Протягом 12-13 травня 2025 року польські перевізники організували протест на кордоні з Україною поблизу ПП «Дорогуськ – Ягодин». Фактично це була блокада кордону, оскільки протестувальники пропускали по одній вантажівці на годину. Після подібної блокади польсько-українського кордону у наприкінці 2023 – на початку 2024 років, уряд Польщі вніс прикордонні пункти пропуску та окремі ділянки доріг, що ведуть до них, до переліку обʼєктів критичної інфраструктури. Попри це протестувальники – Комітет захисту перевізників та роботодавців у транспортній галузі на чолі з політиком Рафалом Меклером – змогли отримати дозвіл на проведення протесту. Як так склалось?
Блокада польсько-українського кордону 12-13 травня
12 травня, о 15:00 за польським часом, на прикордонному пункті пропуску «Дорогуськ – Ягодин» розпочався протест польських перевізників. Організатором є Комітет захисту перевізників та роботодавців у транспортній галузі / Komitet Obrony Przewoźników i Pracodawców Transportu на чолі з політиком, представником праворадикальної партії «Конфедерація» в Люблінському воєводстві Рафалом Меклером.
В рамах протесту перевізники пропускали вантажний транспорт з періодичністю один автомобіль на годину на в’їзд і один на виїзд. Як наслідок, в ніч з 12 на 13 травня, українсько-польський кордон у напрямку Польщі перетнуло лише 8 вантажівок. «Електронна черга, яка ще вчора [12 травня – ред.] налічувала 1391 транспортний засіб, скоротилася майже вдвічі і станом на ранок [13 травня] становить 789 порожніх чи завантажених автомобілів. У “живу чергу” на в’їзд в Україну перевізники більше не стають, обираючи інші маршрути руху», – повідомила зранку 13 травня Державна митна служба України.
Протест розпочався на підʼїзді до ПП «Дорогуськ» на дорозі державного значення №12 і, теоретично, не повинен був сильно перешкоджати в русі транспорту. Особливо з огляду на чисельність протестувальників, яка, якщо вірити фото того ж Меклера, не є значною. Однак протестувальникам все ж таки вдалось заблокувати рух. Як пояснює журналістка Катерина Прищепа, «важливим ноу-хау блокувальників є використання не своїх ресурсів для завдання шкоди». «Організатори блокади для преси і у твітах події прямо називають свої дії блокадою, але заявки до самоврядування вони подали на масове зібрання громадян і поліція “охороняє” масове зібрання <…> При цьому, на фото з кордону, які зараз твітить Рафал Меклер, масового зібрання не видно, зате видно поліційні машини, що блокують трасу прямо під дорожнім знаком, який вказує з’їзд на Дорогуськ. Тобто схема блокади та ж, що і минулого разу – кордон блокують використовуючи державні засоби (поліціянтів і їхню техніку), які формально охороняють масове зібрання», – пише Катерина Прищепа.
Планувалось, що протест триватиме до вересня 2025 року. Однак наразі він закінчився 13 травня о 21:30. Як повідомила Державна прикордонна служба України, оформлення вантажних автомобілів в обох напрямках, як в бік України, так і в бік Польщі у напрямку пункту пропуску «Ягодин – Догогуськ» поновлено у звичайному режимі.
Хто дозволив протест на обʼєкті критичної інфраструктури?
Ще наприкінці лютого 2024 року, у відповідь на блокаду польсько-українського кордону польськими фермерами, Премʼєр Польщі Дональд Туск заявив, що пункти пропуску з Україною, а також окремі ділянки автомобільних та залізничних шляхів, будуть внесені до переліку обʼєктів критичної інфраструктури. Чи сталось так насправді важко сказати, адже перелік критичної інфраструктури не є публічним. Однак рік тому це дозволило завершити протест та блокаду кордону.
На початку травня 2025 року протестувальники звернулись до війта гміни Дорогуськ з запитом отримати дозвіл на проведення протесту. 8 травня війт їм в цьому відмовив, зокрема, наголосивши на тому, що дорога, де планується протест, внесена до переліку обʼєктів критичної інфраструктури. У відмові також йшлось про те, що велике скупчення вантажівок, що утвориться внаслідок протесту, може принести ризики для життя і здоровʼя людей, а також сам протест нестиме фінансові збитки й для польських підприємців та місцевих працівників. Протестувальники оскаржили рішення війта Дорогуська у суді.
Окружний суд у Любліні ухвалив рішення на користь протестувальників і пояснив це так:
- акт включення певного місця до переліку критичної інфраструктури не передбачає можливості видання заборони на проведення зібрань;
- загроза життю та здоров’ю, про яку йдеться війту гміни Дорогуськ, має бути конкретною, а не передбачуваною та прогнозованою;
- війт гміни Дорогуськ раніше не видавав подібних заборон на проведення зібрань у цьому місці;
- кожне зібрання може створювати певні незручності для перехожих, і цей факт не виправдовує ухвалення рішення про його заборону;
- держава несе відповідальність за забезпечення громадського порядку в такому ступені, який дозволить громадянам здійснювати свою свободу зібрань.
Таким чином протестувальники отримали дозвіл на проведення масового зібрання і розпочали блокаду як планували – 12 травня.
«Ця блокада не має сенсу. Ми вважаємо, що цей протест вплине на функціонування як компаній, так і критичної інфраструктури тут. А також ми отримали інформацію щодо угоди, підписаної між Польщею та Україною про потік товарів та послуг на кордоні. Ми вже зазначали це у нашій скарзі. Тому наша позиція полягає в тому, що ці протести вичерпали свою формулу. А коли йдеться про місцеві компанії, та й не лише місцеві, вони також не можуть погодитися з тим, що хтось не дає їм нормально працювати», – прокоментував початок протесту для Radio Lublin війт гміни Дорогуськ Войцех Сава та заявив, що вже подав апеляцію на рішення суду.
Ввечері 13 травня Апеляційний суд в Любліні видав рішення щодо дозволу на протест і підтримав в цьому війта Дорогуська. Таким чином протестувальники змушені були закінчити свій протест.
Рішення апеляційного суду привітало Посольство України у Польщі. «Це рішення є важливим кроком до відновлення стабільної роботи критично важливих логістичних маршрутів між Україною та Республікою Польща, які мають ключове значення для забезпечення економічної стійкості України в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації», – йдеться у дописі Посольства.
Вимоги протестувальників та звʼязок з прийдешніми президентськими виборами у Польщі
Згідно з інформацією Комітету охорони транспортних перевізників і роботодавців / Komitet Obrony Przewoźników i Pracodawców Transportu, вимогою протестувальників є впровадження лімітів видачі дозволів EKMT (документ, завдяки якому перевізник може необмежену кількість разів перетинати кордони країн-членів організації Європейська Конференція Міністрів Транспорту) на в’їзд до Польщі та впровадження видачі ліміту дозволів для вантажних автомобілів, вагою понад 7 тонн, які зареєстровані в Україні.
Також протестувальники вимагають призупинення дії української системи «єЧерга», завдяки якій водії можуть заздалегідь записатися у чергу та приїхати на пункт пропуску у чітко визначений час (йдеться про пункти пропуску «Дорогуськ» і «Зосін»). Учасники акції звинувачують українську сторону в несправності системи та ручному керуванні.
Ще одна вимога – впровадження двостороннього дозволу на вантажні перевезення між Україною та Польщею, який був скасований у 2022 році. Як зазначає Рафал Меклєр, голова Комітету охорони транспортних перевізників і роботодавців, відсутність такого дозволу провадить до конкуренції польських перевізників з українськими.
Актуальні вимоги протестувальників збігаються з тими, які вони висували у листопаді 2023 – січні 2024 року. Ще однією спільною річчю цих обох протестів є близькість у часі виборів. Як підкреслила Катерина Прищепа, блокаду кордону 2023-2024 почали напередодні довгого марафону виборів в Польщі – спочатку парламентські, потім місцеві, а потім вибори до Європарламенту. «”Потреби кампанії” призвели до того, що ніхто із політиків чи держорганів, які мали б щось із блокадою зробити, не хотіли в це влазити аж поки вибори не закінчились. Якісь формальні переговори із блокувальниками велись, але не дуже енергійно», – зазначає Прищепа.
Протест 12-13 травня 2025 року розпочався натомість менше ніж за тиждень до першого туру президентських виборів, які відбудуться 18 травня. «І поміж двома явищами є звʼязок», – наголошує журналістка. Катерина Прищепа пояснює: серед лідерів президентських перегонів кандидат від нині урядущої «Громадянської платформи» Рафал Тшасковський, на другому місці – Кароль Навроцький, якого підтримує «Право і справедливість». На третьому місці – представник ультраправої партії «Конфедерація» Славомір Менцен.
Однак зараз навколо Навроцького точиться скандал щодо квартирних махінацій. І в таких умовах «Конфедерація» сподівається випередити кандидата від ПіС і потрапити до другого туру виборів.
«Отже, кілька днів тому представник Конфедерації і власник фірми вантажних перевезень Рафал Меклер загадав, що українські перевізники продовжують конкурувати із польськими і вирішив з колегами знову блокувати найбільший пункт пропуску на польсько-українському кордоні Дорогуськ-Ягодин <…> Цього разу блокада почалась за тиждень до першого туру президентських виборів і її організатор Рафал Меклер зв’язку із виборами не приховує. Посада президента в Польщі менш впливова, ніж в Україні, але президент теж має ряд важливих повноважень, зокрема, підписувати закони. Без “свого” президента правляча коаліція дещо обмежена в своїх діях», – пише Катерина Прищепа.
Прищепа називає виборчу кампанію 2025 року «першою, де були повноцінні обігрування антиукраїнської тематики», нагадуючи про антиукраїнські ініціативи, що звучали останнім часом від кандидатів у президенти: обмеження соціальних виплат для українських біженок чи пріорітет поляків у чергах до лікарів.
Крім цього журналістка нагадує про можливі російські впливи на процес. «Імовірно, із блокадою кордону Конфедерація і не сподівається на вихід свого кандидата в другий тур, а просто, як вони вже не раз робили, працює у своєму амплуа агентів хаосу. Про проросійські погляди польських ультраправих відомо давно, як і про російські контакти частини з них. Організатор блокади кордону Рафал Меклер буквально мав російські бізнес-інтереси – туди і в Білорусь він возив вантажі до 2022 року. У Меклера дуже розбудований профіль на твітері, де він регулярно висловлюється про політичні справи, ЄС, Україну, і зникомо рідко про проблеми галузі вантажних перевізників, над якими він так вболіває, що аж блокує кордон», – зазначає Катерина Прищепа.
Посол України в Польщі Василь Боднар нагадав, що тема блокади польсько-українського кордону може бути використана російською пропагандою. «Російська Федерація одразу ж користується такими проблемами на кордоні та поширює дезінформацію щодо польсько-українських відносин, показуючи громадськості, що ми не здатні порозумітися між собою», – наголосив Василь Боднар.
Анастасія Верховецька