Польсько-українські відносини: підсумок року – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Польсько-українські відносини: підсумок року

Ольга Попович
9 Лютого 2021
Польсько-українські відносини: підсумок року
Ольга Попович
Ольга Попович

Рік, що минув, не вніс чогось нового та переломного у двосторонні польсько-українські відносини. Пандемія коронавірусу, яка зачепила цілий світ та змінила нашу щоденність, дещо загальмувала економічну складову у стосунках обох країн. Однак вона мала більший вплив на політичну й економічну ситуацію в кожній країні окремо, ніж безпосередньо на двосторонні стосунки. На рівні офіційних делегацій було менше особистих зустрічей, але стартували деякі нові проєкти, яким пандемія не стала на перешкоді.

За останні кілька років, коли починають говорити про польсько-українські відносини, то найчастіше мова йде про історичний діалог. Це та частина двосторонніх відносин, де останнім часом виникає багато суперечок, непорозумінь, ультиматумів та відчувається напруга. Але, на щастя, стосунки між країнами наповнені іншими темами й напрямками взаємодії, які дозволяють говорити про стабільно добрі тенденції і вселяють здоровий оптимізм щодо двостороннього майбутнього.

З початком російсько-української війни щороку збільшується товарообмін між Польщею та Україною. Українські підприємці виходять на польський ринок, а представники малого й середнього бізнесу відкривають свої фірми в Польщі. Українська фірма з переробки ягід, овочів і фруктів «T.B. Fruit», власником якої є підприємець Тарас Барщовський, уже давно ввійшла на польський ринок. Але за останній рік цією компанією було анонсовано будівництво найбільшого в Польщі заводу з переробки фруктів та овочів. Тарас Барщовський уже володіє тут двома такими заводами. Будівництво ж третього, – у районі Груйця, найбільшого садівничого регіону не лише Польщі, але і Європи, – мало завершитись осінню поточного року й стати найбільшою інвестицією на польському ринку в 2020 році. Проте, як зазначає менеджмент «T.B. Fruit», коронакриза внесла свої корективи, тож введення в експлуатацію заводу планується лише в першій половині 2021 року. Загалом, попри пандемію коронавірусу, товарообмін між країнами, хоч і дуже сповільнився в першій половині року, в другій дещо надолужив втрачене й не значно поступається минулорічним показникам.

Із запровадженням карантинних обмежень видавалося, що може відбутися масовий відтік із Польщі українських трудових мігрантів. У перші місяці частина українських працівників дійсно залишила Польщу, але вже в кінці весни та на початку літа мігранти почали повертатися на польський ринок праці. Окремо варто згадати рішення й правові впровадження польського уряду, які дозволили громадянам України продовжити своє легальне перебування та працевлаштування на території Польщі без надмірних зусиль. Хоча назвати 2020 рік для українських трудових мігрантів у Польщі безпроблемним не вийде. Значна частина працівників польських фірм з України змушена була шукати нове місце праці через закриття фірм, спричинене коронакризою. Найбільше постраждав готельний та ресторанний бізнес. Менше криза торкнулася транспортних фірм. Українські водії користуються популярністю на польському ринку транспортних компаній, а географія їхнього походження охоплює практично всі регіони України. Хоч у першій половині року теж дещо відчувався спад пропозицій від польських фірм, однак доволі швидко попит відновився. Для водіїв, які працюють у польських чи міжнародних транспортних компаніях на території Польщі, скасований обов’язковий карантин після перетину польсько-українського кордону.

Цьогоріч Міжпарламентська асамблея Україна-Польща відбулася в кінці червня в онлайн-режимі, зважаючи на епідеміологічні обмеження в обох країнах та світі. Основними темами, які обговорювалися під час онлайн-розмови українських та польських парламентарів, були транскордонна й економічна співпраця й захист українських працівників у Польщі.

А от візитові Анджея Дуди в Україну коронавірус не став на заваді. У першій половині жовтня польський президент відвідав нашу державу. Це був його другий закордонний візит із моменту переобрання на посаду президента в липні. Востаннє в Україні Анджей Дуда був ще в 2017 році. Цьогорічний візит тривав три дні, за які глава польської держави відвідав два міста: Київ та Одесу. Основною темою стали питання поглиблення економічної співпраці між країнами. Також варто зазначити, що під час візиту було підписано договір щодо розширення доступу до українських об’єктів приватизації. Розпочато співпрацю між польською державною нафтогазовою компанією «PGNiG» та Фондом державного майна України.

У кінці липня Польщу відвідав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Тоді ж, 28 липня, у Любліні було створено тристоронню платформу економічного, соціального, культурного й політичного співробітництва між Польщею, Україною та Литвою – «Люблінський трикутник». Спільну декларацію про створення цієї платформи оприлюднили міністри закордонних справ трьох країн. Перша зустріч після створення платформи, щоправда вже в режимі онлайн, відбулась у середині вересня. Першою спільною заявою «Люблінського трикутника» стала заява щодо ситуації в Білорусі, у якій міністри трьох країн закликали Олександра Лукашенка не застосовувати силу проти протестуючих громадян і відпустити затриманих протестувальників.

Польщу цьогоріч також відвідала віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної співпраці України Ольга Стефанішина. Вона зустрілася з головою Бюро національної безпеки Польщі Павлом Солохом, а також була присутня на урочистих заходах із вшанування 100-ї річниці Варшавської битви «Полум’я братерства» на православному цвинтарі на Волі, де поховані тодішні союзники польського війська – українські військові Армії УНР.

Прийняті в 2020 році національні стратегії безпеки в обох країнах свідчать про те, що як у Києві, так і у Варшаві двосторонні відносини розглядають як важливий чинник ширшої безпекової політики обох держав.

Рік, що минає, у двосторонніх польсько-українських відносинах був доволі спокійним та розміреним. Співпраця між країнами продовжується, а спірні моменти (в частині історичних дискусій) поки залишаються на тому самому рівні, що й були в кінці 2019-го.

Ольга Попович
політична оглядачка, історикиня, членкиня ради фонду «Наш вибір», головна редакторка «Українського Альманаху».

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись