Понад 60 років у світі діє Міжнародна організація з міграції (МОМ). Її працівники на всіх континентах допомагають мігрантам різними способами: опікуються населенням, яке під час воєнних конфліктів змушене було залишити свої домівки, допомагають інтеграції мігрантів з локальною громадою, сприяють регулюванню міграційних потоків. У Польщі, яка є членом МОМ з 1992 року, одним з найбільш динамічних та успішних проектів, що реалізується працівниками МОМ, є програма «Добровільні повернення». Сама назва ініціативи підказує, що цей проект скерований на тих мігрантів, які б хотіли повернутися до своїх рідних країн.
Про те, як повстала ця ініціатива, хто може брати в ній участь та як виглядає процес повернення нам розповів Павел Барабаш, асистент у справах промоції програми добровільних повернень та реінтеграції МОМ.
– Міграцію – тобто переїзд кудись – можна розглядати як життєву пригоду. І, подібно до інших пригод, вона може мати різне закінчення. Комусь з мігрантів вдається швидко інтегруватися до нового суспільства, юридично оформити свій статус перебування та знайти гідну працю. Але іншим не вдається реалізувати свої заміри, і вони хочуть повернутися додому. І це нормально! У випадку, якщо поверненню заважають брак відповідних документів, які б дозволили виїхати з країни без депортації, чи брак коштів для купівлі квитка – на допомогу приходимо ми.
Програма «Добровільні повернення» успішно реалізується в Польщі, починаючи з 2004 року. Тільки минулого 2011 року, завдяки цьому проекту МОМ, додому безпечно повернулися понад 1600 осіб. Аби стати учасником програми, треба відповідати наступним критеріям:
Основна засада «Добровільних повернень» – це добровільний характер зголошення: МОМ має бути певна, що людину не змушують залишити країну. Друга засада – це індивідуальний характер поданих внесків, тобто одна людина – один внесок. Звісно, що в програмі можуть брати участі цілі родини мігрантів, але тоді на всіх членів родини заповнюються окремі заявки. Ну і третя засада – учасниками програми можуть стати мігранти з неврегульованим статусом у країні перебування.
Павел Барабаш наголошує: участь у програмі є безкоштовною! Плюс — важливий фактор для багатьох мігрантів – МОМ функціонує подібно до дипломатичного представництва, отже, під жодним претекстом не переказує інформацію про людей, які не мають дозволу на проживання в Польщі, до поліції, прикордонної служби чи інших державних контрольних органів. Сама процедура участі у програмі є дуже простою:
Після того, як людина до нас зголошується, ми допомагаємо їй заповнити аплікацію для участі у програмі. Наступний крок – встановлення юридичного статусу учасника «Добровільних повернень». Ми вивчаємо, на підставі яких документів людина потрапила до Польщі, коли закінчився останній документ, який дозволяв проживати в країні, дізнаємося, яку процедуру треба пройти, аби оформити нові документи для виїзду з країни. Підкреслюємо, що ми намагаємося так організувати формальний бік справи, аби людина, виїжджаючи з Польщі, не отримала печатку про депортацію. Далі ми відправляємо людину на обстеження до лікаря, адже дехто з мігрантів має поважні проблеми зі здоров’ям і в разі необхідності забезпечуємо лікування на території Польщі за кошти МОМ. Якщо людина на момент подання аплікації не мала дійсного закордонного паспорта, то під час проходження цих етапів ми залагоджуємо справу з отриманням нового документу в консульстві країни, з якої походить мігрант. Ну і нарешті, коли всі паперові та медичні справи залагоджені, ми встановлюємо дату виїзду та засіб перетину кордону. У моїй практиці бували випадки, коли всі ці етапи вдавалося пройти протягом декількох днів, але стандартно процедура триває близько двох тижнів.
Під час залагодження формальностей заявнику в разі необхідності надається безкоштовне житло. Фактично, єдина річ, яку людина має залагодити сама – це перед самим від’їздом зголоситися до Управління у справах іноземців за рішенням про необхідність залишити територію Польщі. Тоді, показавши його на кордоні і маючи посвідчення участі в програмі МОМ, мігрант не отримує в паспорті печатки про депортацію та може залишити країну з мінімальним терміном заборони повторного приїзду.
Це теж найближчим часом має змінитися, – говорить пан Павел. – Скоро буде новий закон, який регламентує справу заборони повторного приїзду на якийсь час у випадку попереднього порушення міграційного законодавства. І згідно її проекту, якщо мігрант напише листа до відповідної інституції протягом 7 днів після повернення до рідної країни – заборона буде скасована.
Варто наголосити, що після повернення мігранта додому МОМ не залишає його сам на сам з труднощами, які незмінно пов’язані з тим, що треба «починати все спочатку». Окрім того, що програма «Добровільні повернення» передбачає моніторинг того, як їх підопічні влаштувалися у рідній країні, розроблений ще ряд конкретних кроків:
– Мігрант може скласти до нас прохання про надання йому додаткових фінансових засобів для налагодження життя вдома. Існують також спеціальні гранти для тих, хто після повернення хотів би отримати вищу освіту чи розпочату власну господарську діяльність. Ці ініціативи показали гарні результати.
Людяне ставлення до мігрантів та їх проблем, а також гарний менеджмент програми дозволили представництву МОМ досягнути дуже низького відсотка повторних повернень серед учасників програми до Польщі. Проблема в координаторів «Добровільних повернень» залишилася фактично одна:
Досі дуже мало людей знає про цю ініціативу. Інформацію про неї поширюємо ми, ряд громадських організацій, але все одно важко дістатися до всіх людей, які потребують допомоги. А ми охоче можемо її надати.
Тому якщо Ви особисто зацікавлені в участі у програмі «Добровільні повернення», або знаєте людей, які могли би стати її учасниками, то з МОМ в Польщі можна зв’язатися за телефонами: (22) 538 91 63, (22) 538 91 69 та (22) 538 92 12, або через інтернет-сторінку www.iom.pl.
Олена Бабакова