У четвер, 11 січня, прихильники партії Право і справедливість організували у Варшаві марш під назвою «Протест вільних поляків». Організатори протесту заявили, що «виступають на захист свободи слова, медіа та демократії». Акція стала також актом солідарності із недавно ув’язненими політиками Права і справедливості Маріушем Камінським та Мацеєм Вонсіком, яких було заарештовано на підставі вироку суду за перевищення повноважень у так званій земельній афері. Водночас того самого дня президент Польщі Анджей Дуда ініціював справу про їхнє помилування. Розповідаємо, що відбувається.
«Протест вільних поляків»
Організований партією Право і справедливість «Протест вільних поляків» розпочався о 16:00 у четвер перед будівлею Сейму у Варшаві. За словами очільника партії Ярослава Качинського, демонстрація відбувається «на захист свободи слова, засобів масової інформації та демократії». «Ми мусимо цю велику битву за Польщу суверенну, незалежну, яка має великі шанси, виграти. Ми повинні перемогти, захистити Польщу. Якщо маємо перемогти, то мусимо змінити цю владу», – заявив на марші лідер партії Право і справедливість Ярослав Качинський.
У теперішній ситуації, коли Право і справедливість втратила більшість у парламенті, діячі цієї політичної сили висловлюють гасла про захист суспільних медіакомпаній (Польського телебачення, Польського радіо та Польської агенції преси) і протестують проти їхнього реформування, щоб не втратити рештки власних впливів у них. Ця ситуація є продовженням конфлікту навколо польських медіа, котрий триває між колишньою урядущою партією Право і справедливість та теперішнім коаліційним урядом.
Крім цього протест мав на меті висловити незгоду із нещодавнім затриманням на території президентського палацу колишнього очільника Центрального антикорупційного бюро (2006–2009) Маріуша Камінського та його заступника Мацея Вонсіка. Обидва політики ще у 2015 році були засуджені за перевищення повноважень у так званій земельній афері, але того ж року новообраний президент Польщі від партії Право і справедливість Анджей Дуда помилував своїх однопартійців. Проте у червні 2023 році Верховний суд постановив, що президентське помилування не було здійснено відповідно до процедури, а тому не має правової сили. Справу було направлено на новий розгляд до окружного суду у Варшаві, який у грудні 2023 року виніс вирок про повторне засудження політиків до ув’язнення. Президент Польщі вважає таке рішення протизаконним говорячи, що арештовані є політичними в’язнями.
«Маріуш Камінський і Мацей Вонсік перебувають у в’язниці за те, що боролись із корупцією. Це щось неймовірне! Нехай вони почують у в’язниці нашу підтримку та заклик. Ми не залишимо вас, ми притягнемо цю владу до відповідальності!…», – заявив колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький під час протесту.
Учасники акції скандували гасла: «Туск геть», «Бог, честь, вітчизна», «Вільні медіа» тощо. Серед натовпу було видно багато національних прапорів та плакатів з написами «Солідарні з Камінським і Вонсіком», «Жоден німець не плюне нам в обличчя», «Тиранія беззаконня», «Хабарників – за ґрати, героїв – на волю» тощо.
Водночас члени урядущої об’єднаної коаліції критикують марш та називають дії партії Право і справедливості підтримкою злочинців. «Захищаючи Камінського і Вонсіка, Право і справедливість доносить, що уряд повинен мати можливість стежити, провокувати та фальсифікувати докази проти політичних конкурентів. Дивна позиція. Радше не мазохізм, а чужість щодо європейського культурного коду», – написав свою реакцію на марш міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у своєму профілі на порталі Х.
За словами організаторів, участь у події взяло 300 тисяч людей, в той час, як за оцінками варшавської мерії протестувальників було близько 35 тисяч. Як повідомляють медіа, до столиці з різних регіонів Польщі могло прибути понад 400 автобусів з учасниками маршу.
Друге помилування
Того ж самого дня президент Польщі зустрівся з дружинами арештованих депутатів – Барбарою Камінською та Ромою Вонсік. Опісля Анджей Дуда спільно з ними виступив перед журналістами. Він повторив, що немає жодних сумнівів у тому, що політики є політичними в’язнями, оскільки вони переслідували та розкривали афери, і це не подобається багатьом людям, які сьогодні займають важливі посади в державі.
Prezydent @AndrzejDuda w #PałacPrezydencki: Będąc przeświadczonym o uczciwości i rzetelności działania Mariusza Kamińskiego i Macieja Wąsika w 2015 r. ułaskawiłem Ich stosując przepisy Konstytucji.
Akt łaski, który wydałem jako Prezydent RP został wydany zgodnie z Konstytucją.… pic.twitter.com/HKMTmAwMnT
— Kancelaria Prezydenta (@prezydentpl) January 11, 2024
Президент наголосив, що акт помилування, який він підписав у 2015 році, був виданий відповідно до конституції й надалі є юридично чинним. Проте, Анджей Дуда пояснив, що на прохання дружин арештованих та з турботою про здоров’я арештованих, а також, щоб запобігти ескалації ситуації, вирішив знову ініціювати справу про помилування двох політиків. «Я ухвалив рішення на прохання Пань, що розпочинаю справу про помилування. Я хочу, щоб ця справа була проведена абсолютно за всіма конституційними та статутними нормами, відповідно до положень Конституції і відповідно до положень Кримінального кодексу […]. Клопотання про помилування передаю генеральному прокурору». Зауважимо, що сама справа може тривати кілька місяців, адже потрібні висновки судів обох інстанцій та висновок генерального прокурора про можливість такого помилування. Протягом цього часу політики можуть й надалі перебувати в арешті, якщо генеральний прокурор не вирішить їх звільнити зі слідчого ізолятора на час розгляду справи.
На думку представників урядущої об’єднаної коаліції таке рішення президента показує, що його попереднє помилування було недійсним і що для нього важливіші інтереси власної партії (Право і справедливість), ніж державні. «Президент Дуда знову хоче помилування винних Камінського і Вонсіка. Цим рішенням він доводить, що його помилування 2015 року було фікцією. Особа, яка повинна відстоювати верховенство права, показує, що здатна зробити все в ім’я партійних інтересів», – написала у своєму профілі на порталі X віцепрезидентка Європейського парламенту від партії Громадянська платформа Ева Копач.
Хто такі Маріуш Камінський та Мацей Вонсік і в чому їх звинувачують?
Щоб краще зрозуміти за що засудили колишнього голову Центрального антикорупційного бюро та його заступника і що таке «земельна афера», потрібно повернутися у 2006 рік, коли Польщею керувала коаліція з трьох партій: Право і справедливість, Самооборона та Ліга польських родин, а прем’єр-міністром був Ярослав Качинський. Того ж року Сейм ухвалив закон про створення Центрального антикорупційного бюро, яке очолив політик від партії Право і справедливість Маріуш Камінський, а його заступником став Мацей Вонсік.
Як коментували тоді медіа, Право і справедливість хотіла урядувати одноосібно, а для цього їй потрібно було послабити впливи коаліційної партії Самооборони, головою якої був Анджей Леппер. У 2006–2007 він був віцепрем’єр-міністром і міністром сільського господарства та розвитку села в коаліційному уряді Ярослава Качинського.
У той час Центральне антикорупційне бюро нібито отримало інформацію про те, що Анджей Леппер брав хабарі в обмін на полегшення процесу зміни цільового призначення земельних ділянок. Центральне антикорупційне бюро вирішило організувати провокацію, в результаті якої чутки мали б підтвердитися. Проте, буцімто через витік інформації, до передачі можливого хабаря так і не дійшло, а сама операція завершилася провалом та політичним скандалом. Кінцевим результатом «земельної афери» стала відставка віцепрем’єр-міністра Анджея Леппера, розпад урядущої коаліції Права і справедливості, Самооборони та Ліги польських родин та позачергові вибори. Опісля поразки на дострокових парламентських виборах у 2007 році влада в країні перейшла до коаліції двох партій: Громадянської платформи та Польської народної партії.
У 2009 році прокуратура звинуватила Маріуша Камінського та його заступника Мацeя Вонcіка у перевищенні службових повноважень і підробці службових документів, а через рік справу було передано до суду. У 2015 році суд першої інстанції визнав обох підозрюваних винними у висунутих звинуваченнях і засудив до 3 років позбавлення волі. Проте вирок суду не набув одразу законної дії, адже обвинувачені мали час на подання апеляції. Саме тоді, не дочекавшись набуття вироком законної дії, новообраний президент Польщі від партії Право і справедливість Анджей Дуда помилував своїх однопартійців.
Натомість тема «земельної афери» повернулася у ЗМІ ще у червні 2023 року, коли Верховний суд розглянув касацію, подану родиною покійного Анджея Леппера. Судді скасували закриття справи Камінського і Вонсіка і направили її на повторний розгляд до окружного суду. Вже 20 грудня 2023 року окружний суд у Варшаві визнав Камінського і Вонсіка винними та призначив їм покарання у вигляді двох років позбавлення волі, а також заборонив їм обіймати державні посади протягом п’яти років.
Засуджені не визнають вироку, посилаючись на рішення президента Польщі, який у 2015 році помилував їх. Того ж самого дня Анджей Дуда зустрівся з обидвома політиками й опублікував з ними спільну фотографію у мережі Х, написавши, що рішення про його помилування залишається юридично чинним.
Водночас представники урядущої коаліції мають протилежну думку і підтримують рішення суду. Вони вважають, що президентське помилування з 2015 року є недійсне, адже було видане до моменту набуття вироком суду законної сили. Саме тому спікер Сейму Шимон Головня підписав наступного ж дня (21 грудня) рішення про позбавлення депутатських мандатів засуджених депутатів.
Маріуш Камінський та Мацей Вонсік подали клопотання про закриття виконавчого провадження у зв’язку з їхнім президентським помилуванням. Проте їхні клопотання були відхилені, а 8 січня 2024 року суд склав наказ про виконання вироку та видав ордери на арешт політиків. «Беззаконня в чистому вигляді! Так власне народжуються диктатури», – відреагував на нове рішення суду колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький на своїй сторінці у мережі Х. Більшість політиків, які є членами партії Право і справедливість, виступили з подібними заявами.
Увечері, 9 січня, поліція увійшла на територію президентського палацу та арештувала Маріуша Камінського та Мацея Вонсіка, котрі там перебували на запрошення Анджея Дуди. Обидвох політиків було доставлено у відділок поліції, а згодом перевезено у слідчий ізолятор Варшава-Грохув. Коментуючи затримання, новий міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський написав у мережі Х: «Перед законом усі рівні».
Увечері канцелярія президента Польщі заявила, що депутати були гостями президента і що вони невинні, а дії правоохоронних органів порушують усі правила і є протизаконними. Анджей Дуда заявив, що звернеться до очільників держав та міжнародних інституцій і повідомить їх про порушення законів та конституції Польщі. «Я не зупинюся у боротьбі за чесну і справедливу польську державу. Я не заспокоюся, поки Маріуш Камінський та його соратники не опиняться на волі. Я не злякаюся. Я буду діяти легально, відповідно до конституції і закону – як я це робив досі», – написали у канцелярії президента у мережі Х.
Ситуація динамічно розвивається і на цей момент складно прогнозувати її завершення. Експерти заявляють, що конфлікт може перерости у серйозну конституційну кризу. Не зважаючи на те, що 11 січня президент оголосив про початок повторної процедури помилування, проте вона може тривати кілька місяців, під час яких Право і справедливість може постійно загострювати політичну ситуацію у країні.
Дмитро Димидюк
Джерело: Wyborcza.pl, Tvn24.pl.
Читайте також: У Польщі поліція арештувала двох політиків на території президентського палацу. Що відбувається?
Читайте також: У Польщі оголосили про ліквідацію трьох державних медіакомпаній
Читайте також: Боротьба за польські незалежні медіа