Польща була однією з перших країн, які надали військову допомогу Україні. Щодо важкого озброєння, наприклад, танків, то Польща відгукнулась першою. Це була велика і конкретна підтримка української армії у перші місяці повномасштабного російського вторгнення. Втім, про польську військову допомогу вже рік немає жодних новин, окрім запевнень про її продовження. Порівняно з діяльністю інших європейських партнерів це викликає чимало запитань.
Оскільки військова допомога США Україні паралізована, інші партнери намагаються активізувати свої поставки зброї, амуніції та обладнання. На першому місці в Європі – Німеччина, яка наприкінці березня оголосила про черговий великий пакет допомоги, що охоплює різні види озброєння та спецтехніку, зокрема безпілотники та боєприпаси різного калібру. Однак не лише Німеччина збільшує військову допомогу. Минулого місяця багато європейських партнерів оголосили про нові поставки зброї. Данія підготувала вже 16-й пакет військової допомоги Україні на загальну суму 2,3 мільярда данських крон (337 мільйонів доларів). Новий пакет передбачає надання артилерійських систем CAESAR, самохідних 120-мм мінометів та 155-мм боєприпасів.
Фінляндія оголосила про 23-й пакет допомоги на 188 мільйонів євро До нього увійдуть системи ППО та артилерійські боєприпаси.
Велика Британія відправить до України партію обладнання для розмінування, яке дозволить бронетехніці прокладати безпечні маршрути, повідомило британське Міноборони.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль нещодавно поінформував, що Україна та Латвія домовилися про спільне виробництво снарядів і безпілотників.
Своєю чергою прем’єр-міністерка Литви Інґріда Шимоніте повідомила про виділення 2 мільйонів євро на закупівлю трьох тисяч FPV-дронів для України. Крім того, країна вже спрямувала 35 мільйонів євро на чеську ініціативу щодо закупівлі артилерійських боєприпасів Україні.
Навіть Сполученим Штатам, попри постійну тупикову ситуацію в Конгресі, вдалося передати один пакет військової допомоги із заощаджених грошей у розмірі 300 мільйонів доларів, до якого зокрема увійшли ПЗРК Stinger та снаряди до систем HIMARS.
Це далеко не повний перелік країн, які нещодавно надали військову допомогу Україні. Але в інформації про наступні пакети допомоги українській армії упродовж багатьох місяців не було країни, яка дуже допомагала Україні на початку повномасштабного російського вторгнення. Йдеться про Польщу.
Польща – одна з піонерів постачань зброї України
У Варшаві рішення про передачу Україні перших зразків озброєння ухвалили наприкінці січня 2022 року, коли ситуація відчутно загострювалася. На початку лютого почали надходити переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК) Grom та новітні пускові установки «Перун» (ПЗРК Piorun). Тоді ж вирішено було поставити легкі піхотні міномети калібру 60 мм LMP-2017 та ручні 40-мм гранатомети RGP-40.
А після початку повномасштабної війни, Польща швидко вирішила передати Україні важке озброєння, зокрема танки та літаки, таке необхідне на першому етапі оборони.
За оприлюдненими даними, в Україну було поставлено понад 250 танків Т-72. Пізніше також передали принаймні 60 танків типу PT-91 а також 14 Леопардів-2. За підрахунками, Польща також надала приблизно 250 машин піхоти BWP-1 радянського виробництва.
Польські самохідні гаубиці AHS Krab (САУ «Краб») успішно виконують бойові завдання на фронті.
Наші воїни швидко опанували західну техніку, більше того – мають досвід, який є цінним для партнерів та виробників озброєння. "Самохідна артилерійська установка "Краб" pic.twitter.com/xqTg9bcxXV
— Генеральний штаб ЗСУ (@GeneralStaffUA) April 9, 2023
Також в Україну поїхали нові гаубиці Krab/«Краб» польського виробництва. Але в цьому випадку допомогу треба відокремлювати від продажу. Польща передала Україні 18 гаубиць «Краб» із супутньою технікою. Водночас польська влада похвалилася, що уклала контракт на продаж Україні 54 гаубиць. Довгий час громадська думка в Польщі жила в хибному переконанні, що зброя, яка йде з Польщі, надається лише як частина безповоротної допомоги. Це посилювало тезу про «відсутність вдячності» з боку України та українців. Тим часом, окрім «Крабів», наприклад, на початку квітня тодішній прем’єр-міністр Моравецький заявив, що Україна закупить 100 бронетранспортерів Rosomak, за які заплатять ЄС і США. Однак інформація про контракти на продаж польської зброї українській армії була доведена до польської громадської думки дуже незадовільно.
Також слід пам’ятати, що існують польські компанії-посередники в закупівлі зброї для України з інших країн, які непогано на цьому заробляли і, можливо, заробляють досі.
До літа 2023 року польські медіа рясніли заголовками про «величезну» військову підтримку України з боку Польщі. Було підраховано, що вже пожертвувано і на яку суму. Хвалилися, що Польща є одним із найбільших донорів військової допомоги Україні.
Але після того, як польсько-українська суперечка ставала все більш емоційною, вона рясніла також звинуваченнями у невдячності з боку українців за надану допомогу. У розпал конфлікту між Варшавою та Києвом у вересні 2023 року тодішній прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що Польща більше не передає Україні зброю, «оскільки ми зараз озброюємо Польщу». За даними американських медіа, заява польського прем’єра викликала у Вашингтоні запитання до Варшави.
«Ми зараз передаємо Україні лише ту зброю, яку вона законтрактувала, оскільки ми самі зміцнюємо нашу армію завдяки виробництву і закупівлі. Натомість інших ми заохочуємо, щоб вони передавали зброю Україні», – сказав Матеуш Моравецький під час виборчої кампанії в жовтні.
Коли тодішній прем’єр говорив про поставки лише законтрактованої зброї, він, мабуть, мав на увазі платні комерційні контракти. Це означає, як можна припустити, що Польща більше не пропонувала пряму військову допомогу Україні, принаймні з другої половини 2023 року. Варто також звернути увагу на фразу «ми заохочуємо інших», бо, здається, навіть після зміни влади в Польщі вона залишається актуальною для Варшави.
Оборона та безпека – пріоритети для Польщі та України
Коли в Польщі в результаті парламентських виборів змінилася влада, здавалося, що суперечка буде швидко вирішена і співпраця активізується, у тому числі в найважливішому для України питанні – посиленні її оборони.
У січні 2024 року Дональд Туск під час візиту до Києва анонсував новий пакет польської військової допомоги та співпрацю між польськими та українськими компаніями в оборонній промисловості. Проте жодних подробиць не повідомлялося, а журналістам не дали можливості поставити запитання. У результаті – наразі нічого не відомо. Ми не знаємо, що міститиме польський пакет військової допомоги, як і те, чи він взагалі сформований.
У лютому президент Анджей Дуда в інтерв’ю українському телебаченню наголосив, що Польща продовжує військову допомогу Україні.
«Щодо пакета військової допомоги, то подробиць наразі немає. Наші військові спілкуються, дійсно є діалог і він абсолютно прагматичний. Це відбувається на міністерському рівні, як тільки будуть результати, ми їх побачимо», – відповів прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на запитання Gazeta Wyborcza на початку березня.
Також невідомо, що нового вдалося досягти в рамах анонсованої раніше співпраці польської та української збройової промисловості. За словами українського прем’єр-міністра, ця співпраця не припинилася, її можна активізувати: «Насправді ми ведемо переговори про ремонтні бази, спільне виробництво, спільні підприємства».
Але, як наголошує український прем’єр, для цього потрібні особисті зустрічі на рівні міністрів і прем’єр-міністрів, «оскільки телефоном такі речі говорити не можна».
«Звичайно, 90% наших розмов займає криза на кордоні. Але оборона та безпека є пріоритетом номер один для обох наших країн», – наголосив Шмигаль.
Польща підтримує переважно на словах?
«Сьогодні ми маємо витрачати стільки, скільки можемо, на закупівлю техніки та амуніції для України, оскільки живемо у найкритичніший момент після закінчення Другої світової війни. Наступні два роки будуть вирішальними. Якщо ми не зможемо підтримати Україну достатньою кількістю техніки та боєприпасів, якщо Україна програє, ніхто в Європі не зможе почуватися в безпеці», – сказав Дональд Туск в інтерв’ю кільком європейським газетам наприкінці березня.
Туск додав, що йому довелося переконати європейських партнерів, зокрема Францію, не блокувати закупівлі необхідної Україні зброї та боєприпасів також за межами Європи.
Чеська Республіка діяла саме таким чином, знайшовши на світових ринках щонайменше 800 тисяч артилерійських снарядів 122 мм та 155 мм калібрів. До чеської боєприпасної ініціативи (для її фінансування) долучилися низка українських партнерів. Про участь у цій ініціативі заявила й Польща. Крім того, міністр закордонних справ Республіки Польща Радослав Сікорський наприкінці березня запевнив, що Польща подвоїть свій внесок у «чеську ініціативу». Однак невідомо, з якої суми вона подвоїться.
І це, здається, одна з проблем. Відсутність будь-якої публічної інформації чи будь-яких конкретних деталей про польську військову допомогу дозволяє зробити висновок, що Польща вже майже рік не надає прямої військової допомоги. Проте виконує комерційні контракти, сприяє закупівлі боєприпасів (хоча інформація на цю тему дуже загадкова) і займається матеріально-технічним забезпеченням. Польща є одним із головних логістичних хабів військової техніки, яку надсилають партнери. Польща також готує українських військових.
У лютому, на другу річницю повномасштабного російського вторгнення, до Києва приїжджало багато іноземних гостей. Серед них був сенатор Мачєй Копєц, віцеголова Комітету закордонних справ.
На запитання про польську військову допомогу він відповів, що відсутність відкритої інформації не означає, що в цьому питанні нічого не відбувається. «І ми не повинні припиняти це робити, ми не повинні піддаватися настроям, оскільки завжди краще вести війну на чужій території. І по можливості ми повинні ділитися і технікою, і навіть ноу-хау. Українці гинуть за нашу свободу і ми повинні це розуміти у Польщі», – наголосив сенатор.
Але повністю «засекречувати» інформацію про військову допомогу, якщо війна триватиме, все одно є помилкою. Мова не йде про розкриття дійсно секретної інформації.
Щомісяця різні країни-партнери оголошують про виділення додаткових пакетів військової допомоги. Зробити це можна різними способами. Німеччина, наприклад, оголошує дуже детальні списки обладнання, зброї та боєприпасів у наступних пакетах, деякі партнери роблять це більш загально. Але громадська думка в Україні і в країнах, які її надають, знають про цю допомогу.
Важко порівнювати можливості Польщі та Німеччини, але варто звернути увагу на допомогу українській армії з Литви, Латвії та Естонії. Важливо підкреслити, що ніхто з них не вимагає від українців подяки, як це було в Польщі минулого року.
Польська громадська думка, здається, живе 2022 роком і тим, яку тоді допомогу надала Польща Україні, але Україна, захищаючись від російських сил, що переважають, не може дозволити собі жити історією. Важливо те, що відбувається зараз і на що саме можуть розраховувати українці від своїх партнерів.
Пьотр Андрусечко, Київ