Наприкінці минулого року в польських медіа активно дискутували про те, які зміни торкнуться функціонування суспільних медіа. Телебачення, газети та Інтернет-новини, які підтримують новий уряд, сформований після парламентських виборів у жовтні минулого року, схвально відгукувались про його дії в стосунку до суспільного мовника, а саме групи каналів телебачення TVP та радіомовлення Polskie Radio. Одночасно медіа, прихильні до колишньої влади на чолі з партією Право і Справедливість (ПіС), різко засуджували ці дії. В перших тижнях нового року мешканці Варшави могли бачити достатньо масові протести прибічників попередньої влади, під гаслами, що вживали вираз «наступ на свободу слова». Чи дійсно новий уряд припустився такого наступу?
Спочатку варто пояснити, що таке суспільні медіа у Польщі. Це мас-медіа, які не є комерційними, тобто такими, що належать приватним власникам і є для них бізнесом, а одночасно не є державними, тобто такими, які належать державі та регулюються нею. Це медіа, які, згідно з їхньою ідеєю, належать суспільству і регулюються органами, котрі це суспільство певною мірою представляють (головним таким органом у Польщі до 2016 року була Національна рада радіофонії та телебачення, до якої входили представники від Сейму, Сенату та президента). В зрілих демократіях суспільні медіа здебільшого суспільством і фінансуються, тобто люди, які ними користуються, платять відповідний податок. Взірцем такої моделі медіа в демократичному світі є британське BBC І саме згідно з цією моделлю (або її втілення в інших розвинених демократіях) східноєвропейські нові демократії, в тому числі Польща, створили у 90-х роках минулого століття свої суспільні медіа. До таких медіа входять канали суспільного телебачення (TVP) та радіомовлення (Polskie Radio). Але від того, що створювалося як польські суспільні медіа, після приходу до влади консервативної ПіС, мало що залишилося.
Про зміни у кінці 2023 року та на початку 2024 в TVP, а також в інших суспільних мовників «Наш вибір» вже писав. Якщо переказувати коротко: новий уряд звільнив керівництво суспільних мовників та поставив власне. Представники нової влади також роблять кроки, щоб ліквідувати Національну раду з питань медіа – орган, створений попередньою владою у 2016 році для контролю над суспільними мовниками. Це саме йому ПіС довірив управління медіакомпаніями, відсунувши від цієї функції попереднього медіарегулятора, Національну раду радіофонії та телебачення. Новий уряд планує повернути Національній раді радіофонії та телебачення її повноваження, відібрані попередньою владою. Метою всіх цих зусиль є те, що новообрані парламентарі обіцяли своїм виборцям – «оздоровлення та деполітизація суспільних медіа».
Чи польські публічні медіа треба оздоровлювати та деполітизувати? Так, треба. Колишня влада, щойно вигравши вибори в 2015 році, провела реформу суспільного мовника з цілковитою зміною відповідного законодавства. Така радикальна зміна стала можливою через унікальну для посткомуністичної Польщі ситуацію, яка утворилася після перемоги ПіС: одна партія змогла здобути більшість у парламенті і сформувати власний уряд. Тож зміни до медійного законодавства ця партія змогла впровадити без прийняття до уваги інтересів будь-якої іншої партії та її виборців. Це призвело до встановлення майже цілковитого контролю ПіС над суспільними теле- та радіоканалами і зробила суспільні медіа де-факто державними. У результаті цих дій польські медіа вже в 2016 році перемістилися в міжнародних рейтингах свободи слова на набагато гірші позиції. Наприклад, у рейтингу Репортери без кордонів вони перейшли з позиції 18-ї (обох країн з розвиненою демократією та вільними медіа) до позиції 47 (серед переважно африканських країн з проблемами зі свободою слова). Цей рух вниз продовжився і в наступних роках правління партії ПіС. Негативні зміни в суспільних медіа не могли не зауважити і самі поляки, адже ці медіа були перетворені тоді урядущою партією на рупор її пропаганди.
Але заради справедливості треба зазначити, що погіршення системи суспільних медіа розпочалося не в 2015 році, а набагато раніше. Дослідники польських мас-медіа, починаючи з відомого у середовищі медіознавців професора Ягеллонського університету Кароля Якубовича (нині покійного), в своїх дослідженнях показували, що після того, як цю систему створили, майже кожна політична сила, що приходила до влади, старалася в більшій чи меншій мірі зменшити незалежність суспільних медіа та зробити їх «зручнішими» для себе. Хоч це не заперечує факту, що зміни впроваджені ПіС-ом в 2015 році стали для суспільних медіа руйнівними: вони були не точковими, як попередньо, а ґрунтовно перекроювали правила функціонування суспільних медіа, котрі були впроваджені при їх створенні.
Чи мають рацію політики ПіС, які називають дії, вчинені сьогоднішнім польським урядом щодо суспільних медіа, протиправними? На жаль, так. ПіС, після перемоги на виборах у 2015 році, здобув стільки голосів у парламенті, що зміг докорінно змінити законодавство, яке регулювало ці медіа. Дії, вчинені новим урядом, це законодавство порушують. Ці дії встигла засудити Гельсінська фундація прав людини. Політики урядущої коаліції стверджують, що вони розробляють нове законодавство, яке дозволить каналам TVP та Polskie Radio стати насправді суспільними. Тобто такими, які керуються не політичними інтересами окремих партій та їх виборців, а цілого польського суспільства, в усьому його політичному та суспільному розмаїтті. Будемо сподіватись, що це їм вдасться. Принаймні, на відміну від ПіС, над новим медійним законодавством працюватиме і дискутуватиме не одна партія, а коаліція партій, що перемогли в парламентських виборах. До коаліції входять партії часто з дуже несхожими програмами та інтересами. Тож є значно менше шансів, що створене ними медійне законодавство буде визначено інтересами однієї партії та її бажанням підпорядкувати собі суспільні мас-медіа.
Чого можуть навчитися українці з цієї історії? Суспільні мас-медіа є важливими для розвитку демократичного суспільства. Варто завжди уважно слідкувати за тим, які урядуща партія впроваджує чи планує впроваджувати зміни. З моменту свого створення, яке стало можливим лише після Євромайдану (а конкретно у 2016 році), Суспільне мовлення, передусім загальнонаціональний телеканал UA: Перший, постійно знаходився серед лідерів в українському медіапростірі з точки зору якості новин, їх збалансованості та неупередженості. Не дивно, що під час повномасштабної війни з Росією популярність Суспільного, особливо його регіональних відділень, зросла: в таких умовах як ніколи раніше українцям потрібні якісні та перевірені новини. Добру роботу робить і телеканал Суспільне: Культура, як створює якісні передачі про українську культуру та історію. Тому варто зберігати та підтримувати їх.
Наталія Рябінська