У Польщі вже декілька тижнів у мережі точаться дискусії навколо дуету Sw@da x Niczos – кандидатів на представників країни на цьогорічному конкурсі Євробачення. Вперше в історії польського національного відбору представники співають підляською мовою – розмовним діалектом Північного Підляшшя. Це викликало хвилю обговорення: і якщо одні, зокрема деякі мешканці Підляшшя, пишуть, що вони зворушені цим номером, то інші наголошують, що це не має жодного стосунку до польської культури, популярність пісні продиктована подібністю до української мови і погано репрезентує Польщу.
З цього року на конкурс пісень до Євробачення можна було зголошувати пісні написані регіональною мовою, на діалекті чи говірці. Відтак до фіналу польського національного відбору на конкурс Євробачення потрапив дует Sw@da x Niczos. Виконавці вирізняються серед інших учасників цьогорічного польського конкурсу Євробачення тим, що вони виконують свою композицію Lusterka підляською мовою.
Дует складається з польсько-колумбійського продюсера Віктора Щигела (Sw@da) та польської виконавиці Ніки Юрчук (Niczos). Музиканти офіційно співпрацюють від 2023 року, однак вони познайомилися 5 років тому на конкурсі фолькової музики Nowa Tradycja.
Музиканти походять з Підляшшя – території сучасного Підляського воєводства, для якого характерна мультикультурність. На території Підляшшя можна знайти села, де переважна більшість мешканців – представники української чи білоруської меншини. У цьому регіоні поширена своєрідна говірка: місцеві жителі кажуть, що це проста, своя, руська мова, що вони розмовляють «по-свойому», «по-нашому».
«Звучить, наче українською»
14 січня польський телеканал TVP оголосив фіналістів національного відбору на конкурс Євробачення-2025, який пройде у Швейцарії. Усього до фіналу потрапили 10 виконавців. Однак саме дует Sw@da x Niczos викликав хвилю обговорення. Так, у користувачів соціальних мереж розділилися думки, що це за мова та чи має право ця пісня репрезентувати польську культуру.
У коментарях під відео з виступом дуету на національному відборі значна частина користувачів висловлюють своє захоплення композицією.
«Я дуже розчулена, бо я народилася й живу на Підляшші, близько до білоруського кордону. Колись я соромилася своєї говірки, а тепер пишаюся», – написала одна з коментаторок.
«Дуже гарна пісня, а те, що вона підляською – ще краще», – пише інший коментатор.
«Найкраща пропозиція, мають виграти», – написала у коментарях на facebook-сторінці Telewizja Polska одна з користувачок мережі.
Однак інші користувачі обурені, що до фіналу національного відбору потрапила пісня, виконана підляською мовою. Як зазначають на сторінці телеканал TVP, деякі коментатори звинувачують виконавців у потуранні українській меншині в Польщі.
«Ця пісня має популярність, бо для тих, хто не дуже добре розуміється, вона звучить, наче українською. В Польщі кілька мільйонів цього є, а половина поляків мають якийсь фетиш, аби промувати все, що є українською. Ще кілька років тому ніхто б таким не цікавився», – читаємо в одному з коментарів у facebook.
Інший дописувач переконує: «Це такий підляський діалект, що навіть мешканці Підляшшя його не чули».
Журналіст видання Gazeta Wyborcza повідомив, що у коментарях на платформі X він побачив вислови, які звинувачують організаторів у «українізації Польщі» та у небезпечних конотаціях із російською мовою. «Це гидко. Немає нічого спільного з нашою гарною Польщею», – процитував він одного із коментаторів.
У коментарях на сторінці Telewizja Polska можна також побачити думки, що немає чогось такого, як підляська мова.
«На Підляшші розмовляють польською, а не білоруською. Вони могли б виконати приспів лише цією мовою. Це підходить тільки для презентування Білорусі», – написав один з коментаторів.
«Чим більше говоритимуть про підляську мову, тим швидше люди вилікуються від ксенофобії»
Дискусію про мову пісні Lusterka підтримали і польські лінгвісти. Польський перекладач, журналіст, есеїст і популяризатор підляської мови Ян Максимюк підкреслює, що цією мовою розмовляють українці, білоруси й поляки (усього близько 50 тисяч осіб). Він зауважив, що пісня Lusterka є еклектичним поєднанням діалектів. «Її початок є підляською говіркою з українськими рисами, а далі переважає підляська говірка з білоруськими рисами. В текст потрапило також декілька російських слів, а одне слово виконавиця придумала сама. Ця пісня добре віддзеркалює нашу національну ситуацію», – говорить він у коментарі для Gazeta Wyborcza. Він також зазначив, що вірить, що завдяки пісні Lusterka локальна мова закріпиться у свідомості польського суспільства. «Чим більше говоритимуть про підляську мову, тим швидше люди вилікуються від ксенофобії», – підкреслив Ян Максимюк.
Натомість професор Генрик Дуда з кафедри польської мови Люблінського католицького університету наголошує, що мова, яка звучить у композиції, не є ані польською, ані жодним діалектом польської мови. «Sw@da x Niczos не співають жодним діалектом польської мови. На півдні Підляшшя поширені українські говірки. Ці говірки, про які часом не знають навіть лінгвісти, сягають на північ аж до річки Нарва. Далі на півночі поширені білоруські говірки», – зазначає він. Генрик Дуда також зауважив, що відомо про спроби кодифікувати ці говірки Підляшшя та створити підляську літературну мікромову, однак важко сказати, на якому етапі перебуває цей процес.
Перша вистава підляською, створена на основі твору Оксани Забужко
Як зазначає Gazeta Wyborcza, Sw@da та Nicos не перші митці, які послуговувалися у своїй творчості підляською мовою. З 1980-х років цією мовою пише Зоя Сачко, білоруська поетеса, яка публікується в Польщі та за кордоном, зокрема в «Magazyn Literacki» та «Literatur und Kritik». Письменник Віктор Стахвюк видав підляською збірку віршів «Bahrovy tiêń», історико-етнографічний нарис «Siva zozula» та роман «Podych temry». Підляською також говорять, зокрема, письменниця Галина Максимюк, а також етнограф та історик Доротеуш Фіонік.
Доротеуш Фіонік відомий, зокрема, тим, що заснував Музей малої Батьківщини в Студзіводах, є співтворцем студії фольклору підляських білорусів Żemerwa. Він пише та видає книжки, присвячені Підляшшю (деякі також підляською), а разом з учнями місцевих шкіл творить журнал «Bielski Hostineć». Син Доротеуша Фіоніка Еліяш співає та читає реп підляською під ніком Fiołek.
Вистави підляською мовою ставить театр Czrevo, заснований актрисою та режисеркою з Більська Підляського Йоанною Трок. У 2011 році відбулася прем’єра монодрами Ja j u poli verboju rosła, навіяної культурою білорусів Підляшшя. В основу вистави ліг текст Оксани Забужко «Казка про калинову сопілку». Це перша в історії театральна п’єса, написана підляською. Забужко мала можливість переглянути виставу у 2012 році під час фестивалю Inne Brzmienia.
Що останньої середи місяця Polskie Radio Białystok транслює також програму «по-свойому». Проте, як зазначають у Gazeta Wyborcza, найрізноманітніші варіації підляських говірок частіше можна почути на місцевих радіостанціях, слухаючи передачі, в яких жителі телефонують у студію, щоб замовити пісню чи поділитися своїми думками.
«Ми показуємо, що Польща не є однорідною»
Дискусію навколо пісні коментує й сама співачка Ніка Юрчук. У коментарі для Gazeta Wyborcza вона підкреслює, що традиційна культура – це величезне багатство й не можна відмовлятися від поєднання народного й сучасного, а варто брати з цього щось цікаве й працювати над власною творчістю. Виконавиця підкреслює, що вона не має заміру зіштовхувати людей, але її тішить той факт, що все більше людей знають про підляську мову. «Ми показуємо, що Польща не є однорідною. Прикордоння – це цікаве місце, оскільки там змішуються різні культури. Ми хочемо поєднувати, а не розділювати, показати, що ми можемо жити усі разом. На наші концерти приходять як поляки, так білоруси й українці. І усі добре розважаються, незалежно від національності», – говорить Ніка Юрчук.
Фінал польського національного відбору на Євробачення-2025 відбудеться у п’ятницю, 14 лютого. Трансляція почнеться о 20:45 на телеканалі TVP2 та онлайн на платформі TVP VOD.
Україну на цьогорічному пісенному конкурсі представлятиме гурт Ziferblat.
Тетяна Шарапова
Джерело: Gazeta Wyborcza, BBC Україна
