25 січня президенти України, Польщі та Литви зустрілися у Вільнюсі, де разом взяли участь у заходах з нагоди 163-ї річниці Січневого повстання. Крім того, голови держав обговорили питання співпраці у форматі Люблінського трикутника, зокрема, подальшої військової співпраці. Торкнулися також питання української євроінтеграції.
Ще 22 січня президент Польщі Кароль Навроцький анонсував зустріч із Володимиром Зеленським. Пізніше стало відомо, що ця зустріч відбудеться у Вільнюсі й у ній візьмуть участь три президенти – Володимир Зеленський, Кароль Навроцький та президент Литви Гітанас Науседа.
Президенти взяли участь у вшануванні Січневого повстання 1863–1864 років, спрямованого на визволення народів Великого князівства Литовського та Королівства Польського від Російської імперії. Пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання. На їхню честь була також проголошена молитва.
Президенти України, Польщі та Литви обговорили безпекову ситуацію, російську агресію в Україні та подальшу співпрацю у форматі Люблінського трикутника. Це альянс, який був створений у 2020 році з метою політичного, економічного, культурного й соціального співробітництва між Литвою, Польщею та Україною.
Як повідомив під час спільної пресконференції Володимир Зеленський, сторони домовилися про подальшу співпрацю в рамах програм SAFESAFE (Support for Ammunition and Armaments for Europe) – фінансовий інструмент ЄС обсягом 150 млрд євро. Він передбачає спільні запозичення та надання довгострокових кредитів країнам ЄС і партнерам, зокрема Україні, для зміцнення оборонного потенціалу та розвитку європейського оборонно-промислового комплексу. Програма спрямована на виробництво боєприпасів, дронів, систем ППО та іншої оборонної техніки, при цьому щонайменше 65% компонентів мають походити з ЄС, України або країн EEA/EFTA. та PURLІніціатива Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) — це новий механізм, зосереджений на постачанні Україні зброї з переліку пріоритетних потреб. Він дає можливість країнам-членам НАТО фінансувати постачання американського озброєння і технологій через добровільні внески.. Як підкреслив глава України, завдяки програмі PURL європейські партнери України можуть закуповувати ракети для української ППО.
Володимир Зеленський наголосив, що Україна має бути в Європейському Союзі та висловив сподівання на підтримку з боку Литви та Польщі. На думку українського президента, Україна може бути технічно повністю готовою до цього вже у 2027 році.
«Євросоюз має бути глобальним лідером. Ми вважаємо, що це можливо, зокрема, і завдяки нашому українському досвіду – досвіду під час війни (безпековому, маю на увазі), технологічному та економічному внескам у спільну силу Європи. Україна має бути у Євросоюзі. Ми всі це абсолютно розуміємо. Дуже радий, що партнери – Литва і Польща – підтримують Україну у Європейському Союзі», – сказав Володимир Зеленський.
Лідери країн Люблінського трикутника обговорювали енергетичну ситуацію в Україні, а також питання посилення української ППО. Ще одна тема, яка обговорювалася – дипломатична співпраця з партнерами України, передусім – з Америкою. Президент України поінформував Гітанаса Науседу та Кароля Навроцького про тристоронні перемовини в ОАЕ, в яких взяли участь Україна, США та Росія. Крім того, Володимир Зеленський подякував Польщі та Литві за підтримку України.
Під час свого виступу на пресконференції президент Польщі Кароль Навроцький наголосив, що Росія, як і в роки Січневого повстання, досі є загрозою для центрального та східного європейського регіону. За словами Навроцького, це не залежить від того, чи ідеться про царську Росію, чи про більшовицьку. Він підкреслив значення регіональних форматів, таких як Вишеградська група та Люблінський трикутник, які є ключовими також для Західної Європи.
«Країни Східної та Центральної Європи не помилялися у своїх оцінках і поглядах на Росію, зокрема в ті часи, коли Західна Європа зосереджувалася на кліматичній політиці чи прийманні нелегальних мігрантів. Важливо, щоб голоси таких форматів, як Люблінський трикутник, були почуті також у Західній Європі та в усьому світі», – сказав Кароль Навроцький.
Навроцький наголосив, що він солідарний з президентами України та Литви у переконанні, що одним з ключових напрямків для всього європейського регіону є співпраця з США у військовій, економічній та господарській сфері. Він також повідомив, що у 2026 році у Варшаві має відбутися конференція з питань відновлення України. Що стосується вступу України до ЄС у 2027 році, президент Польщі висловив думку, що це може бути важкодосяжним.
Президент Литви Гітанас Науседа назвав членство України в ЄС стратегічним інтересом. За його словами, це було б вирішальним кроком для забезпечення довгострокової стабільності, безпеки і процвітання не лише в цій країні, але й у всьому регіоні. Науседа вважає, що необхідно інтегрувати Україну в безпекову інфраструктуру Європи та переймати український досвід. Саме тому потрібно забезпечити довгострокове фінансування української армії.
Окремо президент Литви звернув увагу на те, що співпраця між країнами Люблінського трикутника у сфері історичної пам’яті має великий потенціал. Він повідомив, що у 2026 році очікується велика конференція литовських, польських та українських істориків.
Гітанас Науседа підкреслив, що будь-яка мирна угода між Україною та Росією повинна гарантувати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Також він зазначив, що розгортання європейських військових сил на території України за підтримки Сполучених Штатів стало б ключовим стримуючим фактором для Росії.
Президент Литви сказав, що можуть бути різні фактори, що прискорять або затримають вступ України до Європейського Союзу. На його думку, це може відбутися не раніше 2030 року, оскільки процес вступу до ЄС є складним.
Тетяна Шарапова
Джерело: Офіс Президента України, Kancelaria Prezydenta, PAP