної сили не погоджуються із реформування державних медіакомпаній, бо це означатиме, зокрема, втрату власних впливів у них.
Коментуючи всю цю ситуацію навколо державних медіа, Президент Анджей Дуда говорить про «порушення конституційних принципів та законів», в той час, як Прем’єр-міністр Дональд Туск каже, що це «відновлення правового порядку і звичайної порядності у суспільному житті».
Шукаючи можливості обійти Президентське вето новий уряд вирішив піти на радикальний крок і взагалі ліквідувати державні медіакомпанії. Без державних коштів мовникам загрожує банкрутство, проте, Дональд Туск запевнив, що не допустить до цього, оскільки як глава уряду має у своєму розпорядженні бюджетний резерв. Але він оголосив, що на компанії чекає реструктуризація та зменшення фінансування, особливо для TVP, яку він назвав «авгієвою стайнею».
Як пояснює видання Rzeczpospolita, ліквідація суспільних медіа на практиці означає призначення ліквідаторів, які переймають від правління повноваження з управління компаніями та репрезентують їхні інтереси. Таким чином, міністр, який приймає рішення про ліквідацію компанії, може призначити ліквідатора або ліквідаторів з-поза меж наявних структур Польського телебачення, Польського радіо та Польської агенції преси. Міністр може ініціювати таку процедуру самостійно, без згоди Національної ради з питань медіа або будь-якого іншого органу. Щонайважливіше, процес ліквідації не означає припинення мовлення вищезгаданих державних медіа.
Водночас процедура ліквідації суспільних мовників може бути неможливою без внесення парламентом відповідних поправок до законодавчих актів, адже державні медіа існують на підставі законів про телерадіомовлення та Польське агентство преси. За нинішньої політичної ситуації така ініціатива може бути приречена на провал через ймовірне вето президента Анджея Дуди.
Зауважимо, що процедура ліквідації не обмежена в часі, через що вона може тривати навіть до кількох років, що дає змогу міністру провести організаційні зміни державних медіакомпаній навіть без припинення їхнього мовлення. «Це може тривати навіть півтора року, тобто до наступних президентських виборів, після яких можуть виникнути умови для змін у законодавстві про суспільні медіа», – пояснила виданню Rzeczpospolita професор Катажина Білевська, адвокат і партнер в юридичній фірмі BLSK Legal.
Д.Д.
Читайте також: Боротьба за польські незалежні медіа.